Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 188/1529/22
Провадження № 2/188/26/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
188/1529/22
Позивач: ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_2
Відповідач: Другий воєнізований гірничорятувальний загін
про захист трудових прав
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був звільнений з 2 ВГРЗ 15.09.2022 року.
Представник позивача, ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Другого воєнізованого гірничорятувального загону, в якому прошу зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову вихідну допомогу при звільненні, у розмірі тримісячного середнього заробітку.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що при звільненні відповідачем не була виплачена одноразова вихідна допомога в розмірі трьох середньомісячних заробітків При зверненні, ОСОБА_1 з заявою про виплату вказаної допомоги, відповідачем було відмовлено йому
у виплаті у зв`язку з відсутністю грошових коштів, оскільки відповідно до вимог Колективного договору між адміністрацією відповідача та трудовим колективом загону, вихідна допомога виплачується за наявності коштів. Окрім того, Другий воєнізований гірничорятувальний загін повідомив у свої відповіді, що згідно положення про Другий воєнізований гірничорятувальний загін, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 07 07.2020 №438 є державною спеціалізованою (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою, яка здійснює в установленому порядку обслуговування гірничих
підприємств незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації. За організаційно-правовою формою господарювання 2 ВГРЗ є державною організацією.
Джерелами формування майна 2 ВГРЗ є кошти державного бюджету, виділені на утримання 2 ВГРЗ у встановленому законодавством порядку. Розпорядником бюджетних коштів є Міністерство енергетики України. Планом використання бюджетних коштів 2 ВГРЗ витрати на здійснення вихідної допомоги не передбачені.
Відповідач мотивує свою відмову у нарахуванні та виплаті одноразової допомоги в розмірі трьох середньомісячних заробітків тим, що оплата праці особового складу Державної ВГРС у вугільній промисловості, в т.ч. і особового складу Другого ВГРЗ здійснюється на підставі Положення про грошове забезпечення особового складу ДВГРС, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 16.08.2002№ 484 та зареєстрованого у Міністерстві 05.11.2002 за № 870/7158. Відповідно до
зазначеного нормативно - правого акту виплата одноразової допомоги при звільненні особовому складу не передбачена. Колективний договір Другого ВГРЗ передбачає виплату одноразової допомоги при звільненні лише у разі наявності коштів на ці цілі. Умови контракту (розділ, що регулює оплату праці), укладеного між сторонами не містить в особі обов`язку відповідача щодо виплати допомоги у зв`язку із звільненням. Підписуючи контракт, працівник погодився з такими умовами оплати його праці.
Однак, позовна заява мотивована тим, що відповідач відмовляється в добровільному порядку нараховувати та виплачувати одноразову вихідну допомогу своєму працівнику який звільнився на пенсію та має право на компенсацію при звільненні - відповідно до умов Галузевої Угоди між
Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 р. за №71 від 07.08.2001 р.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , заповненою 13.12.1994 року, ОСОБА_1 , на підставі наказу № 143-к від 07.09.2022 був звільнений 15.09.2022 року за ст. 39 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
Згідно з листом № 268 від 01.11.2022 року Другого воєнізованого гірничорятувального загону, наданого на звернення адвоката Пономаренко В.Л. в інтресах ОСОБА_1 , повідомлено, що Другий воєнізований гірничорятувальний загін згідно Положення про Другий воєнізований гірничорятувальний загін, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 07.07.2020 №45» є державною спеціалізованою (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою, яка здійснює в установленому порядку обслуговування гірничих підприємств незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації. За організаційно-правовою формою господарювання 2 ВГРЗ є державною організацією. Джерелами формування майна 2 ВГРЗ є кошти Державного бюджету, виділені на утримання 2 ВГРЗ у встановленому законодавством порядку.
Розпорядником бюджетних коштів є Міністерство енергетики України. Планом використання бюджетних коштів 2 ВГРЗ витрати на здійснення вихідної допомоги не передбачені, тому ОСОБА_3 відмовлено у виплаті зазначеної допомоги.
Згідно з довідкою № 00000000011 від 05.10.2022 року, виданою Другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за два останні місяці перед звільненням становить: 17 724,99 грн.+21 839,81 грн. =39 564,80 : 2 місяці = 19 782,40 грн. *3 19 782,40 грн.
Відповідно до умов Колективного договору, підписаного між відповідачем та Первісною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України 2ВГРЗ робітнику, який має право на пенсію за віком, при першому звільнені вихідна допомога виплачується лише за наявності коштів,
передбачених на цю мету законами про державний бюджет на відповідний рік і Планом використання бюджетних коштів.
Відповідно до п. 3.2. Галузевої Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 р. за №71 від 07.08.2001 р. (далі Галузева Угода), Положення Угоди є обов`язковими до застосування при укладенні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін, незалежно від форм власності та господарювання, (у тому числі тих, що здійснюють свою діяльність на умовах договорів, укладених у рамках
к державно-приватного партнерства), а також під час розгляду трудових спорів.
Відповідно до п.12.15 Галузевої Угоди, працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності (незалежно від віку), при першому звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки)
сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі (у тому числі на Підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад (років) для жінок для чоловіків - 7,5 - 10 - одного середньомісячного заробітку; - 12,5 - 15 -
двох середньомісячних заробітків; - 17,5 - 20 - трьох середньомісячних заробітків. Обчислення середньої заробітної плати для виплати цієї одноразової допомоги здійснювати за аналогією до відповідного обчислення за постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100.
З вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_4 та колективним договором підприємства, в частині соціальних гарантій (соціального захисту), які були чинні на час звільнення позивача із підприємства, передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу залежно від стажу його роботи на підприємстві.
Як вбачається, позивач відпрацював в Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні більше 20 років та був звільнений за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію.
Вимоги до власників підприємства, передбачені Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу України та Колективного договору підприємства, в частині соціальних гарантій працівників при виході на пенсію, різняться, так Галузевою Угодою передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу, однак така норма в колективному договорі обумовлена виплатою лише при наявності коштів, а тому колективний договір погіршує становище працівників підприємства в
порівнянні з умова Галузевої Угоди.
Вважає необхідним застосування до спірних правовідносин умов саме Галузевої Угоди, виконання якої є обов`язком для відповідача, а не Колективного договору, положення якого погіршують становище
працівника.
Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу України в частині соціальних гарантій (соціального захисту), передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу залежно від стажу його роботи на підприємстві.
Таким чином ОСОБА_1 має право на отримання вихідної допомоги в розмірі тримісячної середньої заробітної плати. А тому позовні вимоги
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пономаренко В.Л. до Другого воєнізованого гірничорятувального загону про захист трудових прав підлягають задоволенню в повному обсязі.
Постановою КМ України від 8 лютого 1995 р. № 100 (Із змінами та доповненнями) затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати. Пунктом 2 Порядку... передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Виплата повинна була бути проведена в день звільнення тобто 15.09.2022, заробітну плату слід брати за два останні місяці перед звільненням.
Таким чином сторона позивача вважає, що розмір недоплачено ОСОБА_1 одноразової вихідної допомоги згідно з умовами Галузевої допомоги становить 59347,20 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Позивачем надано до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому він просить в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування зазначено, Ціна позову за розрахунками позивача складає 59 347,20 грн., але відповідно до розрахунків, передбачених Постановою КМУ ціна позову має складати 52953,60 грн.
Відповідач не погоджується з даним розрахунок та вважає його неправильним з наступних обґрунтувань.
Обчислення середньої заробітної плати визначається Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітноїплати».
Відповідно абзацу третьому пункту 2 Постанови середня заробітна плата
обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що
передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно абзацу четвертому пункту 2 Постанови якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 4 Постанови зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Позивач звільнився 15.09.2022 року. При цьому з травня з працівником
призупинений трудовий договір на підставі статті 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Отже місяцями для розрахунків будуть березень та квітень 2022 року.
В березні позивач пропрацював 168 год. і отримав 17 724,99 гри. Заробітної плати, а в квітні пропрацював 60 год. і отримав 6 230,21 грн. заробітної плати. При цьому з 13 квітня 2022 року по 06 травня знаходився у відпустці, що підтверджуєтьсянаказом «Про надання відпустки» Я. 119 к-в від 04.04.2022 року.
В довідці №00000000011 від 05.10.2022 року, виданій 2 ВГРЗ, на яку посилається позивач у стовпці «Сукупний дохід», дійсно у квітні зазначена сума 21 839,81 грн., але вона складається із заробітної плати за квітень (за 60 год -6230,21) та відпускних за 24 дні (15609,60).
Спірні питання за позовом стосуються одноразової допомоги при звільненні працівника, що має право на пенсію, визначеній в Галузевій угоді, що є додатковою соціальною гарантією для працівників і не передбачена ст. 44 КЗпП України.
Допомога - це один із видів соціального забезпечення, це додаткова соціальна гарантія, яка надається з певних фондів.
Другий воєнізований гірничорятувальний загін згідно Положення про Другий воєнізований гірничорятувальний загін, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 07.07.2020 №438 є державною спеціалізованою (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою, яка здійснює в установленому порядку обслуговування гірничих підприємств незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації. За організаційно-правовою формою господарювання 2 ВГРЗ є державною організацією. Джерелами формування майна 2 ВГРЗ є кошти державного бюджету, виділені на утримання 2 ВГРЗ у встановленому законодавством порядку.
Розпорядником бюджетних коштів є Міністерство енергетики України, згідно абз. 3. п. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України, здійснення платежів
відповідно до взятих бюджетних зобов`язань має здійснюватися при наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань. Планом використання бюджетних коштів не передбачено коштів на сплату одноразової допомоги.
До того ж 2 ВГРЗ є неприбутковою організацією (рішення № 161209460016 від 01.12.2016 про присвоєння ознаки неприбутковості додається).
Абз. 7 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості зазначено, що витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати Підприємства.
Враховуючи, що 2 ВГРЗ не є прибутковим підприємством і не має валових витрат пунктом 6.2. Колективного договору Другого воєнізованого
гірничорятувального загону на період 2021-2025 роки, погодженого на загальній конференції трудового колективу Другого воєнізованого гірничорятувального загону протокол №1 від 09.04.2021 стосовно сплати одноразової допомоги, зазначається, що даний пункт договору виконується при наявності коштів, передбачених на ці цілі (витяг Колективного договору додається).
Умовами контракту, укладеного між сторонами в розділі, що регулює оплату праці не містяться зобов`язання відповідача щодо виплати допомоги у зв`язку зі звільненням. Підписуючи контракт, позивач погодився з такими умовами оплати його звільненням. Підписуючи контракт, позивач погодив
праці.
До того ж, враховуючи тривалу агресію Російської Федерації проти України та керуючись ст.11 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», тимчасово, на період воєнного стану, наказом командира 2 ВГРЗ від 24.03.22 №46 зупинено дію положень Колективного договору 2 ВГРЗ стосовно сплати одноразової допомоги працівникам 2 ВГРЗ, що мають право на пенсію за віком чи по інвалідності (незалежно від віку), при першому звільненні з 2 ВГРЗ, а саме: п.6.2. розділу 6. «Соціальні гарантії, компенсації і пільги» Колективного договору. При цьому виплата допомоги при звільненні за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію не є вихідною допомогою та статтею 44 КЗпП України не передбачена, тому наведена умова Колективного договору відповідача є додатковою соціальною гарантією для працівників, яка (умова) не погіршує становище працівників, - тобто є дійсною.
Просить в задоволенні позову відмовити.
Сторонами надано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Вивчивши позовну заяву, надані докази, відзив, заперечення та заяви, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права .
Відповідно до витягу з Колективного договору Другого воєнізованого гірничорятувального загону на період з 2021-2025 року визначено соціальні гарантії, компенсації і пільги, а саме п.6.2 передбачає працівникам 2 ВГРЗ, що мають право на пенсію за віком чи по інвалідності(незалежно від віку), при першому звільнення з 2 ВГРЗ сплачується одноразова допомога. розмір якої залежить від стажу роботи в галузі (у тому числі на підприємствах колишнього СРСР) і середнього заробітку, але не менше при стажі роботи в галузі понад 20 років для чоловіків трьох середньомісячних заробітків.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , заповненою 13.12.1994 року, ОСОБА_5 на підставі наказу № 143-к від 07.09.2022 був звільнений 15.09.2022 року за ст. 39 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
Відповідач неправомірно відмовляється в добровільному порядку нараховувати та виплачувати одноразову вихідну допомогу своєму працівнику який звільнився на пенсію та має право на компенсацію при звільненні - відповідно до умов Галузевої Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 р. за №71 від 07.08.2001 р.
Відповідно до ст..234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Представник позивача направив позов до суду 20.12.2022 року, відповідач не ставить питання про застосування позовної давності.
ОСОБА_1 , на підставі наказу № 143-к від 07.09.2022 був звільнений 15.09.2022 року за ст. 39 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року N 3356 ХІІ встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище праці є недійсними, забороняється включати їх до договорів і угод.
Стаття 9 цього Закону передбачає, що Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Вимоги Галузевої угоди розповсюджуються на всі підприємства відповідної галузі.
Статтею 16 КЗпП України встановлено, що умови колективного договору, що погіршують порівняно із чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Таким чином суд приходить до висновку, позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача невиплаченої одноразової допомоги при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розміру виплати, то суд вважає, що відповідно до розрахунків, передбачених Постановою КМУ одноразової допомоги має складати 52953,60 грн.
Судовий збір сплачений позивачем в розмірі 992 грн.40 коп слід стягнути з відповідча на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.16 КЗпПУ, ст.ст. 4, 133, 141, 258, 264-265 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого воєнізованого гірничорятувального загону про захист трудових прав задовольнити частково.
Стягнути з Другого воєнізованого гірничорятувального загону ЄДРПОУ 00159367 на користь ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_2 одноразову вихідну допомогу при звільненні, у розмірі тримісячного середнього заробітку на суму 52953,60 грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. М. Курочкіна
Судове рішення № 141585071, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 188/1529/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: