Рішення № 14158393, 10.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 5/12/2011

За позовом Приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Вінко», м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю оптова компанія «Шлях», м. Попасна Луганської області

про стягнення 30281 грн. 41 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача - Кравцова Ю.М. дов. №15 від 01.02.2011р.

Суть спору: Приватне підприємство «Багатопрофільна фірма «Вінко»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 26524 грн. 56 коп. заборгованості, 3197 грн. 43 коп. пені та 559,42 грн. 3% річних.

22.02.2011 позивач подав заяву №30 від 21.02.2011р., якою, користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, уточнив правову природу заявленої до стягнення заборгованості та зазначив, що ця сума є попередньою оплатою, яка була перерахована відповідачу в рамках договору №012/ИС-2010 від 24.03.2010р.

Вказана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не змінює предмет або підставу позову, а лише конкретизує правову природу заявлених до стягнення коштів, тому приймається судом.

Крім цього, позивач в судовому засіданні 22.02.2011р. подав заяву б/н від 22.02.2011, в якій, користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних в повному обсязі. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №11 від 04.03.2011 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що саме позивач порушив умови укладеного між сторонами договору, перерахувавши відповідачу частину, визначеної сторонами попередньої оплати, у зв’язку з чим в позові просить відмовити.

В судовому засіданні 22.02.2011 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 10.03.2011 до 14 год. 40 хв.

Після оголошеної перерви представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить запис про оголошення перерви (а.с.77).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

24 березня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір поставки нафтопродуктів №012/ИС-2010 строком дії до 31.12.2009, за умовами якого постачальник (відповідач у справі) зобов’язався передати у власність покупця (позивач у справі), а покупець зобов’язався оплатити та прийняти нафтопродукти (далі товар), у відповідності з умовами договору та специфікацій до нього.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п.п. 4.1-4.2 покупець, згідно рахунків-фактур постачальника, здійснює 100% передплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

В рамках укладеного договору, позивачем за період з березня по травень 2010р. здійснено передплату на загальну суму 1030000 грн. 00 коп., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (а.с. 30-35) та не оспорено відповідачем у справі.

Згідно накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 25, 27), відповідачем поставлено позивачу нафтопродукти на загальну суму 813475 грн. 44 коп. та згідно платіжних доручень №19 від 13.04.2010, №34 від 07.05.2010р., №36 від 11.05.2010р. здійснено повернення грошових коштів на загальну суму 190000 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

29.06.2010 сторонами здійснено звірку взаємних розрахунків, за наслідками якої складено акт, підписаний та скріплений печатками сторін, яким визначено, що сальдо на 29.06.2010р. на користь позивача складає 26524 грн. 56 коп. (а.с.29).

Письмовою претензією №183 від 04.11.2010р. (а.с. 39), позивач заявив вимогу про повернення 26524 грн. 56 коп. у зв’язку з недопоставкою товару протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Факт направлення претензії відповідачеві підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.11.2010, з відміткою представника відповідача про отримання 13.11.2010р.

Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, товар не поставив та грошові кошти позивачеві не повернув, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26524,56 грн. суми попередньої оплати, виходячи з заяви про уточнення правової природи цих коштів та заяви про часткову відмову від позову.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначено вище, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути перераховані в якості попередньої оплати кошти, втім відповідач дану вимогу залишив без задоволення.

Щодо доводів відповідача про те, що саме позивач порушив умови укладеного між сторонами договору, перерахувавши відповідачу лише частину, визначеної сторонами попередньої оплати, у зв’язку з чим він вважає вимоги позивача по поверненню попередньої оплати необґрунтованими, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки згідно з приписами частини 2 пункту 1 статті 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу, пункт 3 якої передбачає, що у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем в даному випадку своїх зобов’язань з попередньої оплати товару можуть бути дії постачальника, які стосуються збереження частково своїх договірних зобов’язань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобов’язань з поверненням отриманих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримавши від позивача лише частину визначеної попередньої оплати, здійснив дії по поверненню цих коштів позивачу, що свідчить про його відмову від виконання зобов’язання через неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань в частині перерахування 100% попередньої оплати за товар, а відтак вимоги позивача щодо повернення залишку перерахованих в якості попередньої оплати коштів в сумі 26524,56 грн. є обґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату по договору грошові кошти в сумі 26524,56 грн., не надав доказів щодо відповідної поставки товару та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу викладену позивачем в претензії від 04.11.2010р. №183, щодо повернення залишку перерахованих коштів, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 26524 грн. 56 коп. попередньої оплати за товар.

В частині стягнення пені та трьох відсотків річних позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від цих позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю оптова компанія «Шлях», вул.. Комсомольська, 1, м. Попасна, Луганської області, ідентифікаційних код 24045154 на користь приватного підприємства «Багатопрофільна фірма «Вінко», вул.. Радянська, 59, м. Павлоград, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 23079493 грошові кошти в сумі 26524 грн. 56 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 265 грн. 25 коп. та 206 грн. 72 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 14.03.2011р.

Суддя Т.В.Васильченко