Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 369/4518/24
Провадження № 2/369/1238/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Козак І.А.,
при секретарі судового засідання Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами"Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Комплекс "Нові Теремки" про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Яценко Є.О. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" був укладений договір купівлі-продажу деривативу №75389-А/4 від 14.12.2018 року (далі - "Договір купівлі-продажу деривативу 1").
Також, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" був укладений договір купівлі-продажу деривативу № 75390-А/4 від 14.12.2018 року (далі - "Договір купівлі-продажу деривативу 2").
Зміст, умови договорів купівлі-продажу деривативу № 75389-А/4 від 14.12.2018 та 75390-А/4 від 14.12.2018 однаковий, різняться лише предмети в частині даних квартир.
Представник позивачів зазначає, що згідно п. 2 Договорів купівлі-продажу деривативів, Продавець зобов`язується передати Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Дериватив з вказаними у п. 2.1. цього Договору характеристиками.
Договорами визначено, що "Дериватив" - форвардний контракт, який визначено в п. 2.1. цього Договору (надалі - Форвардний контракт), який являє собою двосторонню угоду, що засвідчує зобов`язання ТОВ "ЖК "Нові Теремки" продати майнових прав на квартиру у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладення форвардного контракту.
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу деривативу 1 на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 142 350 грн без ПДВ, що є еквівалентом 5 694 дол. США.
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу деривативу 2 на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 142 350 грн без ПДВ, що є еквівалентом 5 694 дол. США.
В період дії зазначених договорів на виконання п. 3.4 Договорів позивачами сплачено кошти на користь ТОВ Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" у повному розмірі.
Згідно з п. 8.3. договорів, відмова покупця від виконання цього договору, вчинена покупцем письмово та надіслана продавцеві у будь-який момент строку дії договору, реалізується через підписання сторонами додаткової угоди про розірвання договору та зазначенням суми, що підлягає поверненню.
Представник позивачів посилається на те, що за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі № 369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати договори № 75389-А/4, №75390-А/4 купівлі-продажу деривативу від 14 грудня 2018, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген".
Також зазначає, що внаслідок невиконання відповідачами повідомлень Позивачів від 06.10.2022 про відмову від виконання Договорів купівлі-продажу деривативу; після розірвання означених Договорів в судовому порядку, - сплачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошові кошти в сукупності 284 700 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот) грн 00 коп. ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" утримує в себе без належної підстави. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" із Вимогою від 09.02.2024 про повернення коштів. Вимога від 09.02.2024 року не була виконана відповідачем, а грошові кошти не повернуті позивачам.
З огляду на викладене, умовами договорів купівлі-продажу деривативу з урахуванням їх розірвання в судовому порядку, даний перший відповідач утримує без належної підстави в себе грошові кошти позивачів в загальній сумі 284 700,00 грн., так як підстава відпала внаслідок розірвання договорів № 75389-А/4, № 75390-А/4 купівлі-продажу деривативу від 14.12.2018 року, тоді як ні квартира АДРЕСА_1 , ні квартира АДРЕСА_2 не передавалась ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у власність та навіть не була збудована, що стало передумовою ініціювання розірвання, в тому числі, договорів купівлі-продажу деривативу. Таким чином, на переконливу позицію позивачів, оспорювана сума отримана відповідачем безпідставно у розумінні ст. 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Таким чином, представник позивачів просить суд стягнути з ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму грошових коштів у сукупному розмірі 284 700,00 грн. набутих без достатньої правової причини за розірваними в судовому порядку Договорами купівлі-продажу деривативу, відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Окрім цього, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 87/ОЗ-20 від 14.12.2018 (далі -"Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру 1").
Також, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 95/ОЗ-20 від 14.12.2018 (далі -"Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру 2").
Зміст, умови договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 /ОЗ-20 від 14.12.2018 та 95/ОЗ-20 від 14.12.2018 однаковий, різняться лише предмети в частині даних квартир.
Представник позивачів зазначає, що згідно п.п. 1 п. 1 договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру та у відповідності до п. 1 ст. 6 та ст. 656 ЦК України, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та оплатити Ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Договори же купівлі-продажу деривативу і договори купівлі-продажу майнових прав на квартиру є взаємопов`язаними між собою, укладені з метою купівлі-продажу в майбутньому нерухомого майна та діють до повного виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру 1 на дату укладення Договору Сторони визначили ціну договору y розмірі 356 164,50 грн, що є еквівалентом 14 246,58 дол. США.
В період дії зазначеного договору на виконання п. 3.3. Договору позивачами сплачено кошти на користь ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" сукупно в розмірі 131 501,00 грн.
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру 2 на дату укладення Договору Сторони визначили ціну договору y розмірі 356 164,50 грн, що є еквівалентом 14 246,58 дол. США.
В період дії зазначеного договору на виконання п. 3.3. Договору позивачами сплачено кошти на користь ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" сукупно в розмірі 131 501,00 грн.
Представник позивачів посилається на те, що за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі № 369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати договори № 87/ОЗ-20 та 95/ОЗ-20 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 14 грудня 2018, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та "Житловий комплекс "Нові Теремки".
Також зазначає, що внаслідок невиконання другим відповідачем повідомлень позивачів від 06.10.2022 про відмову від виконання Договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру; після розірвання договору в судовому порядку, - сплачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошові кошти в сукупності 263 002 (двісті шістдесят три тисячі дві) грн. 00 коп., ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" утримує в себе без належної підстави. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" із Вимогою від 09.02.2024 про повернення коштів. Вимога від 09.02.2024 року не була виконана відповідачем, а грошові кошти не повернуті позивачам.
З огляду на викладене, умовами договорів купівлі-продажу майнових прав з урахуванням їх розірвання в судовому порядку даний відповідач утримує без належної підстави в себе грошові кошти позивачів в сумі 263 002,00 грн., так як підстава відпала внаслідок розірвання договорів №87/ОЗ-20 та 95/ОЗ-20 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 14.12.2018 року, тоді як ні квартира АДРЕСА_1 , ні квартира АДРЕСА_2 не передавались ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у власність та навіть не були збудовані, що стало передумовою ініціювання розірвання, в тому числі, договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Таким чином, на переконливу позицію позивачів, оспорювана сума отримана другим відповідачем безпідставно у розумінні ст. 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Таким чином, представник позивачів просить суд стягнути з ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму грошових коштів у розмірі 263 002 грн 00 коп. набутих без достатньої правової причини за розірваними в судовому порядку Договорами купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій справі.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1217 від 30.09.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/4518/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Козак І.А.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2024 справу № 369/4518/24 прийнято до свого провадження суддею Козак І.А.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивачі та їх представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомленні належним чином. Разом з тим, від представника позивачів через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, не заперечував про розгляд справи у відсутність інших учасників судового розгляду.
У судове засідання відповідачі не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомленні належним чином. Причини неможливості подати відзив суду не повідомляли. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів станом на час прийняття рішення до суду не надходило. На адресу суду відзивів на позовну заяву не подавали.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за N 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Андре Ріхтінген" були укладені два договори купівлі-продажу деривативу, а саме:
1. № 75389-А/4 від 14.12.2018 року, в якому позивачі висловили наміри придбати об`єкт нерухомості "квартира" - одне житлове приміщення в житловому будинку в АДРЕСА_4 ;
2. № 75390-А/4 від 14.12.2018 року, в якому позивачі висловили наміри придбати об`єкт нерухомості "квартира" - одне житлове приміщення в житловому будинку в АДРЕСА_4 .
Щодо договору купівлі-продажу деривативу № 75389-А/4 від 14.12.2018.
Згідно п. 2.1. Договору, за цим Договором Продавець зобов`язується передати Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Дериватив з характеристиками, визначеними в цьому ж пункті.
У п. 3.1. Договору встановлено, що на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 142 350 грн. без ПДВ відповідно до пункту 196.1.1 статті 196 Податкового Кодексу України, що є еквівалентом 5 694,00 доларів США.
Відповідно до п. 5.1. Продавець зобов`язується передати Покупцю Дериватив після підписання цього Договору шляхом укладення Акту прийому-передачі деривативу. Акт прийому-передачі деривативу підписується Сторонами в момент укладення цього Договору. Підтвердженням Права Покупця на Дериватив є Акт прийому-передачі Деривативу, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.2. Договору). Зобов`язання Продавця щодо передачі Покупцю Деривативу згідно п. 5.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту передачі Деривативу Покупцю на підставі Акту прийому-передачі Деривативу (п. 5.3 Договору).
14.12.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" укладено Акт прийому передачі Деривативу № 75389-А/4, за яким на дату укладення Акту Продавець передав, а Покупець прийняв Дериватив із характеристиками зазначеними в п. 1 вказаного Акту.
Позивачі взяті на себе зобов`язання за вищевказаним договором виконали належним чином, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, а саме платіжними інструкціями, Актом прийому передачі Деривативу № 75389-А/4від 14.12.2018, Актом 87/03-20 від 14.12.2018 прийому-передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту 75385-А/4.
Керуючись п.п. 8.4. п. 8 Договору купівлі-продажу деривативу 1, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направили 07.10.2022 до ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" повідомлення від 06.10.2022 про відмову від виконання означеного Договору купівлі-продажу деривативу 1 із вимогами про підписання додаткової угоди про його розірвання й про повернення коштів. Однак, всупереч надісланого повідомлення позивачем, таке повідомлення було проігнороване відповідачем, у зв`язку із чим, додаткова угода про розірвання Договору купівлі-продажу деривативу не була підписана.
Через недотримання зобов`язань ТОВ "КУА "Андере Ріхтінген", за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі №369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати Договір №75389-А/4 купівлі-продажу деривативу від 14 грудня 2018, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген".
Щодо договору купівлі-продажу деривативу № 75390-А/4 від 14.12.2018.
Згідно п. 2.1. Договору, за цим Договором Продавець зобов`язується передати Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Дериватив з характеристиками, визначеними в цьому ж пункті.
У п. 3.1. Договору встановлено, що на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 142 350 грн. без ПДВ відповідно до пункту 196.1.1 статті 196 Податкового Кодексу України, що є еквівалентом 5 694,00 доларів США.
Відповідно до п. 5.1. Продавець зобов`язується передати Покупцю Дериватив після підписання цього Договору шляхом укладення Акту прийому-передачі деривативу. Акт прийому-передачі деривативу підписується Сторонами в момент укладення цього Договору. Підтвердженням Права Покупця на Дериватив є Акт прийому-передачі Деривативу, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 5.2. Договору). Зобов`язання Продавця щодо передачі Покупцю Деривативу згідно п. 5.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту передачі Деривативу Покупцю на підставі Акту прийому-передачі Деривативу (п. 5.3 Договору).
14.12.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" укладено Акт прийому передачі Деривативу № 75390-А/4, за яким на дату укладення Акту Продавець передав, а Покупець прийняв Дериватив із характеристиками зазначеними в п. 1 вказаного Акту.
Позивачі взяті на себе зобов`язання за вищевказаним договором виконали належним чином, що підтверджується відповідними розрахунковими документами, а саме платіжними інструкціями, Актом прийому передачі Деривативу № 75390-А/4 від 14.12.2018, Актом 95/03-20 від 14.12.2018 прийому-передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту 75387-А/4.
Керуючись п.п. 8.4. п. 8 Договору купівлі-продажу деривативу 2, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направили 07.10.2022 до ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" повідомлення від 06.10.2022 про відмову від виконання означеного Договору купівлі-продажу деривативу 1 із вимогами про підписання додаткової угоди про його розірвання й про повернення коштів. Однак, всупереч надісланого повідомлення позивачем, таке повідомлення було проігнороване відповідачем, у зв`язку із чим додаткова угода про розірвання Договору купівлі-продажу деривативу не була підписана.
Через недотримання зобов`язань ТОВ "КУА "Андере Ріхтінген", за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі № 369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати Договір № 75390-А/4 купівлі-продажу деривативу від 14 грудня 2018, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген".
Отже, внаслідок невиконання відповідачем повідомлення позивачів від 06.10.2022 про відмову від виконання Договорів купівлі-продажу деривативу; після розірвання означеного Договору в судовому порядку, - сплачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошові кошти в сукупності 284 700 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп. ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" не повернуло позивачам. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до ТОВ "КУА "АНДЕРЕ РІХТІНГЕН" із Вимогою від 09.02.2024 про повернення коштів. Вимога від 09.02.2024 була направлена 09.02.2024 контрольованою кореспонденцією поштовим відправленням із описом вкладення № 0503697711360, однак не була отримана відповідачем, а грошові кошти не повернуті Позивачам.
Таким чином зобов`язання ТОВ "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" перед позивачами про стягнення коштів не виконано.
Також, судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" були укладені договори купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а саме:
1. № 87/ОЗ-20 від 14.12.2018 року;
2. № 95/ОЗ-20 від 14.12.2018 року.
Щодо договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 /ОЗ-20 від 14.12.2018.
Згідно п.п. 1 п. 1 цього Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру та у відповідності до п. 1 ст. 6 та ст. 656 ЦК України, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_5 та оплатити Ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Договір купівлі-продажу деривативу 1 і Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 є взаємопов`язаними між собою, укладені з метою купівлі-продажу в майбутньому нерухомого майна та діють до повного виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 .
Згідно п. 3.1. Договору на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 356 164,50 грн., що є еквівалентом 14 246,58 дол. США.
В період дії зазначеного договору на виконання п. 3.3. Договору позивачами сплачено кошти на користь ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" сукупно в розмірі 131 501,00 грн., що підтверджується платіжними документами, що містяться в матеріалах справи.
Через недотримання зобов`язань ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки", за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі № 369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати Договір № 87/ОЗ-20 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 14 грудня 2018, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки".
Щодо договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 95/ОЗ-20 від 14.12.2018.
Згідно п.п. 1 п. 1 цього Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру та у відповідності до п. 1 ст. 6 та ст. 656 ЦК України, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та оплатити Ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Договір купівлі-продажу деривативу 2 і Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_7 є взаємопов`язаними між собою, укладені з метою купівлі-продажу в майбутньому нерухомого майна та діють до повного виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_7 .
Згідно п. 3.1. Договору на дату укладення Договору Сторони визначили Ціну Договору y розмірі 356 164,50 грн., що є еквівалентом 14 246,58 дол. США.
В період дії зазначеного договору на виконання п. 3.3. Договору позивачами сплачено кошти на користь ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" сукупно в розмірі 131 501,00 грн., що підтверджується платіжними документами, що містяться в матеріалах справи.
Через недотримання зобов`язань ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки", за заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2023 у судовій справі № 369/12453/22 (що набрало законної сили 28.11.2023), ухвалено, зокрема, розірвати Договір № 95/ОЗ-20 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 14 грудня 2018, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки".
Отже, внаслідок невиконання відповідачем повідомлення Позивача від 06.10.2022 про відмову від виконання Договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 ; після розірвання означених Договорів в судовому порядку, - сплачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошові кошти в сукупності 263 002 (двісті шістдесят три тисячі дві) грн. 00 коп. ТОВ "ЖК "НОВІ ТЕРЕМКИ" не повернуло позивачам. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до ТОВ "ЖК "НОВІ ТЕРЕМКИ" із Вимогою від 09.02.2024 про повернення коштів. Вимога від 09.02.2024 була направлена 09.02.2024 контрольованою кореспонденцією поштовим відправленням із описом вкладення № 0503697713923, однак не була отримана відповідачем, а грошові кошти не повернуті Позивачеві.
Таким чином зобов`язання ТОВ "Житловий комплекс "Нові Теремки" перед позивачами про стягнення коштів не виконано.
Згідно ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610, п. 1. ч. 1 ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (стаття 638 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним (частина третя статті 614 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У частині 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. 1ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
З урахуванням того, що позивачами належним чином та в строк виконано всі зобов`язання перед відповідачами, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивачів про стягнення сплачених позивачами коштів підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що позивачами належними та допустимими доказами, не доведено суду завдання їм моральної шкоди.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Окрім вказаних вимог, представник позивачів адвокат Яценко Є.О. звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій просив вирішити питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41 325 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачами за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 5 877 грн 02 коп., а позовні вимоги задоволено на суму 547 702 грн, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачів судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 5 477 грн 02 коп.
Представником позивача було подано заяву про розподіл судових витрат, у якій останній стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 41 325 грн.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представляв адвокат Яценко Є.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до рахунку № 01/2024 від 29.01.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатили на користь адвокатського об`єднання "ОСТІН" на виконання Договору № 03/2024 про надання професійної правничої допомоги від 29.01.2024 - 19 100 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL093513 від 29.01.2024, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням викладеного й керуючись ст. ст. 11, 14, 15, 16, 526, 610, 612, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 137, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами"Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Комплекс "Нові Теремки" про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 142 350 (сто сорок дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген" на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 142 350 (сто сорок дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 131 501 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот одна) грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 131 501 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот одна) грн 00 коп.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 477 (п`ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 02 коп.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 19 100 (дев`ятнадцять тисяч сто) грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Інформація про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_8 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Андере Ріхтінген", адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 2В, оф. 31; код ЄДРПОУ: 36003268.
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий Комплекс "Нові Теремки", адреса місцезнаходження: 08141, Київська обл., с. Святопетрівське, бульвар Тараса Шевченка, 10, оф. 109; код ЄДРПОУ: 40832467.
Повний текст рішення складено 15 липня 2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК
Судове рішення № 141587680, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/4518/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: