Постанова № 14158979, 01.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

01.03.11 Справа № 21/96

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство МЖК Експрес-24», м.Івано-Франківськ

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2010р.

у справі № 21/96

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство МЖК Експрес-24», м.Івано-Франківськ

про стягнення 62968,27 грн.

За участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Ружицький В.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2010р. у справі № 21/96 задоволено Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційного будівельно-виробничого підприємства МЖК Експрес-24», вул.Січових Стрільців, 58, м.Івано-Франківськ, (код 23802630) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 04054346) на рахунок міського бюджету м.Івано-Франківська (р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області) - 62968,27 грн. несплаченої частини попереднього внеску; 629,68 грн. витрат по сплаті державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст.193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, в позові відмовити, з підстав, у ній наведених.

Представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач участі представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладено договір № 74 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 05.09.2008р. Відповідно до п.2.1 договору замовник (відповідач) зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором, зокрема пунктом 3.2 договору встановлено, що попередній розмір пайового внеску складає 314841,37 грн. Замовник сплачує не менше 20% попереднього розміру пайового внеску протягом сорока банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.

На витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зазначено дату - 23.09.2008р., відповідно, враховуючи п.3.2 договору, відповідач повинен був сплатити 62968,27 грн., як 20% попереднього розміру пайового внеску, до 02.11.2008р.

На виконання умов договору, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2008р. № 462 відповідачу надано дозвіл на реконструкцію орендованих будівель загальною площею - 1355, 76 кв.м. військового містечка № 25 на вул.І.Макухи, 3; вирішено реконструкцію здійснювати на умовах угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь у соціально-економічному розвитку міста. Тобто зобов'язання за договором мало бути виконане не пізніше 02.11.2008р.

05.05.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією про оплату суми попереднього пайового внеску (20%) пайової участі в сумі 62968,27 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частина 1 ст.530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог, як законних та обґрунтованих. А тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2010р. у справі № 21/96 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство МЖК Експрес-24», м.Івано-Франківськ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.