Рішення № 141589936, 18.11.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
711/10963/26
Номер документу
141589936
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10963/26

Провадження № 2/711/5421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Позика», в особі директора Міньковської А.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22913557 від 20.02.2022 у розмірі 9 230,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 22913557. За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. На виконання умов договору відповідачу перераховано на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 2 600,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів, виникла заборгованість. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01. Відповідно до цього договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 22913557 від 20.02.2022 на користь ТОВ «ФК «Позика». Розмір заборгованості за вказаним договором становить 9 230,00 грн. та складається з: 2 600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6 630,00 грн. заборгованість за відсотками. У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22913557 від 20.02.2022 у розмірі 9 230,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2026 вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.10.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Витребувано у АТ «Універсал Банк» виписку про рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки (маска картки) № НОМЕР_1 , емітованої імовірно на ім`я ОСОБА_1 , із відображенням часу зарахування кредитних коштів, за період 20.02.2022-25.02.2022.

03.11.2026 представник відповідача адвокат Стратілатов К.Г. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22913557 від 20.02.2022 у розмірі 9 230,00 грн. У зв`язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті, на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідач просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, а з відповідача на користь позивача стягнути іншу частину судового збору. Щодо вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. представник відповідача просив відмовити або зменшити їх розмір до 1 000,00 грн. посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи. Крім того, зазначив, що правову допомогу позивачу на підставі договору та додаткової угоди надавала фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він має статус адвоката.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; у позовній заяві ОСОБА_3 просила проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Позика».

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; у відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Стратілатов К.Г. просив проводити розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.02.2022 ТОВ «ФК «Ірбіс» (далі за договором товариство) та ОСОБА_1 (далі за договором клієнт) в електронній формі уклали договір про надання фінансового кредиту № 22913557, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «916701».

Відповідно до пункту 3.1. договору товариство зобов`язалося надати кредит клієнту у розмірі 2 600,00 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно пункту 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, передбачені цим договором у строки та на умовах даного договору.

За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у пункті 4.2 цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористатись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в підпунктах 3.2.1., 3.2.2. пункту 3.2. цього договору (пункт 3.2. договору).

Видача товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки (пункт 4.1. договору).

Згідно з пунктом 4.2. договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 21.05.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у розмірі 2 600,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «УПР» № 3152_251021114941 від 21.10.2025.

З розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 22913557 вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, кошти у встановлені строки не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9 230,00 грн., яка складається з: 2 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 6 630,00 грн. - заборгованість за процентами.

01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» (далі за договором фактор) та ТОВ «ФК «Ірбіс» (далі за договором клієнт) уклали договір факторингу № 01092025/01, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з актом прийому - передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» передало (відступило), а ТОВ «ФК «Позика» прийняло реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників 25 419,

Відповідно до витягу із додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 22913557 у сумі 9 230,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2 600,00 грн., заборгованість за відсотками 6 630,00 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених обставин справи, регулюються наведеними нижче нормами права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок підписання правочинів у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладення договору в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису за умови використання відповідного засобу усіма сторонами правочину. В іншому випадку електронний правочин підписується сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або аналога власноручного підпису за наявності письмової згоди сторін зі зразками таких аналогів.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України укладено договір про надання фінансового кредиту № 22913557 від 20.02.2022. На виконання умов вказаного правочину первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 2 600,00 грн., тим самим повністю виконавши свої зобов`язання. У свою чергу, ОСОБА_1 у порушення умов договору та вимог статтей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків не виконав, суму кредиту у визначений строк не повернув.

01.09.2025 на підставі договору факторингу № 01092025/01, відповідно до статей 512, 514, 1077 ЦК України, право грошової вимоги за договором № 22913557 від 20.02.2022 перейшло від ТОВ «ФК «Ірбіс» до ТОВ «ФК «Позика».

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд перевірив та встановив, що визнання відповідачем ОСОБА_1 позовних вимог не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, враховуючи наявність заборгованості, набуття позивачем права вимоги за кредитним договором № 22913557 від 20.02.2022 та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову (тобто 1 331,20 грн.), а інші 50 % (1 331,20 грн.) стягнути з відповідача на користь позивача.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026, укладений з ФОП ОСОБА_2 ; додаткову угоду № 22913557 від 31.08.2026 до договору про надання правової допомоги № 39493634 від 02.01.2026; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.08.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016 на ім`я Білецького Б.М.

Отже, твердження представника відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_2 статусу адвоката спростовується матеріалами справи.

Надаючи оцінку заявленим витратам на правничу допомогу, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 904/4507/18, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

У даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками) та обсяг виконаної адвокатом роботи (адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), а також клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634; місцезнаходження юридичної особи: вул. Глибочицька, буд. 17, літ. Б, м. Київ) заборгованість за договором № 22913557 від 20.02.2022 у розмірі 9 230,00 грн., судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., а всього 12 561,20 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634; місцезнаходження юридичної особи: вул. Глибочицька, буд. 17, літ. Б, м. Київ) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при подачі позову відповідно до платіжної інструкції № 22913557 від 30.09.2026, що становить 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141589936 ?

Документ № 141589936 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141589936 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141589936 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141589936 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141589936, Придніпровський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 141589936, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141589936 відноситься до справи № 711/10963/26

Це рішення відноситься до справи № 711/10963/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141589935
Наступний документ : 141589938