Рішення № 14158356, 10.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 5/1/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт», м. Луганськ

про стягнення 19761 грн. 66 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін, після оголошеної перерви в судовому засіданні 10.03.2011:

від позивача - Мордак І.С., довіреність № 43 від 01.01.2011;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати спожитої електричної енергії у розмірі 17 294,60 грн., яка виникла за період з грудня 2009 по вересень 2010, пені за порушення строків оплати боргу у розмірі 1095 грн. 35 коп., інфляційних втрат у розмірі 703,31 грн., 3% річних у розмірі 265,46 грн. та 402 грн. 94 коп. пені за порушення строків сплати боргу за період з травня по листопад 2009р.

Відповідач у листі №60 від 09.03.2011р. повідомив про те, що визнає претензію позивача на суму 17761,66 грн.

В судовому засіданні 10.03.2011р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва протягом дня до 17 год. 00 хв.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Представник позивача прибув в судове засідання та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (позивач, постачальник) та міським комунальним підприємством «Жилкомфорт»(відповідач, споживач) 05.01.2005 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 1808, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає її споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.2 договору споживач зобов’язався для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно останнього числа згідно з додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти результати відповідно до додатку „Форма „Звіт про використану електроенергію” та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Луганської філії постачальника електричної енергії за адресою: м. Луганськ, кв. Гаєвого, 35а для подання звіту про спожиту електроенергію за розрахунковий період (місяць) і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну електроенергію та інших платежів, передбачених договором.

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком „Порядок розрахунків” (п. 7.7 договору). Зокрема, пунктом 9 додатку „Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків та ін. споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Позивач на виконання умов укладеного договору за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року поставив відповідачу 22078 кВт електричної енергії на загальну суму 17294,60 грн., що підтверджується звітами відповідача про використану електроенергію (а.с.110-119) та після закінчення розрахункового місяця надавав відповідачу рахунки на оплату електроенергії, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18-28).

Натомість, відповідач, в обумовлений строк, виставлені позивачем рахунки не оплатив, у зв‘язку з чим за ним виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 17 294 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати спожитої активної електроенергії в сумі 17294 грн. 60 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 265 грн. 46 коп. та інфляційні нарахування у сумі 703 грн. 31 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, в силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони у пункті 4.4.1 договору визначили, що у разі порушення Споживачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за недовраховану електроенергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договору позивачем нараховано за період по 30.09.2010, згідно наданого розрахунку, та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії у розмірі 1095 грн. 35 коп. Відповідні рахунки на оплату пені направлялись відповідачу, але оплачені не були.

Втім, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за заявлений позивачем період, враховуючи дати отримання відповідачем рахунків на оплату електроенергії, становить 1087 грн. 93 коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1095 грн. 35 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 1087 грн. 93 коп.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за період з травня по листопад 2009 року, яка стягнута рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2010 № 14/25, про що свідчить лист Ленінського ВДВС Луганського МУЮ № 3212 від 10.03.2011, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії у розмірі 402 грн. 94 коп.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2010 № 14/25 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 17875 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 322 грн. 03 коп., інфляційні нарахування в сумі 1079 грн.75 коп. та пеню в сумі 1686 грн. 21 коп., яка була нарахована за період по 30.11.2009р.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Отже, в частині з’ясування факту наявності боргу за період з травня по листопад 2009 року має місце преюдиція у вигляді рішення у справі № 14/25, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішенням суду № 14/25 від 05.02.2010 відповідачем не погашений, тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за травень - листопад 2009 року, яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 01.12.2009 по 09.06.2010.

Розрахунок суми пені здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу відповідачем надано не було.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Жилкомфорт», м. Луганськ, кв. Героїв Брестської крепості, 31а, ідентифікаційний код 30597192 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 17 294 грн. 60 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства «Жилкомфорт», м. Луганськ, кв. Героїв Брестської крепості, 31а, ідентифікаційний код 30597192 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок № 2600218961 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 інфляційні нарахування у сумі 703 грн. 31 коп., 3% річних у сумі 265 грн. 46 коп. та пеню у сумі 1490 грн. 87 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 197 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 грн.91 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 12.03.2011

Суддя Т.В.Васильченко