Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2026 Справа № 914/2950/26
За позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритуальна агенція «Долорем», м.Трускавець Львівської обл.,
про: стягнення 9366 грн.
Суддя І. Б. КОЗАК
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритуальна агенція «Долорем» про стягнення 9366 грн.
Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) за адресою вул.Патона, 6 м. Львів, чим порушено вимоги Законів України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів», постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», ухвали Львівської міської ради № 5766 від 19.12.2024 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади».
Виявивши порушення, позивачем було скеровано відповідачу вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-7-126 від 06.03.2024, якою запропоновано добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимогах термін. Проте, відповідач вимоги ДМ ЛМР про демонтаж не виконав.
Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ №50 від 14.03.2024 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», яким доручено КП «Адміністративно-технічне управління демонтувати самовільно встановлену рекламну конструкцію відповідача в примусовому порядку.
На підставі зазначеного наказу, самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами відповідача було демонтовано позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій №1 від 12.07.2024. Загальна вартість витрат, понесених позивачем у зв`язку з демонтажем та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски) відповідача станом на момент подання позову складає 9366 грн.
Попередній розрахунок судових витрат:
- 2662,4 грн - сума сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
Обставини справи.
06.03.2024 Департамент містобудування Львівської міської ради направив відповідачу вимогу 23/Р-7-126, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Ритуальна агенція «Долорем» порушено вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затверджених, рішенням виконкому №1025 від 11.11.2016, оскільки самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою вул.Патона, 6, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність.
Вказано, що вивіска складається з 1 конструкцій, розміри конструкції вивіски 4,00 х 0,80 м.
Запропоновано в термін до 17.03.2024 усунути вказане порушення та демонтувати малу архітектурну форму (вивіску), про що письмово повідомити позивача. Роз`яснено, що в разі невиконання цієї вимоги конструкція вивіски буде демонтована примусово.
Згідно списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №34 вимогу від 17.03.2024 надіслано відповідачу за адресою м. Трускавець вул. Івасюка,19/51.
Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення, докази отримання відповідачем вимоги у матеріалах справи відсутні.
14.03.2024 Департамент містобудування Львівської міської ради видав наказ № 50 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», за змістом якого КП «Адміністративно-технічне управління» зобов`язано демонтувати самовільно встановлену вивіску за адресою вул.Патона, 6 до 13.09.2024.
Виконуючи вказаний наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради, 14.03.2024 КП «Адміністративно-технічне управління» із залученням підрядної організації здійснило примусовий демонтаж самовільно встановленої конструкції ТОВ «Ритуальна агенція «Долорем», про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 1 від 12.07.2024.
Демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) відповідача проводив підрядник ФОП Заремба І.Є. згідно договору про надання послуг №30 від 14.02.2024.
Вартість робіт по демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) 12.07.2024 на просп. Чорновола, 16-Г склала 1600 грн, що підтверджується рахунком на оплату №51 від 12.07.2024 та актом надання послуг № ОУ-000000170 від 12.07.2024. Оплата витрат за демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій, малої архітектурної форми(вивіски) підряднику ФОП Зарембі І.Є. підтверджується платіжною інструкцією №1963 від 25.07.2024.
Згідно розрахунку позивача ТОВ «Ритуальна агенція «Долорем» зобов`язане відшкодувати КП «Адміністративно-технічне управління» кошти в розмірі 9366 грн, з яких:
- витрати на демонтаж, транспортування конструкцій в розмірі 1600 грн;
- витрати на зберігання демонтованої рекламної конструкції в розмірі 6205 грн;
- 20% податку на додану вартість в розмірі 1561 грн.
Позивач звертався до відповідача з листами-вимогами від 09.08.2024 №2410-10-4090; від 18.12.2024 №2410-10-6589 про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем та зберіганням конструкцій, однак відповіді не отримав.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів сплати коштів.
Оцінка суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просить відшкодувати 1600 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем вивіски, 6205 грн витрат пов`язаних із її зберіганням та 1561 грн ПДВ.
Підставами позовним вимог виступають обставини самовільного встановлення відповідачем рекламних конструкцій на вул.Патона, 6 у місті Львові, невиконання відповідачем у добровільному порядку вимог про демонтаж таких конструкцій, понесення позивачем витрат на проведення демонтажу та здійснення зберігання демонтованих конструкцій.
Проаналізувавши предмет та підстави заявлених вимог, надавши оцінку поданим доказам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» діє на підставі Статуту, пунктом 2.1.2 якого передбачено, що підприємство створено з метою покращення благоустрою м. Львова шляхом здійснення нагляду за дотриманням юридичними, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Основними напрямками діяльності КП «Адміністративно-технічне управління» є виконання функцій визначних окремими ухвалами Львівської міської ради, рішеннями виконавчого комітету, надання послуг зі зберігання майна на платній основі (пункти 2.2.4, 2.2.7).
Рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади (надалі Правила у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правилами передбачено, що КП «Адміністративно-технічне управління» є оператором зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами, що уповноважене виконувати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами та статутом підприємства.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами та на підставі Типових правил, що завт. Кабінетом Міністрів України.
Правилами встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у м. Львові проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради. При цьому дозвіл погоджується у відповідній черговості з: 1) управлінням архітектури департаменту містобудування щодо можливості розташування рекламного засобу на пропонованому місці з врахуванням вимог Правил; 2) власником місця або уповноваженим ним органом (особою). У разі розміщення рекламних засобів на місцях, що належать до комунальної власності, погодження здійснюють районні адміністрації за місцем встановлення рекламного засобу (пункт 4.2.2 Правил).
Робочий орган протягом не більше п`ятнадцяти робочих днів з дати одержання оформлених належним чином двох примірників дозволу розглядає заяву, готує та подає на розгляд виконавчого комітету міської ради пропозиції і проект відповідного рішення. Виконавчий комітет міської ради протягом п`яти робочих днів з дати одержання пропозицій робочого органу (якщо цей термін припадає на засідання виконавчого комітету) або на найближчому (після спливу п`ятиденного терміну) засіданні виконавчого комітету приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні (пункти 4.5, 4.6 Правил).
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача за отриманням дозволу на встановлення у 2024 році рекламних конструкцій на вул.Патона, 6 у місті Львові.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що рекламні конструкції відповідачем були самовільно встановленими.
Пунктом 2.1. Правил передбачено, що Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, як робочий орган, у межах своєї компетенції забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України «Про рекламу», Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Звертається до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін (пункт 3.1.1 Правил).
У зв`язку із виявленими порушеннями, робочий орган скеровував відповідачу вимогу № 23/Р-7-126 від 06.03.2024 про демонтаж самовільно встановленої конструкції у встановлений термін. Однак, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для проведення позивачем примусового демонтажу.
Розділом 8 Правил встановлено, що під демонтажем розуміють комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розташування та транспортування у місце його подальшого зберігання. Демонтажу згідно з Правилами підлягають самовільно встановлені рекламні засоби власник, яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав. У цьому випадку, демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції оператор звертається з поданням до робочого органу не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги для підготовки наказу про примусовий демонтаж
Зважаючи на те, що відповідач допустив самовільне встановлення рекламних засобів, Департаментом містобудування ЛМР видано наказ № 50 від 14.03.2024 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», зокрема, щодо демонтування самовільно встановлених рекламних конструкцій ТОВ «Ритуальна агенція «Долорем» в примусовому порядку. Такий наказ незаконним не визнавався.
Як передбачено пунктами 8.3-8.5 Правил, демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора (яким є позивач) або на його замовлення підрядною організацією. Про проведений демонтаж рекламного засобу складається і підписується працівниками оператора та іншими особами, що були присутні при його проведенні, акт проведення демонтажу рекламного засобу. Після проведення демонтажу складається акт виконаних робіт з демонтажу рекламного засобу з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує оператор (замовник) та організація або особа (виконавець), що здійснили демонтаж. Компенсація витрат оператора, який організовував демонтаж або проводив самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу на підставі виставленого рахунку та акта виконаних робіт з демонтажу, які надсилаються власнику в обов`язковому порядку у п`ятиденний термін з дати демонтажу.
Враховуючи бездіяльність відповідача, позивач доручив проведення примусового демонтажу ФОП Зарембі І.Є. уклавши із ним відповідний Договір №30 про надання послуг від 14.07.2024. Наявним у матеріалах справи актом підтверджено факт проведення демонтажу рекламних конструкцій відповідача.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є вина, шкода, причинний зв`язок, протиправність поведінки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивачу було заподіяно збитки у розмірі 1600 грн, які полягають у вартості понесених витрат на проведення демонтажу, відтак наявні підстави для задоволення позову.
Щодо позовної вимоги про стягнення 6205 грн вартості зберігання демонтованої конструкції, то суд зазначає, що демонтована рекламна конструкція була прийняті позивачем на зберігання згідно із наявними у матеріалах справи накладними.
Згідно з «Правилами розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади» затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010, зокрема п.8.8. передбачено, що демонтовані рекламні засоби підлягають утилізації після публікації у місцевих друкованих засобах масової інформації, у разі настання однієї з наступних підстав:
8.8.1. Після закінчення 6-місячного терміну зберігання примусово демонтованих об`єктів їх власники не зголосились за поверненням.
8.8.2. Після закінчення 6-місячного терміну зберігання примусово демонтованих об`єктів власники не компенсували витрат, витрачених комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» на примусовий демонтаж рекламних засобів, їх транспортування та зберігання або не надали документів, що підтверджують право власності (інше майнове право) на цей рекламний засіб.
8.8.3. Власники надали письмову відмову від демонтованого рекламного засобу та документи, які підтверджують право власності (інше право) на цей рекламний засіб.
Як повідомив позивач, рекламні засоби зберігаються у складських приміщеннях КП «Адміністративно-технічне управління» протягом 6-ти місячного терміну (182 дні).
Відповідно до пункту 13.4.2 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади», затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати зі зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій відшкодовують їх власники, виходячи із одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання (17,00 грн за 1 день та за 1 конструкцію).
За розрахунком позивача нарахування плати за зберігання двох рекламних конструкцій відповідача здійснено за 365 днів, виходячи із вартості одного дня зберігання у розмірі 17,00 грн.
Перевіривши поданий розрахунок, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача вартості зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій у розмірі 6205 грн.
Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.
Відповідно до підпункту б) п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.
Згідно зі ст. 37.2 розділу 5 ПК України, податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.
Статтею 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Щодо застосування податку на додану вартість при визначені розміру понесених позивачем витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
З огляду на наведене, оскільки на момент звернення з позовом відповідач не оплатив понесених позивачем витрат з демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми у розмірі 1600 грн та 6205 грн витрат пов`язаних із зберіганням цієї конструкції, то позивач не міг нарахувати на вказану суму ПДВ та сплатити його. Таким чином правомірним є стягнення з відповідача 1561 грн ПДВ за демонтаж та зберігання самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски).
За наведених обставних позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритуальна агенція «Долорем» (адреса: 82200, Львівська обл., Дрогобицький р-н, місто Трускавець, вулиця Івасюка В., будинок 19 квартира 51; ідентифікаційний код: 44800271) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (адреса: 79005, Україна, Львівська обл., місто Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7, ідентифікаційний код 13804591) 9 366 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованої конструкції та 2662,4 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Суддя Козак І.Б.
Судове рішення № 141581330, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2950/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: