Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 591/12904/26
Провадження № 1-кп/591/655/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року Зарічний районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми у кримінальному провадженні № 22026200000000614 стосовно
ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Донецьк Донецької області; громадянство: України; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1, 3 ст. 436-2 КК України
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою
учасники судового провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_5 (доручення від 01 липня 2026 року №5-18-2026-001267)
і установив:
05.11.2026 з Сумської обласної прокуратури до Зарічного районного суду міста Суми надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22026200000000614 від 29.10.2026, головуючим суддею визначено ОСОБА_1
12 листопада 2026 року ухвалою судді призначено підготовче судове засідання.
16.11.2026 прокурор Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, яке узагальнено мотивувала тим, що:
(1) продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені пп. 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення); (2) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Обвинувачений не заперечує проти задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого покладався на розсуд суду щодо клопотання прокурора.
Оцінка та мотиви Суду
За матеріалами справи, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що своїми діями, які виразились у виправдовуванні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році за викладених у клопотанні обставин, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені чч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, кваліфікуючою ознакою є вчинене повторно.
Слідчим суддею Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 30.08.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240.00 грн, який у послідуючому неодноразово було продовжено, останній ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 29 вересня 2026 року до 27.11.2026 включно.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд враховує стадію кримінального провадження - підготовче провадження, після завершення підготовки до судового розгляду суд призначить судовий розгляд у кримінальному провадженні, що передбачає доведення стороною обвинувачення винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за найвищим стандартом доказування "поза розумним сумнівом" у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Отже, завершити судове провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, не представляється за можливе.
Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що наразі продовжують існувати встановлені під час досудового розслідування ризики, а саме переховування ОСОБА_2 від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є тяжким та відповідно передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Означене покарання в разі визнання ОСОБА_2 винуватим повинне бути призначене до реального відбування, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі "Ilijkov v. Bulgaria" (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує виходячи з того, що в ході здійснення досудового розслідування ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, видаляв листування з адміністратором «Телеграм» каналу «Вопросы несмирения», який являється представником рф, та діє від імені чи за завданням ГРУ ГШ збройних сил російської федерації, використовуючи при цьому обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram» чим мав намір уникнути кримінальної відповідальності.
Отже прокурором у клопотанні та в судовому засіданні доведено, що заявлені ризики (пп. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України) не зменшилися.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення матеріалами клопотання не доведено.
Обставини, які свідчать про те, що з`явились нові ризики судом не встановлено.
Строк тримання під вартою ОСОБА_2 встановлено слідчим суддею до 27.11.2026 включно.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризик переховування обвинуваченого від суду, Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу та продовження строку дії тримання під вартою, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_2 , про які вказує прокурор, є досить високою.
Рішення про продовження одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.
Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, на даній стадії підготовчого провадження, встановлені судом ризики, передбачені пп. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченому як тримання під вартою, тому клопотання прокурора є підставним до задоволення. Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до шістдесяти днів.
Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.
При цьому, суд вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд виходить з того, що: - особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог стст. 178, 182 КПК.
Визначення розміру застави є важливою частиною процесу визначення запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 182 КПК розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд доходить висновку про доцільність визначити ОСОБА_2 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені частиною п`ятою статті 194 КПК.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою є підставним до задоволення.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181, 183, 193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,
Постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 15 січня 2027 року включно.
Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2027 року включно.
Визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Сумській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA558201720355249001000008869; призначення платежу: застава за ОСОБА_2 у справі №591/12904/26 згідно ухвали Зарічного районного суду м. Суми 17 листопада 2026 року.
Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України:
- з`являтися до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими учасниками цього кримінального провадження;
- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 січня 2027 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Час проголошення повного тексту ухвали 08:10 год. 18.11.2026.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141590182, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/12904/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: