Рішення № 141590660, 17.11.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
573/1225/26
Номер документу
141590660
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 573/1225/26

Номер провадження 2/585/1787/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному провадженні, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом Пархомчук Сергія Валерійовича який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Пархомчук С.В., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 281216 від 20.04.2025 року, в розмірі 9 490,00 грн., на користь ТОВ ФК «Венера Фінанс», суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 15 500,00 грн. В обґрунтування позову вказано , що 19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу № 19122025/1 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі - Відповідач). 20.04.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281216 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кошти на умовах фінансового кредиту. Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» надало відповідачу фінансовий кредит у національній валюті України на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором. Сторонами погоджено такі умови кредитування: сума кредиту - 5 000,00 грн, дата надання кредиту - 20.04.2025 року, строк кредиту - 90 днів, процентна ставка - 0,72 % на добу. Згідно з умовами Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості включно, на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору кредит надається відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реквізити платіжної банківської картки, зазначеної відповідачем. На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано інформаційну довідку, відповідно до якої 20.04.2025 року на картковий рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн. Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 9 490,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 3 240,00 грн - прострочена заборгованість за процентами та 1 250,00 грн - заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору. На адресу відповідача направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, однак така вимога залишилася без виконання. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору утворилася заборгованість, право вимоги за якою на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС». Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 281216 від 20.04.2025 року в розмірі 9 490,00 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 03 липня 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З матеріалів справи вбачається, 26.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281216 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору KL8031.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» під час укладення кредитного договору № 281216 від 20.04.2025 року. Акцепт договору здійснено в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL8031, який 20.04.2025 року було направлено відповідачу на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

Як убачається з інформаційної довідки, наданої позивачем, 20.04.2025 року на картковий рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджує факт виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредиту.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

У Витязі з Реєстру боржників від «19» грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/1, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості - 9 490,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 281216 від 20.04.2025 року, станом на 20.02.2026 року заборгованість відповідача становить 9 490,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 3 240,00 грн - заборгованість за процентами та 1 250,00 грн - заборгованість за комісією.

17.03.2026 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим і доходить висновку про можливість його задоволення.

Матеріалами справи доведено, що 26.03.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281216 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору KL8031.За умовами якого Товариство надає ОСОБА_1 грошові кошти у кредит у розмірі 5 000,00 грн. Право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «ФК «Венера Фінанс».

Відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути кредит у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором, проте взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк, грошові кошти та нараховані проценти не повернув. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 9 490,00 грн.

Відповідач користувалася наданими кредитними коштами, заперечень щодо незгоди із наданим й кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку теж надано не було, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «ФК «Венера Фінанс» шляхом стягнення заборгованості за укладеним договором.

Оскільки добровільно відповідач указану заборгованість не повертає, доказів про відсутність заборгованості суду не надано, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000,00 грн. та в частині стягнення заборгованості по відсоткам в сумі 3 240,00 грн., що разом становить 8 240,00 грн.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 1 250,00 грн. суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

З положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки.

Окреме стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення є порушенням закону, в зв`язку з чим умова Договору яка передбачає таке стягнення є нікчемною на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином заявлена позивачем до стягнення сума комісії у розмірі 1 250,00 грн. не підлягає стягненню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи вимогу про стягнення судових витрат суд вважає, що витрати в розмірі 15 500 грн. на правничу допомогу є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат, при складанні позову та зібранні доказів, не міг витратити скільки часу, який міг би коштувати 15 500 грн. При цьому суд також враховує ступінь складності справи, обсяг наданих доказів, обґрунтування заявлених вимог та інші обставини. За таких обставин дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що розмір судових втрат які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача - 2 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 8 240,00 грн., що становить 86,83%, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 311,76 грн. (2 662 грн. 40 коп. х 86,83 % : 100 = 2 311,76 грн.).

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Пархомчук Сергія Валерійовича який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за Кредитним договором № 281216 від 20.04.2025 року в розмірі 8 240,00 грн (вісім тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), суму сплаченого судового збору в розмірі 2 311,76 грн. (дві тисячі триста одинадцять гривень 76 копійок) та 2 000 (дві тисячі) гривень на витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга

Часті запитання

Який тип судового документу № 141590660 ?

Документ № 141590660 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141590660 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141590660 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141590660 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141590660, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Судове рішення № 141590660, Роменський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141590660 відноситься до справи № 573/1225/26

Це рішення відноситься до справи № 573/1225/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141590657
Наступний документ : 141590663