Ухвала суду № 141581206, 18.11.2026, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
911/3495/26
Номер документу
141581206
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/3495/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМЕНКО ЕНД ГРІНПАЛ КОМПАНІ

про забезпечення позову

в межах справи №911/3495/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМЕНКО ЕНД ГРІНПАЛ КОМПАНІ (08141, Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Чорновола В., буд. 33, код ЄДРПОУ: 44879493)

до Приватного підприємства ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА (73000, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 82А, код ЄДРПОУ 40081766)

про стягнення заборгованості у розмірі 1770961,10 грн та розірвання договору суборенди земельної ділянки

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМЕНКО ЕНД ГРІНПАЛ КОМПАНІ (позивач, орендар) до Приватного підприємства ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА (відповідач, суборендар) про розірвання договору суборенди земельої ділянки №01012024/2 від 01.01.2024 та стягнення заборгованості у розмірі 1770961,10 грн, з яких: 1653870,00 грн - основна заборгованість зі сплати суборендної плати, 57030,00 грн - штраф у розмірі 100% місячної орендної плати; 40536,14 грн - пеня; 15398,10 грн - інфляційні втрати; 4126,86 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір №01012024/2 суборенди земельної ділянки від 01.01.2024. Відповідач неналежно виконував договірні зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач просить розірвати договір суборенди земельної ділянки №01012024/2 від 01.01.2024 та стягнути заборгованість у розмірі 1770961,10 грн.

В той же день, що й подана позовна заява 17.11.2026, через підсистему Електронний суд, від Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМЕНКО ЕНД ГРІНПАЛ КОМПАНІ надійшла заява (вх.№10965 від 17.11.2026) про забезпечення позову, в якій останній просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

грошові кошти, що належать Приватному підприємству ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА та знаходяться і обліковуються на банківських рахунках (зокрема на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, а також на будь-яких інших відкритих поточних, депозитних та інших рахунках у банківських та небанківських фінансових установах на території України);

рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству «ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА» (у тому числі транспортні засоби, спеціальну техніку, виробниче обладнання, об`єкти нерухомості, земельні ділянки, приміщення, споруди), у разі недостатності грошових коштів на рахунках, - у межах ціни позову - 1770961,10 грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що відповідач з червня 2024 року повністю припинив виконувати грошові зобов`язання по договору, борг накопичувався 29 місяців підряд. На вимоги позивача заплатити відповідач посилався на «фінансові труднощі». На думку заявника реальна ймовірність невиконання рішення суду полягає в тому, що відповідач безоплатно користується ділянкою для своєї діяльності, тож кошти й майно можуть бути виведені чи відчужені до рішення суду. Адекватність і співмірність заявлених заходів забезпечення позову зводиться до того, що арешт позивач просить накласти лише в межах суми позову, що не паралізує господарську діяльність відповідача. При цьому забезпечується баланс інтересів, оскільки арешт не вилучає майно, а лише тимчасово обмежує розпоряджання ним у межах спірної суми. Окрім того, заявник вважає, що у цій справі відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти відповідача, а в разі їх недостатності - на його рухоме та нерухоме майно в межах суми, що залишиться незабезпеченою, - є співмірним із заявленими позовними вимогами та спрямований виключно на збереження майнового стану відповідача для забезпечення реального виконання можливого судового рішення.

До заяви додано: ордер №1782023 від 16.11.2020; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4974; договір оренди земельної ділянки від 04.05.2023; договір оренди земельної ділянки від 20.06.2024; договір №01012024/2 суборенди земельної ділянки від 01.01.2024; додаткова угода №1 від 01.04.2024 до договору №01012024/2 суборенди земельної ділянки; платіжна інструкція №58 від 12.01.2024 на суму 90000,00 грн; платіжна інструкція №76 від 11.04.2024 на суму 57030,00 грн; платіжна інструкція №79 від 08.05.2024 на суму 57030,00 грн; розрахунок інфляційних втрат та пені; розрахунок 3% річних; бухгалтерський розрахунок основної заборгованості; квитанція про сплату судового збору від 17.11.2026.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову до подання позову, а також доданих до заяви матеріалів, суд виходить з наступного.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі № 918/73/25 зазначив те, що необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім того, наведений зміст вказаної постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову (з таких мотивів виходила об`єднана палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу № 917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що існує реальна можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в разі невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову.

За доводами заявника наявність у відповідача можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами може створити перешкоди у виконанні рішення суду у цій справі.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд враховує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Водночас, підставою для забезпечення позову є не наявність чи відсутність коштів та/або майна у відповідача, а наявність підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №910/4050/17).

Заявник не зазначає та не підтверджує доказами факт здійснення відповідачем дій, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання рішення, в разі задоволення позовних вимог.

Заявник також не надав належних та допустимих доказів того, що у власності відповідача відсутня достатня кількість грошових коштів та / або майна для забезпечення виконання рішення суду.

Самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в разі задоволення позову без надання відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведені позивачем обставини щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені відповідними доказами.

З огляду на наведене вище, відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу, у разі недостатності грошових коштів на рахунках, - у межах ціни позову - 1770961,10 грн.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена заявником сума судового збору за її подання покладається на останнього та йому не відшкодовується.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви (вх.№10965 від 17.11.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю КУЗЬМЕНКО ЕНД ГРІНПАЛ КОМПАНІ від 17.11.2026 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА та знаходяться і обліковуються на банківських рахунках (зокрема на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, а також на будь-яких інших відкритих поточних, депозитних та інших рахунках у банківських та небанківських фінансових установах на території України); рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству «ВВВ-СПЕЦТЕХНІКА» (у тому числі транспортні засоби, спеціальну техніку, виробниче обладнання, об`єкти нерухомості, земельні ділянки, приміщення, споруди), у разі недостатності грошових коштів на рахунках, - у межах ціни позову - 1770961,10 грн.

Ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодекс України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік

Часті запитання

Який тип судового документу № 141581206 ?

Документ № 141581206 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141581206 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141581206 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141581206 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141581206, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 141581206, Господарський суд Київської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141581206 відноситься до справи № 911/3495/26

Це рішення відноситься до справи № 911/3495/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141581204
Наступний документ : 141581207