Ухвала суду № 141582173, 16.11.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
922/3856/26
Номер документу
141582173
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"16" листопада 2026 р.м ХарківСправа № 922/3856/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 , м. Харків

до ОСОБА_2 , м. Харків

про розірвання договору, повернення частки статутного капіталу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - відповідач), у якому просить суд:

- Розірвати договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РБП № 4", код ЄДРПОУ 03332961 від 04.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- Повернути частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РБП № 4", код ЄДРПОУ 03332961, що у грошовому вигляді становить 524 500,00 грн. (п`ятсот двадцять чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 коп.) ОСОБА_1 .

- Визначити частку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РБП № 4", код ЄДРПОУ03332961 (Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, вулиця Миколаївська (колишня назва Короленка), будинок 22 у розмірі 524 500,00 грн (п`ятсот двадцять чотири тисячі п`ятсот гривень, 00 коп.), що становить 100 % статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РБП № 4".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП № 4" від 04.12.2020 року, у частині повної оплати вартості придбаної частки, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання і повернення позивачу відчуженої частки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та наводить відповідне правове і фактичне обґрунтування необхідності в його судовому захисті.

Звертаючись до суду і реалізуючи принцип диспозитивності господарського судового процесу, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Зі свого боку суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінку заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснює суд, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та підстав (юридичних фактів і чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36)].

Отже, предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки, резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Як убачається із прохальної частини позовної заяви, позивач одночасно просить суд «повернути (витребувати)» у відповідача частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП № 4" у розмірі 100 %, а також окремо «визначити» частку позивача у статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 100 %.

Разом із тим, зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити співвідношення другої та третьої заявлених позивачем вимог, а саме: чи вимога про визначення частки позивача у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП № 4" у розмірі 100 % заявлена як самостійна матеріально-правова вимога, щодо якої позивач просить суд застосувати окремий спосіб захисту, чи зазначене формулювання відображає правовий результат, якого позивач прагне досягнути внаслідок задоволення вимоги про повернення (витребування) спірної частки.

При цьому відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Визначення предмета та підстав позову є правом позивача, натомість суд не вправі самостійно формулювати замість позивача матеріально-правову вимогу, з якою останній звертається за судовим захистом.

Чітко та однозначно визначити спосіб захисту одночасно пов`язано із визначенням розміру судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду.

Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328, 00 гривні.

Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви юридичною особою немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму та майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 911/804/20, посилаючись також на висновки, викладені у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21, зазначив, що: «заявлена у цій справі позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру», у зв`язку з чим ціна позову за такою вимогою визначається вартістю спірного майна.

При цьому у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21 Верховний Суд дійшов висновку, що: «позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки має вартісне грошове вираження», та у зв`язку з цим погодився з висновком про майновий характер такої вимоги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем визначено ціну позову у розмірі 524500,00 грн, що відповідає зазначеній позивачем вартості спірної частки у статутному капіталі Товариства.

Отже, за заявлену позивачем вимогу майнового характеру щодо спірної частки у статутному капіталі вартістю 524500,00 грн судовий збір становить 6294,00 грн (524500 грн х 1,5 %; х 0,8).

Крім того, за заявлену позивачем вимогу немайнового характеру про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.12.2020 року судовий збір становить 2662,40 грн.

Таким чином, за заявлені у позовній заяві вимоги позивач мав сплатити судовий збір щонайменше у загальному розмірі 8956,40 грн.

Водночас до позовної заяви позивачем додано квитанцію від 07.11.2026 про сплату судового збору лише у розмірі 5245,00 грн.

Отже, на усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено (підписано) 16.11.2026.

СуддяМ.І. Шатерніков

Часті запитання

Який тип судового документу № 141582173 ?

Документ № 141582173 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141582173 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141582173 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141582173 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141582173, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141582173, Господарський суд Харківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141582173 відноситься до справи № 922/3856/26

Це рішення відноситься до справи № 922/3856/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141582171
Наступний документ : 141582175