Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
16.11.2026 Справа № 914/3310/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі судового засідання Зоряні Мельничук, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи підприємця Вус Андрія Орестовича
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення вартості недовідпущеного природного газу
представники сторін:
від позивача: Вінш І.І. (в залі суду);
від відповідача: Піта Я.І. (в залі суду).
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця Вус Андрія Орестовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення вартості недовідпущеного природного газу.
Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
09.11.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано зауваження за вх. № 31774/26 щодо неправильності та неповноти протоколу судового засідання від 02.11.2026 № 7345588.
В обґрунтування поданих зауважень представник позивача зазначає, що після ознайомлення зі змістом протоколу судового засідання та технічним записом судового засідання встановлено невідповідність між відомостями, зафіксованими у протоколі, та фактичним перебігом судового засідання.
На думку представника позивача, протокол судового засідання складений із порушенням вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, є неповним та не відображає в повному обсязі перебігу судового засідання, вчинених учасниками справи процесуальних дій, заявлених клопотань та пояснень, а також обставин дослідження доказів.
У зв`язку з цим представник позивача просить суд розглянути подані зауваження, постановити ухвалу, якою посвідчити правильність зауважень представника позивача та внести до протоколу судового засідання від 02.11.2026 року відомості про конкретні найменування та реквізити електронних доказів (відеозаписів та фотографій з електронного носія), які досліджувалися під час судового засідання; зміст заяв і заперечень представника позивача адвоката Булат Н.О. щодо необхідності повного відтворення відеозаписів розбору лічильника ЗВТ та інших відео, неприпустимості їх вибіркового огляду окремими секундами; вказівки головуючого судді про відмову у повному перегляді відеозаписів через брак часу та констатацію судом відсутності спеціальних технічних знань для самостійної оцінки деталей лічильника; клопотання представника позивача про оголошення перерви для підготовки хронометражу відео.
Розглянувши подані зауваження позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 222 ГПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Частинами 2 та 5 статті 222 ГПК України встановлено, що фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 1, ч. 2 статті 223 ГПК України, у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
Оцінюючи доводи представника позивача щодо неповноти відображення процесуальних дій при дослідженні доказів, зокрема про те, що у пунктах 16 72 протоколу судового засідання зазначено лише прізвища судді та представників сторін без відображення процесуальних дій, суд зазначає таке.
Судове засідання проводилося з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІТС), яка передбачає спеціальний програмний інтерфейс для ведення протоколу судового засідання та відображення відповідних записів у визначеному системою форматі.
Як вбачається з Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, ведення протоколу здійснюється у відповідному режимі адміністрування, де передбачено внесення записів із зазначенням учасника, дії та додаткової інформації.
При цьому протокол судового засідання від 02.11.2026 № 7345588 містить відомості про послідовність подій та час їх фіксації, а також інформацію про учасників судового засідання.
Отже, наведені представником позивача записи із зазначенням найменування сторони, процесуального статусу її представника та прізвища відповідної особи не є самостійними, довільними чи беззмістовними записами, а відображають передбачений функціоналом підсистеми ВКЗ ЄСІТС спосіб фіксації перебігу судового засідання, зокрема ідентифікацію учасника, який у відповідний часовий проміжок брав участь у судовому засіданні та надавав пояснення чи виступав.
При цьому суд звертає увагу, що протокол судового засідання, сформований засобами підсистеми ВКЗ ЄСІТС, не слід ототожнювати зі стенограмою судового засідання, оскільки зміст висловлювань учасників, послідовність їх виступів, пояснень, заперечень та обговорення доказів відображаються безпосередньо у технічному записі судового засідання, доступному для перевірки.
Таким чином, сама лише наявність у протоколі послідовних записів із зазначенням прізвищ судді та представників сторін не свідчить про відсутність процесуальних дій або про неналежне ведення протоколу, оскільки такі записи необхідно оцінювати у взаємозв`язку з часовими позначками та відповідним технічним записом судового засідання.
Частиною 15 статті 8 ГПК України передбачено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 16.09.2024 у справі № 905/830/21, неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
Протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис.
Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.
Фіксування судового процесу технічними засобами - це технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Саме фонограма судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу.
За таких обставин, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.
Забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об`єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі.
Саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.
Щодо доводів представника позивача про неповноту відображення процесуальних дій під час дослідження доказів суд зазначає, що сам факт незазначення у протоколі детального опису кожного дослідженого електронного файлу, окремого переглянутого фрагмента відеозапису, його хронометражу та всіх супутніх пояснень учасників справи не свідчить про неповноту протоколу. Протокол судового засідання не є стенограмою судового засідання та не передбачає дослівного відтворення всього перебігу дослідження доказів. При цьому зміст відповідних процесуальних дій, пояснень та обговорення доказів може бути перевірений за допомогою технічного запису судового засідання.
Щодо доводів представника позивача про необхідність повного перегляду відеозапису розбирання засобу вимірювальної техніки (ЗВТ), суд зазначає, що наведені у зауваженнях висловлювання представника позивача фактично стосуються її процесуальної позиції щодо порядку та обсягу дослідження доказів, а не неправильності чи неповноти протоколу судового засідання.
Відповідно до статей 86, 209, 210 ГПК України дослідження доказів здійснюється судом із дотриманням принципів безпосередності та всебічного з`ясування обставин справи. Водночас незгода учасника справи з обраною судом послідовністю або обсягом відтворення окремих фрагментів відеозапису сама по собі не свідчить про неправильність ведення протоколу судового засідання.
Суд зазначає, що зауваження до протоколу мають стосуватися правильності та повноти відображення перебігу судового засідання, а не підміняти собою заперечення щодо процесуального порядку дослідження доказів.
Щодо доводів представника позивача про не відображення у протоколі судового засідання дослівного змісту її висловлювань стосовно вибіркового дослідження відеозапису, відсутності у членів комісії відповідача статусу судових експертів та застосування руйнівних методів під час розбирання засобу вимірювальної техніки, суд зазначає, що процесуальне законодавство не покладає на секретаря судового засідання обов`язку дослівно відтворювати у протоколі кожне висловлювання учасника справи, наводити повні цитати його пояснень та аргументів.
Протокол призначений для фіксування перебігу судового засідання та процесуальних дій, а не для дослівного стенографування всіх виступів учасників справи. Відтак сама по собі відсутність у протоколі наведених представником позивача дослівних цитат не свідчить про його неправильність чи неповноту.
Щодо доводів представника позивача про не відображення у протоколі усного клопотання про відкладення розгляду справи (оголошення перерви), суд зазначає, що з технічного запису судового засідання вбачається факт звернення представника позивача з відповідним проханням. Водночас у протоколі судового засідання секретарем зафіксовано, що судом оголошено перерву до 16.11.2026 до 13:45 год, що підтверджує відображення відповідної процесуальної дії та результату її розгляду.
При цьому обов`язок секретаря судового засідання не передбачає дослівного відтворення змісту кожного усного клопотання та всіх аргументів, якими воно обґрунтовувалося. За таких обставин відсутність у протоколі дослівного викладення зазначеного прохання не свідчить про неповноту протоколу, оскільки факт оголошення перерви у судовому засіданні належним чином відображений у протоколі.
Крім того, як вбачається з технічного запису судового засідання, у ньому зафіксовано як звернення представника позивача з відповідним проханням, так і оголошення головуючим суддею перерви із зазначенням дати оголошення перерви.
Отже, перебіг відповідної процесуальної дії та її результат зафіксовані технічними засобами, що дає можливість встановити фактичний зміст подій, які відбувалися під час судового засідання.
Щодо доводів представника позивача про порушення судом вимог пункту 7 частини другої статті 223 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з невнесенням до протоколу ухвал суду, постановлених без виходу до нарадчої кімнати, суд зазначає таке.
02.11.2026 під час судового засідання по справі № 914/3310/25 судом не постановлялися ухвали без виходу до нарадчої кімнати, зміст яких підлягав би внесенню до протоколу судового засідання відповідно до пункту 7 частини другої статті 223 ГПК України.
Наведені представником позивача висловлювання головуючого судді щодо порядку дослідження відеозаписів, необхідності визначення конкретних часових проміжків для їх перегляду, а також відсутності у суду спеціальних знань у сфері дослідження газових лічильників є висловлюваннями, зробленими під час обговорення та безпосереднього дослідження доказів.
Такі висловлювання за своїм змістом не є судовими ухвалами чи окремими процесуальними розпорядженнями, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, а тому не підпадають під вимоги пункту 7 частини другої статті 223 ГПК України щодо обов`язкового внесення їх змісту до протоколу судового засідання.
Отже, відсутність у протоколі дослівного відтворення наведених представником позивача висловлювань головуючого судді не свідчить про порушення порядку ведення протоколу судового засідання.
Оцінюючи заявлені представником позивача зауваження до протоколу судового засідання від 02.11.2026 № 7345588, суд зазначає, що вони фактично зводяться до необхідності доповнення протоколу судового засідання детальним описом електронних доказів, які досліджувалися, наведенням повного змісту усних заяв, заперечень та пояснень представника позивача, дослівного відтворення висловлювань головуючого судді щодо порядку дослідження доказів, а також зазначення всіх обставин обговорення клопотання про оголошення перерви.
Водночас положення статей 222 224 ГПК України не передбачають обов`язку дослівного відтворення у протоколі всіх висловлювань учасників справи та суду, наведення повної стенограми обговорення доказів або детального опису кожного переглянутого фрагмента електронного доказу.
Протокол судового засідання призначений для фіксування процесуальних дій та основних відомостей про перебіг судового засідання, тоді як зміст висловлювань учасників справи та фактичний перебіг дослідження доказів можуть бути перевірені за допомогою технічного запису судового засідання.
При цьому судом перевірено наведені представником позивача доводи шляхом зіставлення змісту протоколу судового засідання з технічним записом.
За результатами такої перевірки суд дійшов висновку, що наведені вимоги в частині внесення до протоколу дослівного змісту висловлювань, детального переліку електронних файлів та хронометражу переглянутих фрагментів не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Оскільки технічний запис судового засідання наявний та досліджений судом, а перебіг судового засідання зафіксований у встановленому порядку, відсутність у протоколі дослівного відтворення всіх висловлювань учасників справи сама по собі не свідчить про його неповноту чи неправильність.
Отже, наведені представником позивача доводи та обставини, на які він посилається у своїх зауваженнях, не свідчать про неправильність або неповноту протоколу судового засідання, а фактично ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті та власному тлумаченні представником позивача порядку і повноти фіксації перебігу судового засідання.
З огляду на викладене суд доходить висновку відхилити подані представником позивача зауваження (вх.№ 31774/26 від 09.11.2026) до протоколу судового засідання в повному обсязі.
16.11.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» за вх. № 32477/26 подано письмові пояснення з клопотанням про залучення спеціалістів до участі в дослідженні електронного доказу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Дослідивши зміст поданих письмових пояснень, суд встановив, що їх подання пов`язане з обставинами, які з`ясовуються судом під час дослідження доказів у справі
З огляду на викладене, враховуючи необхідність забезпечення повного та всебічного з`ясування обставин справи, дотримання принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття поданих письмових пояснень до розгляду.
Щодо клопотання про залучення спеціалістів до участі в дослідженні електронного доказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 71 Господарського процесуального кодексу України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
Згідно з частиною 2 статті 71 ГПК України допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що спеціаліст має право, зокрема, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів.
Відтак, участь спеціаліста у судовому процесі відповідно до статті 71 ГПК України спрямована на надання суду технічної допомоги та консультацій з питань, що виникають під час вчинення процесуальних дій, у межах його спеціальних знань, тоді як дослідження доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи, здійснюється судом у порядку, визначеному процесуальним законом.
Як вбачається зі змісту поданого клопотання, представник позивача просить залучити спеціалістів у галузі судової трасології та метрології для надання консультацій і роз`яснень під час дослідження відеозапису розбирання лічильника газу, а саме, вважає, що під час огляду відеозапису необхідна участь спеціаліста(-ів) для роз`яснення таких питань:
1) чи є методи розбирання лічильника газу, зафіксовані на відеозаписі (зокрема застосування електродриля/шуруповерта для висвердлювання кріплень та силовий віджим металевою викруткою), руйнівними методами дослідження ЗВТ?
2) чи призводить висвердлювання кріплень електродрилем до утворення металевої/пластикової стружки, мікроподряпин, задирок та деформацій кріпильних гнізд облікового механізму?
3) чи можливо за наявності таких руйнівних дій встановити первинний стан деталей облікового механізму до моменту застосування електродриля та викрутки працівниками оператора ГРМ?
4) чи відповідає зафіксований на відеозаписі порядок розбирання нормативним вимогам у сфері метрологічного нагляду та правилам поводження з вимірювальною технікою?
Водночас суд звертає увагу, що поставлені представником позивача питання стосуються з`ясування характеру дій, зафіксованих на відеозаписі, їх можливого впливу на стан деталей лічильника, а також можливих наслідків застосування відповідних інструментів.
При цьому заявником не обґрунтовано, у чому саме полягатиме технічна допомога спеціалістів під час безпосереднього дослідження відеозапису та які конкретні процесуальні дії потребуватимуть їхньої участі.
Суд зазначає, що відповідно до статті 71 ГПК України спеціаліст залучається для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій. Водночас участь спеціаліста не передбачає покладення на нього функцій із самостійного встановлення обставин справи та надання оцінки доказам, оскільки дослідження й оцінка доказів належать до повноважень суду.
Отже, наведені у клопотанні питання самі по собі не свідчать про необхідність залучення спеціалістів до участі в дослідженні відеозапису, а представником позивача не наведено достатнього обґрунтування того, яким чином їх участь сприятиме проведенню відповідної процесуальної дії
Таким чином, сам факт наявності у справі доказу, для розуміння окремих аспектів якого можуть знадобитися спеціальні знання, не є безумовною підставою для залучення спеціаліста, якщо заявлені до нього питання фактично спрямовані на отримання відповідей дослідницького характеру.
Крім того, представником позивача у клопотанні не конкретизовано, яку саме технічну допомогу необхідно надати суду під час відтворення та огляду відеозапису, які конкретні технічні дії мають бути здійснені спеціалістами та в чому полягає необхідність їх участі саме під час дослідження цього електронного доказу.
Саме лише зазначення галузей спеціальних знань, якими повинні володіти залучені особи, та формулювання питань, на які представник позивача бажає отримати відповіді, без належного обґрунтування необхідності надання технічної допомоги під час вчинення конкретної процесуальної дії, не є достатньою підставою для задоволення такого клопотання.
Посилання представника позивача на відсутність у головуючого судді спеціальних технічних знань у сфері приладів обліку газу також не свідчить про необхідність залучення спеціалістів у запропонований заявником спосіб.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 96 ГПК України електронні докази досліджуються судом у порядку, встановленому цим Кодексом, а їх оцінка здійснюється за правилами, визначеними статтею 86 ГПК України.
При цьому суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відеозапис, встановити обставини, які безпосередньо відображені на ньому, та надати відповідну оцінку такому доказу в сукупності з іншими матеріалами справи.
Отже, враховуючи зміст заявленого клопотання, характер питань, запропонованих представником позивача для роз`яснення спеціалістами, а також відсутність належного обґрунтування необхідності надання технічної допомоги під час дослідження відеозапису, суд доходить висновку про відсутність підстав для залучення спеціалістів у порядку статті 71 ГПК України.
З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про залучення спеціалістів до участі в дослідженні електронного доказу.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 8, 71, 96, 224, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Прийняти та врахувати письмові пояснення за вх. № 32477/26 від 16.11.2026.
2. В частині задоволення клопотання про залучення спеціалістів для дослідження електронного доказу відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до стаття 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Горецька З.В.
Судове рішення № 141581429, Господарський суд Львівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/3310/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: