Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року Київ справа №320/28372/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи за період з 01.10.2025 по 03.04.2026.
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи за період з 01.10.2025 по 03.04.2026.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 постановлено відкрити провадження у даній справі.
Правова позиція сторін.
ОСОБА_1 зазначає, що у вересні 2023 року їй було встановлено другу групу інвалідності строком на два роки до 01.10.2025. З 03.10.2023 вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності другої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 . У жовтні 2025 року сімейний лікар видав позивачці направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи з метою повторного огляду та підтвердження інвалідності. За результатами розгляду направлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання було призначено на 03.04.2026 у зв`язку зі значною завантаженістю експертної команди. ОСОБА_1 стверджує, що з жовтня 2025 відповідач припинив виплату їй пенсії по інвалідності, незважаючи на те, що вона в жовтні 2025 року вчинила необхідні дії для проходження повторного оцінювання, а фактичне оцінювання було призначено на пізнішу дату з причин, не залежних від неї. За результатами оцінювання, проведеного 03.04.2026, позивачці було продовжено статус особи з інвалідністю, однак змінено групу інвалідності з другої на третю. При цьому в пункті 19 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.04.2026 зазначено про наявність у позивачки раніше встановленої інвалідності. На думку позивачки, це підтверджує безперервність її статусу особи з інвалідністю в період з 01.10.2025 до 03.04.2026. Позивачка вважає, що до дати проведення оцінювання за нею мала зберігатися раніше встановлена друга група інвалідності, а отже, за період з 01.10.2025 до 03.04.2026 включно їй належала пенсія по інвалідності відповідно до другої групи. 27.04.2026 позивачка звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату заборгованості з пенсії по інвалідності за період з 01.10.2025 до 03.04.2026. Листом від 22.05.2026 № 33476-56246/К-03/8-2600/26 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті пенсії за вказаний період, пославшись на абзац п`ятий пункту 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Позивачка не погоджується з такою позицією відповідача та вважає, що він неправильно витлумачив зазначені положення Порядку, фактично поставивши під сумнів правильність визначення експертною командою дати встановлення інвалідності. На обґрунтування своєї позиції позивачка зазначає, що відповідно до абзацу шостого пункту 40 зазначеного Порядку, у разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, датою встановлення інвалідності у рішенні експертної команди зазначається дата, до якої інвалідність була встановлена за результатами останнього оцінювання, але не більше ніж за три роки. Водночас у разі прийняття рішення про зміну або невстановлення групи інвалідності датою зміни або невстановлення групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою. Датою, до якої встановлено інвалідність, вважається перше число місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено повторне оцінювання. На думку позивачки, наведені положення розмежовують випадки продовження раніше встановленої групи інвалідності та випадки зміни або невстановлення групи інвалідності за результатами повторного оцінювання. Оскільки за результатами оцінювання 03.04.2026 позивачці було змінено другу групу інвалідності на третю, експертна команда правомірно зазначила дату прийняття відповідного рішення як дату зміни групи інвалідності. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що зазначення в рішенні експертної команди дати 03.04.2026 як дати зміни групи інвалідності не свідчить про переривання її статусу особи з інвалідністю в попередній період. На її переконання, до проведення повторного оцінювання за нею зберігалася раніше встановлена друга група інвалідності, у зв`язку з чим відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив їй пенсію по інвалідності за період з 01.10.2025 до 03.04.2026.
У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та не повідомив про поважні причини його неподання.
Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує отримання відповідачем 22.07.2026 копії ухвали суду про відкриття провадження через електронний кабінет.
Станом на день ухвалення рішення строк, встановлений судом для подання відзиву, сплив. Будь-яких заяв, клопотань чи пояснень від відповідача до суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що 07.08.2026 відповідач надав необхідні докази витребувані ухвалою суду, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 252647 від 18.09.2023, виданої за результатами первинного огляду спеціалізованою туберкульозно-пульмонологічною медико-соціальною експертною комісією міста Києва, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 18.09.2023 строком до 01.10.2025. Датою чергового переогляду визначено 18.09.2025.
11.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії по інвалідності другої групи, встановленої з 18.09.2023 до 30.09.2025. У заяві позивачка зазначила, що не працює. Згідно з розпискою-повідомленням від 11.10.2023 № 11795 заяву та додані до неї документи прийнято та зареєстровано за № 11795. До заяви, зокрема, додано паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, виписку з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 252647, заяву про спосіб виплати пенсії, свідоцтво про шлюб та трудову книжку.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.10.2023, виданого Пенсійним фондом України, позивачці призначено пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання зі строком дії до 30.09.2025.
28.10.2025 ТОВ «Система-Якість Життя» видало позивачці направлення № 55070f48-5cd9-4791-b7fa-2c59c0c121d6 на оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з настанням строку повторного огляду. У направленні зазначено основний діагноз C45.0 мезотеліома плеври.
За результатами розгляду зазначеного направлення 03.04.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» проведено очне оцінювання позивачки. Згідно з витягом з рішення експертної команди від 03.04.2026 № 12/26/1301/В, прийнятим за результатами оцінювання (рішення № 12/26/1301/Р), позивачці встановлено третю групу інвалідності з 03.04.2026 строком на один рік до 31.05.2027. У витягу також зазначено, що лікування позивачка закінчила у 2025 році та потребує динамічного спостереження.
07.05.2026 начальником управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві складено службову записку № 7543/03-16 щодо звернення позивачки від 05.05.2026 № 48181/К-2600-26. У службовій записці зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві з 18.09.2023 та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також зазначено, що другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання їй було встановлено по 30.09.2025, а згідно з витягом з рішення експертної команди від 03.04.2026 № 12/26/1301 третю групу інвалідності з 03.04.2026 по 31.05.2027. У зв`язку з цим у службовій записці вказано на відсутність підстав для виплати пенсії по інвалідності другої групи після 30.09.2025 та рекомендовано позивачці звернутися до експертної команди з питання перегляду дати встановлення інвалідності відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. При цьому зазначено, що в разі надходження нового витягу дату продовження інвалідності буде переглянуто.
27.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про нарахування та виплату пенсії по інвалідності другої групи за період з 01.10.2025 до 03.04.2026, посилаючись на те, що її статус особи з інвалідністю не переривався до дати проведення оцінювання.
Листом від 22.05.2026 № 33470-56246/К-03/8-2600/26 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивачку, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ № 252647 другу групу інвалідності їй було встановлено з 18.09.2023 по 30.09.2025, а згідно з витягом з рішення експертної команди від 03.04.2026 № 12/26/1301 третю групу інвалідності з 03.04.2026 по 31.05.2027. З огляду на це відповідач зазначив про відсутність підстав для виплати пенсії по інвалідності другої групи після 30.09.2025 та рекомендував звернутися до експертної команди з питання перегляду дати встановлення інвалідності відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 40 Порядку № 1338.
ОСОБА_1 не погодившись з такою відмовою, звернулась до суду із даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004 р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Статтею 35 Закону № 1058-IV передбачено, у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно- комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
Судом встановлено, що позивачці відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 252647 від 18.09.2023 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 18.09.2023. (дата повторного огляду 18.09.2025). Позивачка перебуває на обліку у відповідача як отримувачка пенсії по інвалідності ІІ групи за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Виплату пенсії припинено з 01.10.2025.
Згідно з направленням на оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.10.2025 № 55070f48-5cd9-4791-b7fa-2c59c0c121d6 ОСОБА_1 направлено на оцінювання повсякденного функціонування особи до КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» для проведення очного оцінювання.
У направленні зазначено, що позивачка є пенсіонеркою, не працює та має раніше встановлену ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 24.10.2023 строком на два роки. Датою повторного огляду (повторного оцінювання) визначено 30.09.2025. Підставами для направлення вказано настання строку повторного огляду та закінчення строку, на який було встановлено інвалідність.
Основним діагнозом позивачки зазначено C45.0 мезотеліома плеври, історія розвитку якого відображена з 01.05.2023. Серед супутніх діагнозів наведено: K29.30 хронічний поверхневий гастрит без згадки про кровотечу; M19.02 первинний артроз інших суглобів (плече); K80.20 камінь жовчного міхура без холециститу та без згадки про обструкцію жовчовивідних шляхів; N28.1 кіста нирки; D50.8 інші залізодефіцитні анемії. Також у направленні зазначено про зміну професії та умов праці позивачки протягом останнього року у зв`язку із зазначеним захворюванням.
До направлення додано консультативний висновок від 21.10.2025 КМКОЦ, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі), виписку після стаціонарного лікування від 23.05.2025 Національного інституту раку, а також результати комп`ютерної томографії від 18.01.2025, 05.04.2025 та 21.08.2025.
Суд встановив, що 27.04.2026 позивачка звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату пенсії за ІІ групою інвалідності за період з 01.10.2025 по 03.04.2026. Листом від 22.05.2026 відповідач відмовив, посилаючись на абзац шістнадцятий п. 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 за змістом якого у разі зміни групи інвалідності датою зміни вважається дата прийняття рішення експертною командою.
Вирішуючи спір, суд враховує таке.
Пунктом 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Якщо під час оцінювання встановлено іншу групу інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
За правилами п.2 Розділу ІІ Закону України від 19.12.2024 №4170-ІХ:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не змогли його своєчасно пройти, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
У разі якщо особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа відповідно до умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, не проходила такий повторний огляд у медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року.
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, направлення яких на проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, оцінювання повсякденного функціонування особи переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжуються до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування.
Судом встановлено, що позивачці інвалідність II групи внаслідок загального захворювання встановлено 18.09.2023, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Строк повторного огляду було визначено на 18.09.2025, тобто він припав на період дії воєнного стану.
Згідно з направленням на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи від 28.10.2025, основним діагнозом позивачки зазначено мезотеліому плеври (C45.0). Наявність відповідного захворювання також відображена у виписному епікризі Національного інституту раку від 23.05.2025 та результатах комп`ютерної томографії від 18.01.2025, 05.04.2025 і 21.08.2025. Відповідач зазначених обставин не заперечував, доказів, які б їх спростовували, суду не надав.
Повторне оцінювання повсякденного функціонування позивачки проведено 03.04.2026, за результатами якого їй встановлено III групу інвалідності з цієї дати.
Суд враховує, що згідно з п. 14-6.1 Закону № 1058-IV зміна групи за результатами оцінювання тягне перегляд розміру пенсії лише з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення нової групи. Отже, закон не пов`язує право на виплату пенсії за раніше встановленою групою до дня оцінювання з датою, яка зазначається в рішенні експертної команди як дата зміни групи.
Як зазначалось судом вище відповідно до частини третьої статті 35 Закону України № 1058-IV, якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено з поважних причин або в разі наступного визнання її особою з інвалідністю, виплата пенсії поновлюється з дня її припинення до дня проведення оцінювання, але не більш як за три роки, за умови визнання експертною командою особи з інвалідністю за відповідний період. У разі встановлення під час наступного оцінювання іншої групи інвалідності пенсія за попередній період виплачується за раніше встановленою групою.
Отже, для застосування наведеної норми необхідним є встановлення обставин пропуску строку оцінювання з поважних причин або наступного визнання особи з інвалідністю за відповідний період, а також дотримання передбачених законом умов поновлення пенсійної виплати.
Разом з цим суд вважає, що строк оцінювання пропущено позивачкою з поважних причин. Позивачка має тяжке онкологічне захворювання, проходила стаціонарне лікування та обстеження. Консультацію в КМКОЦ вона пройшла 21.10.2025, направлення на оцінювання отримала 28.10.2025, а оцінювання призначено на 03.04.2026 у зв`язку із завантаженістю експертної команди, що не залежало від волі позивачки.
Закон не встановлює строку, до спливу якого особа має звернутися за направленням після закінчення строку інвалідності. Направлення сформоване лікарем після консультації від 21.10.2025 з урахуванням результатів обстежень (КТ від 21.08.2025), що свідчить про вжиття позивачкою необхідних заходів у розумний строк, а відповідач доказів протилежного не надав.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів, що ОСОБА_1 ухилялася від проходження оцінювання. За результатами оцінювання позивачку визнано особою з інвалідністю, і в рішенні експертної команди констатовано наявність у неї раніше встановленої інвалідності. Отже, умови ч. 3 ст. 35 Закону № 1058-IV дотримано, а виплата за період з 01.10.2025 по 03.04.2026 підлягає здійсненню за попередньою, ІІ групою інвалідності.
Доводи відповідача, викладені у службовій записці від 07.05.2026 та листі від 22.05.2026, про необхідність звернення до експертної команди для перегляду дати встановлення інвалідності не ґрунтуються на нормах закону, які обумовлювали б виплату пенсії за цей період таким переглядом.
З огляду на викладене відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачці пенсії по інвалідності ІІ групи за період з 01.10.2025 по 03.04.2026 є протиправною.
Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці пенсію по інвалідності ІІ групи за цей період у розмірі, що виплачувався до припинення виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 коп.), що підтверджується квитанцією від 10.06.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ (другої) групи за період з 01.10.2025 по 03.04.2026.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ (другої) групи за період з 01.10.2025 по 03.04.2026.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 коп.).
5. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.
Судове рішення № 141590628, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/28372/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: