Рішення № 14158695, 01.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 березня 2011 року справа № 5020-2/229 За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99038)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_3, 99007)

про:стягнення у розмірі 27167,00 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_3, довіреність № 1203 від 09.12.2010;

відповідача не зявився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась у господарський суд міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 28244,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконувала свої обовязки за договором №б/н від 13.05.2010 щодо сплати за оренду майна, наданого у тимчасове користування, за період з 01.06.2010 по 13.12.2010 у розмірі 13300,00грн. (за 7 місяців) та вартості наданого та неповернутого майна яка становить 14944,00грн., у звязку з чим з посиланням на статті 284, 285, 286 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача 28244,00грн.

Заявою №1969/11 від 23.02.2011, згідно до якої позивачем було зроблено перерахунок розміру орендної плати з урахування уточнення періоду оренди - за 6 місяців та 13 днів, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 27167,00грн, у тому числі 12223,00грн. орендна плата, 14944,00грн. вартість наданого та не повернутого майна /арк.с. 48-49/.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову, або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявилась, явку уповноважених представників не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила,

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях є правом сторони у справі.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористалася правом, наданим їй статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надала господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с.29/.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір № б/н, який по суті є договором оренди /а.с.9-11/. Пунктом 9.1 Договору передбачено що він укладений строком на 3 (три) місяці і діє з моменту підписання акту приймання передачі обєкту оренди сторонами.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору орендодавець надає орендареві, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно (санітарні WC стандартні переносні кабіни (далі Обєкт оренди), які належать орендодавцю, для використання відповідно до цільового призначення.

Згідно пункту 1.2 склад, комплектація, кількість та вартість обєкту оренди визначаються у Актах приймання передачі обєкту оренди, які є невідємною частиною цього договору.

Передача обєкту оренди орендареві у використання фіксується сторонами в актах приймання передачі з монтажем та доставкою за рахунок орендодавця (пункт 2.1 Договору).

Пунктами 3.1, 3.3 цього договору сторони обумовили, що розмір орендної плати складає 1900,00грн. за один місяць оренди двох біотуалетів, оплата за користування обєктом оренди здійснюється шляхом внесення 100% передплати за кожен місяць оренди не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно пункту 4.5 Договору орендар зобов'язується повернути обєкт оренди орендодавцеві після припинення дії договору у стані, не гіршому ніж той в якому він був одержаний та у комплектації, передбаченій в акті приймання передачі, з обовязковим оформленням акту приймання передачі.

Позивачем зобовязання за Договором виконувались належним чином, відповідачу 01.06.2010 за актом приймання передачі кабін санітарних WC стандартних переносних до Договору №б/н від 13.05.2010 був переданий у використання Обєкт оренди із зазначенням ціни комплектуючих частин на випадок їх псуванням або втрати загальною вартістю 14944,00грн. /арк.с.12/.

Однак, відповідачем зобовязання за Договором в частині сплати орендної плати та повернення майна виконані не були, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору оренди, у звязку з чим підлягають регулюванню положеннями параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, глави 58 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобовязань.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна правова позиція міститься в статті 759 Цивільного кодексу України.

Згідно до частини четвертої статті 284 Господарського кодексу України, частини першої статті 763 Цивільного кодексу України договір оренди укладається на строк, встановлений договором.

Згідно частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що обєкт оренди був переданий відповідачу 01.06.2010 за актом приймання передачі кабін санітарних WC стандартних переносних до Договору №б/н від 13.05.2010, у звязку з чим дія Договору починається з 01.06.2010 і він діє по 01.09.2010, тобто три місяці відповідно до пункту 9.1 цього ж Договору.

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що його дія припиняється внаслідок закінчення строку дії договору, тобто Договір №б/н від 13.05.2010 припинив свою дію 01.09.2010.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача орендної плати підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню підлягає оренда плата у розмірі 5700,00грн. (1900,00грн. х 3 місяця) за період оренди з 01.06.2010 по 01.09.2010.

Позовна вимога в частині стягнення заборгованості по орендній платі з період після 01.09.2010 безпідставна і задоволенню не підлягає.

Частиною четвертою статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Однак докази відчуження, знищення чи псування відповідачем орендованого майна відсутні.

Крім того, докази досудового звертання позивача до відповідача стосовно повернення орендованого майна відсутні, оскільки надана ним вимога щодо повернення обєкту оренди від 01.02.2010 /арк.с.36/ була надіслана відповідачеві лише 03.02.2010, про що свідчить опис цінного листа з відміткою про відправку поштовим звязком /арк.с.34/, тобто після звертання до суду.

А тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості наданого та не повернутого майна у розмірі 14944,00грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (9907, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р 26007054801978 в Севастопольської філії ПАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 324935, ЄДРПОУ 22260486) заборгованість по орендній платі у розмірі 5700,00грн. (пять тисяч сімсот грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у сумі 57,00грн. (пятдесят сім грн. 00коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 49,53 грн. (сорок девять грн. 53 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя (підпис)Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 09.03.2011