Постанова № 14159186, 09.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року                               Справа № 2а-10147/10/0870

(17 год. 40хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Сподінової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відрадненське» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

                                                  ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000492311/0 від 22.11.2010р. та №0000502311/0 від 22.11.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідачем безпідставно зроблені висновки в акті перевірки №21/2111/35651924 від 26.10.2010р. , що позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту на суму 32048грн., в зв'язку з тим, що позивачем безпідставно віднесено до частини залишку від'ємного значення, фактично сплачувана отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), яка фактично не сплачена. В позові зазначено, що фактично позивачем у цей період була виправлена математична помилка, допущена у квітні 2010р. податковий кредит позивача засновано на первинних бухгалтерських документах та на податкових накладних, які складено та видано відповідно до законодавства. Крім того, позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0000502311/0 від 22.11.2010р. визначено суму податкового зобов’язання по податку на добавлену вартість, в той час коли чинним законодавством не передбачено такого податку.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі з підстав необґрунтованості позову. Пояснив, що оскаржені рішення прийняті у відповідності до діючого законодавства.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона як головний державний податковий ревізор-інспектор згідно направлення від 8 жовтня 2010р. здійснювала позапланову виїзну перевірку ТОВ «Відрадненське», за результатами перевірки складено акт від 26 жовтня 29010р., перевіркою встановлені порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі акту прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення. Щодо зазначеного у спірному повідомленні-рішення «податку на добавлену вартість» пояснила, що це сталося внаслідок описки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області з 08.10.2010р. по 21.10.2010р. була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Відрадненське» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010р. за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в лютому 2009р. та травні 2010р.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2010р. №№21/2111/35651924, яким встановлено, що відповідно до абз а. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Відрадненське» не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На порушення абз а. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Відрадненське» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. на суму 31816грн.

          На порушення п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суб'єктом господарювання занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного податкового періоду за травень 2010р. на 230грн. та за червень 2010р. на 232грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000492311/0 від 22.11.2010р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 31816,00грн. та №0000502311/0 від 22.11.2010р. яким позивачу визначеного суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 693грн.( за основним платежем 462грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 231грн.).

Перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за лютий 2009р. встановлено, що на формування показників «Податковий кредит» вплинуло здійснення операцій придбання комплектуючих обладнання для виробництва кормів у ТОВ НВП «Промелектротехніка» відповідно до податкової накладної від 22.12.2008р. №0049 на загальну суму 210476,00грн., в тому числі ПДВ 35079,33грн. та видаткової накладної від 22.12.2008р. №А0049 на загальну суму 210476,00грн., в тому числі ПДВ 35079,33грн. Розрахунки проведено взаємозаліком, про що свідчить акт про залік зустрічних однорідних вимог від 01.12.2009р. на суму 210476,00грн.

Зазначені фактичні обставини сторонами не оспорюються, та крім того підтверджені копіями видаткових та податкових накладних та копією акту про залік зустрічних однорідних вимог від 01.12.2009р. на суму 210476,00грн.

Відповідачем не оспорюються правомірність декларування позивачем податкового кредиту на підставіподаткової накладної, якаЗакономУкраїни «Про податок на додану вартість» визначена як підстава для визначення такого кредиту.

Проте ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області оспорюються визначення розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010р. на суму 31816грн.

Відповідно допункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, суми податку на додану вартість, нарахованого під час придбання товарів чи послуг, розрахунок за які було проведено взаємозаліком, не є фактично сплаченими постачальникам таких товарів (послуг).

Передача товарно-матеріальних цінностей по акту про залік зустрічних однорідних вимог не передбачає фактичної сплати коштів, у тому числі податку на додану вартість.

Відтак, зазначені суми, включені до складу податкового кредиту платника податку, не враховуються під час визначення належних такому платнику податку сум бюджетного відшкодування.

Щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного податкового періоду за травень 2010р. на 230грн. та за червень 2010р. на 232грн., то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що в декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. визначено податкові зобов’язання в сумі 233грн. (рядок 1Б Декларації). В рядку 8.1 зазначеної декларації «Самостійне виправлення помилки, що міститься а раніше поданій декларації» зазначена сума ПДВ -32278грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 7.2.1 пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно зменшено суму податкових зобов’язань податку на додану вартість, яка не підтверджена первинними документами всього в сумі 32278грн.

Перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем в рядку 10.1 Б зазначеної Декларації суми 3 грн.

З огляду на зазначене перевіряючими зроблено висновок про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту на 32048грн., заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту на 230грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного податкового періоду на 230грн.

Згідно поданої позивачем до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту становить 232грн., залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду становить 32048грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань х ПДВ наступних податкових періодів становить 31816грн.

Перевіркою встановлено, що в декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. визначено податкові зобов’язання в сумі 258грн. (рядок 1Б Декларації).

В рядку 10.1 Б зазначеної Декларації вказана сума 26грн., та перевіркою не встановлено заниження або завищення цих показників.

Перевіркою також встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на 31816грн.

Таким чином, занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного податкового періоду на 232грн.

Представником відповідача на підтвердження правомірності оскаржених рішень надані копії податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2010р. та за червень 2010р., розрахунки наведені у додатках до акту перевірки.

Зазначені висновки представником позивача не спростовані, доказів протилежного не надано.

Доводи представника позивача про те, що «податку на добавлену вартість» не існую, спростовані поясненнями свідка, яка вказала, що зазначене сталось внаслідок описки, зобов’язання податковим повідомленням-рішенням №0000502311/0 від 22.11.2010р. нараховані по податку на додану вартість.

          За таких обставин слід визнати, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв обґрунтовано, відповідно до діючого законодавства та використовуючи свої повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення виготовлене 15 березня 2011 року.

Суддя А.А. Щербак