Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 211/8656/26
Провадження № 2/211/6398/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
18 листопада 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання Медведєвої А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Донецька товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд визнати дійсним біржовий контракт №182-Н (договір купівлі-продажу) від 30.04.1999 року, зареєстрований в Донецькій товарній біржі за реєстровим номером 182- Н, відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову вказав, що 30 квітня 1999 року, між позивачем та відповідачем був укладений біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №182Н, який укладався на Донецькій товарній біржі в м. Дружківка Донецької області. Договір був зареєстрований Дружківським міським бюро технічної інвентаризації 13.05.1999 р. за№ 7763 кн. 37. Згідно п. 1 Договору зазначено: Продавець ( ОСОБА_2 ) продав, а Покупець ( ОСОБА_1 ) придбав: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Характеристика об`єкта: однокімнатна квартира АДРЕСА_3 : житлова площа: 17 кв.м., загальна площа: 30,7 кв.м. Право власності продавцю належало на підставі свідоцтва про право власності виданого Дружківським бюро технічної інвентаризації р/н 5577 від 19.04.1995 року та зареєстрованим БТІ м. Дружківка 25.04.1995 року р/н 7763 кн. 37. Відповідно до п. 1.6 біржової угоди зазначено, що угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода є укладеною з моменту її реєстрації на товарній біржі. Отже, біржова угода була посвідчена на Донецькій товарній біржі за № 182Н від 30.04.1999 року, реєстраційний напис в правовстановлюючому документі 7763 кн.37. Сторони виконали усі умови договору, а саме: Продавець - ОСОБА_2 передав покупцю ОСОБА_1 вказану в договорі квартиру, а позивач сплатив її вартість, прийняв квартиру, володіє, користується нею, зареєстрований в ній та проживав в ній з моменту укладення біржової угоди (договору купівлі-продажу). Вважав, що отримав право власності, але наразі через відсутність належним чином оформленого права власності на дану квартиру, позивач не можу вільно нею користуватися, в тому числі внести відомості про майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після цього позивач намагався розшукати відповідача для проведення нотаріального посвідчення договору, але після укладення договору купівлі-продажу квартири місце проживання відповідача не відоме. Таким чином, сторони при укладенні договору як продавець так і покупець прийшли до взаємної згоди за всіма істотними умовами договору і виконали свої зобов`язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором купівлі-продажу, але нотаріально посвідчити договір неможливо, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення. На другій сторінці правовстановлюючого документа (біржової угоди) зазначено про реєстрацію права власності на позивача та номер запису в реєстровій книзі з мокрою печаткою БТІ, що підтверджують реєстрацію права власності в БТІ. Крім того, це перешкоджає позивачу в реалізації права на отримання компенсації за зруйноване житло за державною програмою «єВідновлення», тому позивач змушений звертатися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року підготовче судове засідання закрите та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 18 листопада 2026 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Позивач звернувся до суду з заявою, згідно якої просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
Третя особа Донецька товарна біржа про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, пояснення у справі не подала.
Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
30.04.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Біржовий контракт №182-Н (договір купівлі-продажу), предметом якого була квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
Біржовий контракт №182-Н (договір купівлі-продажу), після його укладення був зареєстрований у Дружківському міському бюро технічної інвентаризації 13.05.1999, про що здійснено запис у реєстровій книзі 7763 кн. 37.
При укладенні договору купівлі-продажу сторонам було роз`яснено, що він має законну силу, не потребує подальшої реєстрації в нотаріальній конторі. У самому тексті договору вказано, що згідно зі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу», даний Договір зареєстрований у Донецькій товарній біржі та не підлягає нотаріальному посвідченню. Угода купівлі-продажу нерухомого майна, що була укладена на Донецькій товарній біржі, відповідала умовам діючого законодавства, що діяло на час укладення угоди. Товарна біржа мала право посвідчувати угоду купівлі-продажу нерухомого майна і в подальшому вона нотаріальному посвідченню не підлягала.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Стаття 16 ЦК України проголошує, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» передбачено, що зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Крім того, ст. 2 зазначеного Закону, основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.
Згідно із ст. 45 ЦК України (в редакції від 1963 року, яка діяла на момент укладення Договору), недодержання форми угоди, яку вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Згідно із ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції від 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК України (в редакції від 1963 року) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом чи договором.
Суд, з урахуванням ч. 2 ст. 219 ЦК України, може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежить від її волі. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд має право визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Також, ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За договором купівлі-продажу, з урахуванням ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами під час укладення договору купівлі-продажу виконані усі вимоги ст. 655 ЦК України, волевиявлення учасників угоди було вільне, відповідало внутрішній волі сторін; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Сторонами договору виконанні всі умови договору, а саме: сплачено повністю всю суму за домовленістю сторін, покупець зареєстрував право власності в органах БТІ за собою.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.07.1978 №3 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 №13 та від 25.05.1998 №15) було роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки ті угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах, міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини. Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак, це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди, або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.
Отже, враховуючи викладене, аналізуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки право власності на квартиру було набуто відповідно вимог закону та договір купівлі-продажу містив всі істотні умови договору, був направлений на реальне настання наслідків.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем при поданні позову до суду також заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, яке суд вважає за необхідне задовольнити з огляду на невеликий розмір пенсії позивача.
За таких обставин судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним Біржовий контракт №182-Н (договір купівлі-продажу), укладений 30 квітня 1999 року на Донецькій товарній біржі, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 листопада 2026 року.
Суддя Д.М.Ніколенко
Судове рішення № 141583365, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 211/8656/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: