Рішення № 14158595, 18.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.11 Справа№ 24/152 (2010)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення 22105,67грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача Свідрик Г.Р. представник

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 19013,63грн. основного боргу, 1737,04грн. пені, 829,92грн. втрат від інфляції та 371,00грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2005 року сторонами укладено договір №68149 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач постачає відповідачу електричну енергію, а останній зобовязується оплачувати її вартість.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач упродовж грудня 2009року серпня 2010року систематично не оплачує використаної електричної енергії, у звязку з чим станом на 01.09.2010року заборгованість відповідача становить 19013,63грн.

На підставі п.4.2.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 1737,04грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 829,92грн. втрат від інфляції та 371,00грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав. Ухвали суду, надіслані відповідачу, повернені суду відділенням звязку по закінченню терміну зберігання.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

02.08.2005 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №68149, відповідно до умов якого позивач зобовязується постачати до приміщення магазину відповідача на АДРЕСА_1 електричну енергію, а останній зобовязується оплачувати вартість використаної електричної енергії.

Порядок розрахунків визначено сторонами в додатку №2 до договору №68149 від 02.08.2005 року, згідно із п.2 якого розрахунковим періодом вважається період з 27 числа попереднього місяця до того ж числа поточного місяця та прирівнюється до календарного.

Споживач до 17 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Відповідно до фактичного обсягу споживання електричної енергії постачальник електричної енергії визначає величину необхідної доплати у разі перевищення фактичного обсягу над заявленим, виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку.

Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.3, 4 та 5 додатку №2 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи( актів про контрольні зняття показів приладу обліку, рахунків на оплату), за період з грудня 2009року по серпень 2010року позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 25013,63грн., зокрема:

- в грудні 2009 року 16593,66грн.;

- в січні 2010 року 2114,58грн.;

- в лютому 2010року 823,04грн.;

- в квітні 2010року 1021,28грн.;

- в липні 2010року 4461,07грн.

Відповідач оплатив електроенергію частково в сумі 6000,00грн., а саме: 19.05.2010року 2000,00грн. та 16.08.2010року 4000,00грн.

Отже, заборгованість за електроенергію, отриману за період грудня 2009 року по серпень 2010року, становить 19013,63грн. (25013,63 6000,00).

На підставі п.4.2.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 1737,04грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 1 березня по 25серпня 2010р.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 829,92грн., які нараховані з січня по березень 2010року та 3% річних в сумі 371,00грн. за період з 01.01.2010рооку по 25.08.2010року.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В силу ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобовязання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №68149 від 02.08.2005року позивач поставив відповідачу за період з грудня 2009року по серпень 2010року електричну енергію на загальну суму 25013,63грн., яку відповідач оплатив частково в сумі 6000,00грн. , заборгованість становить 19013,63грн.

З огляду на те, що позивач не подав доказів надсилання відповідачу рахунка на оплату електроенергії за грудень 2009р. на суму 16593,66грн., а рахунок за січень 2010р. на суму 18708,24 грн. (16593,66 за грудень 2009р. + 2114,58 січень 2010р.) згідно з поштовою квитанцією надісланий лише 05.03.2010р., то нарахування втрат від інфляції, 3% річних та пені за період до 16.03.2010р.( з урахуванням вихідних днів 6,7,8 березня 2010р.) , тобто, до отримання відповідачем рахунка + 5 операційних днів на його оплату, суд вважає безпідставним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що основний борг підлягає до задоволення повністю, решта вимог підлягають до задоволення частково, а саме: втрати від інфляції в сумі 87,89 грн. ( з 16.03.2010р. по 31.03.2010р.), 3% річних в сумі 260,79грн. ( з 16.03.2010р. по 25.08.2010р.), пеня в сумі 1572,50грн. ( з 16.03.2010р. по 25.08.2010р.).

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, ідентифікаційний код 00131587, адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, - 19013,63грн. основного боргу, 87,89 грн. втрат від інфляції, 260,79грн. 3% річних, 1572,50 грн. пені, 209,35грн. державного мита та 223,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. .

Суддя