Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 149/1339/26
Провадження №2/149/1031/26
Номер рядка звіту 38
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.11.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.,
за участю секретаря Поліщук Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 18.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7208758, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 7 000,00 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором відповідно до графіку сплати кредитних коштів.
24.09.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги №110-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Мілоан", включно і до ОСОБА_1 за Договором №7208758 від 18.04.2024 року.
Відповідач не виконав умови договору, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 63 238,84 грн., яка складається з: 6 860,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 50 043,84 грн. - заборгованість за відсотками; 5 600,00 грн. - заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання; 735,00 грн. - комісії, яку позивач просить стягнути разом з судовими витратами.
Ухвалою суду від 28.04.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ставить під сумнів факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором. Зазначає про відсутність доказів укладення кредитного договору у зв"язку з відсутністю верифікації та ідентифікації позичальника. Зазначає про неправомірність нарахування комісії та відсотків за межами строку дії кредитного договору у зв"язку з відсутністю у ньому умови про пролонгацію. Також стверджує, що заборгованість в сумі 5600 грн, яка нарахована згідно ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану не підлягає стягненню. Також зауважує щодо неспівмірності судових витрат, заявлених позивачем, відповідно до ціни позову та складності справи. З урахуванням наведеного, просить відмовити у позові.
03.11.2026 до суду надійшли додаткові пояснення у яких представник позивача стверджує про укладення кредитного договору на підставі якого відповідачу перераховано 7000 грн . Договір укладено в електронному вигляді. З умовами договору відповідач був ознайомлений. Всі платежі кредитором нараховані згідно умов кредитного договору. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задоволити.
В судове засідання сторони не з"явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.
18.04.2024 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (а.с. 7-15), відповідно до умов якого сума кредиту - 7000 грн , строк кредиту 345 днів до 29.03.2025, комісія за надання кредиту - 805,00 грн. , розмір процентів обумовлено п.п.1.5.2-1.7, при цьому проценти за весь строк користування коштами складають 45267,60 грн. В заяві позичальника вказано платіжну картку для перерахунку коштіва. Позичальник пройшов ідентифікацію та отримав одноразовий ідентифікатор
18.04.2024 ТОВ "Мілоан" згідно кредитного договору 7208758 перерахувало 7000 грн на картку НОМЕР_1 (а.с. 16)
За інформацією АТ КБ "Приватбанк" на ім"я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 18.04.2024 перераховано 7000 грн (а.с. 109)
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, надані ТОВ "МІЛОАН" відповідачем частково погашалась заборгованість за кредитним договором у вигляді тіла кредиту на суму 140,00 грн, сплати комісії в сумі 70,00 грн та процентів в сумі 3990,0 грн (а.с. 16-17)
Відповідно виписки з особового рахунку сума боргу становить 63238, 84 грн (а.с. 18)
24.09.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги (а.с. 19-32) та згідно витягу з реєстру боржників право вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до позивача.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем заборгованість становить 63238, 84 грн (а.с. 18-21)
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник, погодившись з ними, підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання договору первинним кредитором перераховано кошти в сумі 7000 грн., які відповідачем частково повернуто, що також свідчить про прийняття відповідачем умов кредитного договору.
Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, відповідачем не надано. Зокрема не спростовано належність саме йому карткового рахунку на який перераховано кредитні кошти.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належно не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яку відповідач не визнає, однак власного розрахунку боргу не надає.
Дослідивши докази, суд вважає, що з позивача підлягає стягненню тіло кредиту в сумі 6860,00 грн (7000 грн -140.0 грн сплаченого 24.05.2024 тіло кредиту)
Як визначено умовами кредитного договору, відсотки за користування кредитом в межах строку дії договору складають 45267,60 грн. , відповідачем сплочено 3990,0 грн (24.05.2024 ), отже заборгованість по відсоткам становить 41277,00 грн. (45267 грн-3990 грн)
Відповідачем 05.05.2024 та 24.05.2024 сплочено комісію за надання кредиту в сумі 70,00 грн.
Однак, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом,комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Отже, законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту.
Однак в договорі не зазначено про надання позичальнику будь-яких додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту. Не вбачається надання таких послуг і з інших матеріалів справи.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов`язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту.
Таким чином, умова про встановлення комісії за сам факт надання кредиту в силу ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною, а позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.
Оскільки відповідачем безпідставно сплочено 70,00 грн комісії, тому суд вважає за необхідне віднести вказаний платіж до тіла кредиту та стягнути з ОСОБА_1 6790,00 грн тіла кредиту(6860 грн -70 грн )
Щодо заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає.
Відповідно до ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим суд зазначає, що у період, за який позивачем заявлено вимоги про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, на території України діє воєнний стан.
Згідно з п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022)
У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України в сумі 5600 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо набуття позивачем права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг із реєстру боржників та документи щодо виконання сторонами договору факторингу.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу права вимоги, а заміна кредитора сама по собі не змінює змісту зобов`язання та не створює для боржника нових обов`язків.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач підтвердив набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 18.04.2024 року, а тому є належним позивачем у цій справі.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у сумі 6790,00 грн та процентами у сумі 41277,0 грн, а всього 48067,00 грн.
В іншій частині позовні вимоги, а саме щодо стягнення комісії та заборгованості за порушення зобов"язання в сумі 5600 грн , задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено правомірності нарахування та стягнення такої плати.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Оскільки позов задоволено частково на суму 48067,00 грн із заявлених 63238,84 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 2023,65 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, належать до судових витрат. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу розподіляються між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до відшкодування 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надано договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг та детальний опис виконаних адвокатом робіт.
Згідно з описом виконаних робіт адвокатом зазначено надання усної консультації, ознайомлення з кредитною справою, погодження правової позиції, складення позовної заяви та її подання до суду.
Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд враховує характер спірних правовідносин, категорію справи, її складність, обсяг поданих доказів, обсяг виконаної адвокатом роботи та те, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного та є однотипною.
З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614). заборгованість за Кредитним договором № 7208758 від 18.04.2024 року, в сумі: 48067,00 грн., з яких 6790,00 грн тіло кредиту та 41277,00 грн відсотки.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2023,65 грн. судового збору.
Апеляційна скаргана рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК
Судове рішення № 141580733, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 149/1339/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: