Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.11.2026Справа № 910/14682/26Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ"
про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" (61037, Харківська обл., м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 199, ідентифікаційний код 45111501)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490)
про визнання недійним додатку до договору та зобов`язання вчинити дії,
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" (далі позивач; заявник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати недійсним Додаток 1 "Розподіл потужності" до договору транспортування природного газу № 41001688 від 21.03.2023, оформлений за заявкою ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" на розподіл гарантованої квартальної потужності на IV квартал 2026 року від 09.08.2026 року, в частині обсягу гарантованої квартальної потужності, що перевищує:
21 129,03 м?/добу на період з 01.10.2026 по 31.10.2026;
21 129,03 м?/добу на період з 01.11.2026 по 30.11.2026;
21 129,03 м?/добу на період з 01.12.2026 по 31.12.2026;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" вчинити дії щодо приведення договірних параметрів та параметрів в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідність до дійсного волевиявлення Замовника (ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ") шляхом визначення обсягу замовленої квартальної потужності на IV квартал 2026 року в загальному розмірі 1 965 000,00 м? (сталий добовий обсяг - 21 129,03 м?/добу), загальною вартістю 1 006 098,47 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 201 219,69 грн, а саме: на жовтень 2026 року (31 доба): добова потужність - 21 129,03 м?/добу , на листопад 2026 року (30 діб): добова потужність - 21 129,03 м?/добу, на грудень 2026 року (31 доба): добова потужність - 21 129,03 м?/добу;
- зобов`язати ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зарахувати проведену оплату у сумі 1 006 098, 47 грн. без ПДВ за весь четвертий квартал 2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, на виконання укладеного між сторонами договору №41001688 від 21.03.2023 на транспортування природного газу (далі - Договір) позивачем оформлено заявку на замовлення квартальної потужності транспортування природного газу на IV квартал 2026, в якій помилково було зазначено місячний обсяг потужності у розмірі 655 тис. м. замість фактичної потреби у розмірі 21, 129 тис.м. внаслідок чого станом на 29.09.2026 у позивача виникла переплата в сумі 1 504 693, 22 грн. Позивач порушив питання перед Оператором ГТС щодо виправлення помилки, однак останній повідомив про вже здійснене бронювання в інформаційній системі потужності. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" здійснило відчуження надлишкової квартальної потужності в точках виходу газотранспортної системи на користь інших замовників. З огляду на викладене, позивач вважає, що договірні параметри потужності, сформовані внаслідок технічної помилки, мають бути приведені у відповідність до фактичного волевиявлення замовника, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України":
- вимагати від ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" попередньої оплати вартості гарантованої потужності, розподіленої на грудень 2026 року в межах розподілу потужності на IV квартал 2026 року (з 01.10.2026 до 31.12.2026) на підставі заявки від 09.08.2026, у частині, що перевищує 21,129 тис. м?/добу;
- вважати несплату зазначеної частини вартості гарантованої потужності заборгованістю ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ";
- застосовувати у зв`язку з несплатою зазначеної частини вартості будь-які наслідки, передбачені Кодексом газотранспортної системи та Договором транспортування природного газу № 41001688 від 21.03.2023, зокрема: відмову у підтвердженні або обмеження номінацій/реномінацій; анулювання розподіленої потужності; обмеження чи припинення транспортування природного газу; звернення стягнення на фінансове забезпечення; нарахування пені, штрафів, інфляційних втрат і процентів річних;
- визнати, що застосування зазначеного заходу забезпечення позову не обмежує право ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" відповідно до Кодексу газотранспортної системи здійснювати передачу іншим замовникам послуг транспортування повністю або частково права доступу до розподіленої потужності, зокрема потужності на IV квартал 2026 року, а також не перешкоджає Оператору ГТС України здійснювати передбачені Кодексом ГТС дії з погодження та оформлення такої передачі;
- роз`яснити, що вжиття заходів забезпечення позову не означає встановлення вини відповідача, не вирішує спору по суті та не позбавляє відповідача права звернутися із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ГПК України.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №904/9691/21, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21, від 21.04.2022 у справі №922/3109/21, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 14.06.2018 у справі №916/10/18.
За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В свою чергу, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить жодних доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У даному випадку, заявник не надав жодних доказів наявності фактичних обставин з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами щодо наявності у відповідача обов`язку здійснювати оплату на підставі Додатку 1 "Розподіл потужності" до договору транспортування природного газу № 41001688 від 21.03.2023 на розподіл гарантованої квартальної потужності на IV квартал 2026 року, а не про наявність на даний час об`єктивних обставин, які б вказували про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову чи істотне ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Разом з цим, згідно з частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи положення ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №925/1159/19, від 07.05.2020 у справі №910/11739/19 та від 16.04.2020 у справі №910/18680/19.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
У даному випадку, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вимагати попередньої оплати вартості гарантованої потужності та застосування будь-яких наслідків, передбачених Кодексом газотранспортної системи та договором транспортування природного газу має ознаки часткового вирішення справи по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності Додатку 1 "Розподіл потужності" до договору транспортування природного газу № 41001688 від 21.03.2023, оформленого за заявкою ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ" на розподіл гарантованої квартальної потужності на IV квартал 2026 року від 09.08.2026.
Поряд з цим, суд зауважує, що оскаржуваний Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" у цій справі Додаток 1 "Розподіл потужності" до договору транспортування природного газу № 41001688 від 21.03.2023 наразі є чинним, а зобов`язання за ним правомірними та мають виконуватись сторонами відповідно до умов цього договору.
Більше того, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на ті ж обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги, в той час, як вже зазначалось, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності визначеного заявником заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову подану одночасно з пред`явленим позовом.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНК ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили 18.11.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Пукшин
Судове рішення № 141580472, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/14682/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: