Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"18" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/3478/26
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
УСТАНОВИЛА:
1. 16.11.2026 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) надійшла заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявник, боржник) від 15.11.2026 (вх. № 13057 від 16.11.2026) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Водночас заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Белінську Наталія Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013, далі Белінська Н.О.), яка, у свою чергу, також подала заяву про участь у даній справі (вх. № 5796/26 від 16.11.2026).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.
2.1. Так, із змісту ч.3 ст. 116 КУзПБ убачається, що в обов`язковому порядку до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надаються: конкретизований список кредиторів та боржників (п. 3); опис майна боржника, що належить йому на праві власності (п. 4); перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб (п. 6); декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (п. 11). Разом з тим зазначені документи повинні надаватися в оригіналі із підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів, оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон), зокрема: електронний підпис електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; електронні дані будь-яка інформація в електронній формі; підтвердження електронного підпису чи печатки процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.
Згідно з п. 53 Вимог до надавачів послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 № 7643, перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Як зазначено у ч. 4 ст. 18 Закону кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається лише кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які: забезпечують підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки згідно з вимогами, встановленими ч. 2 цієї статті; надають можливість будь-яким особам отримувати результат процесу підтвердження із застосуванням щонайменше удосконаленого електронного підпису чи удосконаленої електронної печатки кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг автоматизованим способом.
У свою чергу перевірку електронного підпису особи можливо здійснити за допомогою онлайн сервісу перевірки ЕЦП, зокрема, на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) шляхом завантаження відповідного файлу.
Отже документ із накладеними відповідного електронного підпису складається з декількох файлів, зокрема, з файлу підпису за допомогою якого можна переконатися, що документ був підписаний відповідним електронним підписом та не змінений після накладання підпису.
Водночас заявником не надані відповідні файли з означеними вище документами, засвідченими його електронним (або особистим) підписом, натомість надані протоколи перевірки електронних підписів, у яких міститься тільки посилання на відповідні файли. Проте вказані протоколи, самостійно, не є допустимими доказами на підтвердження накладення електронного підпису ОСОБА_1 , оскільки за відсутності відповідних файлів, про які йдеться у протоколах, суд позбавлений можливості перевірити накладення на них електронних підписів заявником, а також перевірити зміст підписаних файлів.
Ураховуючи зазначене, судом не можуть братися до уваги надані до заяви вищевказані документи, оскільки останні не підписані заявником, що вказує на недотримання ч.ч. 3, 4 ст. 116 КУзПБ.
Крім того, у наданому описі майна заявник вказав про наявність у нього нерухомого майна, проте відомостей щодо будь-якого іншого рухомого майна (зокрема, але не виключно: ювелірні вироби; персональні або домашні електронні пристрої; одяг; твори мистецтва; антикваріат; авторське та суміжні з ним права; права користування природними ресурсами; права на знаки для товарів і послуг; права на об`єкти промислової власності; тощо), яке б дало змогу погасити наявну у нього заборгованість, про яку вказано в його заяві, останнім не зазначено.
2.2. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про наявність у нього рахунків в АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Ощадбанк» та АТ «Акцент-Банк». Однак заявник не вказує про наявність/відсутність у нього електронних гаманців, депозитних рахунків, відкритих у банківських установах в межах України і за кордоном.
2.3. Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Із змісту вказаної норми вбачається, що така вимога передбачає надання до заяви повного документа, тобто усіх сторінок трудової книжки. Так, на виконання вказаного заявник надав: скриншот із записами з електронної трудової книжки, який містить два записи, датовані 20.01.2017 та 18.10.2019 (прийняття та звільнення з Комунального підприємства Яготинської міської ради «Комунальник»); копію трудової книжки НОМЕР_2 (1-7 сторінки), останній запис в якій внесений 12.01.2020 (припинення виплати допомоги по безробіттю).
Оскільки інших сторінок трудової книжки заявником не долучено, перевірити актуальність вказаного запису від 12.01.2020 у суду немає можливості.
2.4. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зокрема, встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.
Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 49 920,00 грн (3 328,00*5*3).
Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі, або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
Отже укладення заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим виключає здійснення авансування (виплати винагороди наперед) на дипозитний рахунок суду (де ця винагорода зберігається).
Із матеріалів заяви вбачається, що до останньої заявником наданий суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 24.09.2026 (далі Договір) з арбітражною керуючою Белінською Н.О. та відповідні протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Проте, як установлено судом, файлів підпису (про які суд зазначає у п. 2.1 цієї ухвали) заявника (сторона-2) та арбітражної керуючої (сторона-1) за допомогою яких можна переконатися, що договір був підписаний відповідним електронним підписом та не змінений після накладання підпису, до заяви долучені не були.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Так, із змісту п.п. 3.2-3.4. Договору вбачається, що оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складатиме 49 920,00грн. Додаткової винагороди арбітражного керуючого для сторони-2 не встановлюється. Сторона-2 (заявник) вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 5 місяців у сумі 4 992 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, до закриття провадження у справі.
Кошти вносяться боржником на депозитний рахунок суду до 01…2026року (п.3.5).
Розрахунки проводяться шляхом оплати стороною-2 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п.3.3 даного Договору, за умови надсилання стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника (п. 3.6. Договору). У п.3.7 Договору зазначені банківські реквізити для сплати послуг арбітражного керуючого.
Проаналізувавши зміст Договору суд дійшов висновку, що його сторони не визначили ані порядок ані умови оплати винагороди арбітражного керуючого.
Додатково суд зазначає, що залучення до виконання вказаного типу договорів відповдіного господарського суду є таким, що не узгоджується із приписами КУзПБ.
За таких обставин, долучений до заяви договір із арбітражною керуючою Белінською Н.О. у відповідній редакції, навіть у разі наявності доказів його підписання, не може братися судом до уваги.
Отже, заявник повинен надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 49 920,00 грн або угоду з обраним ним арбітражним керуючим, укладену у відповідності до положень КУзПБ та ЦК України.
2.5. Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте ОСОБА_1 вищевикладених вимог не дотримався та не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких ним долучені до заяви.
3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).
4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ та ГПК України, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 162, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 від 15.11.2026 (вх. № 13057 від 16.11.2026) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ і ст. 162 ГПК України та надати:
файли електронного підпису ОСОБА_1 за допомогою яких через онлайн сервіс перевірки ЕЦП можна здійснити відповідну перевірку або документи, які зазначені у п. 2.1 цієї ухвали із власноручним підписом боржника;
опис майна (як рухомого так і нерухомого) боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна
відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
копію трудової книжки (усі сторінки (паперовий формат) та/або усі записи (електронний формат, цілісним файлом);
докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 49 920,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ) або копію укладеної угоди з обраним арбітражним керуючим;
відомості відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 18.11.2026 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повна ухвала складена 18.11.2026.
Судове рішення № 141581130, Господарський суд Київської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/3478/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: