Рішення № 141587713, 18.11.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
369/4176/26
Номер документу
141587713
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 369/4176/26

Провадження № 2/369/10233/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т. В.,

при секретарі Мосійчук А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» (далі ТОВ «Петрівський квартал 2») про визнання майнових прав на квартиру.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що в серпні 2019 року маючи намір придбати у власність квартиру в селі Святопетрівське Бучанського району Київської області звернувся до відділу продажів ТОВ «Петрівський квартал 2», в якому йому запропонували придбати майнові права в об`єкті незавершеного будівництва за договором цесії.

17 та 19.08.2019 року він двома платежами по 5 000 грн сплатив кошти за «бронювання» обраної ним квартири АДРЕСА_1 на рахунок уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується квитанціями.

25.10.2019 між ним (Цесіонарієм) та ОСОБА_3 (Цедент) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) та майнових прав на квартиру, відповідно до пункту 1 якого Цендент передав Цесіонарію, а Цесіонарій прийняв від Цедента всі права та обов`язки Цедента за договором № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2019, за яким ТОВ «Петрівський квартал 2» (боржник) зобов`язується передати, а Цедент зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а також самі майнові права на вказану кватиру, які Боржник передав Цеденту за Актом прийому-передачі від 16.10.2019 на виконання зазначеного договору, та оплатити ціну таких прав.

Право вимоги та майнові права на квартиру, що відступаються за цим договором, оцінено сторонами разом у 239 001 грн без ПДВ, та сплачується Цесіонарієм Цеденту.

Зазначений договір був укладений за згодою відповідача.

Згідно з пунктом 1.4 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 14/ТШ14-Г від 01.10.2019 майнові права на квартиру за цим договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі майнових прав, що буде підтверджувати факт поставлення (передачі) продавцем покупцю таких майнових прав, який підписується сторонами під час укладення договору та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.4 договору купівлі-продажу орієнтовний строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію 04 квартал 2020 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва строк до шести місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1 Акта прийому-передачі майнових прав на квартиру № 14/ТШ14-Г від 01.10.2019 у відповідності та на виконання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 /ТШ14-Г від 01.10.2019 продавець передав, а покупець прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Він у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати вартості майнових прав на квартиру. Однак, з невідомих причин будівельні роботи зі спорудження будинку, в якому мала знаходить його майбутня квартира, були зупинені в кінці 2019 року.

Поведінка відповідача фактично позбавила його можливості отримати майнові права на квартиру, які були сплачені ним своєчасно та в повному обсязі.

Ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом грошовими коштами при оформленні квартири, яким спричинили йому значної майнової шкоди. Матеріали кримінального провадження за його заявою були приєднані до матеріалів іншого кримінального провадження.

Ним була подана ще одна заява до № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про вчинення відносно нього шахрайських дій з боку керівництва відповідача під приводом купівлі майнових прав на квартиру, заволодіння грошовими коштами, за якою було відкрито кримінальне провадження та 31.12.2025 винесено постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована Києво-Святошинською окружною прокуратурою.

Щодо викладених у його заявах обставин ведуться досудові розслідування.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить:

визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ;

стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 87 235,36 грн;

стягнути з ТОВ «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3 262,36 грн та витрати на правову допомогу, остаточний розрахунок яких буде наданий додатково.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме:

заборону проводити будь-які дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я інших осіб окрім ОСОБА_1 або його спадкоємців;

заборону будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 або його спадкоємців, вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 30.03.2026 на 11-00 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2026, з урахування ухвали цього ж суду від 31.03.2026 про виправлення описки, заяву задоволено частково.

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які дії з державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я інших осіб окрім ОСОБА_1 .

Заборонити будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

В решті заяви відмовлено.

30.03.2026 розгляд справи відкладено на 27.04.2026 на 11-00 год.

27.04.2026 розгляд справи відкладено на 12.05.2026 на 11-00 год.

12.05.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Шарко Д.П. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

16.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Шарко Д.П. подала до суду заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, в якій просить долучити до матеріалів справи остаточний розрахунок суми витрат на правову допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи та додані до нього докази на підтвердження розміру таких витрат; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 262,36 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 800 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. При цьому, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував. У свою чергу, причини неявки представника відповідача суду не відомі, письмовий відзив до суду не надходив.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 маючи намір придбати у власність квартиру у селі Святопетрівське Бучанського району Київської області звернувся до відділу продажу ТОВ «Петрівський квартал 2», в якому йому запропонували придбати майнові права в об`єкті незавершеного будівництва за договором цесії.

17 та 19.08.2019 року він двома платежами по 5 000 грн сплатив кошти за «бронювання» обраної ним квартири АДРЕСА_1 на рахунок уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується квитанціями від 17.08.2019 № Р24АР24А653301466А46299 та від 19.08.2019 № Р24АР24А654005861А19065.

01.10.2019 між ТОВ «Петрівський квартал 2» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відповідно до пункту 1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

З метою реалізації домовленостей сторін, під час укладення даного договору, Продавець передає належні йому майнові права, а Покупець приймає їх собі у власність, що розцінюється як фактичне поставлення (передачу) майнових прав (п. 1.1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору предметом цього договору є майнові права на квартиру, які після готовності Об`єкта будівництва до експлуатації реалізуються шляхом реєстрації покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання своїх обов`язків за цим договором Продавець зобов`язаний передати Покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.

Пунктом 1.4. договору визначено, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від Продавця Покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі майнових прав, що буде підтверджувати факт постановлення (передачі) Продавцем Покупцю таких майнових прав, який підписується сторонами під час укладення Договору та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.4. договору Орієнтований строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію 04 квартал 2020 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також і односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва на строк до шести місяців і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Ціна майнових прав на квартиру на момент підписання договору становить 239 001 грн, в тому числі ПДВ 39 833,50 грн, що еквівалентно 9 446,68 доларів США (пункт 3.1 договору).

Пункт 6.2 договору передбачає, що сторони домовились, що пеня у розмірі 0,1 % від ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення за недотримання умов передбачених пунктом 2.4. договору сплачується Продавцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відмови Покупця від договору та підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання з поверненням усієї суми сплачених коштів та суми пені.

Відповідно до пункту 1 Акта прийому-передачі майнових прав на квартиру 14/ТШ14-Г від 01.10.2019, у відповідності та на виконання договору № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2019 Продавець передав, а Покупець прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

ТОВ «Петрівський квартал 2» листом від 25.10.2019 № 25/19-01 адресованим ОСОБА_3 повідомив, що розглянув заяву про надання згоди на відступлення майнових прав на квартиру та надає згоду на укладення договору про відступлення права вимоги (цесію) на ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. Також повідомило, що з метою захисту інтересів ОСОБА_1 ТОВ «Петрівський квартал 2» з моменту надання цього листа зобов`язується не надавати дублікати (копії, тощо) договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2019 та інших документів.

25.10.2019 між ОСОБА_3 (Цедент) та ОСОБА_1 (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) та майнових прав на квартиру, згідно з пунктом 1 якого Цедент передав Цесіонарію, а Цесіонарій прийняв від Цедента всі права та обов`язки Цедента за договором № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2019, за яким ТОВ «Петрівський квартал 2» (Боржник) зобов`язується передати, а Цедент зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а також самі майнові права на вказану квартиру, які Боржник передав Цеденту за Актом прийому-передачі від 16.10.2019 на виконання зазначеного договору, та оплатити ціну таких прав.

За даним договором про відступлення до Цесіонарія переходять всі права та обов`язки Цедента за договором № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 01.10.2019, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даного Договору про відступлення Цесіонарій вважається стороною Договору, а Цедент втрачає всі права за договором (пункт 3 договору про відступлення права вимоги (цесії) та майнових прав на квартиру від 25.10.2019).

27.11.2023 ТОВ «Петрівський квартал 2» видало попередню довідку, в якій повідомило, що ОСОБА_1 у повній мірі виконав свої зобов`язання щодо оплати ціни майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 14/ТШ14-Г від 01.10.2019.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що будівельні роботи зі спорудження будинку, в якому мала знаходить майбутня квартира ОСОБА_1 були зупинені в кінці 2019 року.

Згідно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_1 31.01.2025 подав до № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом грошовими коштами при оформленні квартири, яким спричинили йому значної майнової шкоди.

За результатами розгляду зазначеної заяви було порушено кримінальне провадження № 12025111380000054, яке було приєднано до матеріалів кримінального провадження № 42023112200000024.

20.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій з боку керівництва відповідача під приводом купівлі майнових прав на квартиру, заволодіння грошовими коштами, за якою було відкрито кримінальне провадження № 12025111380000788.

Згідно з листом Бучанської обласної прокуратури від 15.01.2026 № 53-73-394вих-26 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами проведення ряду слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню № 12025111380000788. Слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області 31.12.2025 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Водночас 01.01.2026 постанову про закриття зазначеного кримінального провадження скасовано. На даний час триває досудове розслідування.

ТОВ «Петрівський квартал 2» листом від 03.06.2025 повідомив інвесторів про те, що товариство зобов`язується відновити будівництво та завершити проекти після закінчення воєнного стану в країні.

Щодо вирішення позовних вимог про визнання майнових прав на квартиру суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту, як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, ЦК України визначення майнового права не містить, оскільки у статті 190 ЦК України є вказівка лише на те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі Конвенція), закріплено право на справедливий суд.

З огляду на частину першу статті 9 Конституції України, статтю 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Перший протокол до Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а тому і «майном» (ухвала Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 19.12.2002 щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96, пункт 98; рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 у справі «Сук проти України», заява № 10972/05, пункт 22).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23.10.1991 у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, заява № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98.

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14.05.2013 ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Верховний Суд України у постанові від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

З огляду на вказане громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. У разі невиконання належним чином забудовником взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 761/20612/15-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/32696/13-ц, Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 638/12414/17.

У постанові від 13.05.2019 у справі 760/17864/16-ц Верховний Суд підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20.03.2019 у справі № 761/20612/15-ц та від 27.02.2019 у справі № 761/32696/13-ц, яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 зазначено, що саме інвестор, як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно з частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93-95).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їх належну оцінку, врахувавши невиконання відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, а також не введення будинку в експлуатацію та повну сплату позивачем пайових внесків, суд дійшов висновку, що порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання за ним майнових прав на спірний об`єкт інвестицій.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання. До моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з статтею 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію в договорі № 14/ТШ14-Г купівлі-продажу майнових прав на квартири від 01.10.2019 конкретно не визначений, так як в пункті 2.4. Договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію.

В частинах першій, другій статті 11 ЦК України вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частинами першою, другою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому, зобов`язання щодо прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.

В чинному законодавстві України таке поняття як прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію відсутнє.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частиною дев`ятою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єктів, необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 880, з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

В пункті 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження Держсервісбуду (раніше Держархбудінспекції) здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об`єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держсервісбуду (раніше Держархбудінспекції), а щодо інших об`єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об`єктів.

Згідно з пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Так як прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

Статтею 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За вказаних обставин пункт 2.4. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру носить технічний характер, оскільки вказує на технічні характеристики житлового будинку. Пункт 2.4. Договору міститься в розділі 2, який має назву «Технічні характеристики квартири».

Викладене підтверджується і судовою практикою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/39364/15-ц (провадження № 61-5917сво18), постанова від 17.10.2018, за касаційною скаргою ПАТ «Холдінгова компанія «Київміськбуд» на рішення апеляційного суду міста Києва від 17.11.2016 про стягнення з ПАТ «Холдінгова компанія «Київміськбуд» пені за договором купівлі-продажу майнових прав, якою, рішення Апеляційного суду міста Києва від 17.11.2016 про скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2016 і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог скасовано, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2016 про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав залишено без змін.

Враховуючи, що термін прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру конкретною датою не визначений, а вказана орієнтовна дата, а також те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони відповідача відсутній.

Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені), тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський квартал 2» в частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 369/6303/19.

Щодо вирішення питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 134 ЦПК України:

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Установлено, що 16.02.2026 між адвокатом Шарко Д.Р. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 160222026/3, згідно з пунктом 1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу як позивачу в цивільній справі за позовом про визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 та стягнення пені в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується оплатити передбачений цим договором гонорар та фактичні витрати адвоката.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень замовника. Конкретний розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги за цим договором визначається в залежності від обсягу фактично наданих послуг і розраховується виходячи з наступної вартості окремих видів правової допомоги.

Факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується двостороннім Актом передачі-приймання наданих правових послуг, який може бути складений за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом замовнику за відповідний період часу (пункт 3.5. договору).

На підтвердження обсягу і вартості наданої адвокатом правової допомоги між адвокатом та ОСОБА_1 було підписано Акт передачі-приймання наданих правових послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 16022026/3 від 16.02.2026, згідно з яким в період часу з 16.02.2026 до 12.05.2026 включно загальна вартість наданих адвокатом правових послуг становить 7 800 грн, а саме:

складання і подання позову до суду цивільного позову про визнання майнових прав на квартиру 3 000 грн;

складання і подання до суду заяви про забезпечення позову 1 800 грн;

представництво інтересів замовника в суді під час розгляду справи (засідання 30 березня, 27 квітня, 12 травня 2026 року) 3 000 грн.

ОСОБА_1 сплачено адвокату Шарко Д.Р. за надані послуги 7 800 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

від 25.02.2026 № 8407-3849-6584-0363 на суму 100 грн;

від 26.02.2026 № 8407-4427-0739-9680 на суму 5 000 грн;

від 01.04.2026 № 8410-8469-9637-9850 на суму 700 грн;

від 27.04.2026 № 8413-4481-3756-9060 на суму 1 000 грн;

від 12.05.2026 № 8474-9477-5607-1058 на суму 1 000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених судових витрат, позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги, Акт передачі-приймання наданих правових послуг та платіжні інструкції про сплату наданих правових послуг.

Матеріали справи не містять клопотання ТОВ «Петрівський квартал 2» про зменшення розміру судових витрат.

Ураховуючи те, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем судових витрат у зв`язку із розглядом справи, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані із надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 800 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, понесені ним судові витрати у справі, які складаються з судового збору в розмірі 2 390,01 грн покладаються судом на відповідача (239 001 грн + 87 235,36 грн = 326 236,36 грн (326 236,36 х 1 % = 3 262,36 грн (судовий збір за подання позову) 239 001 / 326 236,36 х 100 = 73,26 %) 3 262,36 х 73,26 % = 2 390,01 грн)).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 177, 179, 181, 190, 251, 252, 509, 525-527, 530, 549, 610, 611, 629, 638, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 12, 76, 78, 80, 81, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування квартиру АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 390,01 грн (дві тисячі триста дев`яносто) гривень 01 копійку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», ЄДРПОУ 40616059, адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 2-В,.

Суддя Тетяна ДУБАС

Часті запитання

Який тип судового документу № 141587713 ?

Документ № 141587713 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141587713 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141587713 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141587713 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141587713, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Судове рішення № 141587713, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141587713 відноситься до справи № 369/4176/26

Це рішення відноситься до справи № 369/4176/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141587709
Наступний документ : 141587714