Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДР І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року справа № 320/58281/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,
в с т а н о в и в:
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» з вимогою надати дозвіл ГУ ДПС у м. Києві на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (код ЄДРПОУ 32049204), що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, вищезазначену ухвалу суду повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, вище вказану ухвалу суду оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що станом на момент подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 677 450,96 грн з орендної плати з юридичних осіб.
Зазначений податковий борг, за твердженням позивача, підтверджується інформацією про розмір та структуру податкового боргу та інтегрованими картками платника податків.
Позивач зазначає, що 03.04.2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №0003340-1302-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «ЛІСТ».
На виконання вимог статті 91 Податкового кодексу України податковим керуючим складено акт опису майна у податкову заставу від 19.07.2024 №547/26-15-13-02-16.
Посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу та майна, описаного у податкову заставу, позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).
Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 88.2 статті 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За приписами пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється за рішенням суду.
Цим же пунктом встановлено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Отже, передумовою звернення контролюючого органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є вжиття передбачених законом заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків та встановлення їх недостатності.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №200/8357/19-а зазначив, що Податковим кодексом України визначені обов`язкові умови, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість суми заборгованості; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із відповідним позовом.
При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження заявлених вимог надано, зокрема, інформацію про відповідача, інформацію про розмір та структуру податкового боргу, інтегровані картки платника податків, інформацію про банківські рахунки, акт опису майна від 19.07.2024 №547/26-15-13-02-16, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.04.2023 №0003340-1302-2615.
Наведені документи підтверджують обставини обліку податкового боргу відповідача, а також прийняття контролюючим органом рішення про опис майна у податкову заставу, складення відповідного акта опису майна та реєстрацію обтяження.
Водночас суд звертає увагу, що сам факт наявності податкового боргу та майна, яке перебуває у податковій заставі, не є достатньою підставою для надання дозволу на його погашення за рахунок такого майна.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, для вирішення питання про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків суду необхідно встановити дотримання контролюючим органом передбачених Податковим кодексом України умов та послідовності вжиття заходів щодо погашення такого боргу.
Однак зі змісту позовної заяви та переліку доданих до неї документів не вбачається відомостей про податкову вимогу, її номер, дату та докази її надіслання або вручення відповідачу. Відповідні докази у матеріалах справи відсутні, що унеможливлює встановлення дати початку перебігу та дотримання передбаченого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України тридцятиденного строку.
Крім того, надана позивачем інформація про банківські рахунки відповідача сама по собі не підтверджує відсутності на таких рахунках коштів, достатніх для погашення податкового боргу, та не дає можливості встановити, чи вживалися контролюючим органом заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків і якими були результати таких заходів.
При цьому суд зазначає, що оцінка необхідності підтвердження вжиття заходів зі стягнення коштів з банківських рахунків має здійснюватися з урахуванням підстав виникнення податкового боргу та відповідного порядку його погашення, передбаченого статтею 95 Податкового кодексу України. Зокрема, матеріали справи мають давати змогу встановити, чи підлягає застосуванню у спірних правовідносинах порядок, передбачений пунктом 95.3, чи пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
Водночас надані позивачем документи не дають суду можливості належним чином з`ясувати зазначені обставини, встановити підстави виникнення податкового боргу та перевірити дотримання контролюючим органом передбаченої законом процедури його погашення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас у цій справі саме позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, а тому відповідно до частини першої статті 77 КАС України зобов`язаний довести обставини, якими обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, наявність у матеріалах справи інформації про податковий борг, інтегрованих карток платника податків та документів щодо опису майна у податкову заставу не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести дотримання встановлених Податковим кодексом України передумов для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна платника податків.
Однак у цій справі позивачем не надано доказів надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги, з яких можна було б встановити дотримання передбаченого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України тридцятиденного строку. Також надані матеріали не дають змоги встановити підстави виникнення податкового боргу та перевірити дотримання контролюючим органом належного порядку вжиття заходів щодо його погашення.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що контролюючим органом дотримано передбачену Податковим кодексом України процедуру погашення податкового боргу та доведено наявність передумов для звернення стягнення на майно відповідача, яке перебуває у податковій заставі.
Саме по собі прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, складення акта опису майна та реєстрація обтяження не свідчать про виконання контролюючим органом усіх необхідних передумов для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок такого майна.
Таким чином, позивачем не доведено наявності сукупності обставин, з якими закон пов`язує виникнення права контролюючого органу на отримання дозволу суду на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73 77, 90, 139, 241 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Судове рішення № 141590754, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/58281/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: