Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
17 листопада 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1418/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,
розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" про забезпечення позову (вх. №01-44/4109/26 від 16.11.2026) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА"
про стягнення 129988,96 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" про стягнення 129988,96 грн, з яких: 100456,00 - основний борг, 6982,56 грн - пеня, 20091,20 грн - штраф, 650,99 грн - 3% річних, 1808,21 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою від 17.11.2026 суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.
16.11.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. №01-44/4109/26 від 16.11.2026) шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА", які знаходяться на його банківських рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також на грошові кошти, що належать відповідачу та перебувають у нього або в інших осіб, у межах загальної суми 129988,96 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що:
- відповідач не виконав обов`язок з оплати фактично отриманого товару;
- відповідач письмово визнав заборгованість та гарантував її погашення до 10.11.2026, однак не виконав власної гарантії;
- щодо відповідача вже розглядалися інші господарські справи про стягнення заборгованості та рішенням у справі №906/1017/26 з відповідача було стягнути значну суму коштів;
- наявність інших кредиторських вимог створює ризик конкуренції за кошти та майно відповідача під час примусового виконання судових рішень.
За наявною у позивача інформацією, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" має корпоративний зв`язок з іншим суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО ПЛЮС".
Позивач вважає, що наявність пов`язаного суб`єкта господарювання у структурі корпоративних інтересів засновника відповідача є додатковою обставиною, яку позивач просить врахувати під час оцінки ризиків збереження активів відповідача та реальності виконання майбутнього судового рішення. Позивач зазначає, що не просить накласти арешт на майно інших юридичних осіб, зокрема ТОВ "АГРО-ЖИТО ПЛЮС", а виключно на грошові кошти, які належать відповідачу.
Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ситуації, за якої на момент набрання законної сили рішенням у цій справі у відповідача буде недостатньо коштів та майна для виконання судового рішення.
Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, суд враховує таке.
Згідно з п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
На підставі ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості поданої позовної заяви є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 07.11.2024 у справі № 915/538/24.
Також за правовим висновком, викладеним у п.24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Предметом даного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" 129988,96 грн, з яких: 100456,00 - основний борг, 6982,56 грн - пеня, 20091,20 грн - штраф, 650,99 грн - 3% річних, 1808,21 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №FF-1/28-09-26 від 28.09.2026 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Отже, накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення співвідноситься з предметом позову про стягнення заборгованості за поставлений товар. Крім того, існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Здійснивши оцінку адекватності обраних заявником заходів забезпечення позову , суд дійшов висновку, що запропонований захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА", які знаходяться на його банківських рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах загальної суми стягнення 129988,96 грн, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав боржника, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні відповідача, а буде обмежено лише можливість розпоряджатись ними на час розгляду справи в суді.
Водночас щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та перебувають у нього або в інших осіб, суд враховує, що застосування такого заходу забезпечення позову можливе щодо грошових коштів, які належать саме відповідачу або підлягають передачі чи сплаті йому.
При цьому наведені заявником обставини стосовно наявності у засновника відповідача корпоративного зв`язку з іншим суб`єктом господарювання - ТОВ "АГРО-ЖИТО ПЛЮС" не свідчать про наявність у такого суб`єкта господарювання грошових коштів, які належать відповідачу, та не підтверджують перебування належних відповідачу коштів у володінні цієї чи будь-якої іншої особи.
Заявником не надано жодних доказів того, що грошові кошти, які належать відповідачу, перебувають у володінні будь-яких інших осіб, а також не конкретизовано, про які саме кошти йдеться та у кого саме вони перебувають, не наведено відомостей, які б давали змогу ідентифікувати такі кошти, встановити їх належність відповідачу та підтвердити яким чином такі кошти пов`язані саме з відповідачем у цій справі.
Суд враховує, що захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та перебувають у нього або в інших осіб, є загальним та неконкретизованим не лише щодо коштів відповідача, які перебувають у інших осіб, але й щодо коштів, які перебувають безпосередньо у відповідача, що фактично не дає можливості визначити, на які саме кошти має бути накладено арешт, а також створює невизначеність щодо порядку виконання відповідної ухвали.
Оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено наявності грошових коштів відповідача, які перебувають у нього або інших осіб, не наведено обставин, які б давали змогу ідентифікувати такі кошти та встановити їх належність саме відповідачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині.
Частиною 6 статті 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У частині 1 статті 141 ГПК України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Однак, суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення, з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Керуючись статтями ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" про забезпечення позову (вх. №01-44/4109/26 від 16.11.2026) задовольнити частково.
2. Накласти арешт у межах суми позову - 129988,96 грн на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський р-н, село Озадівка, вул. Центральна, будинок 5, ід. код 43922469), які знаходяться на його банківських рахунках у банківських та інших фінансових установах.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" (01024, місто Київ, вул. Шовковична, будинок 30А, нежитлове приміщення 15, ід. код 42171589).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський р-н, село Озадівка, вул. Центральна, будинок 5, ід. код 43922469).
4. У решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА Ф1" про забезпечення позову (вх. №01-44/4109/26 від 16.11.2026) відмовити.
5. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її підписання - 17.11.2026 та може бути оскаржена.
6. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.
СуддяВельмакіна Т.М.
1 - у справу;
- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд".
Судове рішення № 141579970, Господарський суд Житомирської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1418/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: