Рішення № 141585345, 18.11.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
523/8417/26
Номер документу
141585345
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 523/8417/26

Провадження № 2/517/669/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області з Пересипського районного суду м. Одеси для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 14 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 692392424 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 2500 гривень зі строком повернення, а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. В подальшому кредитодавець збільшив відповідачу за його зверненням суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 5400 гривень.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого встановлено до 28 листопада 2019 року. Дія вказаного договору в подальшому продовжувалась додатковими угодами. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 172 від 08 лютого 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року.

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01 строк дії якого встановлено до 04 серпня 2021 року. Дія вказаного договору в подальшому продовжувалась додатковими угодами. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року.

10 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» уклали Договір факторингу № 10/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу, серед інших договорів, відступлено право грошової вимоги до відповідача за № 692392424 від 14 грудня 2021 року.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15715 гривень 32 копійки.

Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року не виконав, тому з урахуванням викладеного вище позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15715 гривень 32 копійки.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за територіальною підсудністю до Захарівського районного суду Одеської області. Вказана ухвала набрала законної сили 16 вересня 2026 року (а.с. 25).

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та вирішено питання про витребування від АТ «Сенс Банк» доказів (а.с. 119-120).

17 листопада 2026 року на виконання зазначеної ухвали від АТ «Сенс Банк» до суду надійшли витребувані докази (а.с. 133-134).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 125). Водночас в прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала (а.с. 14).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлена йому судова повістка про виклик до суду за його місцем реєстрації, повернута суду з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 132). Відповідач про причини неявки суд не повідомив та не подав до суду відзив чи заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З довідки ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Згідно з пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Ураховуючи зазначене, а також те, що повістка про виклик у судове засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідача, а конверт повернувся на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом установлено, що 14 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 692392424 (далі Договір), який підписано позичальником електронним підписом відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV89WY9 (зв.а.с. 31- а.с. 34).

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язувалось надати ОСОБА_1 кредит в сумі 5400 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 30- 31, 35-41).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 5400 гривень (траншами 2500 гривень, 2000 гривень, 900 гривень) шляхом зарахування через АТ «Альфа Банк» кредитних коштів на рахунок банківської картки НОМЕР_1 , що підтверджується копіями платіжних доручень від 14 грудня 2021 року, 16 грудня 2021 року та 18 грудня 2021 року (а.с. 53, 54, зв.а.с. 53). Крім цього, факти належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування вказаних вище коштів підтверджуються інформацією АТ «Сенс Банк» витребуваною ухвалою суду від 22 жовтня 2026 року (а.с. 133-134).

Як убачається з розрахунку заборгованості, проведеним первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач свої зобов`язання щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконав, у зв`язку з чим первісним кредитором йому нараховано проценти і загальна сума заборгованості визначена у сумі 13301 гривня 52 копійки, з яких: 5400 гривень тіло кредиту, 7901 гривня 52 копійки - сума заборгованості за відсотками (а.с. 96).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитними договорами, укладеними між фізичним особами та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 62-67).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди та виклали текст договору факторингу у новій редакції (а.с. 68-72).

У подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладені додаткові угоди № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року, відповідно до яких строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 73-74).

Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги № 172 від 08 лютого 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року у сумі у сумі 13301 гривня 52 копійки, з яких: 5400 гривень - тіло кредиту, 7901 гривня 52 копійки - сума заборгованості за відсотками (а.с.75-76).

З розрахунку заборгованості, проведеної ТОВ «Таліон Плюс», убачається, що внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року, відповідачу продовжено нарахування процентів, внаслідок чого сума заборгованості склала 15715 гривень 32 копійки, з яких: 5400 гривень тіло кредиту; 10315 гривень 32 копійки - сума заборгованості за відсотками (а.с. 97).

05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату приймає належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 78-82).

У подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладені додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, згідно яких строк дії договору факторингу продовжено до 30 грудня 2024 року включно (зв.а.с. 82, а.с. 83).

Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року у сумі 15715 гривень 32 копійки, з яких: 5400 гривень - тіло кредиту; 10315 гривень 32 копійки - сума заборгованості за відсотками (а.с. 84-85).

10 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрах прав вимоги (а.с. 87-92).

Згідно з копією витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 10/07/25-Е від 10 липня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року у сумі 15715 гривень 32 копійки, з яких: 5400 гривень - тіло кредиту; 10315 гривень 32 копійки - сума заборгованості за відсотками (а.с. 93-94).

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконав.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно зі статтею 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону установлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кредит та відсотки за їх користування не повертаються.

Згідно із статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк суму кредиту, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року на загальну суму 15715 гривень 32 копійки, з яких: 5400 гривень - тіло кредиту; 10315 гривень 32 копійки - сума заборгованості за відсотками. Розрахунки загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року надані суду і відповідають вимогам закону (а.с. 96, 97, 98).

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 45947 від 22 квітня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 17).

Отже, з урахуванням задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 7000 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» та адвокатським об`єднанням «Соломко та Партнери», предметом якого є захист прав та законних інтересів клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь клієнта (а.с. 99-100), протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (зв.а.с. 100), копію додаткової угоди № 25771244875 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, відповідно до якої адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року (а.с. 101), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року відповідно до яких вартість наданих послуг адвокатом становить 7000 гривень, з яких складання позовної заяви 5000 гривень, вивчення матеріалів справи 1000 гривень, підготовка адвокатського запиту 500 гривень, підготовка клопотання 500 гривень (зв.а.с. 101), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19 жовтня 2018 року на ім`я Соломка О.В. (а.с. 102).

Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Отже, з урахуванням фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованою та співмірною суму витрат позивача на правову допомогу.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 133, 137, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 692392424 від 14 грудня 2021 року у сумі 15715 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 32 копійки, з яких: 5400 (п`ять тисяч чотириста) гривень заборгованість по тілу кредиту; 10315 (десять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 32 копійки - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18 листопада 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 141585345 ?

Документ № 141585345 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141585345 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141585345 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141585345, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Судове рішення № 141585345, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області) було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141585345 відноситься до справи № 523/8417/26

Це рішення відноситься до справи № 523/8417/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141585342
Наступний документ : 141585346