Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
____________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"18" листопада 2026 р.Справа № 916/4672/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 - ОСОБА_2
відповідача-2 ОСОБА_3
відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІКАТ ЛТД"
відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНСІЛІКАТ»
про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки, рішень загальних зборів та застосування наслідків недійсності правочинів
в с т а н о в и в:
До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІКАТ ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНСІЛІКАТ», якою позивач просить суд:
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658) у розмірі 28,53%, що в грошовому виразі складає 28 522 097,19 гривень, укладений 10.04.2026 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22.12.2023, та ОСОБА_2 .
- Визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658), складений між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.04.2026 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І., зареєстрований в реєстрі за №600; 601.
- Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про учасника та кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), розмір частки якого становить 60 413 260,89 гривень, що відповідає 60,43% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658), проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. 13.04.2026 року за №1005561070016039579 та 14.04.2026 року за №1005561070017039579.
- Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658) в сумі 99 972 300,00 гривень та розмір часток учасників у статутному (складеному) капіталі:
ОСОБА_1 - частка в розмірі 28 522 097,19 гривень, що становить 28,53% статутного капіталу;
ОСОБА_3 - частка в розмірі 27 702 324,33 гривень, що становить 27,71% статутного капіталу;
ОСОБА_2 - частка в розмірі 31 891 163,70 гривень, що становить 31,90% статуного капіталу;
ОСОБА_4 - частка в розмірі 11 856 714,78 гривень, що становить 11,86% статутного капіталу.
- Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658), оформлене протоколом №2804/26 від 28.04.2026 року.
- Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658), оформлене протоколом №0708/26 від 07.08.2026 року.
- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінсілікат» (код ЄДРПОУ: 46320725) передати (повернути) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» (код ЄДРПОУ: 05518658) майно, що було передане за розподільчим балансом станом на 20.07.2026 року, а саме: необоротні активи у розмірі 94 716 200 гривень, а саме основні засоби. оборотні активи у розмірі 354 100 гривень, а саме: дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1 000 гривень та інша поточна дебіторська заборгованість 353 100 гривень. власний капітал у розмірі 66 450 600 гривень, а саме: зареєстрований (пайовий) капітал 52 627 700 гривень, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 13 822 900 гривень. поточні зобов`язання у розмірі 28 619 700 гривень, а саме: поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1 100 гривень, інші поточні зобов`язання у розмірі 28 618 600 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІКАТ ЛТД" (частка в статутному капіталі 28,53%).
Через сімейні обставини позивач виїхав до США, але залишив довіреність від 22.12.2023 своїй рідній сестрі ОСОБА_3 , яка є дружиною іншого учасника товариства - ОСОБА_2 .
Також позивачем було видано довіреність від 26.05.2025, у якій зокрема наведено перелік майна (нерухомість, майнові права на підставі договору асоційованого членства з Обслуговуючим кооперативом «Удобний»), щодо якого видано зазначену довіреність.
Однак в червні 2026 року позивачу стало відомо, що відповідачі вчиняють дії по заволодіннню його майном. Зокрема, ОСОБА_3 продала частку позивача в статутному капіталі ТОВ "СІЛІКАТ ЛТД" ОСОБА_2 на підставі довіреності від 22.12.2023.
В подальшому були прийнято рішення загальних зборів від 28.04.2026, яким вирішено виділити частку та створити нове товариство ТОВ «Вінсілікат», а рішенням загальних зборів від 07.08.2026 затверджено перелік майна, що передано ТОВ "Вінсілікат" та зменшено статутний капітал до 47344600грн.
З огляду на викладене, позивач 28.06.2026 скасував довіреність від 26.05.2025.
Позивач в позовній заяві зазначає, що в нього немає довіреності від 22.12.2023. При ознайомленні з матеріалами реєстраційної справи ТОВ "СІЛІКАТ ЛТД" встановлено, що там також немає довіреності від 22.12.2023.
Представник позивача адвокат Томашевський Р. звернувся з адвокатським запитом від 05.11.2026 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з проханням надати в тому числі довіреність від 22.12.2023.
Оскільки адвокат не отримав відповіді, то позивач одночасно з позовом заявлено клопотання про витребування у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доказів, в т.ч. і довіреності від 22.12.2023.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, якою просить суд:
1) Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛІКАТ ЛТД» (код 05518658), в тому числі але не виключно, реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛІКАТ ЛТД», зміни розміру статутного капіталу, зміни статуту тощо,
2) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛІКАТ ЛТД» вчиняти дії щодо розпорядження (відчуження, обтяження тощо) рухомого та нерухомого майна товариства, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості,
3) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінсілікат» (код 46320725) вчиняти дії щодо розпорядження (відчуження, обтяження тощо) майном, отриманим від ТОВ «СІЛІКАТ ЛТД» за розподільчим балансом станом на 20.07.2026, а саме:
-необоротні активи у розмірі 94 716 200 гривень, а саме основні засоби.
-оборотні активи у розмірі 354 100 гривень, а саме: дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1 000 гривень та інша поточна дебіторська заборгованість 353 100 гривень.
-власний капітал у розмірі 66 450 600 гривень, а саме: зареєстрований (пайовий) капітал 52 627 700 гривень, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 13 822 900 гривень.
-поточні зобов`язання у розмірі 28 619 700 гривень, а саме: поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1 100 гривень, інші поточні зобов`язання у розмірі 28 618 600 гривень.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.
В даній справі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Водночас, постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також визначити коло осіб яким судом заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність вказівки у судовому рішенні на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24, від 16.12.2025 у справі № 910/7726/25).
Так, приймаючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Проте, прохання позивача вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраторам вчиняти «будь-які дії», «зокрема, але не виключно» не є обмеженням/належною конкретизацією переліку реєстраційних дій, щодо вчинення яких встановлено заборону, оскільки не спростовує того, що заборона має загальний характер, адже поширюється на всі ("будь-які") реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач залишив поза увагою мотиви, підстави його звернення з даним позовом, а саме, захист інтересів позивача щодо унеможливлення його виключення з товариства на підставі спірних договору купівлі-продажу, акту передачі частки в статутному капіталі.
Суд зазначає, що вжиття судом заходів забезпечення в частині заборони проведення будь-яких реєстраційних дій (навіть попри наявність формулювання «зокрема, але не виключно») виходить за межі предмета спору, не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін.
Також суд враховує наступне.
Ухвалою від 18.11.2026 суд відкрив провадження у справі, але відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Зокрема, суд зазначив, що позивач не дотримався вимог ст. 81 ГПК України, а саме - позивач не надав доказів того, що заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, позивач звернувся з адвокатським запитом до відповідачів, яким просив надати довіреність від 22.12.2023.
Однак, позивач не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса Полянського В.М., який посвідчував довіреність від 22.12.2023.
До того ж, суд зауважує, що відомості про нотаріально посвідчені довіреності вносяться до Єдиного реєстру довіреностей для реєстрації нотаріальних дій.
Позивач не був позбавлений також можливості звернутись до нотаріуса з проханням скасувати довіреність від 22.12.2023.
Згідно з ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Безвідклична довіреність з корпоративних прав видається відповідно до закону, що регулює діяльність відповідних господарських товариств
Коли особа подає заяву про скасування довіреності, нотаріус або завідувач державного нотаріального архіву робить про це спеціальну відмітку:
· на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві
· в Єдиному реєстрі довіреностей для реєстрації нотаріальних дій.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Суд врахував також, що позивач також не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса Ланіної В.І., яка посвідчувала спірний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікат ЛТД» від 10.04.2026 року, з проханням надати довіреність від 22.12.2023, на підставі якої відбулось відчуження частки позивача.
Крім того, суд дійшов висновку, що підстави для вжиття заходів забезпечення наразі відсутні, і також є передчасними, оскільки матеріали позовної заяви не містять довіреності від 22.12.2023, яку позивач видав своїй сестрі ОСОБА_3 і на підставі якої вона відчужила частку позивача.
Відсутність довіреності від 22.12.2023 не дає можливості встановити, які саме повноваження позивач надавав своїй сестрі. Тобто не виключено, що даною довіреністю позивач міг надати сестрі повноваження розпоряджатись своєю часткою в статутному капіталі ТОВ «СІЛІКАТ ЛТД».
Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 18.11.2026.
Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова
Судове рішення № 141581717, Господарський суд Одеської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/4672/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: