Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 15/131/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2026 Справа № 908/1998/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське", 70545, Запорізька область, Пологівський (до адміністративного поділу Оріхівський) район, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, 1
до відповідача Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, 119991, російська федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Рощупкін С.В., адвокат, посвідчення адвоката № ЗП001526 від 05.01.2018, договір № 15/06/26-1 про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2026, ордер серії АР № 1252292 від 16.06.2026;
від відповідача: не з`явився;
установив
19.08.2026 до Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява (сформована у підсистемі 19.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" до відповідача - російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про стягнення 27 314 723 доларів США або (еквівалент) 1 204 088 017 грн, з яких: реальні збитки, завдані у зв`язку із анексією російською федерацією Кримського півострова та втратою контролю над активами у сумі 6 244 023 долари США або (еквівалент) 275 249 017,00 грн; упущена вигода від неможливості провадження господарської діяльності у зв`язку із анексією російською федерацією Кримського півострова у сумі 21 070 700 доларів США або (еквівалент) 928 839 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.08.2026 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/1998/26 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою від 26.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 908/1998/26; присвоїв праві номер провадження 15/131/26; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10.09.2026 о 14 год. 15 хв.
Про розгляд справи № 908/1998/26 в Господарському суді Запорізької області було оприлюднено оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (дата публікації 14.09.2026).
Ухвалою від 10.09.2026 суд відклав підготовче засідання на 14.10.2026 о 12 год. 30 хв.
14.10.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 16.11.2026.
Технічна фіксація засідання здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження присутнього в засіданні представника позивача. Відводів складу суду не заявлено.
Позов заявлено з наступних підстав: Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» зареєстровано 07.04.1999 та основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також розведення овець та кіз. Російська Федерація, як держава-агресор, вчинила дії, які позбавили позивача можливості здійснювати реалізацію свого права власності на майно, права на ведення господарської діяльності та одержання прибутку на території Автономної Республіки Крим. Дії держави-агресора завдали позивачу реальних збитків у вигляді втрати майна та збитків у вигляді упущеної вигоди (у зв`язку з неможливістю провадження господарської діяльності). Згідно із звітом № РЗ-08/30.04 про розмір реальних збитків юридичної особи позивача - резидента України, у зв`язку із анексією Російською Федерацією Кримського півострова та втрати контролю над активами, розмір реальних збитків, завданих позивачу станом на 30.044.2026 складає 6 244 023 долари США або еквівалент у гривнях 275 249 017,00 грн. Відповідно до Звіту № УВ-08/30.04 про розмір упущеної вигоди від неможливості провадження господарської діяльності юридичної особи позивача - резидента України, у зв`язку із анексією Російською Федерацією Кримського півострова, розмір упущеної вигоди позивача станом на 30.04.2026 складає 21 070 700 доларів США або еквіваленту гривні 928 839 000,00 грн. В силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача починаючи з 2014 року за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними. Отже, як стверджує позивач, відповідач зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду у загальному розмірі 27 314 723 долари США, що еквівалентно 1 204 088 017,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Відзив на позов та документи в обґрунтування відзиву не надав.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
У зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Ухвали суду від 26.08.2026, 10.09.2026, 14.10.2026 були опубліковані на офіційному сайті суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд щодо спору зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
З огляду на понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Преображенське» збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, Позивач звертається до Господарського суду Запорізької області з цим позовом, який обґрунтовується наступним.
Пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» згідно з абзацами 1-4 пункту 1 цієї Заяви збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків.
27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Водночас відбулося створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації, а Чорноморський флот Російської Федерації заблокував українські порти, де знаходилися кораблі Військово-Морських Сил України.
За цих обставин лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов у незаконний спосіб проголосив себе головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та закликав Президента Російської Федерації «забезпечити мир і спокій в Криму».
У відповідь на цей заклик Президент Російської Федерації, порушуючи як міжнародне право, так і чинну українсько-російську договірно-правову базу, звернувся до Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, яка своєю постановою від 01 березня 2014 року, протиправно легалізуючи ці порушення, надала згоду на використання на території України Збройних Сил Російської Федерації.
Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Нелегітимно сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної Республіки Крим 16 березня 2014 року провела псевдореферендум про входження Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації.
Сумнівні результати «референдуму» не були визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації.
Це підтверджується Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України».
17 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, розпущена постановою Верховної Ради України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою.
18 березня 2014 року самозвані представники Автономної Республіки Крим та міста Севастополя підписали з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним «Договір про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і створення у складі Російської Федерації нових суб`єктів».
У такий протиправний спосіб відбулася незаконна і поспішна оборудка для того, щоб створити позірність правомірності збройного вторгнення Російської Федерації та незаконної анексії частини території України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2024 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Перелік).
Відповідно до вказаного Переліку вся територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» зареєстроване 07.04.1999, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також розведення овець і кіз.
Місцезнаходженням Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» є: 70545, Запорізька область, Пологівський (до адміністративного поділу Оріхівський район, с. Червона Криниця, вул. Зоряна, 1, діяльність останнього до 20.02.2014 поширювалась у тому числі на територію Автономної Республіки Крим, - на цій території товариство орендувало земельні ділянки для вирощування на них сільськогосподарської продукції, мав власне нерухоме майно, сільськогосподарську та автомобільну техніку, а також допоміжне обладнання.
З початком вторгнення у лютому 2014 році російських військ на територію України Позивач повністю втратив можливість здійснювати господарську діяльність вказаній території.
З огляду на це, Російська Федерація, як держава-агресор, вчинила дії, які позбавили Позивача можливості здійснювати реалізацію свого права власності на майно, права на ведення господарської діяльності та одержання прибутку на території Автономної Республіки Крим.
Тобто, дії дєржави-агресора завдали позивачу реальних збитків у вигляді втрати майна (основних засобів) та збитків у вигляді упущеної вигоди (у зв`язку з неможливістю провадження господарської діяльності).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 (Порядок), Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств обороннопромислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
За змістом підпункту 18 пункту 2 Порядку, серед основних показників, які оцінюються, визначені зокрема наступні: - вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; - вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; - упущена вигода підприємств недержавної форми власності.
Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Порядку), оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи... Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.
16.12.2022 набрав чинності наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (надалі Методика).
Згідно з пунктом 1 Розділу І Методики, остання застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.
Пунктом 1 розділу IV Методики встановлено, що визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, єдині майнові комплекси (надалі - ЄМК) підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об`єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об`єкти, асоційовані з бізнесом), тощо здійснюється відповідно до цього розділу. Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Методики під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.
В пункті 9 розділу І Методики визначено, що для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
Відповідно до вимог Порядку Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Експоком» (Оцінювач) за завданням Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське», на підставі укладеного між ними договору про надання послуг з оцінки № 08 від 30.03.2026, проведено експертну незалежну оцінку розміру збитків, завданих останньому внаслідок збройної агресії Російської Федерації (оцінки розміру реальних збитків та упущеної вигоди).
Згідно зі Звітом № РЗ-08/30.04 про розмір реальних збитків юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» - резидента України у зв`язку із анексією Російською Федерацією Кримського півострова та втрати контролю над активами, складеному Оцінювачем 22.06.2026, розмір реальних збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Преображенське» станом на 30.04.2026 становить 6 244 023 (шість мільйонів двісті сорок чотири тисячі двадцять три) долари США або (еквівалентно) 275 249 017,00 грн (двісті сімдесят п`ять мільйонів двісті сорок дев`ять тисяч сімнадцять гривень 00 коп.).
Відповідно до Звіту № УВ-08/30.04 про розмір упущеної вигоди від неможливості провадження господарської діяльності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» - резидента України у зв`язку із анексією російською федерацією Кримського півострова, складеному Оцінювачем 23.05.2026, розмір упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» станом на 30.04.2026 становить 21 070 700 (двадцять один мільйон сімдесят тисяч сімсот) доларів США або (еквівалентно) 928 839 000,00 грн (дев`ятсот двадцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч гривень 00 коп.).
З урахуванням наведених Звітів, загальна сума завданих матеріальної шкоди (збитків), яку позивач просить стягнути становить 27 314 723 (двадцять сім мільйонів триста чотирнадцять тисяч сімсот двадцять три) долари США або (еквівалентно) 1 204 088 017,00 грн (один мільярд двісті чотири мільйони вісімдесят вісім тисяч сімнадцять гривень 00 коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Учасники справи продають докази у справі безпосередньо суду, ч. 11 ст. 80 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» посилаючись на завдання товариству матеріальної шкоди (збитків) у формі упущеної вигоди надав до суду Звіт про оцінку збитків УВ-08/30.04, складений Приватним підприємством «Консалтингова фірма «Експоком».
Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Експоком» має Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України (Сертифікат дійсний з 14.10..2022 по 14.10.2024).
Також надано Сертифікат № 2445 від 31.05.2001 виданий на ім`я Потій Сергій Олександрович про те, що він володіє достатнім рівнем професійної підготовки для самостійного проведення експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України. Сертифікат видано Українським товариством оцінювачів - КП «Інформаційно-консультаційний центр» УТО.
На підставі вказаного Свідоцтва Фондом державного майна України видано Потій Сергію Олександровичу Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з правом на здійснення професійної оціночної діяльності за напрямом оцінки майна - «Оцінка рухомого майна», Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача із правом на здійснення професійної оціночної діяльності за напрямом оцінки майна - «Оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності», Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача із правом на здійснення професійної оціночної діяльності за напрямом оцінки майна - «Оцінка об`єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них».
Потій Сергієм Олександровичем підписано Заяву оцінювача наступного змісту:
«Я, Потій Сергій Олександрович (іменний сертифікат ФДМУ та УТО № 2445 від 31.05.2001 р. та Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 1724/202.1 від 14.10.2025), що представляю інтереси ПП «КФ «Експоком», ґрунтуючись на своїх знаннях та упевненості в результатах оцінки, стверджую, що:
1. Звіт складений, а оцінка проведена відповідно до Закону України «Про оцінку май на, майнових прав та професійну оціночну діяльність з Україні», а також відповідно до Наці ональних стандартів оцінки, обов`язкових до застосування суб`єктами оціночної діяльності.
2. Викладені в Звіті факти, на підставі яких був проведений аналіз, виконані розраху нки та зроблені висновки, достовірні і не мають помилок. Оцінка виконана на підставі доку ментів та інформації, представлених Замовником. Вся інформація, до була отримана Оціню вачем від Замовника та інших джерел, розглядалася як достовірне, та гака, що не потребує спеціальної перевірки. Оцінювачі не несуть відповідальності за надану інформацію.
3. Розрахунки, що містяться в цьому Звіті, висновки й думко наложать фахівцю та дій сні з урахуванням обумовлених припущень, обмежень і меж застосування отриманого ре зультату проведення оцінки Об`єкту.
4. Оцінювач особисто проводив огляд та інспектував активи і об`єкти власності, які охоплюють цей Звіт у разі, коли це вважалося за необхідне та фізично можливе.
5. Я не маю поточних або майбутніх інтересів до власності, що є предметом даного звіту, та я не маю персональної зацікавленості або упереджень відносно сторін, що беруть участь в справі.
6. Виконаний мною аналіз, моя думка та висновки обмежені лише наведеними при пущеннями і обмежуючими умовами та є моєю власною неупередженою і професійною дум кою, аналізом та висновками.
7. Моя винагорода за проведення незалежної оцінки жодним чином не залежить від результатів оцінки.
8. Ніхто, окрім осіб, що підписали даний звіт, не робили вплив на думки, думки та ви сновки, викладені в даному звіті».
За даними Звіту про оцінку збитків УВ-08/30.04 Оцінювачем визначено строку компаундування з березня 2014 року (втрата підприємством контролю над майновим комплексом у зв`язку з анексією території Криму) по дату оцінки 30.04.2026 (загальний строк 145 місяців або 12 років).
18.10.2022 наказом Фонду державного майна України № 3904/1223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 № 1522/38858 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (Методика № 3904/1223).
Розділом IV визначено Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку).
1. Відповідно до цього розділу здійснюється визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об`єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об`єкти, асоційовані з бізнесом), тощо.
Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.
У разі коли існують підстави пов`язувати виникнення упущеної вигоди з наслідками збройної агресії, але з причин інших, ніж заподіяння реальних збитків щодо майна власника (балансоутримувача, користувача), оцінка (визначення розміру) упущеної вигоди здійснюється з дотриманням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася. У цих випадках звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики.
2. Для цілей цієї Методики під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.
3. Грошовий потік, що відображає упущену вигоду, визначають як такий, що номінований в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США.
4. Якщо підприємство, утворене на основі ЄМК, демонструвало збиткову діяльність за підсумками 2020 і 2021 років, оцінку упущеної вигоди щодо нього не проводять.
Якщо державне або комунальне підприємство, або підприємство, у якому є частка держави, що демонструвало збиткову діяльність за підсумками 2020 і 2021 років, має велике суспільне/державне значення, оцінка упущеної вигоди здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, шляхом аналізу причин збільшення збитків підприємства внаслідок збройної агресії. У такому випадку звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики та обґрунтування того, що збитковість підприємства зумовлена саме суспільними/державними функціями, які це підприємство здійснює, а не пов`язана, зокрема з трансфертним ціноутворенням, функціонуванням у складі групи підприємств з особливостями внутрішніх розрахунків, некомпетентним управлінням тощо.
5. Визначення розміру упущеної вигоди передбачає проведення таких оціночних процедур:
аналіз та визначення тривалості строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода від активу (майна);
обчислення річного розміру грошових потоків та переведення в розмір на місяць протягом усього строку компаундування;
обґрунтування складових ставки компаундування та її визначення;
визначення майбутньої вартості грошових потоків на кінець строку компаундування шляхом компаундування цих грошових потоків.
5.1. Максимальна тривалість загального строку компаундування, у межах якого враховується упущена вигода, не повинна перевищувати суму таких строків:
строк з дати, що відповідає даті порушення цивільного права у зв`язку із знищенням, втратою або пошкодженням майна, до дати спливу трьох місяців з дати припинення чи скасування періоду воєнного стану внаслідок збройної агресії;
строк, необхідний для підготовки місця розташування активу до відновлення (заходи з розмінування та очищення території, демонтаж залишків будівель та споруд, підготовка будівельного майданчика та інше);
строк технічного відновлення активу до стану, у якому він перебував на дату заподіяння шкоди, відповідно до існуючих нормативних показників тривалості будівництва, реконструкції або ринкових даних щодо строків будівництва, реконструкції подібного майна, які визначають відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 «Визначення тривалості будівництва об`єктів» або ринкових даних щодо строків будівництва, реконструкції подібного майна.
5.2. Дата оцінки встановлюється окремо завданням на оцінку відповідно до нормативних вимог.
За відсутності встановлених нормативних вимог дата оцінки обирається такою, що співпадає з датою, якою закінчується строк компаундування, зазначений у підпункті 5.1 цього пункту, або встановлюється замовником.
У разі коли це передбачено завданням на оцінку, дата оцінки обмежує тривалість строку компаундування, зазначеного в підпункті 5.1 цього пункту. У такому випадку загальний строк компаундування починається з дати, що відповідає даті порушення цивільного права у зв`язку із знищенням або пошкодженням майна, та закінчується датою оцінки.
У разі коли це передбачено завданням на оцінку, дата оцінки встановлюється замовником як така, що передує закінченню строку компаундування, зазначеного в підпункті 5.1 цього пункту. Тоді та частина грошових потоків, що розглядається як неотримана за період з дати оцінки по дату закінчення цього строку компаундування, повинна дисконтуватися до дати оцінки. Ставка дисконтування обирається такою, яка відображає всі ризики, притаманні діяльності на основі такого активу.
5.3. Оскільки грошові надходження від майбутнього відшкодування упущеної вигоди, як правило, оподатковуються як звичайний дохід, для цілей цієї Методики грошовим потоком, що використовують для визначення розміру упущеної вигоди, є прибуток до оподаткування, крім випадків, передбачених абзацом другим цього підпункту. Неотриманий прибуток за визначений період часу обчислюють як такий, що мав би бути отриманий підприємством, діяльність якого заснована на майні, визначеному в пункті 1 цього розділу, за умови відсутності наслідків збройної агресії.
У разі коли існують підстави пов`язувати виникнення упущеної вигоди з іншими факторами, ніж неодержання підприємством прибутку, або наявність упущеної вигоди не є наслідком збиткової діяльності підприємства, аналіз неотриманих грошових потоків та оцінка (визначення розміру) упущеної вигоди здійснюється з дотриманням вимог цієї Методики або інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна, розроблених відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, міжнародної оціночної практики, що склалася. У таких випадках звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики.
5.4. Вхідними даними для розрахунку такого неотриманого прибутку є значення статей доходів та витрат підприємства, діяльність якого заснована на майні, визначеному в пункті 1 цього розділу, із звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2020 та 2021 роки. Для кожного активу (майна) відповідні грошові потоки, які б цей актив приносив протягом строку компаундування за умов, якби не відбулося збройної агресії, визначають таким чином.
5.5. У разі якщо майно, на якому заснована діяльність підприємства, втрачено, знищено повністю або до такого рівня, що операційна діяльність підприємства неможлива без повної заміни та відновлення пошкодженого та знищеного майна, неотриманий прибуток, що в подальшому необхідно компаундувати, для базового періоду часу один рік обчислюють як середнє арифметичне:
де ELyear-значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік;E2020, E2021-прибуток підприємства за відповідний рік, діяльність якого заснована на вказаному майні, визначений за даними відповідного звіту про фінансові результати;ExR2020-усереднений за 2020 рік курс гривні щодо умовної грошової одиниці (для цієї Методики приймається на рівні 26,96 гривні за умовну грошову одиницю);ExR2021-усереднений за 2021 рік курс гривні щодо умовної грошової одиниці (для цієї Методики приймається на рівні 27,29 гривні за умовну грошову одиницю)*.* Значення усередненого курсу умовної грошової одиниці засновані на середніх офіційних курсах гривні до долара США за 2020 та 2021 роки за даними Національного банку України.
У разі коли прибуток підприємства у 2020 або у 2021 році мав від`ємне значення (збитки), під час розрахунку значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік значення прибутку підприємства приймають на рівні нуля.
Якщо підприємство було створене та розпочало операційну діяльність тільки у 2020 році, значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік приймається на рівні 2021 року:
5.6. У загальному випадку значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік за такою формулою:
де E202 (E2021)-значення прибутків до оподаткування за 2020 рік (2021 рік);р.(2000)-значення рядка «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021);р.(2050)-значення рядка «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021);р.(2120)-значення рядка «Інші операційні доходи» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2130)-значення рядка «Адміністративні витрати» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2150)-значення рядка «Витрати на збут» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2180)-значення рядка «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2240)-значення рядка «Інші доходи» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2270)-значення рядка «Інші витрати» звіту про фінансові результати (форма № 2) за відповідний рік (2020 або 2021 рік).У разі якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» за формою № 2-м, значення рядків «Адміністративні витрати» (2130), «Витрати на збут» (2150), «Інші доходи» (2240) та «Інші витрати» (2270) окремо не враховують.
Якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» за формою № 2-мс, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати за відповідний рік за такою формулою:
др.(2000)-значення рядка «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» за відповідний рік (2020 або 2021 рік);р.(2050)-значення рядка «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» за відповідний рік (2020 або 2021 рік).Якщо підприємство складає звітність за формами, специфічними для визначених видів діяльності (наприклад, банківська діяльність), значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють з використанням аналогічних за економічним змістом рядків звіту про фінансові результати.
Якщо діяльність ЄМК здійснюється на організаційній базі фізичної особи - підприємця і не передбачає складання розгорнутої звітності, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за відповідний рік за такою формулою:
дер.(08)-значення рядка «Загальна сума доходу за звітний (податковий) період» за відповідний рік (2020 або 2021 рік);KProf-рівень рентабельності операційної діяльності малих підприємств (додаток 6)*.* Рівень рентабельності операційної діяльності малих підприємств заснований на даних Державної служби статистики України (www.ukrstat.gov.ua) щодо рентабельності операційної діяльності підприємств за 2019 - 9 міс. 2021 років.
5.7. У разі якщо майно було не знищене, втрачене, а пошкоджене частково (зокрема були знищені, втрачені або пошкоджені окремі підрозділи ЄМК, у той час як інші підрозділи зберігають можливість здійснювати операційну діяльність), неотриманий прибуток, що в подальшому необхідно компаундувати, обчислюють з урахуванням неотриманого прибутку саме від підрозділів, що втратили спроможність здійснювати операційну діяльність, за такою формулою:
дkkR-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення чистого доходу від реалізації продукції за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік);kkC-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення (або збільшення) собівартості реалізованої продукції за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік);kkOR-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення інших операційних доходів за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік);kkSC-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення витрат на збут за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік);kkOC-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення (або збільшення) інших операційних витрат за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік).У разі якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» за формою № 2-м, значення рядка «Витрати на збут» (2150) окремо не враховують.
Якщо підприємство складає звітність за формами, специфічними для визначених видів діяльності (наприклад, банківська діяльність), значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за формулою, зазначеною в цьому підпункті, з використанням аналогічних за економічним змістом рядків звіту про фінансові результати.
Якщо підприємство складає звітність відповідно до П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» за формою № 2-мс, значення прибутків до оподаткування E2020, E2021 обчислюють за даними звіту про фінансові результати за відповідний рік за такою формулою:
дkkR-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення чистого доходу від реалізації продукції за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік);kkC-коефіцієнт, що відображає обсяг зменшення (або збільшення) собівартості реалізованої продукції за рахунок часткового пошкодження майна порівняно з відповідним роком (2020 або 2021 рік).Значення вказаних коефіцієнтів отримують на підставі первинних даних обліку підприємства за кожний відповідний рік як відношення:
зменшення (або збільшення) значень вказаних економічних показників (статей) внаслідок заподіяння реальних збитків відповідному майну, які й були причиною упущеної вигоди,
до нескоригованого значення вказаного економічного показника.
5.8. Щомісячне значення неотриманого прибутку розраховують на базі розміру неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік шляхом її нормування на кількість місяців у році за такою формулою:
дEL-значення неотриманого прибутку;ELyear-значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік;N-12 (кількість місяців у році).5.9. Вартість реверсії під час визначення розміру упущеної вигоди не обчислюють.
5.10. Для цілей цієї Методики ставку компаундування YComp визначають як норму прибутку, що відображає вартість грошей у часі та премію за ризик країни та відповідає обраній для проведення оцінки упущеної вигоди моделі грошового потоку.
За норму прибутку, значення якої становить 8,61 %, обирають дохідність українських єврооблігацій з терміном погашення у 2032 році (строк 10 років до погашення), усереднену за період з листопада 2021 року по січень 2022 року включно*.
* Дохідність українських єврооблігацій усереднена за три місяці (листопад 2021 року - січень 2022 року) за даними https://www.eavex.com.ua/ukr/research/, що безпосередньо передують початку військових дій та є репрезентативними з точки зору такої дохідності.
5.11. Компаундування для визначення загального розміру упущеної вигоди здійснюють за такою формулою:
деLP-розмір упущеної вигоди;N-кількість календарних місяців, що складають строк компаундування;YMComp-ставка компаундування в перерахунку на місяць.Ставка компаундування в перерахунку на місяць розраховується за такою формулою:
5.12. Після визначення розміру упущеної вигоди в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять в гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
Ознайомившись із змістом Звіту про оцінку збитків № УВ-08/30.04 судом виявлено арифметичні помилки у наведених розрахунках Звіту.
У Звіті у Розділі 4.1 зазначено наступне:
Так як, об`єктом оцінки є упущена вигоди ТОВ від неможливості провадження господарсь кої діяльності внаслідок втрати контролю над майном ЄМК «Преображенське» у зв`язку із анексією російською федерацією Кримського півострова, розташованого у межах українських адміністративних одиниць, значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік приймалося згідно з п. 5.5 з врахуванням положень п. 5.7. р. IV Методики [6], використовуючи вищезазначену методику з урахуванням наступних припущень:
В розділі IV Методики Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотри маного прибутку) скрізь по тексту фігурують 2020 і 2021 роки, тому для застосування Методики для розрахунку величини упущеної вигоди, якщо шкода внаслідок російської агресії сталась до 2022 року, оцінювач виходив з наступного: скрізь 2020 і 2021 роки слід розуміти як два попередні періоди (роки) до року, в якому настала шкода. Наприклад, якщо шкода сталась в 201(N) році, де N = 3, 4, 5, то 2020 рік слід замінити на 201(N-2), а 2021 рік - на 201(N-1). Всі наведені у Методиці формули залишаються з заміною років 2020 на 201(N-2), а 2021 на 201(N-1), якщо шкода відбулась в 201(N) році. Напри клад, якщо шкода відбулась в 2014 році, то слід брати всі показники за попередні роки. Весь інший текст Методики слід розуміти саме в застосунку до 201(N-2) та 201(N-1) років, а не до 2020 і 2021 ро ків, якщо шкода сталась в 201(N) році. EXR201(N-2) і EXR201 (N-1) слід розуміти як усереднені за ці роки ку рси гривні щодо умовної грошової одиниці (долара США).
Виходячи з припущення, вихідними даними для розрахунку такого неотриманого прибутку є значення статей доходів та витрат підприємства із фінансових та статистичних звітів за 2011-2013 ро ки, з відміткою про прийняття відповідним державним податковим або статистичним органом. (В дано му випадку, враховуючи те, що втрачено контроль над майном, яке генерувало дохід, для оцінки ви користано інформацію по основним рядкам звіту про фінансові результати за попередні роки врахо вуючи майно підприємства, яке приносило доходи (за виключенням частки майна, над яким втрачено контролі) з моменту анексії Криму в 2014р.).
Станом на 01.01.2014 року залишкова вартість основних засобів ТОВ, згідно рядка 1010 бала нсу підприємства, складала 76 076 тис. грн.
Згідно переліку майна над яким підприємство втратило контролі) з моменту незаконної анексії Криму (таблиця 2.1 Звіту), залишкова вартість такого майна складала 25823,63987 тис. грн.
Таким чином, значення показника, що приходилося на втрачене майно складало на початок 2014 року 33,94% = 25823,63987 / 76076.
Розрахунок прибутку до оподаткування в 2011-2013 роках наведений в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Розрахунок прибутку до оподаткування за попередні роки.
За 2011 рік
128 431 - 50 533 + 8479 -4514 - 2953 - 8395 + 3819 - 2922 = 71 412
Частка на втрачене майно: 71 412 х 0,3394 = 24 237,233 тис. грн.
За 2012 рік
92 647 - 53 986 + 7783 - 5642 - 3192 - 6225 + 0 - 26 258 = 5127 тис. грн.
Частка на втрачене майно: 5127 х 0,3394 = 1740,1038 тис. грн.
За 2013 рік
117 872 - 112 250 + 12 227 - 5416 - 6271 - 6197 + 178 - 2907 = - 2764 тис. грн.
Частка на втрачене майно: - 2764 х 0,3394 = - 938,1016 тис. грн.
Відповідно до п. 5.1 Методики, у разі коли прибуток підприємства у 2020 або у 2021 році мав від`ємне значення (збитки), під час розрахунку значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік значення прибутку підприємства мають на рівні нуля.
Отже, значення прибутку підприємства за 2013 рік необхідно приймати на рівні нуля.
У пункті 4.2 Звіту зазначено, що для розрахунку значення неотриманого прибутку підприємства для базового періоду прийняті показники 201 - 2013 років включно.
Неотрмианий прибуток для базового періоду зведений в Таблицю 2.
У вказаній Таблиці Оцінювач для 2011 року бере показник Е2011 на рівні значення - 24237,233 тис. грн. (наведено у Таблиці 4.1).
Тоді як, для 2012 року замість показника Е2012 - 1740,1038 тис. грн із Таблиці 4.1, зазначає показник 2073,3946 тис. грн, що не відповідає розрахункам наведеним у Таблиці 4.1.
Також, для 2013 року замість показника Е2013 - « 0» тис. грн із Таблиці 4.1, зазначає показник 2227,8216 тис. грн.
Показник прибутку підприємства за відповідний рік, діяльність якого заснована на вказаному майні, визначений за даними відповідного звіту про фінансові результати з урахуванням формули п. 5.6 Методики повинен дорівнювати - 938,1016 тис. грн та прийматися на рівні - « 0».
З урахуванням наведеного, Оцінювачем неправильно розраховано значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік, тис.дол.США, наведеного у таблиці 4.2і це як наслідок призвело до неправильного визначення щомісячного значення неотриманого прибутку наведеного у таблиці 4.3.
Додаткового необхідно зазначити, що Оцінювач посилається на визначення значення неотриманого прибутку для базового періоду часу один рік з урахуванням п. 5.5 з врахування положень п. 5.7 Розділу IV Методики та необхідність враховувати два попередні роки, як це визначено формулою у п. 5.5 Методики, під час розрахунків застосовує значення статей доходів та витрат підприємства із фінансових та статистичних звітів за 3 попередні роки - 2011-2013, що не передбачено самою формулою п. 5.5 Методики.
З урахуванням формули п. 5.5 Методики розрахунок повинен виглядати наступним чином: 1740,1038/7,991+0 = 217,758 тис. дол. США.
2
Розрахунок щомісячного значення неотриманого прибутку ЕL: 217,758/12 = 18,147 тис. дол. США.
Щодо ставки компаундування необхідно зазначити, що під час розрахунку Оцінювач використовує інформацію щодо розміщення ОВДП у 2011-2013 роках, тоді як з урахуванням п. 5.10 Методики визначено, що для цілей цієї методики ставку компаундуванняYcomp визначають як норму прибутку, що відображає вартість грошей у часі та премію за ризик країни та відповідає обраній для проведення оцінки упущеної вигоди моделі грошового потоку.
За норму прибутку, значення якої становить 8,61%, обирають дохідність українських єврооблігацій з терміном погашення у 2032 році (строк 10 років до погашення), усереднену за період з листопада 2021 року по січень 2022 року.
Тоді як Оцінювач, під час розрахунку шкоди за період 2014 - 2026 років використовує усередненні значення трьох попередніх років, а не трьох місяців як це наведено у п. 5.10 Методики та не із застосування лише двох років як це наведено в усіх формулах Розділу IV Методики.
Середнє значення за період двох попередніх років становить 8,15+7,50/2= 7,825, і як наслідок ставка компаундування в перерахунку на місяць буде меншою та дорівнює за формулою 2.9 Звіту - 0,6299%.
Усі наведені вище дані впливають на кінцевий розрахунок упущеної вигоди за 2014-2026 роки.
З урахуванням наведених, на думку суду помилкових розрахунків, наданий позивачем Звіт про оцінку збитків № УВ-08/30.04 не є належним доказом на підтвердження розміру упущеної вигоди.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З положень статті 1166 ЦК України слідує, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
Згідно зі статтею 41 Конституції України та пунктом 2 частини 1 статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Частинами 1, 3 статті 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Виходячи зі змісту статті 22 ЦК України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
У відносинах, що є предметом цього позову, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавала шкоди (цивільне правопорушення).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдання шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювана шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини.
Тому, обов`язковою умовою притягнення Відповідача до відповідальності за завдану Позивачу шкоду є встановлення протиправності його дій відповідно до положень матеріального закону.
Відповідно до статей 1 та 2 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україна введений воєнний стан.
У пункті 4 частини першої статті 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
Згідно із статтею 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до пункту 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі Відповідач, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародноправовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача починаючи з 2014 року за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України.
Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними.
Згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15- ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Отже протиправність діянь відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України, є загальновідомим фактом.
Враховуючи те, що факт заподіяння позивачу шкоди (збитків) діями відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданою позивачу шкодою (збитками) є частково доведеним, у діях відповідача наявний склад цивільної о правопорушення, що тягне за собою відшкодування відповідачем шкоди (збитків) позивачу.
Позивачем була направлено копію цієї позовної заяви та доданих до неї документів в електронному вигляді на наявні в мережі Інтернет електронні поштові адреси відповідача Міністерства юстиції Російської Федерації (pr@mmjust.gov.ru) та Генеральної прокуратури Російської Федерації (ravo@genproc.gov.ru), що оприлюднені відповідних офіційних сайтах - https://mmjust.gov.ru та https://genproc.gov.ru.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 розділу І указу президента Російської Федерації від 13.10.2004 № 1313 «Питання міністерства юстиції Російської Федерації», який введено в дію указом президента Російської Федерації від 28.05.2018 № 2/1, основними задачами Міністерства юстиції Російської Федерації є забезпечення в межах своїх повноважень представництва та захисту інтересів Російської Федерації в судах іноземних держав та міжнародних судових органах.
Відповідно до указу президента Російської Федерації від 28.05.2018 № 271 «Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції Російської Федерації, затвердженого указом президента Російської Федерації від 13.10.2004 № 1313» внесено в Положення про Міністерство юстиції Російської Федерації, затверджене указом президента Російської Федерації від 13.10.2004 № 1313 «Питання Міністерства юстиції Російської Федерації» наступні зміни:
а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту:
« 5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів Російської Федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку».
Отже, Міністерство юстиції Російської Федерації є органом, який уповноважений представляти інтереси відповідача в судах іноземних держав, у тому числі Господарському суді Запорізької області.
За наведених обставин та наданих доказів, відповідач зобов`язаний відшкодувати завдані ним реальні збитки, завдані у зв`язку із анексією Російською Федерацією Кримського півострова та втратою контролю над активами у розмірі 6 244 023 долари США (еквівалент 275 249 017,00 грн).
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Беручи до уваги те, що позивач звертається до суду з позовом до відповідача як держави-агресора про відшкодування завданої майнової у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією та збройним конфліктом, позивач звільняється від сплати судового збору.
Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся до суду з позовом через систему «Електронний суд».
З урахуванням ціни позову у цій справі, приписів частин 2 та 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за його подання становить 3328*350*0,8= 931 840,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З урахуванням часткового задоволення позову, судовий збір у розмірі 213 014,36 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи а о підготовки до її розгляду.
Частиною 4 статті 127 ГПК України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до п. 2.1 договору № 08 про проведення незалежної оцінки майна від 30.03.2026, вартість робіт, зазначених у п. 1.11 договору, визначаються у сумі 197 664,00 грн без ПДВ.
На підтвердження оплати виконаних робіт надано рахунок № 08-11 від 30.03.2026 на суму 59 299,00 грн, рахунок № 08-2 від 23.06.2026 на суму 138 365,00 грн, платіжна інструкція № 436 від 25.06.2026 на суму 138 365,00 грн, платіжна інструкція № 17644 від 06.07.2026 на суму 40 000,00 грн.
З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню витрати за проведення незалежного оцінювання у розмірі 45 185,09 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Російської Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, код 7707211418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (вулиця Зоряна, 1, с. Червона Криниця, Оріхівський район, Запорізька область, 70545, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30338510) суму завданих реальних збитків у розмірі 6 244 023 доларів США (шість мільйонів двісті сорок чотири тисячі двадцять три долари США 00 центів) в еквіваленті 275 249 017,00 грн (двісті сімдесят п`ять мільйонів двісті сорок дев`ять тисяч сімнадцять гривень 00 коп.). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Російської Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, код 7707211418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (вулиця Зоряна, 1, с. Червона Криниця, Оріхівський район, Запорізька область, 70545, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30338510) витрати за проведення незалежного оцінювання у розмірі 45 185,09 грн (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 09 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Російської Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, код 7707211418) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 213 014,36 грн (двісті тринадцять тисяч чотирнадцять гривень 36 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2026.
Суддя І. С. Горохов
Судове рішення № 141580091, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1998/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: