Рішення № 141580411, 16.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
910/6342/26
Номер документу
141580411
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2026Справа № 910/6342/26Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РКС Естейт»

про стягнення 1 620 044, 26 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 16.11.2026.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РКС Естейт» про стягнення 1 620 044, 26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0, 4575 га з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036, яка знаходиться за адресою: вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, а тому позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 30.09.2019 по 30.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 29.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкладено розгляд справи на 13.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі. Розгляд справи відкладено на 07.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 відкладено розгляд справи на 21.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 19.10.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2026 оголошено перерву в судовому засіданні на 16.11.2026.

16.11.2026 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2026 надав пояснення суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2026 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

В судовому засіданні 16.11.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформаційних довідок від 27.05.2026 № 479152607, 479152727, 479152799 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка забудована об`єктами нерухомого майна, що належить ТОВ «РКС Естейт», а саме:

- групою нежитлових приміщень № 11 загальною площею 202, 1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927673280000), право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2019, номер запису про право власності 33488853;

- групою нежитлових приміщень № 13 загальною площею 192, 9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927716080000), право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2019, номер запису про право власності 33489758;

- групою нежитлових приміщень № 18 загальною площею 145, 6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927815580000), право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2019, номер запису про право власності 33491842.

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.05.2026 № НВ-0000874712026, державна реєстрація земельної ділянки площею 0, 4575 га з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036, місце розташування: вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва, вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, проведена 22.05.2019 Головним управління Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 15.04.2019.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає, що об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «РКС Естейт», знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036.

Водночас, позивач зазначив, що речові права ТОВ «РКС Естейт» на земельну ділянку площею 0, 4575 га з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036 на вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва не зареєстровані. Позивач посилається на те, що відповідач набувши в 2019 році у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій вони розташовані не оформив, а договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований.

Позивачем складений розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування відповідачем земельною ділянкою у період з 30.09.2019 по 30.04.2026, в загальному розмірі 1 620 044, 26 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач як власник зазначених вище об`єктів нерухомого майна, без належних та достатніх на те правових підстав, фактично користувався земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:63:323:0036 по вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва, на якій розташовані об`єкти нерухомості, без будь-якої правової підстави, що відповідно до ст. 1212 ЦК України породжує обов`язок у відповідача сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою, що і стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0, 4575 га, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для позивача, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Згідно з п. 284.1 ст. 284 ПК України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (аналогічний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжує такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Зазначене викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 № 910/1238/17, від 26.06.2018 № 910/9072/17.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Вказаний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 № 904/2444/18, від 23.04.2019 № 918/47/18, від 23.01.2020 № 910/3395/19.

Предметом стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно з ч. 1-5, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Господарським судом міста Києва встановлена, що земельна ділянка площею 0, 4575 га (кадастровий номер 8000000000:63:323:0036) по вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва, як об`єкт цивільних прав, сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 22.05.2019.

Матеріалами справи підтверджено, що з 30.09.2019 ТОВ «РКС Естейт» є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці за кадастровий номер 8000000000:63:323:0036 по вул. Приколійна, 21 у Дарницькому районі м. Києва, при цьому відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави з 30.09.2019.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів оформлення ТОВ «РКС Естейт» права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036 шляхом укладення відповідного договору оренди з 30.09.2019, хоча про час та місце розгляду справи відповідача повідомлений належним чином, що свідчить про фактичне користування відповідачем вказаною земельною ділянкою без належного оформлення.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч. 2 ст. 120 ЗК України в редакції на день придбання відповідачем майнового комплексу).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (с. 125 ЗК України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази укладення договору оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, мають місце відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у виді орендної плати, а тому за своїм змістом є кондикційним.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 викладено аналогічні правові висновки.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщено, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою та не сплачував орендну плату, а тому, враховуючи норми ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, які містять принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Велика Палата Верховного Суду у п. 71 постанови № 320/5877/17 від 13.02.2019 вказала, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 918/779/22 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.

На переконання Господарського суду міста Києва, в матеріалах справи містять належні докази оцінки землі за весь спірний період, так, відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.06.2025 № НВ-9967086462025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036 становить 9 307 184,67 грн та відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 05.05.2026 № НВ-9964509752026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:323:0036 становить 10 052 088, 91 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, розміру неотриманих доходів користування земельною ділянкою розраховано за ставками орендної плати у розмірі відповідно 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та складає за період з 30.09.2019 по 31.12.2024 - 1 115 565, 02 грн та 4 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок за період з 01.01.2025 по 30.04.2026 - 504 479, 24 грн.

Таким чином, суд дослідивши розрахунок позивача, дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому за висновком суду загальний розмір 1 602 044, 26 грн є правомірним та підтверджений належними доказами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, хоча про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуальних документів до електронного кабінету особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РКС ЕСТЕЙТ» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 18/14; ідентифікаційний код 40202426) на користь КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код 42573494) заборгованість у розмірі 1 620 044 (один мільйон шістсот двадцять тисяч сорок чотири) грн 26 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн 53 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.11.2026

Суддя І.В. Алєєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 141580411 ?

Документ № 141580411 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141580411 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141580411 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141580411 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141580411, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141580411, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141580411 відноситься до справи № 910/6342/26

Це рішення відноситься до справи № 910/6342/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141580410
Наступний документ : 141580412