Рішення № 141584117, 18.11.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
204/7972/26
Номер документу
141584117
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 204/7972/26

Провадження № 2/204/4784/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №44296-12/2025 в розмірі 25 080,00 грн. з яких: 6 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 480 грн. заборгованість за відсотками; 600 грн. сума комісії за видачу кредиту. Окрім того, позивач просить судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 18 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №44296-12/2025. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.8 кредитного договору. Відповідно до п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, платності, зворотності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №44296-12/2025 та надало позичальнику грошові кошти у користування в розмірі, передбаченому в договорі. Згодом, 28.04.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28042026. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28042026 від 28.04.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №44296-12/2025 в загальному розмірі 25 080,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.04.2026 року, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором і до цього часу не виконує, у зв`язку із чим, позивач вимушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

06 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому остання визнала факт укладання кредитного договору, проте вважає нараховану суму заборгованості неспівмірною та необґрунтованою. Позивачем застосовано штрафні санкції, які багаторазово перевищують розмір тіла кредиту. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення надмірних штрафних санкцій та пені, або зменшити їх розмір.

10 липня 2026 року відповідач направила на адресу суду через систему «Електронний суд» документ під назвою «Відповідь на відзив» в якому міститься клопотання про зменшення розміру неустойки. По тексту відповідач зазначила, що вона перебуває на 9-му місця вагітності, що суттєво обмежує її працездатність та можливість отримати доходи. Враховуючи зазначене, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки до мінімального.

10 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Костюшок П.М. подав до суду відповідь на відзив в якому останній позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Так, представник позивача наголосив, що ОСОБА_1 не заперечує укладання кредитного договору та ознайомилась із усіма умовами кредитування, укладений правочин був націлений на настання певних наслідків, а саме отримання коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Таким чином, відповідач має виконати свій обов`язок за кредитним договором в повному обсязі.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Стар Файненс Груп» із заявкою-анкетою клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с.14) в якій вказала свої персональні та анкетні дані, зокрема, номер картки на яку бажає отримати кредитні кошти № НОМЕР_1 хх-хххх-0401.

До укладення договору про споживчий кредит клієнта ОСОБА_1 ознайомлено із суттєвими умовами кредитування про що свідчить паспорт споживчого кредиту (а.с.12-13).

Встановлено, що 18 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №44296-12/2025 року за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.5-9).

За умовами п.п.1.2 договору, кредит надається строком на 120 днів, тобто до 16.04.2026 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн., що складає 10% від суми кредиту (п.1.4 договору).

Відповідно до п.1.6 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-0401.

Встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №44296-12/2025 від 18.12.2025 року та його складові підписані позичальником ОСОБА_1 електронним цифровим підписом відтвореним шляхом введення одноразового ідентифікатора «Y739».

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих.№3426_260609120916 від 09.06.2026 року, між останнім та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір про переказ коштів №ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 року на підставі якого ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснив успішну платіжну операцію: 18-12-2025 о 22:40:03 год. на суму 6 000 грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції 953284509, призначення платежу зарахування 6 000 грн. на карту клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (а.с.15).

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, що первісний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» виконав свій обов`язок за договором про надання фінансового кредиту №№44296-12/2025 від 18.12.2025 року та надав позичальнику ОСОБА_1 у користування грошові кошти в установленому договорі розмірі 6 000 грн.

Одночасно із цим, згідно розрахунку ТОВ «Стар Файненс Груп» позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання у зв`язку із чим станом на 04.06.2026 року, за розрахунком ТОВ «Стар Файненс Груп», остання має заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №44296-12/2025 від 18.12.2025 року в розмірі 25 080 грн. з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6 000,00 грн., заборгованість за відсотками 6 480,00 грн.; заборгованість за штрафом 12 000,00 грн.; сума комісії за видачу кредиту 600,00 грн. (а.с.16-17).

З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26042026 (а.с.18-22) за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» прави вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп», у передбачений договором спосіб.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №28042026 від 28.04.2026 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 5195 боржників (а.с.23).

Платіжна інструкція №90 від 30 квітня 2026 року підтверджує факт оплати за договором факторингу №28042026 від 28.04.2026 року (а.с.24).

Згідно витягу з реєстру боржників від 28 квітня 2026 року до договору факторингу №28042026 від 28.04.2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №44296-12/2025 в розмірі 25 080 грн. з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6 000 грн., заборгованість за відсотками 6 480 грн.; штраф 12 00 грн.; комісія за надання кредиту 600 грн. (а.с.25).

Заборгованість відповідача за вказаними договорами до теперішнього часу не погашена.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Із матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту №44296-12/2025 від 18.12.2025 року та його складові підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом відтвореним шляхом введення одноразового ідентифікатора «Y739». Таким чином, стороною позивача доведено, а позичальником не заперечувалось, укладення вищевказаного кредитного договору між сторонами.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №44296-12/2025 від 18.12.2025 року в загальному розмірі 25 080 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредитів та відсотками в межах строку кредитування.

Позивач зазначає, що первісними кредиторами за вищевказаним кредитним договором виконано свій обов`язок та надано позичальнику грошові кошти в зазначеному у договорах розмірі.

Матеріалами справи підтверджується отримання позичальником кредитних коштів за договором про надання фінансового кредиту №44296-12/2025 від 18.12.2025 року в розмірі 6 000 грн.

Однак, отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, не повністю повернула у передбачений договором строк тіло кредиту та його складові за користування кредитними коштами. Тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов`язок повернення кредиту та сплати процентів.

У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Згідно зістаттею 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Україниврегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17.

Обов`язком суду є встановити розмір невиконаних зобов`язань та захистити порушене право у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справа № 320/8618/15-ц провадження № 61-4393сво18, на суд покладено обов`язок з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №44296-12/2025 від 18.12.2025 складеним первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп», проценти за користування кредитом нараховані у межах строку дії договору, тобто до 16.04.2026 року (п.1.2 договору).

Враховуючи вищевикладене, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками в межах строку кредитування.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Встановивши, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії - плати за надання кредиту, суд дійшов до висновку про те, що стягнення з відповідача заборгованості по комісії є безпідставним, у зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запровадженоУказом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за кредитним договором №44296-12/2025 в розмірі 12 480 грн. з яких: 6 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 480 грн. заборгованість за відсотками. Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 324,83 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №44296-12/2025 в розмірі 12 480 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. з яких: 6 000 (шість тисяч) грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 83 (вісімдесят три) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Київська область, 07400),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар

Часті запитання

Який тип судового документу № 141584117 ?

Документ № 141584117 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141584117 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141584117 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141584117 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141584117, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141584117, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141584117 відноситься до справи № 204/7972/26

Це рішення відноситься до справи № 204/7972/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141584114
Наступний документ : 141584119