Ухвала суду № 141580498, 18.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
910/14586/26
Номер документу
141580498
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

18.11.2026Справа № 910/14586/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

позовну заяву Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства Автолюбитель Київської міської спілки автомобілістів

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства Автолюбитель Київської міської спілки автомобілістів (далі відповідач), в якій просить суд усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:66:040:0001 площею 1,4136 га по просп. Романа Шухевича, 2/1 (просп. Генерала Ватутіна) у Дніпровському районі міста Києва, шляхом:

- скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко Марії Олександрівни від 13.10.2021, індексний номер 60932162 про державну реєстрацію за Підприємством об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємством Автолюбитель Київської міської спілки автомобілістів, код ЄДРПОУ 23504909, права власності на гараж, загальною площею 42,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Дніпровський гаражний кооператив автолюбителів обслуговуючий кооператив (код ЄДРПОУ 22870782), гараж 18, номер відомостей про речове право 44461171, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1101063380000, з одночасним припиненням права власності за Підприємством об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємством Автолюбитель Київської міської спілки автомобілістів, код ЄДРПОУ 23504909 на нього;

- закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - гараж, загальною площею 42,7 кв.м, який згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розташований за адресою: м. Київ, Дніпровський гаражний кооператив автолюбителів обслуговуючий кооператив (код ЄДРПОУ 22870782), гараж 18, номер відомостей про речове право 44461171 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1101063380000);

- зобов`язання Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства Автолюбитель Київської міської спілки автомобілістів, код ЄДРПОУ 23504909, звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:040:0001 площею 1,4136 га по просп. Романа Шухевича, 2/1 (просп. Генерала Ватутіна) у Дніпровському районі міста Києва, у тому числі, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна гаража № 18, загальною площею 42,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101063380000), який розташований за адресою: м. Київ, Дніпровський гаражний кооператив автолюбителів обслуговуючий кооператив (код ЄДРПОУ 22870782), гараж 18; Додаткові відомості: м. Київ, просп. Ватутіна, 2/1;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 1,4136 га з кадастровим номером 8000000000:66:040:0001 по просп. Романа Шухевича, 2/1 (просп. Генерала Ватутіна) у Дніпровському районі міста Києва.

Підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує тим, що звертався до Київської міської ради з листами від 02.07.2026 №№ 50-6327ВИХ-26, 50-6326ВИХ-26, 50-6325ВИХ-26, від 15.07.2026 № 50-6695ВИХ-26 та від 15.10.2026 № 50-9624ВИХ-26. У відповідь на листи від 15.07.2026 та від 15.10.2026 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 30.07.2026 № 057-11785 та від 23.10.2026 № 057-18402 повідомив, що відомості щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру з порушених прокурором питань відсутні, органи прокуратури мають право самостійно вирішити питання щодо здійснення представництва інтересів держави в суді, а Департамент у разі необхідності сприятиме у наданні наявної інформації.

Прокурор, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 06.11.2026 № 50-10385вих-26 повідомив позивача про намір звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави. Вказаний лист отримано Київською міською радою 09.11.2026, а позовну заяву сформовано прокурором в системі "Електронний суд" 13.11.2026.

Наявність виключного випадку для представництва інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що позивач упродовж тривалого часу не вжив заходів, спрямованих на захист прав територіальної громади, подальша бездіяльність позивача може ускладнити або унеможливити ефективний захист порушених інтересів держави, а підстави для представництва виявлено в ході процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42022102040000093 від 30.09.2022, і посилається при цьому на Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (далі - Рішення Конституційного Суду України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 2 резолютивної частини).

Пунктами 3, 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України визначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року, а Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності зазначених приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У підпункті 7.2 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України зазначив: "Приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону".

У підпункті 7.3 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України зазначив: "окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону уможливлюють виконання прокуратурою функції, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, у спосіб, що зумовлює позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень поза сферою кримінального права, тоді як, зокрема, у сфері кримінального права вже наявні відповідні механізми реагування прокуратури на випадки нездійснення або неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень своїх функцій для захисту інтересів держави. Цим самим створено не передбачений Конституцією України механізм упливу прокуратури на реалізацію повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, та знівельовано вимогу статті 6 Конституції України щодо самостійного здійснення повноважень кожним органом у визначених Конституцією України межах. Унаслідок цього винятковий процесуальний інструмент прокуратури, закріплений у пункті 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України, перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, чим розширено зміст цієї конституційної функції прокуратури".

Крім того, Конституційний Суд України наголосив, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил; словосполучення "у виключних випадках" не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах; такі випадки мають не лише установлюватися законом, а й бути об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприйматися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 910/403/26 зазначив, що згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України до 1 січня 2027 року положення частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними у редакції, що діяла до ухвалення цього рішення, а тому підлягають до застосування всіма суб`єктами правової системи; водночас суди враховують як резолютивну, так і мотивувальну частину зазначеного Рішення, за якою представництво інтересів держави в суді допускається лише у виключних випадках, наявність яких має довести прокурор. У цій справі Верховний Суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва про повернення позовної заяви прокурора на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України з підстав недоведення прокурором наявності виключного випадку для представництва інтересів держави в суді.

У постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 Верховний Суд виходив з того, що прокурор звернувся з позовом після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, та вказав, що відповідно до частини 6 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. При цьому Верховний Суд наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 наголосила на тому, що процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор звернувся до суду 13.11.2026, тобто після ухвалення Рішення Конституційним Судом України, а єдиною наведеною прокурором підставою для представництва інтересів держави є нездійснення Київською міською радою захисту інтересів територіальної громади, тобто саме та підстава, приписи щодо якої Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

При цьому зі змісту доданого до позовної заяви листування не вбачається жодних обставин, які б перешкоджали Київській міській раді самостійно здійснювати захист прав територіальної громади міста Києва на спірну земельну ділянку. Київська міська рада є юридичною особою публічного права, наділеною повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади, та має повну процесуальну можливість самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав у випадку їх порушення. Надані Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповіді про те, що органи прокуратури мають право самостійно вирішити питання щодо здійснення представництва, не свідчать про неможливість чи неспроможність позивача здійснювати такий захист та не утворюють виключного випадку в розумінні пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України.

Суд враховує, що в підпункті 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України серед можливих виключних випадків представництва прокуратурою інтересів держави в суді, визначення яких є дискрецією законодавця, назвав, зокрема, виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту. Водночас Конституційний Суд України наголосив, що перелік таких випадків має бути чітким та вичерпним, а критерії (ознаки) їх установлення прокурором та умови й порядок реалізації його повноважень у судовому провадженні мають бути детально внормовані законом.

Проте прокурор у позовній заяві обґрунтовує підстави для представництва саме нездійсненням Київською міською радою захисту інтересів територіальної громади. Сама лише обставина виявлення порушень у межах кримінального провадження №42022102040000093 від 30.09.2022 не свідчить про те, що позивач, якому відомо про ці порушення та який має повноваження для їх усунення, не може самостійно здійснити захист прав територіальної громади міста Києва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності виключного випадку для представництва інтересів держави в суді в особі Київської міської ради у спірних правовідносинах, а відтак позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви прокурора без розгляду.

Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай

Часті запитання

Який тип судового документу № 141580498 ?

Документ № 141580498 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141580498 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141580498 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141580498 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141580498, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141580498, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141580498 відноситься до справи № 910/14586/26

Це рішення відноситься до справи № 910/14586/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141580497
Наступний документ : 141618637