Рішення № 141580236, 18.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
910/11829/26
Номер документу
141580236
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2026Справа № 910/11829/26Господарський суд міста Києва у складі судді Цюкала Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

про стягнення 18 946,98 грн,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі - відповідач, Компанія) про стягнення 18 946,98 грн недоплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-231256237.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору комплексного страхування № FO 2843505 від 14.10.2025, у зв`язку з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT MAGNUM 460, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водія якого визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, станом на дату її настання була застрахована відповідачем. Оскільки Компанія здійснила виплату лише частини належного до сплати страхового відшкодування на суму 39 989,54 грн, безпідставно застосувавши вартість аналогів оригінальних складових частин, Товариство звернулося до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 21.09.2026 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/11829/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.09.2026 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу 2016 року випуску на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди перевищував 5 років, а отже для визначення вартості його відновлювального ремонту правомірно використано вартість аналогів оригінальних складових частин (деталей) відповідно до наданої Компанією ремонтної калькуляції № 2505117 від 19.02.2026, складеної з використанням програмного комплексу Audatex, за якою вартість ремонту становить 39 989,54 грн і вже виплачена позивачу. Відповідач також зазначив, що позивач не надав доказів фактичного проведення ремонту, а оскільки оплата ремонту на рахунок ремонтного підприємства не здійснювалася, застосуванню підлягає частина 5 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою виплата здійснюється в розмірі вартості, розрахованої самим страховиком.

23.09.2026 до суду надійшла відповідь Товариства на відзив, в якій позивач вказав, що застосування аналогів не є автоматичним та потребує належного документального підтвердження, однак відповідач не надав відомостей про виробника використаних аналогів, їх походження, сертифікати відповідності, відповідність технічним характеристикам конкретного транспортного засобу та дотримання цінового критерію, встановленого Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

24.09.2026 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких відповідач додатково вказав, що відповідно до частини 5 статті 27 зазначеного Закону у разі здійснення виплати на рахунок потерпілої особи страхова виплата здійснюється за вирахуванням суми податку на додану вартість, а також що позивачем не підтверджено реальних витрат на ремонт автомобіля.

07.10.2026 до суду надійшло клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, проти якого 08.10.2026 позивач подав заперечення.

Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 між Товариством (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір комплексного страхування № FO 2843505 (далі - Договір) щодо транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску.

22.01.2026 у м. Олександрії по вул. Бессарабській, 89 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля RENAULT MAGNUM 460, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення із застрахованим позивачем транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до полісу № ЕР-231256237 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність власника автомобіля RENAULT MAGNUM 460, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача із встановленим розміром франшизи - 0,00 грн та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 250 000,00 грн.

Враховуючи ремонтну калькуляцію від 27.01.2026 № 92603215, складену з використанням програмного комплексу Audatex, страховим актом від 29.01.2026 № 03374/11/926 позивач визнав означену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та вирішив виплатити страхове відшкодування у розмірі 58 936,52 грн.

На підставі платіжної інструкції від 30.01.2026 № 122808 Товариство перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 58 936,52 грн із призначенням платежу: «Страх. відш. по Дог. № FO2843505 від 14.10.2025, т/з Volkswagen Jetta, д/н НОМЕР_1 , без ПДВ».

Зважаючи на вищевказані обставини, заявою від 10.02.2026 № 00696/9226 Товариство звернулося до Компанії про виплату 58 936,52 грн страхового відшкодування за полісом № ЕР-231256237.

26.02.2026 відповідач у добровільному порядку сплатив на користь Товариства страхове відшкодування лише в розмірі 39 989,54 грн, недоплативши таким чином позивачу 18 946,98 грн.

Листом від 12.05.2026 № 4695/2026/вих/тс/ел/2505117 Компанія повідомила позивача, що оскільки строк експлуатації автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату дорожньо-транспортної пригоди перевищує п`ять років, розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі ремонтної калькуляції № 2505117 від 19.02.2026, згідно з якою вартість відновлювального ремонту склала 39 989,54 грн. До листа відповідач додав зазначену калькуляцію та роздруківки сторінок інтернет-магазину із запасними частинами (копії наявні в матеріалах справи у складі додатків до позовної заяви).

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Товариства з таких підстав.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої було завдано шкоди застрахованому позивачем транспортному засобу Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач цієї обставини не заперечує.

Суд зазначає, що 21.05.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, який був введений в дію з 01.01.2025.

Враховуючи настання спірного у цій справі страхового випадку 22.01.2026, суд дійшов висновку про застосування до цих правовідносин приписів Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX (далі - Закон).

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зокрема, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (частина 1 статті 18 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних, зокрема, з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Частиною 3 статті 27 Закону встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно з ремонтною калькуляцією № 92603215 від 27.01.2026 вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 58 936,52 грн, у тому числі: вартість ремонтних робіт - 8 814,00 грн, вартість робіт з фарбування - 5 928,00 грн, вартість лакофарбових матеріалів - 15 807,92 грн, вартість запасних частин - 27 830,00 грн та малоцінних деталей - 556,60 грн.

Суд зазначає, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми Audatex, не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп`ютерна програма Audatex рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика).

Визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у комп`ютерній програмі Audatex та виплата страхового відшкодування на підставі такої калькуляції є усталеною практикою, а відповідна калькуляція визнається судами належним доказом розміру завданого збитку, що підтверджується постановами Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 464/917/20, від 03.04.2019 у справі № 758/4854/16-ц, від 05.09.2018 у справі № 222/1/16-ц, від 24.04.2018 у справі № 910/9030/17.

Таким чином, позивач на підставі ремонтної калькуляції № 92603215 від 27.01.2026 встановив, що сума страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу становить 58 936,52 грн, що відображено у страховому акті від 29.01.2026 № 03374/11/926, та виплатив її власнику пошкодженого транспортного засобу без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.01.2026 № 122808.

З урахуванням вимог статті 27 Закону суд дійшов висновку, що страховий акт від 29.01.2026 № 03374/11/926 та платіжна інструкція від 30.01.2026 № 122808 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Проте відповідач сплатив лише 39 989,54 грн, недоплативши позивачу 18 946,98 грн.

Заперечуючи проти позову, Компанія посилається на те, що строк експлуатації автомобіля перевищував 5 років, а тому вартість ремонту правомірно визначено з урахуванням аналогів оригінальних складових частин за ремонтною калькуляцією № 2505117 від 19.02.2026.

Однак суд критично оцінює означені заперечення Компанії з огляду на таке.

Дійсно, автомобіль Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , випущений у 2016 році, а отже, абзац п`ятий частини 3 статті 27 Закону не виключав можливості врахування вартості аналогів оригінальних складових частин. Проте таке застосування не є автоматичним і можливе лише щодо деталей, які відповідають технічним характеристикам конкретного транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин.

Відповідно до пункту 1.6 Методики аналог оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу або неоригінальні складові частини КТЗ - складові частини (деталі), які за своїми характеристиками, розмірами та функціями відповідають оригінальним запчастинам, які не поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності, за умови, що такі складові частини (деталі) пройшли відповідну сертифікацію та реалізуються на ринку України або за її межами.

Згідно з пунктом 8.5.11 Методики до аналогів оригінальних складових частин (деталей) КТЗ не належать, зокрема, складові частини, що не мають сертифіката відповідності, а також складові частини, геометричні розміри (місця кріплень) та матеріал яких не відповідають розмірам та матеріалу оригінальної складової частини. Вартість аналога оригінальної складової частини (деталі) КТЗ при розрахунку страхового відшкодування не може відрізнятись від вартості оригінальної складової частини (деталі) більш ніж на 20 %.

Суд встановив, що калькуляції сторін містять один і той самий перелік запасних частин з однаковими каталожними номерами оригінальних деталей, проте у калькуляції відповідача замість вартості оригінальних деталей зазначено вартість неоригінальних. Зі спірної суми 18 946,98 грн саме різниця у вартості запасних частин разом з малоцінними деталями становить 18 583,38 грн, а щодо іншої частини калькуляції позивача відповідач заперечень не навів.

Оригінальна фара ліва в зборі (каталожний номер 5C7 941 005) коштує 19 220,00 грн, тоді як відповідач застосував ціну неоригінальної фари 7 110,00 грн, тобто на 63,0 % нижчу. Оригінальний спойлер бампера заднього (каталожний номер 5C6 807 433 J) коштує 8 180,00 грн, тоді як відповідач застосував ціну неоригінального спойлера 2 091,00 грн, тобто на 74,4 % нижчу. Отже, відхилення вартості щодо кожної з деталей більш ніж утричі перевищує допустимі 20 %.

Крім того, на підтвердження вартості аналогів відповідач послався лише на роздруківки сторінок інтернет-магазину від 19.02.2026 з пропозицією фари бренду Depo та спойлера бампера бренду Signeda, які були додані до його листа від 12.05.2026. Матеріали справи не містять сертифікатів відповідності цих деталей та доказів їх відповідності технічним характеристикам автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За таких обставин розрахунок Компанії не відповідає вимогам частини 3 статті 27 Закону та пункту 8.5.11 Методики, а відтак не може вважатися належним доказом на підтвердження дійсного розміру страхового відшкодування.

Доводи відповідача про відсутність доказів фактичного ремонту та про необхідність вирахування податку на додану вартість суд відхиляє, оскільки до вартості відновлювального ремонту податок на додану вартість не включено, а страхову виплату перераховано безпосередньо власнику транспортного засобу з призначенням платежу «без ПДВ», що нівелює необхідність доведення позивачем факту виконання ремонту. Посилання відповідача на вичерпання ліміту відповідальності спростовується полісом № ЕР-231256237, за яким ліміт за шкоду майну становить 250 000,00 грн.

За умовами частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься у статті 108 Закону України «Про страхування».

До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України є суброгацією.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/171/17 відображено правову позицію, згідно з якою на підставі вищевказаних правових норм до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Аналогічний висновок викладено у пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.

Отже, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтею 993 Цивільного кодексу України, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому у постанові від 02.04.2018 у справі № 910/32720/15 Верховний Суд зазначив, що вказівка «у межах витрат» означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.

Вказівка про те, що до такого страховика переходить право вимоги саме яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не право вимоги саме в розмірі виплаченого страхового відшкодування, служить засобом убезпечення особи, до якої пред`являється вимога, від включення страховиком та страхувальником за договором добровільного майнового страхування до такої вимоги зайвих, необґрунтованих та завищених витрат.

З урахуванням вищенаведених імперативних законодавчих приписів та встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відшкодуванню на користь позивача підлягали витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, у загальному розмірі 58 936,52 грн, що не перевищує ліміту відповідальності відповідача за полісом № ЕР-231256237.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства про стягнення з Компанії недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 18 946,98 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; код ЄДРПОУ 30115243) 18 946 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 98 коп. страхового відшкодування, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.11.2026.

Суддя Ю.В. Цюкало

Часті запитання

Який тип судового документу № 141580236 ?

Документ № 141580236 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141580236 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141580236 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141580236 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141580236, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141580236, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141580236 відноситься до справи № 910/11829/26

Це рішення відноситься до справи № 910/11829/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141580235
Наступний документ : 141580237