Рішення № 14158629, 03.03.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2011 р. Справа №27/108

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі Філії „Полтавське регіональне управління” АТ „Банк ”Фінанси та Кредит” адреса: 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77

до Госпрозрахункового підприємства „Заготівельник” районного споживчого товариства „Козельщина”, адреса: 39100, Полтавська область, смт. Козельщина, вул. Суворова, 8

третя особа: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1

про стягнення 344269,27 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дробот І.В. дов. в протоколі

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не з"явився

В судовому засіданні 03.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 43530,45 доларів США заборгованості за процентами за період з 05.08.2009 року по 02.07.2010 року за користуванням кредитом згідно кредитного договору про відновлювальну кредитну лінію № К-67-2008 від 10.04.2008р., що за обмінним курсом НБУ станом на 02.07.2010 року становить 344 269,27 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав пояснення до розрахунку суми позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

У зв"язку з тим, що відповідач мав можливість направити в судове засідання іншого свого представника, а також те, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для вирішення спору, і неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

10 квітня 2008 року між Госпрозрахунковим підприємством „Заготівельник” районного споживчого товариства „Козельщина” (надалі-відповідач) та Банком „Фінанси та Кредит”, ВАТ, яке після реорганізації має назву Публічне акціонерне товариство „Банк ”Фінанси та Кредит”(надалі- позивач) був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію № К-67-2008 (надалі-Договір про кредитну лінію).

За умовами пунктів 1.1, 2.1 Договору про кредитну лінію позивач відкрив відповідачеві кредитну лінію на суму 200000,00 (Двісті тисяч) доларів США на період з 10 квітня 2008 року по 16 березня 2009 року, а відповідач зобовязався повернути отримані грошові кошти у встановлені в договорі строки та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 12 (дванадцять) % річних.

Кредитні кошти в сумі 200000,00 (Двісті тисяч) доларів США були отримані відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування їх на поточний рахунок відповідача в Банку, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 11.04.2008 року та листом ГРП „Заготівельник” РСТ „Козельщина” від 10.04.2008 року (а.с. 6-7).

Згідно п. 2.4. Договору про кредитну лінію Позичальник зобовязаний повернути кредитні кошти Банку до 16.03.2009 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Пунктом 3.1 Договору про кредитну лінію встановлено, що Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

12 % річних (в розмірі, указаному в п.1.1 цього договору) за період з дня видачі до терміну повернення кредиту, вказаному в п.2.4 цього Договору;

24 % річних за період з 17 березня 2009 року до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Згідно п.3.4 Договору про кредитну лінію Позичальник сплачує проценти щомісячно в строк з 26 числа по останній робочий день кожного місяця.

За умовами п.6.1 Договору про кредитну лінію Банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного у п.2.4 цього договору, а Позичальник зобовязаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити усі проценти протягом 1 дня з моменту отримання вимоги банку у випадку, якщо Позичальник протягом дії договору порушував будь-які умови Договору, у тому числі мав місце факт прострочення сплати процентів з користування кредитними коштами.

Як зазначає Позивач, Відповідач протягом дії договору систематично порушував строки сплати процентів, повернення кредиту.

У звязку із цим АТ „Банк „Фінанси та Кредит” звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області із позовом до Госпрозрахункового підприємства „Заготівельник” районного споживчого товариства „Козельщина” та поручителя по кредиту згідно договору поруки № П-67-2008 від 10.04.2008 року ОСОБА_1. Згідно ухвали від 13 квітня 2009 року місцевим судом загальної юрисдикції відкрито провадження у цивільній справі № 2-147/2009.

Банком заявлені наступні вимоги у цивільній справі (розрахунок та заява про уточнення позовних вимог від 05.08.2009 року наявна в матеріалах справи):

- прострочена заборгованість за кредитом 197325,77 доларів США;

- заборгованість за простроченими процентами - 11576,76 доларів США;

- заборгованість за нарахованими процентами 1315,54 доларів США;

Відповідно до умов пункту п. 7.1 Договору про кредитну лінію Банк нарахував пеню за прострочення сплати кредиту та процентів в сумі 138951,71 грн.

Всього позовні вимоги у цивільній справі складають 1753741,81грн., з них 210218,07 доларів США (за обмінним курсом НБУ станом на 05.08.2009 року становить 1614790,10 грн.) та 138951,71 грн. пені.

Згідно рішення Козельщинського районного суду Полтавській області від 07.05.2010 року, яке наявне в матеріалах справи та набрало законної сили, стягнуто на користь АТ „Банк „Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором № К-67-2008 від 10.04.2008 року - 1753741,81грн., з них 210218,07 доларів США (за обмінним курсом НБУ станом на 05.08.2009 року становить 1614790,10 грн.) та 138951,71 грн. пені.

Проте Відповідач продовжував ухилятися від виконання своїх зобовязань і станом на 02 липня 2010 року утворилася заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 43530,45 доларів США, що за обмінним курсом НБУ станом на 02.07.2010 року становить 344269,27 грн. за період з 05.08.2009 року по 02.07.2010 року згідно наданого Позивачем розрахунку.

Використовуючи права, надані ст.16 ЦК України, ст.1 ГПК України АТ „Банк „Фінанси та Кредит” звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду Полтавської області, а саме про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 43530,45 доларів США, що за обмінним курсом НБУ станом на 02.07.2010 року становить 344269,27 грн., яка не включена до позовних вимог в місцевому суді загальної юрисдикції.

Відповідач, скориставшись правом наданим ст. 22 ГПК України, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позов не визнає, посилаючись на необґрунтованість розрахунку заборгованості за процентами та відсутності документального підтвердження стягуваної суми. Надав контррозрахунок позовних вимог. Крім того зазначив, що застосування процентної ставки в розмірі 24% річних є безпідставними.

Факти встановлені рішенням інших судів, які є обовязкові для господарського суду та не підлягають доказуванню відповідно до ст. 35 ГПК України.

Факти, які заперечуються Відповідачем встановлені рішенням районного Козельщанського районного суду Полтавської області від 07.05.2010 року у справі №2-147/2010 та ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2010 року справа № 22ц-7474 про стягнення заборгованості.

Розрахунок заборгованості наданий Відповідачем, проведений з порушенням умов кредитного договору №К-67-2007 від 10.03.2008 року, безпідставно застосовано процентну ставку за користування кредитом 12 замість 24, окрім того відповідачем не надано документів на підтвердження здійснення будь-яких погашень та розміру грошових коштів, які зараховувались для погашення кредитної заборгованості.

Відповідач посилається на порушення позивачем норм 1056-1ЦК України та ст. 55 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”, в звязку із застосуванням процентної ставки 24 % з 17.03.2009 року за користуванням кредитними коштами, однак ці ставки передбачені умовами договору №К-67-2008 та застосовуються в залежності від строку користуванням кредитними ресурсами.

Відповідно до п. 3 „нарахування та сплата процентів” кредитного договору, позичальник сплачує відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту по процентним ставкам:

12,0% річних за період з дня видачі до строку, передбаченому п. 2.4.договору; 24% річних за період з 17.03.2009 року до дня фактичного погашення позичкової заборгованості.

Крім того, Відповідач посилається в своєму відзиві на „прострочення кредитора” як на підставу звільнення його від обовязку виконувати умови договору, однак позивач, як вбачається з матеріалів справи, не допускав порушень умов договору та виконував його належним чином. Натомість відповідачем не виконуються умови договору: відповідно до умов договору про відновлювальну кредитну лінію №К-67-2008 від 10.04.2008 року п. 1.1. та п. 2.4. відповідач зобовязався повернути кредитні кошти до 16.03.2009 року, проте кредитні кошти в строк передбачений умовами договору не повернуто, відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються. Останній платіж по погашенню заборгованості був здійснений, згідно наданого банком розрахунку, - 08.09.2009 року, в звязку із чим банк вимушений був звернутись до Козельщанського районного суду та Господарського суду Полтавської області за захистом свого порушеного права та стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши додані докази, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені у відзиві відповідача не прийнмаються судом до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов"язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України) (далі по тексту ЦК України).

Відповідно до наданих представником Позивача письмових пояснень, до цього часу рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.05.2010 року ні відповідачем, ні поручителем за кредитним договором (третьою особою у даній справі) ОСОБА_1 не виконано.

На підставі положень ст.ст.525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічну норму містить стаття 193 ГК України.

Приписами ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматись від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов”язку.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України, визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 344269, 27 грн. за період з 05.08.2009 року по 02.07.2010 року є правомірною, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного,керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Госпрозрахункового підприємства „Заготівельник” районного споживчого товариства „Козельщина”(39100, Полтавська область, смт. Козельщина, вул. Суворова, 8, іденти

фікаційний код ЄДРПОУ 30891070, поточний рахунок № 260002602701 у філії „Полтавське РУ” АТ „Банк „Фінанси та Кредит” МФО 331832) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк “Фінанси та Кредит”(м.Київ, вул. Артема,60) в особі Філії „Полтавське регіональне управління” АТ „Банк “Фінанси та Кредит”(36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26435422, рахунок № 290970000169 у філії „Полтавське РУ „АТ „Банк „Фінанси та Кредит” 43530,45 доларів США заборгованості за процентами за період з 05.08.2009 року по 02.07.2010 року, що за обмінним курсом НБУ станом на 02.07.2010 року становить 344 269,27 грн., крім того 3442, 69 грн.- державного мита та 236, 00- грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Солодюк О.В.

Повний текст виготовлено та підписано 12 березня 201 року.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.