Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18.11.2026 Справа № 908/33/25 (908/2426/26)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали:
- клопотання Державної казначейської служби України від 27.10.2026 № 04-12-10/7632 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування додаткових документів;
- заяви Міністерства юстиції України від 06.11.2026 № 32091/11.5-09 щодо заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЦЕНТР» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, код ЄДРПОУ 38020987),
до відповідача-1: Держави Україна в особі Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622),
відповідача-2: Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646),
про стягнення 422 204 052,00 грн збитків,
у межах справи № 908/33/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЦЕНТР»,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/33/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЦЕНТР», провадження у якій відкрито ухвалою суду від 16.01.2025.
01.10.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення 422 204 052,00 грн матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу майнової шкоди внаслідок неправомірних, на його думку, дій органу державної виконавчої служби під час реалізації нерухомого майна на електронних торгах 13.01.2016 за лотом № 116662.
Як зазначає позивач, за результатами зазначених торгів ним було придбано об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе, розташований за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 68, за ціною 5 911 162,00 грн.
У подальшому зазначене нерухоме майно було передано до статутного капіталу ТОВ «ЕРЗ», після чого право власності на нього перейшло до інших юридичних осіб.
Позивач посилається на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі № 910/1119/16 (922/2817/18), якою електронні торги з реалізації зазначеного майна визнано недійсними, а також на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 922/2817/18 (922/3822/23), якою витребувано з володіння ТОВ «Євроторг 2017» нежитлові приміщення загальною площею 18 679,00 кв. м та визнано право власності на них за ТОВ «Мега Астер».
За твердженням позивача, внаслідок укладення угоди від 09.07.2026 № 0907-26 про позасудове врегулювання вимог про відшкодування збитків та договору від 28.08.2026 № 0828-01/28 про визначення та врегулювання взаємних зобов`язань до нього перейшли відповідні майнові права, пов`язані з відшкодуванням шкоди.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2026 прийнято позовну заяву ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/33/25 (908/2426/26) у межах справи про банкрутство № 908/33/25 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними матеріалами.
27.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від Державної казначейської служби України надійшло клопотання № 04-12-10/7632 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування додаткових документів.
Обґрунтовуючи необхідність переходу до загального позовного провадження, Казначейство посилається на значний розмір заявлених позовних вимог, складність спірних правовідносин, необхідність дослідження договірної документації, обставин переходу корпоративних прав та майнових вимог, а також наявність інших судових спорів, пов`язаних із відповідним нерухомим майном.
Зокрема, Казначейство зазначає, що з претензії ТОВ «ЕРЗ» від 18.08.2026 № 18-08/26/1 вбачається укладення 01.08.2023 між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС» договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» у розмірі 99,99 відсотка.
Відповідно до зазначеної претензії, актом приймання-передачі від 02.08.2023 ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» передало, а ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС» прийняло відповідну частку у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ».
Тим самим, як зазначає заявник, копії вказаних документів до позовної заяви не додано, що унеможливлює дослідження їх змісту та встановлення обставин, які можуть мати значення для правильного вирішення спору.
У зв`язку із цим Казначейство просить суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочати її розгляд спочатку, призначити підготовче судове засідання, встановити відповідачам строк для подання відзивів та витребувати у позивача відповідні документи.
06.11.2026 через підсистему «Електронний суд» від Міністерства юстиції України надійшла заява № 32091/11.5-09 щодо заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Міністерство юстиції України зазначає, що ціна позову становить 422 204 052,00 грн, справа не належить до малозначних, має істотне значення для її учасників та потребує детального дослідження доказів і встановлення всіх фактичних обставин.
Заявник також посилається на положення статей 12, 247, 250 ГПК України, принцип рівності сторін та необхідність забезпечення права учасників справи бути заслуханими судом.
Дослідивши доводи заявників, матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.
Щодо клопотань про перехід до загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
При цьому зазначеною нормою прямо передбачено, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, законодавець установив спеціальний процесуальний порядок розгляду майнових спорів у межах справи про банкрутство, визначивши спрощене позовне провадження основною формою їх розгляду.
Можливість переходу до загального позовного провадження передбачена законом, проте такий перехід не є автоматичним і потребує оцінки судом конкретних обставин справи та встановлення об`єктивної необхідності застосування відповідної процесуальної форми.
При цьому суд ураховує, що стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальною нормою щодо загальних положень Господарського процесуального кодексу України про визначення форми позовного провадження.
Заявники посилаються на значну ціну позову, яка становить 422 204 052,00 грн, та положення пункту 8 частини четвертої статті 247 ГПК України.
Разом із тим суд зазначає, що вказана норма ГПК України встановлює загальні обмеження щодо розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як особливості розгляду відокремлених майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, спеціально врегульовані статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
При вирішенні питання щодо форми розгляду такого спору положення статей 247, 250 ГПК України застосовуються з урахуванням спеціальних приписів законодавства про банкрутство.
Таким чином, сама по собі значна ціна позову не свідчить про безумовну необхідність переходу до загального позовного провадження у відокремленому майновому спорі, який розглядається в межах справи про банкрутство.
Суд також зазначає, що предметом розгляду у справі № 908/33/25 (908/2426/26) є вимога боржника про стягнення матеріальної шкоди, а не вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання боржника банкрутом чи застосування відповідної судової процедури.
Тому посилання на обмеження щодо розгляду справ про банкрутство в порядку спрощеного позовного провадження не може оцінюватися без урахування правової природи саме цього відокремленого майнового спору.
Крім того, суд ураховує, що метою концентрації майнових спорів за участю боржника в межах справи про банкрутство є забезпечення ефективного судового контролю за майновими правами та обов`язками боржника, збереження і формування його ліквідаційної маси, захист прав кредиторів та своєчасне здійснення процедур банкрутства.
Заявлена до стягнення сума збитків є значною, а тому вирішення спору може мати істотне значення для визначення складу та обсягу майнових активів боржника і, відповідно, для забезпечення майнових інтересів кредиторів.
За таких обставин своєчасний розгляд заявлених вимог відповідає завданням провадження у справі про банкрутство.
Водночас суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не означає спрощення предмета доказування, звільнення учасників справи від обов`язку доведення обставин, на які вони посилаються, або обмеження повноважень суду щодо оцінки доказів.
Відповідно до статей 73, 74, 76 79, 86 ГПК України суд досліджує належність, допустимість, достовірність та вірогідність доказів, оцінює їх у сукупності та встановлює фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору.
Учасники справи мають право подавати відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, письмові пояснення, докази та відповідні процесуальні клопотання.
Суд ураховує, що ухвалою від 13.10.2026 відповідачам уже встановлено строки для подання відзивів на позовну заяву, а також визначено порядок подання інших заяв по суті справи.
Отже, процесуальні права відповідачів щодо викладення власної правової позиції, заперечення проти позову та подання доказів забезпечені.
Посилання Міністерства юстиції України на принцип рівності сторін та право бути заслуханим судом також не свідчить про обов`язковість переходу до загального позовного провадження.
Змагальність сторін та рівність процесуальних прав забезпечуються не виключно проведенням підготовчого судового засідання, а насамперед наданням кожному учаснику реальної можливості ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази, викладати свої доводи та заперечення і реагувати на процесуальні документи інших учасників.
Крім того, положення статті 252 ГПК України передбачають можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, якщо суд визнає це необхідним.
Таким чином, питання про необхідність безпосереднього заслуховування учасників справи може бути вирішене судом окремо, без зміни виду позовного провадження.
Суд також ураховує обставини здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено у встановленому законом порядку.
Місто Запоріжжя перебуває в умовах підвищеної воєнної небезпеки, пов`язаної зі збройною агресією Російської Федерації проти України, загрозою ракетних ударів, атак безпілотних літальних апаратів та систематичним оголошенням сигналів повітряної тривоги.
За таких умов проведення судових засідань із безпосередньою участю представників сторін може бути ускладнене необхідністю дотримання заходів безпеки, перериванням судових засідань у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, а також ризиками для життя та здоров`я учасників судового процесу і працівників суду.
Суд бере до уваги підвищений рівень небезпеки в місті Запоріжжі, зокрема пов`язаний із регулярними повітряними тривогами та загрозою обстрілів.
Водночас суд наголошує, що воєнний стан не скасовує гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист та не може сам по собі бути підставою для обмеження процесуальних прав учасників справи.
Однак відповідні безпекові обставини підлягають урахуванню при визначенні найбільш ефективної та безпечної форми здійснення судочинства, яка забезпечуватиме розумний баланс між правом учасників на справедливий судовий розгляд, необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи та захистом життя і здоров`я осіб.
Здійснення розгляду справи за наявними письмовими матеріалами із забезпеченням сторонам можливості подавати процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» сприяє безперервності судового розгляду, мінімізує необхідність особистого прибуття учасників до приміщення суду та зменшує ризик відкладення судових засідань з причин безпекового характеру.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що забезпечення розумного строку розгляду справи є складовою права на справедливий суд, а процесуальна форма розгляду повинна відповідати характеру спору, вимогам закону та конкретним обставинам його розгляду.
При цьому застосування спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи не звільняє суд від обов`язку повно та всебічно дослідити докази і надати належну правову оцінку доводам кожного учасника.
Оцінюючи посилання Казначейства на необхідність дослідження додаткових документів, суд зазначає, що відповідна обставина сама по собі не свідчить про неможливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський процесуальний кодекс України не позбавляє суд повноважень вирішувати питання про витребування доказів у такому провадженні.
Отже, необхідність отримання договору купівлі-продажу корпоративних прав, акта приймання-передачі частки та документів щодо проведення розрахунків може бути забезпечена шляхом застосування положень статті 81 ГПК України без переходу до загального позовного провадження.
Суд також ураховує, що заявники не навели конкретних обставин, які неможливо було б установити шляхом дослідження письмових доказів, подання додаткових пояснень та реалізації інших процесуальних прав у межах спрощеного позовного провадження.
Саме по собі посилання на складність спору, значну ціну позову та необхідність дослідження додаткових доказів за встановлених обставин не доводить необхідності зміни процесуальної форми розгляду справи.
При цьому суд не позбавлений можливості в подальшому, за наявності передбачених законом підстав, вирішити питання щодо проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ураховуючи викладене, спеціальні приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, предмет та підстави позову, необхідність своєчасного вирішення майнового спору в межах справи про банкрутство, забезпечення процесуальних прав сторін, можливість дослідження додаткових доказів у письмовому провадженні, а також безпекові обставини здійснення правосуддя в місті Запоріжжі, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відтак клопотання Державної казначейської служби України та заява Міністерства юстиції України в частині переходу до загального позовного провадження задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання Державної казначейської служби України про витребування доказів.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною другою зазначеної статті визначено вимоги до змісту відповідного клопотання.
Згідно з частиною третьою статті 81 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Як убачається з матеріалів позовної заяви та доводів Казначейства, предметом доказування у цій справі є, зокрема, обставини набуття, відчуження та переходу майнових прав, пов`язаних зі спірним нерухомим майном, правова природа заявлених збитків, наявність у позивача відповідного права вимоги, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями органу державної влади та заявленою шкодою.
Казначейство зазначає, що відповідно до претензії ТОВ «ЕРЗ» від 18.08.2026 № 18-08/26/1 між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС» 01.08.2023 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» у розмірі 99,99 відсотка.
Відповідна частка була передана за актом приймання-передачі від 02.08.2023.
Водночас зазначені документи, а також документи щодо проведення розрахунків за відчужені корпоративні права, за доводами заявника, відсутні серед додатків до позовної заяви.
Суд ураховує, що встановлення змісту відповідного договору, умов відчуження корпоративних прав, розміру та порядку проведення розрахунків може мати значення для оцінки характеру майнових прав позивача, обставин їх переходу, а також для перевірки доводів сторін щодо наявності та розміру заявлених збитків.
Зокрема, дослідження зазначених документів необхідне для з`ясування того, які саме корпоративні та майнові права були предметом відчуження, чи передбачалися договором спеціальні умови щодо майнових вимог, пов`язаних із нерухомим майном, та які правові наслідки відповідні правочини можуть мати для вирішення цього спору.
При цьому сам факт відчуження корпоративних прав не свідчить автоматично про припинення чи перехід права вимоги відшкодування шкоди, однак зміст відповідних правочинів підлягає дослідженню в сукупності з іншими доказами.
Суд також ураховує, що Казначейство не є стороною зазначених правочинів, а тому самостійне отримання відповідних документів може бути ускладненим.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що витребувані документи стосуються обставин, які входять до предмета доказування у справі, можуть мати значення для правильного вирішення спору та підлягають дослідженню судом.
При цьому суд звертає увагу, що у прохальній частині клопотання Казначейства договір від 01.08.2023 зазначено як укладений між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «ЕРЗ», тоді як у мотивувальній частині клопотання та наведених відомостях претензії ТОВ «ЕРЗ» зазначено, що сторонами договору є ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС».
З урахуванням змісту клопотання в цілому суд вважає за необхідне витребувати саме договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» від 01.08.2023, укладений між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС», а також пов`язані з ним документи.
Відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд може витребувати оригінал письмового доказу для огляду та перевірки відповідності поданої копії оригіналу.
З огляду на необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, забезпечення принципів змагальності сторін і рівності їхніх процесуальних прав, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Державної казначейської служби України про витребування доказів.
Витребування зазначених документів не свідчить про попереднє встановлення судом факту завдання шкоди, її розміру, наявності чи відсутності у позивача права вимоги та не визначає наперед результат вирішення спору по суті.
Відповідні обставини підлягають встановленню судом за результатами дослідження та оцінки всієї сукупності доказів.
Ураховуючи викладене, керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 12, 13, 42, 73, 74, 76 81, 86, 91, 169, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України від 27.10.2026 № 04-12-10/7632 у частині переходу до розгляду справи № 908/33/25 (908/2426/26) за правилами загального позовного провадження відмовити.
2. У задоволенні заяви Міністерства юстиції України від 06.11.2026 № 32091/11.5-09 щодо переходу до розгляду справи № 908/33/25 (908/2426/26) за правилами загального позовного провадження відмовити.
3. Продовжити розгляд справи № 908/33/25 (908/2426/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЦЕНТР» до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення 422 204 052,00 грн збитків у межах справи № 908/33/25 про банкрутство ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
4. Клопотання Державної казначейської служби України від 27.10.2026 № 04-12-10/7632 у частині витребування додаткових документів задовольнити.
5. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЦЕНТР» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, код ЄДРПОУ 38020987) належним чином засвідчені копії таких документів:
5.1. Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» у розмірі 99,99 відсотка від 01.08.2023, укладеного між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС», з усіма додатками, додатковими угодами та змінами до нього (за наявності).
5.2. Акта приймання-передачі від 02.08.2023 частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» у розмірі 99,99 відсотка, складеного між ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» та ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС».
5.3. Банківських виписок за рахунками ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР», які підтверджують надходження грошових коштів від ТОВ «РЕНТ ЕДВАЙС» як оплати за придбану у 2023 році частку у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ», за період здійснення відповідних розрахунків.
6. Зобов`язати ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» забезпечити можливість огляду судом оригіналів документів, зазначених у пункті 5 цієї ухвали, у разі їх наявності та на вимогу суду.
7. Встановити ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» строк для подання витребуваних доказів протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
8. Запропонувати ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» разом із витребуваними доказами надати письмові пояснення щодо:
- обставин укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЕРЗ» від 01.08.2023;
- умов відчуження корпоративних прав та порядку проведення розрахунків між сторонами договору;
- фактичного отримання коштів за відчужену частку;
- впливу зазначених правочинів на обсяг майнових прав позивача та заявлене ним право вимоги відшкодування збитків;
- співвідношення зазначених правочинів з угодою від 09.07.2026 № 0907-26 та договором від 28.08.2026 № 0828-01/28.
9. У разі неможливості подання витребуваних доказів або їх подання у встановлений судом строк зобов`язати ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР» повідомити про це суд із зазначенням причин у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 81 ГПК України.
10. Роз`яснити ТОВ «ВЕСТА ЦЕНТР», що відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 81 ГПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази або неподання таких доказів без поважних причин суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ГПК України, та може вчинити інші процесуальні дії, визначені законом.
11. Запропонувати відповідачам Міністерству юстиції України та Державній казначейській службі України у разі необхідності надати письмові пояснення щодо витребуваних доказів протягом п`яти днів із дня їх отримання.
12. Роз`яснити учасникам справи, що вони не позбавлені права подавати додаткові письмові пояснення, докази, заперечення та процесуальні клопотання з дотриманням вимог і строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
13. Роз`яснити учасникам справи, що за наявності передбачених законом підстав суд може вирішити питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи без переходу до загального позовного провадження.
Копію ухвали надіслати учасникам справи через їхні електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС у встановленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до частини другої статті 235 ГПК України та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 18.11.2026.
Суддя О.О. Юлдашев
Судове рішення № 141580127, Господарський суд Запорізької області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/33/25 (908/2426/26). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: