Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року справа №320/13840/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса 08500, Київська обл., місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, будинок 10 ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області з приводу припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії по інвалідності з 01.07.2025 року.
-Зобов?язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії по інвалідності з моменту фактичного припинення виплати пенсії - з 01 липня 2025 року до 04 січня 2026 року включно у сумі 15743 грн. 60 коп. щомісячно з урахуванням раніше здійснених платежів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 постановлено відкрити провадження у даній справі.
Правова позиція сторін.
ОСОБА_1 зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності. У зв`язку з онкологічним захворюванням з 21.02.2024 їй було встановлено другу групу інвалідності строком до 28.02.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.03.2024 серії АВ № 1114190 та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю № 347. Розмір пенсії по інвалідності становив 15 743,60 грн щомісяця. Зазначає, що 14.03.2025 подала необхідні документи для підтвердження інвалідності та проходження повторного огляду, однак фактичний перегляд її справи відбувся лише 05.01.2026. За результатами оцінювання повсякденного функціонування їй встановлено третю групу інвалідності довічно, що підтверджується витягом з рішення експертної команди від 05.01.2026 № 118/26/28/ВТ та рекомендаціями до індивідуальної програми реабілітації. Після цього розмір пенсії по інвалідності було визначено у сумі 7 970,86 грн щомісяця. Посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX, ОСОБА_1 наголошує, що рішення та документи, видані медико-соціальними експертними комісіями, залишаються чинними та є підставою для надання і продовження пенсійних виплат до проведення оцінювання експертною командою. У зв`язку з цим 05.02.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності за період з 01.07.2025 по 04.01.2026 включно та виплату заборгованості. Однак листом від 19.02.2026 відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, відповідно до яких інвалідність осіб, які своєчасно не пройшли повторний огляд, продовжувалася не довше ніж до 01.07.2025, а виплату пенсії позивачу поновлено з 05.01.2026 дати встановлення третьої групи інвалідності. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки її статус особи з інвалідністю другої групи та право на пенсійне забезпечення зберігалися до 05.01.2026 дати фактичного прийняття рішення за результатами оцінювання повсякденного функціонування. Наголошує, що своєчасно подала документи для проходження повторного огляду, а рішення про припинення її статусу особи з інвалідністю до зазначеної дати не приймалося. Вважає, що відповідач безпідставно припинив нарахування та виплату пенсії з 01.07.2025, унаслідок чого їй не виплачено пенсію за період з 01.07.2025 по 04.01.2026 включно, чим порушено її право на пенсійне забезпечення та соціальний захист. Відтак ОСОБА_1 вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вказаний період протиправними.
22.04.2026 Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області подало письмовий відзив на позов.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що призначення та виплата пенсії по інвалідності здійснюються відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за умови наявності визначеного законом страхового стажу. Зазначає, що позивачу вперше встановлено інвалідність другої групи (загальне захворювання) з 21.02.2024 до 28.02.2025. У зв`язку з неможливістю своєчасного проходження повторного огляду, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, виплату пенсії було продовжено з 01.03.2025 до 30.06.2025. Надалі, 05.01.2026, до органу Пенсійного фонду надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.01.2026 № 118/26/28, відповідно до якого позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 05.01.2026. У зв`язку з цим виплату пенсії поновлено з дати встановлення інвалідності. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи, страховий стаж позивача становить 38 років 10 місяців 6 днів, зарахований по 29.02.2024, коефіцієнт страхового стажу 0,38833, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,92443. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону, становить 15 752,84 грн, з урахуванням доплати за понаднормовий стаж 15 941,72 грн. Відтак розмір пенсії по інвалідності з 05.01.2026, обчислений у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, становить 7 970,86 грн. Посилаючись на статті 19, 46 Конституції України, статті 24, 30, 32, 44, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначає, що призначення пенсії по інвалідності здійснюється за наявності передбачених законом умов, а страховий стаж обчислюється відповідно до даних персоніфікованого обліку та поданих документів. Вважає, що підстави для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 зазначеного Закону відсутні, а його дії відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, з посиланням на статті 73, 74, 77, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1114190 від 21.03.2024, Яготинською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією за результатами первинного огляду 21.03.2024 позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 21.02.2024 до 28.02.2025, із датою чергового переогляду 21.02.2025.
22.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності другої групи. Згідно з розпискою-повідомленням Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 22.03.2024 № 2132, заяву та додані до неї документи прийнято та зареєстровано за № 2132. Серед поданих документів зазначено довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 1114190, диплом та додаток до нього, заяву про виплату пенсії через АТ «Райффайзен Банк», свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про шлюб. Строк подання додаткових документів про страховий стаж визначено до 22.06.2024.
Рішенням (розрахунком перерахунку пенсії) Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 103550008867 від 22.05.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності другої групи у зв`язку з допризначенням та сплатою страхових внесків. При страховому стажі 39 років 4 місяці 10 днів, коефіцієнті страхового стажу 0,39333 та середньомісячному заробітку 39 653,55 грн розмір пенсії за віком визначено в сумі 15 596,93 грн. З урахуванням доплати за 9 років понаднормового страхового стажу в розмірі 212,49 грн загальний розмір пенсії за віком становив 15 809,42 грн, а пенсію по інвалідності в розмірі 90 відсотків пенсії за віком визначено в сумі 14 228,48 грн щомісяця. Такий розмір пенсії встановлено за періоди з 21.02.2024 по 21.03.2024, з 22.03.2024 по 31.03.2024 та з 01.04.2024 по 28.02.2025.
Згідно з рішенням (розрахунком перерахунку пенсії) Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 103550008867 від 11.02.2025, у зв`язку з уточненням даних в електронній пенсійній справі та з урахуванням дії воєнного стану позивачу продовжено виплату пенсії по інвалідності другої групи з 10.02.2025 довічно на період дії воєнного стану. При цьому на період з 01.03.2025 по 30.06.2025 визначено розмір пенсії 14 228,48 грн щомісяця, виходячи зі страхового стажу 39 років 4 місяці 10 днів, середньомісячного заробітку 39 653,55 грн та 90 відсотків пенсії за віком.
Суд відповідно до роздруківки з електронної системи «Оцінювання функціонування особи» (Журнал справ лікуючого лікаря) встановив, що справа позивача подана 14.03.2025 та мала статус «доступна до розгляду». Дату та час розгляду визначено на 05.01.2026 з 09:00 до 09:50 за адресою: м. Київ, вул. Загорівська, 1, за спеціалізацією «онкологічна».
Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.08.2025, виданою КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», позивач перебуває на диспансерному обліку з онкологічним діагнозом з 2023 року. Документи для проходження оцінювання з метою встановлення інвалідності подано 14.03.2025, а справу призначено до розгляду на 05.01.2026 у Київській обласній клінічній лікарні.
05.01.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» проведено очне оцінювання позивача за направленням від 14.03.2025 № 5cae7dae-a161-4878-bf2f-fd3af70d39f2.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди № 118/26/28/В від 05.01.2026 (рішення № 118/26/28/Р) позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання з 05.01.2026 довічно. Основний діагноз - C50.9, злоякісне новоутворення неуточненої частини грудної залози.
Рішенням (розрахунком перерахунку пенсії) Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 103550008867 від 06.01.2026 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності у зв`язку зі зміною групи інвалідності на третю. За страхового стажу 38 років 10 місяців 6 днів, коефіцієнта страхового стажу 0,38833 та середньомісячного заробітку 40 565,59 грн розмір пенсії за віком визначено в сумі 15 752,84 грн. З урахуванням доплати за 8 років понаднормового страхового стажу в розмірі 188,88 грн загальний розмір пенсії за віком становив 15 941,72 грн. Розмір пенсії по інвалідності, обчислений у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, визначено в сумі 7 970,86 грн щомісяця за періоди з 05.01.2026 по 30.09.2026 та з 01.10.2026 довічно.
На підставі рішення (розрахунку перерахунку пенсії) № 103550008867 від 29.03.2026 позивачу проведено масовий перерахунок пенсії по інвалідності третьої групи за страховим стажем та заробітною платою відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При страховому стажі 39 років 4 місяці 10 днів, коефіцієнті страхового стажу 0,39333 та середньомісячному заробітку 42 812,29 грн розмір пенсії за віком визначено в сумі 16 839,36 грн. З урахуванням доплати за 9 років понаднормового страхового стажу в розмірі 212,49 грн загальний розмір пенсії за віком становив 17 051,85 грн, а розмір пенсії по інвалідності, обчислений у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, 8 525,93 грн щомісяця за періоди з 01.04.2026 по 30.09.2026 та з 01.10.2026 довічно.
У матеріалах справи міститься пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.01.2026, відповідно до якого позивачу призначено пенсію по інвалідності третьої групи внаслідок загального захворювання довічно.
05.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про проведення перерахунку та виплату заборгованості з пенсії по інвалідності за період з 01.07.2025 по 04.01.2026 включно, посилаючись на подання документів для повторного огляду 14.03.2025 та проведення оцінювання лише 05.01.2026.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.02.2026 № 10418-7885/Н-02/8-1000/26 на звернення позивача від 05.02.2026, зареєстроване за вхідним № 7885/Н-1000-26, повідомлено, що відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності з 21.02.2024 до 28.02.2025 на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1114190 від 21.03.2024.
У листі зазначено, що виплату пенсії позивачу було продовжено відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 з 01.03.2025 по 30.06.2025, оскільки згідно з абзацом одинадцятим пункту 3 цієї постанови особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 01.01.2025, але які не пройшли його своєчасно, інвалідність продовжується до дати прийняття рішення за результатами оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 01.07.2025.
Також відповідач повідомив, що у зв`язку з надходженням 05.01.2026 витягу з рішення експертної команди № 118/26/28 про встановлення позивачу третьої групи інвалідності внаслідок загального захворювання з 05.01.2026 виплату пенсії поновлено з цієї дати. У листі зазначено розмір поновленої пенсії 2 980,00 грн.
Суд встановив, що матеріали пенсійної справи містять відомості про встановлення позивачу другої групи інвалідності з 21.02.2024, подання документів для повторного оцінювання 14.03.2025, визначення дати оцінювання на 05.01.2026, продовження виплати пенсії до 30.06.2025 та її поновлення з 05.01.2026 після встановлення третьої групи інвалідності.
Окрім цього, суд враховує долучені до матеріалів справи витяги з рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.01.2026, рекомендації до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю від 05.01.2026, пенсійне посвідчення від 13.01.2026, розрахунок призначення пенсії від 06.01.2026, заяву позивачки про перерахунок та виплату пенсії від 05.02.2026, лист ГУ ПФУ у Київській області від 19.02.2026, а також медичні документи, що підтверджують стан здоров`я позивача та проходження нею обстежень і лікування у відповідний період.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Статтею 35 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено.
Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.
У позивача строк, на який їй було встановлено другу групу інвалідності відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, закінчився 28.02.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 року № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану.
Зокрема, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі Постанова № 225), визначено, що повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Отже, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.
З урахуванням зазначеного Урядом також автоматично продовжено виплату всіх пенсій і соціальних допомог по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб.
Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати пенсії та соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами та гарантіями, передбаченими для осіб з інвалідністю законодавством.
Разом з цим судом встановлено, що ОСОБА_1 14.03.2025 подала необхідні документи для підтвердження інвалідності та проходження повторного огляду. Водночас фактичне оцінювання її повсякденного функціонування відбулося лише 05.01.2026, що підтверджується витягом з рішення експертної команди від 05.01.2026 № 118/26/28/ВТ та рекомендаціями до індивідуальної програми реабілітації. За результатами такого оцінювання позивачу встановлено третю групу інвалідності довічно.
Отже, після закінчення строку, на який позивачу було встановлено другу групу інвалідності, вона не залишалася бездіяльною, а завчасно подала документи, необхідні для проведення повторного огляду. Проте розгляд її справи та прийняття відповідного рішення відбулися лише 05.01.2026. Таким чином, період між поданням документів та фактичним проведенням оцінювання був зумовлений тривалістю процедури його організації та проведення, а не зволіканням ОСОБА_1 з виконанням необхідних дій.
Суд враховує, що відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності та у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення відповідного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
При цьому законодавець окремо врегулював наслідки встановлення особі за результатами повторного огляду або оцінювання іншої групи інвалідності, передбачивши, що розмір пенсії, виплату якої було продовжено відповідно до цього підпункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Отже, наведена норма передбачає не припинення пенсійної виплати до моменту встановлення особі нової групи інвалідності, а її продовження до проведення повторного огляду або оцінювання з подальшим переглядом розміру пенсії у разі зміни групи інвалідності.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію по інвалідності II групи.
Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 1114190 від 21.03.2024, позивачу було встановлено II групу інвалідності внаслідок загального захворювання зі строком до 28.02.2025, а черговий переогляд було призначено на 21.02.2025.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 мала онкологічне захворювання правої молочної залози, з приводу якого проходила спеціалізоване лікування, зокрема поліхіміотерапію та оперативне втручання. Наявність онкологічного захворювання підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.03.2024, випискою з медичної карти від 14.08.2025, у якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку з онкологічним захворюванням з 2023 року, а також витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.01.2026, у якому основним діагнозом зазначено C50.9 злоякісне новоутворення неуточненої частини грудної залози.
Крім того, судом установлено, що 14.03.2025 лікарем було сформовано та направлено документи позивачв для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до відомостей електронної системи «Оцінювання функціонування особи» справу позивачкв було зареєстровано та призначено до розгляду на 05.01.2026. Отже, після направлення документів позивач очікувала проведення оцінювання, яке фактично відбулося лише 05.01.2026.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 вчинила необхідні дії для проходження оцінювання, а його проведення відбулося у визначену закладом охорони здоров`я дату, яка настала вже після припинення відповідачем виплати пенсії. Доказів того, що позивач ухилялася від проходження оцінювання або з власної вини не вчинила необхідних для цього дій, відповідачем не надано.
За таких обставин суд вважає, що під час вирішення питання про продовження виплати пенсії відповідач мав перевірити наявність передбачених підпунктом 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV підстав для продовження пенсійної виплати, зокрема з урахуванням медичних документів позивача та положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.
Саме по собі посилання відповідача на абзац одинадцятий пункту 3 постанови № 1338, відповідно до якого строк інвалідності осіб, повторний огляд яких був призначений з 01.01.2025, але які не пройшли його своєчасно, продовжувався не довше ніж до 01.07.2025, не є достатнім для висновку про правомірність припинення виплати пенсії позивачу. Зазначене положення необхідно з підпунктом 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV, який окремо врегульовує питання продовження саме виплати пенсії особам, які не мали можливості пройти повторний огляд або оцінювання з причин, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України або іншому правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, у разі виникнення суперечності між положеннями постанови Кабінету Міністрів України та гарантіями, встановленими Законом № 1058-IV, застосуванню підлягають положення закону як акта вищої юридичної сили.
Суд також бере до уваги, що за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного 05.01.2026, експертною командою позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок загального захворювання довічно. Водночас відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV встановлення іншої групи інвалідності не є підставою для припинення виплати пенсії за попередньою групою з дати проведення оцінювання.
У підпункті 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV прямо передбачено, що в такому випадку розмір пенсії переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження відповідного повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Таким чином, за наявності передбачених законом підстав для продовження виплати пенсії позивач мала право на її отримання за II групою інвалідності до проведення оцінювання повсякденного функціонування 05.01.2026, а після встановлення III групи розмір пенсії підлягав перегляду у визначений законом строк.
Відтак припинення відповідачем нарахування та виплати позивачупенсії з 01.07.2025 без належної перевірки підстав для застосування спеціального порядку, передбаченого підпунктом 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV, не відповідає вимогам правомірності, обґрунтованості та добросовісності, які висуваються до рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.07.2025.
Щодо вимоги про виплату пенсії у сумі 15 743,60 грн щомісячно суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності особам з інвалідністю ІІ групи призначається в розмірі 90 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Отже, сума 15 743,60 грн, на яку посилається позивач, не є розміром призначеної їй пенсії по інвалідності ІІ групи, а становить розмір пенсії за віком, від якого відповідно до закону визначається пенсія по інвалідності. Відтак підстав для виплати позивачці за спірний період пенсії по інвалідності в повному розмірі пенсії за віком, без застосування передбаченого законом відсоткового співвідношення, немає.
Водночас, як суд вказував вище, частиною третьою статті 35 зазначеного Закону передбачено, що у разі наступного визнання особи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого її було припинено, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Якщо за результатами такого оцінювання встановлено іншу групу інвалідності, пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності за період з 01.07.2025 по 04.01.2026 включно за ІІ групою інвалідності, у розмірі, що підлягав виплаті позивачу станом на 30.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум. Визначення конкретного розміру заборгованості та проведення відповідного розрахунку належить до повноважень відповідача.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 коп.), що підтверджується платіжною інструкцією від 31.03.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса 08500, Київська обл., місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, будинок 10 ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області з приводу припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії по інвалідності з 01.07.2025 року.
3. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсію за період з 01.07.2025 по 04.01.2026 включно за ІІ групою інвалідності, у розмірі, що підлягав виплаті позивачу станом на 30.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
6. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.
Судове рішення № 141590594, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/13840/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: