Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
___________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2026 р.м. ХарківСправа №922/3103/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА"простягнення коштів
за участю представників:
позивача Майтак І.В.
відповідача не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
ПрАТ "ПГЗК" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "НОВЕК-УКРАЇНА", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 288.994,31 грн та проценти за користування коштами в розмірі 72.853,85 грн, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного постачання товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026. відкрито загальне позовне провадження у справі №922/3103/26.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/3103/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні по суті 09.11.2026 у справі №922/3103/26 була оголошена перерва на 17.11.2026 о 12:00 год.
Присутній у судовому засіданні по суті 17.11.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 17.11.2026 відповідач не скористався; відзиву на позов не надав; про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронного кабінету ТОВ "НОВЕК-УКРАЇНА" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ПрАТ "ПГЗК" (покупець) та ТОВ "НОВЕК-УКРАЇНА" (постачальник) був укладений Договір від 13.01.2023 №23 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити ТМЦ (ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з пунктом 2.1. Договору кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.
У відповідності до пунктів 3.1., 3.3. Договору постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях. Терміни постачання ресурсів зазначаються у Специфікаціях.
Пунктами 4.1., 4.3. Договору передбачено, що постачання ресурсів здійснюється за цінами, що визначені відповідно до умов постачання, зазначені у Специфікаціях і включають усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати постачальника, пов`язані з постачанням ресурсів. Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання якого здійснюється відповідно до Специфікацій, що додаються до Договору.
Оплата за постачені ресурси здійснюватиметься у строк, зазначений у специфікації, який розраховується з моменту постачання ресурсів і надання документів, зазначених у пункті 6.3. цього Договору (пункт 5.2. Договору).
Відповідно до пункту 7.3. Договору у разі порушення строків або обсягів постачання ресурсів постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не постачених вчасно ресурсів.
У разі порушення постачальником строків постачання ресурсів, передбачених цим Договором, за яке покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцю 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання ресурсів або до дня повернення коштів (пункт 7.6. Договору).
Цей Договір діє до 31.12.2025. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим Договору (пункт 10.5. Договору в редакції Додаткової угоди від 16.01.2025 №2).
Під час дії Договору між сторонами були підписані Специфікації від 02.08.2024 №24 на суму 85.029,12 грн, від 02.08.2024 №25 на суму 344.404,80 грн, від 22.08.2024 №26 на суму 157.008,96 грн, від 22.08.2024 №27 на суму 268.047,36 грн, від 26.08.2024 №28 на суму 268.047,36 грн, від 02.09.2024 №29 на суму 10.512,00 грн, від 01.10.2024 №30 на суму 274.863,36 грн, від 03.10.2024 №31 на суму 31.536,00 грн, від 16.10.2024 №32 на суму 295.888,56 грн, від 21.10.2024 №33 на суму 2.250,00 грн, від 28.11.2024 №37 на суму 14.688,00 грн, від 24.12.2024 №38 на суму 562.494,72 грн, від 27.12.2024 №39 на суму 143.670,72 грн, від 14.01.2025 №40 на суму 4.259,52 грн, від 27.01.2025 №41 на суму 3.240,00 грн, від 24.02.2025 №42 на суму 154.369,92 грн, від 24.02.2025 №43 на суму 8.522,40 грн, від 20.03.2025 №44 на суму 247.975,20 грн, від 02.09.2025 №48 на суму 451.645,63 грн, від 07.10.2025 №50 на суму 471.628,80 грн, від 05.11.2025 №51 на суму 259.395,84 грн.
На підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату позивачем здійснювалася попередня оплата ресурсів у 100% розмірі.
На виконання умов Договору та підписаних між сторонами Специфікацій відповідачем була здійснена поставка ресурсів у повному обсязі, проте з порушенням строків поставки. Внаслідок чого позивачем була нарахована відповідачу неустойка та 15% річних за користування коштами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір, за умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити ТМЦ (ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.
Також між сторонами були укладені Додаткові угоди та погоджені Специфікації до Договору. Зазначені документи були підписані сторонами електронними підписами.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з положеннями частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Таким чином, наявність кваліфікованих електронних підписів на Договорі свідчить про те, що такий правочин укладений у відповідності до вимог чинного законодавства.
У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 3.1., 3.3. Договору постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях. Терміни постачання ресурсів зазначаються у Специфікаціях.
У погоджених між сторонами Специфікаціях поставка відповідачем ресурсів повинна була відбуватися після внесення позивачем попередньої оплати.
Згідно із статтями 530, 610-612 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Разом із тим, відповідач взяті на себе зобов`язання з поставки ресурсів за погодженими між сторонами Специфікаціями виконав із порушенням обумовленого строку.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку про доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем строків поставки товару за Договором.
Встановлення судом факту прострочення відповідачем виконання зобов`язання в частині поставу товару в обумовлений строк є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, а також відсотків річних за користування коштами, визначених Договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до пункту 7.3. Договору у разі порушення строків або обсягів постачання ресурсів постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не постачених вчасно ресурсів.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У разі порушення постачальником строків постачання ресурсів, передбачених цим Договором, за яке покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцю 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання ресурсів або до дня повернення коштів (пункт 7.6. Договору).
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем поставки ресурсів свідчать про правомірність нарахування відповідачу неустойки (штрафу) в розмірі 288.994,31 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 72.853,85 грн
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку неустойки, який доданий до позовної заяви, судом встановлено, що такий розрахунок виконаний згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. А отже позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 288.994,31 грн є законними та обґрунтованими.
Натомість, у розрахунку 15% річних за користування чужими грошовими коштами за Специфікацією від 02.08.2024 №25, позивачем була допущена помилка, а саме: нарахування 15% за рахунком від 17.10.2024 №154 здійснювалося за період з 28.10.2024 до 22.12.2024 на суму 167.904,00 грн без урахування здійсненої 19.11.2024 відповідачем часткової поставки ресурсів на суму 153.792,00 грн.
З огляду на це, правильним періодом нарахування 15% річних за рахунком від 17.10.2024 №154 є: з 28.10.2024 до 18.11.2024 на суму 167.904,00 грн та з 19.11.2024 до 22.12.2024 на суму 14.112,00 грн. У зв`язку з чим сума 15% річних становить 1.710,53 грн, а не 3.853,53 грн як нараховано позивачем.
За таких обставин, загальний розмір 15% річних за Специфікацією від 02.08.2024 №25 становить 1.742,55 грн. В іншій частині 2.143,00 грн 15% річних нараховані безпідставно та помилково, а тому задоволенню не підлягають.
Розрахунки 15% річних за іншими Специфікаціями виконані згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача: неустойки в розмірі 288.994,31 грн та процентів за користування коштами в розмірі 70.710,85 грн. В частині стягнення 15% річних у сумі 2.143,00 грн суд відмовляє.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 4.316,46 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (25,72 грн) залишаються за позивачем. Решта судового збору в розмірі 353,52 грн підлягає поверненню позивачу після надходження відповідного клопотання як такого, що внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (Україна, 61070, Харківська обл., м. Харків, вул. Старова, буд. 57, код ЄДРПОУ 41551574) на користь Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Україна, 50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) неустойку в розмірі 288.994,31 грн, проценти за користування коштами в розмірі 70.710,85 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4.316,46 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "18" листопада 2026 р.
СуддяН.С. Добреля
Судове рішення № 141582299, Господарський суд Харківської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3103/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: