Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/13427/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського"), Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП"Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського"), Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовий облік як військовозобов`язаного після прийняття 29 квітня 1998 року компетентним органом рішення про визнання його непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, у тому числі дії щодо внесення, формування та/або актуалізації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов`язаного;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усунути наслідки протиправного повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовий облік, а саме скасувати внесені (сформовані, актуалізовані) після 29 квітня 1998 року відомості про його взяття та перебування на військовому обліку як військовозобов`язаного та привести відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 у відповідність до рішення компетентного органу від 29 квітня 1998 року про визнання його непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку;
- визнати протиправною та скасувати постанову Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 20 червня 2026 року №2026-0620-1758-4993-0, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано придатним до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 червня 2026 року №2389 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період у частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлення його до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №179 у частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 усунути правові наслідки наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №179 у частині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом прийняття рішення про звільнення та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
15.10.2026 через "Електронний суд" позивачем подана заява про зміну предмету позову в частині позову, а саме просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №79 у частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову посаду та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 усунути правові наслідки наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №79 у частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 шляхом видання відповідного наказу по стройовій частині про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ".
Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.
Позивач зазначає, що 29.04.1998 компетентною призовною (медичною) комісією його його визнано непридатним до військової служби саме за статтею 31 "а" Розкладу хвороб; знято його з військового обліку та після оформлення відповідного рішення військовим комісаріатом його статус прямо зафіксовано як особи, яка не є військовозобов`язаною. 20.06.2026 ОСОБА_2 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 цього ж дня щодо ОСОБА_1 було оформлено направлення №7950127 від 20.06.2026 для визначення придатності до військової служби. Відповідно до направлення медичний огляд мав проводитися на базі Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", а датою початку огляду визначено 20.06.2026. За результатами проведеного того самого дня медичного огляду було сформовано довідку військово-лікарської комісії від 20.06.2026 №2026-0620-1758-4993-0. У ній зазначено код Z02.3, опис діагнозу "Здоровий" та постанову "Придатний до військової служби". Довідка ВЛК №2026-0620-1758-4993-0 Позивачу 20.06.2026 не вручалася. Після оформлення постанови ВЛК цього ж дня ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано наказ від 20.06.2026 №2389 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
07.10.2026 через "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського", в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що у його дії щодо проведення медичного огляду позивача, були здійснені у відповідності до вимог діючого законодавства.
09.10.2026 через "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що зміст відзиву зводиться до викладення нормативного порядку, після чого без аналізу конкретних медичних документів робиться загальний висновок про правомірність проведеного огляду. При цьому відповідач на виконання вимог суду сам зазначив, що надає лише картку обстеження та медичного огляду №7950127 і довідку ВЛК від 20.06.2026 №2026-0620-1758-4993-0. Первинні результати лабораторних та інструментальних досліджень, записи ЕСОЗ, документи про вимірювання внутрішньоочного тиску, документи об`єктивного офтальмологічного дослідження та відомості про ознайомлення членів ВЛК з електронною медичною інформацією разом із відзивом не надані. За таких обставин пункти 2.13 2.18 відзиву не підтверджують правомірність проведення медичного огляду.
14.10.2026 через "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовця іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Командування військових частин при виконанні своїх посадових обов`язків не має повноважень оцінювати законність мобілізації, висновків військово-лікарських комісій та дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За час проходження служби позивач не подавав рапорт з документами, які підтверджують право на звільнення згідно вимог статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у тому числі за станом здоров`я. У зв`язку із зазначеним, у позивача немає підстав для звільнення з військової служби, та відповідно у командира військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для видання наказу про звільнення ОСОБА_1 та виключення останнього із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
09.10.2026 через "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що відсутність у військової частини повноважень контролювати законність попередніх рішень ТЦК та СП не усуває процесуального обов`язку відповідачів надати належні докази та не обмежує повноважень суду встановити реальний характер спірних правовідносин.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позов у встановлений судом строк не надав, причин поважності його неподання не повідомив.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд встановив.
29.04.1998 компетентною призовною (медичною) комісією ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби саме за статтею 31 "а" Розкладу хвороб; знято його з військового обліку та після оформлення відповідного рішення військовим комісаріатом його статус прямо зафіксовано як особи, яка не є військовозобов`язаною.
20.06.2026 ОСОБА_2 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 цього ж дня щодо ОСОБА_1 було оформлено направлення №7950127 від 20.06.2026 для визначення придатності до військової служби. Відповідно до направлення медичний огляд мав проводитися на базі Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", а датою початку огляду визначено 20.06.2026.
За результатами проведеного того самого дня медичного огляду було сформовано довідку військово-лікарської комісії від 20.06.2026 №2026-0620-1758-4993-0. У ній зазначено код Z02.3, опис діагнозу "Здоровий" та постанову "Придатний до військової служби». Довідка ВЛК №2026-0620-1758-4993-0 Позивачу 20.06.2026 не вручалася.
Після оформлення постанови ВЛК цього ж дня ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано наказ від 20.06.2026 №2389 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що такі дії та рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки наявні медичні документи свідчать про те, що позивач непридатним до військової служби саме за статтею 31 "а" Розкладу хвороб.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваної бездіяльності, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (далі - Закон № 2232-XII).
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно з абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно з абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби, він підлягав виключенню з військового обліку і до військово-облікового документа позивача відповідачем повинні бути внесені дані про виключення із військового обліку.
Як встановлено судом, згідно з матеріалами військово-облікової документації, а саме військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.1998 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач був офіційно визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідний запис, засвідчений підписом військового комісара та відтиском гербової печатки, внесено до розділу IX військового квитка 20 грудня 1995 року на підставі статті 31 "а" Розкладу хвороб згідно з наказом МО України № 2 від 1994 року.
Фактично відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 не вніс даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку.
У свою чергу, військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.1998 року ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно з діючим законодавством є військово-обліковими документами в паперовій формі.
Так, пунктом 1 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2017 за № 1511/31379 (далі Наказ № 610), визначено, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.
Суду не надано доказів визнання нечинним військового квитка позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому суд вважає, що військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.1998 року ІНФОРМАЦІЯ_6 є допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я.
Крім того, згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 14.09.1998 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Такий висновок цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яким у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслено особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67).
Аналогічна позиція викладена у Постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року по справі №420/34442/24 та від 11 квітня 2025 року по справі №400/9266/24 та в ряді інших справ.
Тому суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.
Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась в минулому, відтак позивач втратив статус військовозобов`язаного, а процедура повторного взяття на військовий облік раніше виключених з військового обліку осіб на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена. Відповідач зобов`язаний був внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".
Разом з тим, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під час проходження ВЛК, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Більше того, суд зауважує, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась в минулому (відмітка про виключення позивача з військового обліку 20.12.1995 у військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.1998 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , ніким не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Також суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.
На переконання суду, в даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії (письмово звернувся до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до Реєстру) та очікував від відповідача вчинення всіх необхідних і передбачених законодавством дій.
Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відтак, приймаючи до уваги наведене, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про статус придатності позивача до військової служби та виключення до військового обліку є протиправними, а тому слід зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості про позивача, а саме інформацію про статус непридатності до військової служби та інформацію про виключення позивача з військового обліку.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та про виключення з військового обліку.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 20 червня 2026 року №2026-0620-1758-4993-0, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано придатним до військової служби суд зазначає наступне.
Згідно повістки повістка №5134402 позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних1.10.2025 о 09 год. 00 хв. Разом із тим зазначена повістка Позивачу фактично не вручалася. Він її не отримував, розписку про її отримання не підписував, а надана Четвертим відділом копія повістки не містить його підпису про вручення. Жодного іншого документа, який би підтверджував належне вручення ОСОБА_1 повістки №5134402, Позивачу не надавалось. Незважаючи на це, у листі Четвертого відділу зазначено, що Позивач за повісткою не з`явився та був автоматично поданий до відповідної інформаційної системи. Таким чином, правові наслідки для Позивача були пов`язані з документом, який йому не вручався і факт отримання якого ним документально не підтверджений. Саму копію повістки Позивач фактично отримав лише через свого представника після адвокатського запиту у вересні 2026 року.
20.06.2026 відбулися події, які безпосередньо призвели до подальшого призову Позивача на військову службу. У листі ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.10.2026 зазначено, що цього дня ОСОБА_1 нібито було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 "в добровільному порядку" для проходження військово-лікарської комісії та оновлення військово-облікових даних. Водночас до цього самого листа Четвертим відділом додано довідку про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до якої ОСОБА_1 20.06.2026 о 12 год. 10 хв. було доставлено працівником поліції Румберг-Глова, із зазначенням номера його службового жетона та відомостей про порушення правил військового обліку. Отже, первинний документ самого органу суперечить твердженню про добровільне прибуття Позивача та підтверджує його фактичне доставлення працівником поліції. Копія довідки про доставлення 20.06.2026 Позивачу не вручалася. Він із нею не ознайомлювався, її отримання або зміст своїм підписом не підтверджував. Жодного примірника документа, яким були б оформлені підстави, час та обставини його доставлення, Позивач того дня не отримав. Про існування цього документа та його зміст Позивач дізнався лише у жовтні 2026 року після отримання адвокатом відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 цього ж дня щодо ОСОБА_1 було оформлено направлення №7950127 від 20.06.2026 для визначення придатності до військової служби. Відповідно до направлення медичний огляд мав проводитися на базі Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", а датою початку огляду визначено 20.06.2026. Таким чином, після доставлення Позивача до ТЦК та СП о 12 год. 10 хв. його в той самий день було включено до процедури визначення придатності до військової служби.
При цьому направлення №7950127 Позивачу не вручалося. Власного примірника направлення він не отримував, його отримання не підписував та до звернення адвоката не мав можливості ознайомитися з усіма відомостями, які були внесені до цього документа. Копію направлення представник Позивача вперше отримав лише у жовтні 2026 року як додаток до відповіді на адвокатський запит.
20.06.2026 Позивач пройшов медичний огляд Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами цього огляду була заповнена картка обстеження та медичного огляду №7950127. Із копії картки, отриманої представником лише у жовтні 2026 року, вбачається, що до неї було внесено окремі результати лабораторних та інструментальних досліджень, а також рукописні записи лікарів. Водночас у графі "Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації" підпис ОСОБА_1 відсутній. Таким чином, документ, який у подальшому був використаний для формування постанови ВЛК, не містить підпису Позивача під твердженням про повноту повідомленої ним медичної інформації. Копію картки обстеження та медичного огляду Позивачу 20.06.2026 не вручали. Результати всіх проведених досліджень йому не видавали, копії висновків лікарів не надавали, відповідний документ про повноту наданої медичної інформації він не підписував. Цю картку Позивач та його представник отримали лише після направлення адвокатського запиту та отримання у жовтні 2026 року відповіді КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського".
За результатами проведеного того самого дня медичного огляду було сформовано довідку військово-лікарської комісії від 20.06.2026 №2026-0620-1758-4993-0. У ній зазначено код Z02.3, опис діагнозу "Здоровий" та постанову "Придатний до військової служби". З електронних реквізитів довідки вбачається, що вона була підписана членами ВЛК 20.06.2026 у проміжку приблизно з 18 год. 03 хв. до 18 год. 05 хв., а саме о 18:03:14, 18:03:29, 18:04:35 та 18:05:51. Довідка ВЛК №2026-0620-1758-4993-0 Позивачу 20.06.2026 не вручалася. Її паперової або електронної копії він не отримував, а у самій довідці залишено незаповненою графу "Відмітка про ознайомлення з постановою ВЛК". Відсутні дата ознайомлення та підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з прийнятою щодо нього постановою. Отже, наявні матеріали не підтверджують, що перед наступним етапом мобілізаційної процедури Позивачу було вручено постанову ВЛК або що він документально був із нею ознайомлений. Копію постанови ВЛК Позивач фактично отримав лише через свого представника після адвокатських запитів у вересні 2026 року та отримання відповідей на них у жовтні 2026 року.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).
За приписами пункту 1.1. глави 1 Розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 Розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу I Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно до пункту 3.1. Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
За приписами пункту 3.4. Положення №402, під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відповідно до пункту 3.8. Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до статті 4 "Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби" Положення №402:
включено: усі форми хронічних вірусних гепатитів В15-В19:
а) тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем - Непридатні до військової служби;
б) хронічні вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;
в) хронічні вірусні гепатити з незначним порушенням функцій або без порушення функцій Придатні.
Як зазначалося вище, довідкою Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського") від 20.06.2026 №2026-0620-1758-4993-0 позивача визнано "Здоровий" та постанову "Придатний до військової служби".
На сторінці 7 військового квитка у пункті 15 безпосередньо зазначено, що 29.04.1998 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі статті 31 "а" Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2.
На сторінці 22 цього ж військового квитка в розділі "Відмітки про військовий облік" міститься офіційна відмітка Кременчуцького ОМВК "ЗНЯТИЙ З ОБЛІКУ". На сторінці 23 міститься окремий офіційний штамп " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", тобто "не військовозобов`язаний".
Таким чином, військовий квиток містить три узгоджені між собою офіційні записи, які виключають можливість тлумачити рішення від 29.04.1998 як звичайне територіальне, організаційне чи тимчасове зняття з військового обліку. Позивача було знято з військового обліку саме внаслідок встановленої непридатності до військової служби, а компетентний військовий комісаріат після реалізації цього рішення окремо зафіксував його статус як невійськовозобов`язаного.
Наказ Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України" був чинним на момент медичного огляду Позивача та прийняття рішення 29.04.1998.
Стаття 31 Розкладу хвороб, затвердженого цим наказом, регулювала випадки сліпоти та пониженого зору.
Пункт "а" статті 31 передбачав найбільш виражений ступінь порушення зорової функції та наслідок у вигляді непридатності до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Наявні у Позивача документи 2017 року такого ступеня порушення рефракції самі по собі не підтверджують, тому Позивач не стверджує про застосування до нього пункту «а» статті 30.
Як уже зазначалося, у 1998 році ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за статтею 31 "а" Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2, тобто саме у зв`язку зі станом органу зору. У подальшому офтальмологічна патологія Позивача продовжувала документуватися.
У медичних документах 2003 року наявні результати спеціалізованих офтальмологічних досліджень, у тому числі дослідження функцій органу зору та поля зору.
У консультативному висновку лікаря-офтальмолога від 29.05.2017 зафіксовано значне зниження гостроти зору, у тому числі з корекцією, а також встановлено гіпоплазію макули, часткову атрофію зорового нерва та периферичну хоріоретинальну дистрофію обох очей.
Вказані діагностичні висновки підтверджувалися спеціалізованими інструментальними дослідженнями, зокрема оптичною когерентною томографією макулярної ділянки та дисків зорових нервів.
Отже, зазначення у військовому квитку ОСОБА_1 саме статті 31 "а" не є другорядним технічним реквізитом. Воно підтверджує, що висновок про непридатність і зняття з військового обліку був результатом застосування конкретної статті чинного на той час Розкладу хвороб, яка передбачала саме такий ступінь непридатності.
У матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би свідчив, що рішення від 29.04.1998 було скасовано, переглянуто або визнано таким, що втратило чинність.
Відсутній документ про перегляд саме тієї постанови про непридатність, яку було прийнято на підставі статті 31 "а" наказу МО України №2.
Разом з цим, суд зазначає, що не має компетенції оцінювати медичний діагноз з точки зору того, чи правильно надали лікарі оцінку стану здоров`я військовозобов`язаному відповідно до положення розкладу хвороб, який визначає ступінь придатності до військової служби; встановлення придатності чи непридатності за станом здоров`я віднесено виключно до повноважень військово-лікарських комісій, які й проводять відповідну експертизу, тому суд не може перебирати на себе повноваження лікарів ВЛК.
Проте, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що медичний огляд проведений не всебічно та без урахування медичних документів щодо Позивача, які описують дійсний стан речей.
Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанову Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 20 червня 2026 року №2026-0620-1758-4993-0, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 червня 2026 року №2389 Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період у частині призову ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлення його до військової частини НОМЕР_1 , визнання протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №179 у частині зарахування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 усунути правові наслідки наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 21 червня 2026 року №179 у частині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом прийняття рішення про звільнення та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 4 Закону №2232-XII передбачено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Підпунктом 1 пункту 252 Положення №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;- надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого:
- розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями;
- організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом;
- беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій,
- готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві;
- оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а отже призов на військову службу за мобілізацією є військовим обов`язком.
У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Відповідно до п. 2 Порядку 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які: придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Як уже обґрунтовано судом під час розгляду справи, 29.04.1998 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, а відповідно до законодавства, чинного на момент прийняття такого рішення, особа, знята з військового обліку за станом здоров`я, не належала до категорії військовозобов`язаних та не зараховувалася до запасу.
ІНФОРМАЦІЯ_5 застосував до ОСОБА_1 механізм мобілізаційного призову, виходячи зі спірного військово-облікового статусу та спірної постанови ВЛК, а первинні документи, які могли б підтвердити законність відповідних передумов під час розгляду справи не надав.
Отже, наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 №2389 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є похідним від попередніх спірних рішень та дій, прийнятий без належного підтвердження всіх установлених законом матеріально-правових і процедурних передумов мобілізаційного призову, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині, що стосується Позивача.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.
За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.
Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця.
За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено. Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовців.
Організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.
Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
Згідно з пунктом 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:
- зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного;
- протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.
Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.
Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При виданні наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 командир військової частини не мав підстав піддавати сумніву правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема щодо здійснення ним усіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на встановлення наявності чи відсутності законних підстав для призову позивача на військову службу за мобілізацією.
Водночас суд зазначає, що прийняття ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від 20.06.2026 №2389 у частині призову та направлення позивача для проходження військової служби, який судом визнано протиправним, стало безпосередньою підставою для видання командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу від 21.06.2026 №179 (по стройовій частині), яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини.
Отже, хоча командир Військової частини НОМЕР_1 під час видання наказу №179 діяв на підставі наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки і не мав підстав самостійно перевіряти правомірність його прийняття, зазначена обставина не позбавляє позивача права на судове оскарження наказу про зарахування його до списків особового складу військової частини, оскільки такий наказ безпосередньо стосується його прав та законних інтересів і є наслідком реалізації рішення про призов на військову службу, яке судом визнано протиправним.
Незважаючи на те, що після видання оскаржуваний наказ про призов та направлення позивача для проходження військової служби вичерпав свою дію внаслідок його реалізації, це не позбавляє позивача права в судовому порядку оскаржити індивідуальні акти суб`єктів владних повноважень, які безпосередньо стосуються його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Такий підхід узгоджується з тим, що адміністративний суд здійснює захист фактично порушеного права особи у публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень під час здійснення ним визначених законом владних управлінських функцій, а не забезпечує абстрактне відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі №9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі №9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не порушує суті права на доступ до суду, оскільки такі акти можуть бути оскаржені їхніми адресатами, тобто особами, для яких відповідні акти створюють права та/або обов`язки. Відтак індивідуальні акти суб`єктів владних повноважень можуть бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства.
У цій справі наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 №2389 у частині призову та направлення позивача для проходження військової служби визнано судом протиправним. За таких обставин позивач має право вимагати судового захисту не лише шляхом оскарження зазначеного наказу, а й шляхом оскарження індивідуального акта, прийнятого на його виконання, якщо такий акт безпосередньо впливає на його права та законні інтереси.
При цьому суд бере до уваги, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2026 №179 у частині зарахування позивача до списків особового складу був прийнятий саме внаслідок реалізації наказу про його призов та направлення для проходження військової служби. Тобто правовою підставою для видання цього наказу стало рішення суб`єкта владних повноважень, яке судом визнано протиправним.
Відтак, незважаючи на те, що командир Військової частини НОМЕР_1 безпосередньо не допускав порушень під час видання наказу №179 та діяв на підставі отриманого наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це саме по собі не свідчить про правомірність оскаржуваного індивідуального акта в частині зарахування позивача до списків особового складу. Оцінка правомірності такого акта має здійснюватися з урахуванням правової підстави його прийняття та встановленої судом протиправності рішення про призов позивача на військову службу.
Суд також враховує, що незаконний призов на військову службу може спричиняти порушення прав та законних інтересів особи, а тому така особа не може бути позбавлена можливості отримати ефективний судовий захист лише з тієї підстави, що рішення про призов уже було реалізоване шляхом зарахування до списків особового складу військової частини.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 №2389 у частині призову та направлення позивача для проходження військової служби, а також наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2026 №179 у частині зарахування позивача до списків особового складу цієї військової частини.
В свою чергу, правовим наслідком скасування оскаржуваних наказів є усунення правових наслідків, які настали внаслідок їх прийняття, та необхідність приведення правовідносин сторін у стан, що існував до порушення прав позивача, у межах, визначених судовим рішенням.
При цьому суд враховує, що Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22 підтверджено можливість звільнення особи з військової служби у зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням наказів про мобілізацію і зарахування до списків особового складу військової частини.
Наведене спростовує доводи представника Військової частини НОМЕР_1 про безповоротність дії мобілізації. Протилежний підхід призвів би до фактичної неможливості відновлення порушених прав осіб, призваних на військову службу з порушенням установленої законом процедури.
Разом із тим суд зазначає, що ефективний судовий захист не може обмежуватися лише формальним визнанням протиправності рішень суб`єктів владних повноважень, якщо таке визнання не забезпечує реального поновлення порушених прав особи.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд ураховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому під ефективним засобом юридичного захисту слід розуміти такий засіб, який забезпечує можливість запобігти порушенню права, припинити його або відновити порушене право.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективного засобу юридичного захисту передбачає, зокрема, наявність механізму відновлення порушеного права. У рішенні у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» Суд наголосив на необхідності запобігання виконанню заходів, які суперечать Конвенції, або настанню подій, наслідки яких можуть бути незворотними. У рішенні у справі «Каіч та інші проти Хорватії» від 17.07.2008 Європейський суд з прав людини вказав на необхідність практичного застосування ефективного механізму захисту, оскільки саме лише формальне закріплення права на такий захист не забезпечує його реалізації.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2026 №179 (по стройовій частині) у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини є похідним від протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 №2389, а тому також підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині.
Такий спосіб судового захисту є належним та ефективним, оскільки спрямований на усунення правових наслідків реалізації протиправного рішення про призов позивача на військову службу та забезпечує захист порушених прав і законних інтересів позивача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 року №2389 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) в частині призову на військову службу ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2026 року №179 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 із військової служби та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 4259,84грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (КНМП"Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського") (вул.Лікаря Богаєвського, буд 60/1, м.Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 01999613), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовий облік як військовозобов`язаного після прийняття 29 квітня 1998 року компетентним органом рішення про визнання його непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, у тому числі дії щодо внесення, формування та/або актуалізації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов`язаного.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усунути наслідки протиправного повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовий облік, а саме скасувати внесені (сформовані, актуалізовані) після 29 квітня 1998 року відомості про його взяття та перебування на військовому обліку як військовозобов`язаного та привести відомості Реєстру щодо ОСОБА_1 у відповідність до рішення компетентного органу від 29 квітня 1998 року про визнання його непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.
Визнати протиправною та скасувати постанову Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 20 червня 2026 року №2026-0620-1758-4993-0, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано придатним до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.2026 року №2389 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2026 року №179 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_6 гр. ОСОБА_1 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 із військової служби та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 4259,84 грн за рахунок бюджетних асигнувань - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддяГ.В. Костенко
Судове рішення № 141591751, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/13427/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: