Рішення № 141579777, 02.11.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
904/4732/26
Номер документу
141579777
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026м. ДніпроСправа № 904/4732/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортколір", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення пені у розмірі 68 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Аврамова С.П.;

від відповідача: Букур М.Є.

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» (далі - відповідач) пеню у розмірі 68 000,00 грн.

Ухвалою від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.09.2026.

27.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

28.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення розрахунку пені та прострочення сплати штрафу.

28.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

28.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання 01.09.2026 позивач та відповідач свого представника не направили, про дату та час повідомлені належним чином.

08.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання 22.09.2026 позивач та відповідач свого представника не направили, про дату та час повідомлені належним чином.

Ухвалою від 22.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 02.11.2026.

02.11.2026 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Сторони підтримали свою правову позицію.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

02.11.2026 судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу, накладеного рішенням Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.07.2024 №17/138-р/к.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, просить застосувати до заявлених Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вимог спеціальну позовну давність, передбачену пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, з урахуванням заяви Відповідача про її застосування відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідач вказує, що Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 30.07.2024 року у справі № 7/12-40-24 було прийнято рішення № 70/138-р/к, яким на ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Копія зазначеного рішення була направлена Позивачем на адресу ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» поштовим відправленням, однак Відповідачу фактично вручена не була та повернулася відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач зазначає, що в подальшому 02.10.2024 року у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 199 (7859) було оприлюднено інформацію щодо рішення від 30.07.2024 № 70/138-р/к.

Також відповідач повідомляє, що, оскільки штраф у подальшому добровільно сплачено не було, 20.01.2025 року Павлоградським відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 76831755 з примусового виконання наказу від 23.12.2024 № 70/107- юр. У межах зазначеного виконавчого провадження штраф було фактично сплачено, а 26.02.2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа.

При цьому Відповідач не ставить у межах цієї справи питання про законність чи дійсність рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ від 30.07.2024 № 70/138-р/к, адже предметом заперечень є саме перевірка належних правових та фактичних підстав для стягнення пені у заявленому Позивачем розмірі, а також правильність визначення періоду її нарахування.

Відповідач наполягає, що надані до позовної заяви матеріали підтверджують передусім факт невручення поштового відправлення, проте із них не вбачається, за яких конкретно обставин відправлення не було отримано адресатом, яким чином та коли адресат повідомлявся про його надходження, чи здійснювалися повторні спроби вручення та чи встановлювалася фактична відсутність посадових осіб або уповноважених представників товариства за його зареєстрованим місцезнаходженням.

Відповідач не стверджує, що саме по собі фактичне неотримання поштового відправлення виключає можливість застосування передбаченого статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порядку оприлюднення, однак саме з визначеного Позивачем моменту юридичного вручення рішення ним обчислюється двомісячний строк для сплати штрафу та, відповідно, початок періоду прострочення.

Відповідач вказує, що Позивач зазначає у позовній заяві, що пеня нарахована за період з 17.12.2024 року по 25.02.2025 року включно, який, на думку Позивача, становить 72 календарні дні, однак зазначений розрахунок є арифметично неправильним. Період із 17 грудня 2024 року по 31 грудня 2024 року включно становить 15 календарних днів. Січень 2025 року становить 31 календарний день, а період із 1 лютого по 25 лютого 2025 року включно 25 календарних днів. Таким чином, на думку Відповідача, загальна тривалість визначеного самим Позивачем періоду становить 71 календарний день, а не 72. За суми штрафу 68 000,00 грн розмір пені за один день становить 1 020,00 грн. Відтак за 71 календарний день арифметично розрахована сума пені становила б 72 420,00 грн, тоді як у позові вихідним результатом розрахунку зазначено 73 440,00 грн.

Відповідач вважає, що наведене свідчить про те, що розрахунок Позивача вже на рівні визначення кількості календарних днів містить помилку. Та навіть крім арифметичної помилки у визначенні кількості днів, Позивачем неправильно визначено і кінцеву дату періоду нарахування пені.

Відповідач наполягає, що фактична сплата штрафу відбулася 25.02.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № P2PC02QBYK від 25.02.2025 року. Отже, саме з 25.02.2025 року нарахування пені припинилося, а тому цей день не може одночасно враховуватися Позивачем як день прострочення. За таких обставин, навіть за умови прийняття визначеної Позивачем початкової дати прострочення останнім днем, за який могла нараховуватися пеня, було 24.02.2025 року. Період із 17.12.2024 року по 24.02.2025 року включно становить 70 календарних днів, а арифметичний розмір пені за такий період становив би 71 400,00 грн.

Відповідач при цьому враховує, що ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені обмежений розміром самого штрафу, тобто у цій справі сумою 68 000,00 грн., а тому саме лише виправлення кількості днів прострочення та виключення 25.02.2025 року із розрахунку не приводить автоматично до зменшення заявленої до стягнення суми нижче 68 000,00 грн.

Відповідач вважає, що встановлений законом максимальний розмір пені не звільняє Позивача від обов`язку надати суду правильний та належно обґрунтований розрахунок; наявність законодавчого обмеження суми пені не означає, що суд може залишити без оцінки неправильне визначення Позивачем кількості днів прострочення чи включення до відповідного періоду дня, з якого нарахування пені відповідно до закону вже припинилося.

Також Відповідач вказує, що за обставинами цієї справи сума пені, яку просить стягнути Позивач, дорівнює 100 відсоткам суми основного штрафу, при чому сам штраф у розмірі 68 000,00 грн уже сплачений у повному обсязі, а Відповідач додатково сплатив виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Відповідач стверджує, що Позивачем не наведено жодних відомостей про заподіяння державі внаслідок несвоєчасного виконання рішення майнових збитків, спів мірних із додатковим стягненням 68 000,00 грн. Так само матеріали справи не свідчать про те, що після відкриття виконавчого провадження Відповідач перешкоджав виконанню рішення або вчиняв дії, спрямовані на приховування майна чи унеможливлення стягнення.

Відповідач зазначає, що у випадку якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення пені, Відповідач просить оцінити питання про співмірність її максимального розміру фактичним обставинам порушення та, з урахуванням новітньої правової кваліфікації пені Верховним Судом, застосувати положення частини третьої статті 551 ЦК України.

На переконання Відповідача, за конкретних обставин цієї справи стягнення ще 68 000,00 грн після повного виконання основного грошового обов`язку фактично означатиме покладення на ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» додаткового майнового тягаря у розмірі, який повністю дорівнює вже сплаченому штрафу. З огляду на це у разі не встановлення судом підстав для повної відмови у задоволенні позову Відповідач вважає справедливим та співмірним зменшення пені щонайменше на 50 відсотків до 34 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що у цій справі остаточна сума пені, на думку самого Позивача, сформувалася не пізніше 25.02.2025 року дня фактичної сплати штрафу та припинення її подальшого нарахування. З позовом про стягнення цієї пені Позивач звернувся до суду лише у серпні 2026 року, тобто після спливу більш ніж одного календарного року з дня припинення її нарахування. Відповідач враховує, що до 04.09.2025 року діяв пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого в період воєнного стану перебіг визначеної ЦК України позовної давності був зупинений. Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX, яким відповідний пункт виключено, набрав чинності 04.09.2025 року.

Відповідач вважає, що зазначена обставина також підлягає оцінці судом при визначенні початку, перебігу та закінчення спеціальної позовної давності у випадку, якщо суд погодиться з доводами Відповідача щодо принципової застосовності статті 258 ЦК України до вимог АМКУ про стягнення пені. При цьому відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення, а її сплив, за відсутності встановлених законом підстав для поновлення, є підставою для відмови у позові.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та зазначив, що періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу становлять: з 17.12.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/138-р/к) по 24.02.2025 включно (день, що передував сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/138-р/к, згідно з копію платіжної інструкції від 25.02.2025 № P2PC02QBYK). Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає 70 днів. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок (розмір штрафу, накладений Рішенням № 70/138-р/к): 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок. За 70 днів прострочення сплати штрафу сума пені складає: 1020 гривень 00 копійок х 70 дня = 71 400 (сімдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.

Позивач зазначає, що згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення № 70/138-р/к за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 70/138-р/к, на ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Отже, враховуючи частину п`яту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені складає 68 000,00 грн..

Позивач зазначив, що за результатами розгляду справи № 7/12-40-24 про порушення ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного МТВ АМКУ прийнято Рішення № 70/138-р/к та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» набрало чинності 30.07.2024. Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Позивач вказує, що, відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, Відповідач у встановлений законодавством строк рішення № 70/138-р/к до господарського суду не оскаржував. Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Рішення № 70/138-р/к є законним та обов`язковим до виконання.

Позивач зазначає, що копію рішення № 70/138-р/к було направлено Відділенням листом від 30.07.2024 № 70-02/2356е на адресу ТОВ «КОМФОРТКОЛІР», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) на дату складання листа: вул. Дніпровська, буд. 334 А/1С, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400. Поштове відправлення № 06 009 4732 98 87, яким було надіслано ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» лист від 30.07.2024 № 70-02/2356е та копію Рішення №70/138- р/к повернулося до Відділення з поміткою на конверті: «за закінченням терміну зберігання».

Позивач вказує, що чинним законодавством не передбачено, що Відділення зобов`язано з`ясовувати конкретно обставини не отримання адресатом поштового відправлення, яким чином та коли адресат повідомлявся про його надходження, чи здійснювалися повторні спроби вручення та чи встановлювалася фактична відсутність посадових осіб або уповноважених представників за місцезнаходженням.

Також Позивач повідомляє, що інформацію про прийняте рішення № 70/138-р/к було оприлюднено в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 199(7859) від 02.10.2024. Отже, копія рішення № 70/138-р/к вважається врученою Відповідачу 14.10.2024, оскільки 12.10.2024 та 13.10.2024 припадають на вихідні дні.

Отже, Позивач зазначає, що штраф, накладений рішенням № 70/138-р/к на Відповідача, підлягав сплаті з урахуванням положень статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 16.12.2024 (включно), оскільки 14.12.2024 та 15.12.2024 припадають на вихідні дні. Нарахування пені починається з 17.12.2024.

Позивач стверджує, що правовідносини, що склалися між сторонами у справі № 904/4732/26 виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Східному МТВ АМКУ на вимогу голови Відділення від 20.02.2023 № 70-02/П-646 про надання інформації у встановлений ним строк. Пеня, нарахована Позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу, передбаченого рішенням № 70/138-р/к, у строк, встановлений частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач переконаний, що в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач вказує, що посилання Відповідача на пропущення строку позовної давності у даній справі є помилковими, оскільки відносини сторін у цій справі не є цивільно-правовими у розумінні статті 1 Цивільного кодексу України, а тому й позовна давність як інститут саме цивільного права до цих відносин не застосовується.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Відповідач вказує, що Позивач фактично погодився із зауваженнями, які викладені у відзиві на позов, оскільки після отримання відзиву на позов він здійснює розрахунок, відмінний від того, який існував первинно. Східне МТВ АМКУ визначає період нарахування пені з 17.12.2024 року по 24.02.2025 року включно, загальною тривалістю 70 календарних днів, та виходить із суми пені 71 400,00 грн, яка внаслідок встановленого частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обмеження зменшується до суми штрафу 68 000,00 грн. Таким чином, після отримання відзиву Позивач фактично відмовився від тих вихідних даних, на яких ґрунтувався розрахунок, доданий до позовної заяви, та замінив їх новим розрахунком.

Відповідач погоджується з тим, що період з 17.12.2024 року по 24.02.2025 року включно становить 70 календарних днів, однак вважає важливим звернути увагу суду на те, що правильність первісного розрахунку була обґрунтовано поставлена під сумнів саме у відзиві, а його виправлення відбулося вже після подання Відповідачем відповідних заперечень.

Відповідач стверджує, що, якщо раніше висновок про неможливість застосування загальних норм про неустойку значною мірою обґрунтовувався тим, що пеня АМКУ не є неустойкою та не пов`язана з невиконанням грошового зобов`язання, то після постанов судової палати КГС ВС від 08.04.2026 року та КГС ВС від 28.05.2026 року така передумова потребує повторної правової оцінки, і саме на ці правові висновки, враховуючи їх суть, посилається Відповідач.

Відповідач вважає, що дана справа має розглядатися не лише із урахуванням положень спеціального законодавства із ізоляцією від загальних норм.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи № 7/12-40-24 про порушення ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 30.07.2024 № 70/138-р/к (далі Рішення № 70/138-р/к).

Пунктом 1 резолютивної частини рішення № 70/138-р/к визнано, що Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» (ідентифікаційний код юридичної особи 40656416; місцезнаходження: вул. Дніпровська, буд. 334 А/1С, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Східному територіальному відділенню Антимонопольному комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2023 № 70-02/П-646 про надання інформації у встановлений ним строк.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини рішення № 70/138-р/к, згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення № 70/138-р/к на Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» (ідентифікаційний код юридичної особи 40656416) накладено штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Отже, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з рішенням № 70/138-р/к на ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Копію рішення № 70/138-р/к було направлено Відділенням листом від 30.07.2024 № 70-02/2356е на адресу ТОВ «КОМФОРТКОЛІР», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) на дату складання листа: вул. Дніпровська, буд. 334 А/1С, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400. Поштове відправлення № 06 009 4732 98 87, яким було надіслано ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» лист від 30.07.2024 № 70-02/2356е та копію рішення №70/138-р/к повернулося до Відділення з поміткою на конверті: «за закінченням терміну зберігання».

Інформацію про прийняте рішення № 70/138-р/к було оприлюднено в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 199(7859) від 02.10.2024.

Позивач вказує, що копія рішення № 70/138-р/к вважається врученою Відповідачу 14.10.2024, оскільки 12.10.2024 та 13.10.2024 припадають на вихідні дні.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, Відповідач у встановлений законодавством строк Рішення № 70/138-р/к до господарського суду не оскаржував.

Отже, Позивач вважає, що відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішення № 70/138-р/к, є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, штраф, накладений Рішенням № 70/138-р/к на Відповідача, підлягав сплаті з урахуванням положень статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 16.12.2024 (включно), оскільки 14.12.2024 та 15.12.2024 припадають на вихідні дні. Нарахування пені починається з 17.12.2024.

З метою примусового виконання рішення № 70/138-р/к до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Павлоградський ВДВС) було направлено заяву Східного МТВ АМКУ від 23.12.2024 № 70-02/юр-2400 (копія заяви додається, оригінал знаходиться у Павлоградському ВДВС) та наказ голови Відділення від 23.12.2024 № 70/107-юр про примусове виконання рішення щодо стягнення з ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» штрафу, накладеного рішенням № 70/138-р/к у розмірі 68 000,00 грн.

Постановою начальника відділу Павлоградського ВДВС від 20.01.2025 відкрито виконавче провадження № 76831755.

Постановою начальника відділу Павлоградського ВДВС від 26.02.2025 закінчено виконавче провадження № 76831755 у зв`язку із сплатою ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» боргу в повному обсязі.

Станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від Відповідача документів, що підтверджують сплату пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням № 70/138-р/к.

Вказане стало звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до статті 51 цього Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною другою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

За результатами розгляду справи № 7/12-40-24 про порушення ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного МТВ АМКУ прийнято Рішення № 70/138-р/к та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» набрало чинності 30.07.2024.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, Відповідач у встановлений законодавством строк Рішення № 70/138-р/к до господарського суду не оскаржував.

Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Рішення № 70/138-р/к є законним та обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копію Рішення № 70/138-р/к було направлено Відділенням листом від 30.07.2024 № 70-02/2356е на адресу ТОВ «КОМФОРТКОЛІР», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) на дату складання листа: вул. Дніпровська, буд. 334 А/1С, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400. Поштове відправлення № 06 009 4732 98 87, яким було надіслано ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» лист від 30.07.2024 № 70-02/2356е та копію Рішення №70/138- р/к повернулося до Відділення з поміткою на конверті: «за закінченням терміну зберігання».

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено, що Відділення зобов`язано з`ясовувати конкретно обставини не отримання адресатом поштового відправлення, яким чином та коли адресат повідомлявся про його надходження, чи здійснювалися повторні спроби вручення та чи встановлювалася фактична відсутність посадових осіб або уповноважених представників за місцезнаходженням.

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено, зокрема, що: адресат - це (одержувач) - юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ; відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) або найменування якої зазначені у встановленому порядку при пересиланні поштового відправлення, поштового переказу та яка подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.

Постановою Кабінет Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України (далі Комітет) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Отже, Комітет та його територіальні органи під час направлення поштових відправлень виступають тільки у якості відправника і не здійснює контроль за порядком надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Інформацію про прийняте Рішення № 70/138-р/к було оприлюднено в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 199(7859) від 02.10.2024.

Отже, копія рішення № 70/138-р/к вважається врученою відповідачу 14.10.2024.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, штраф, накладений Рішенням № 70/138-р/к на Відповідача, підлягав сплаті з урахуванням положень статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 16.12.2024 (включно), оскільки 14.12.2024 та 15.12.2024 припадають на вихідні дні. Нарахування пені починається з 17.12.2024.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Комітет здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Спеціальним законом у спірних правовідносинах є Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та Закон України «Про захист економічної конкуренції». Таким чином, у спірних правовідносинах закон загальний не має переваги над спеціальним.

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначають спеціальний статус діяльності Комітету, який обумовлюється спеціальними процесуальними засадами.

Про перевагу законодавства про захист економічної конкуренції перед іншими законодавчими актами вказано також у п. 8.7 постанови Верховного Суду від 08.01.2021 у справі № 910/9166/19.

Частиною тринадцятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

Згідно із частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій (правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17).

Штраф, накладений на Відповідача Рішенням № 70/138-р/к у розмірі 68 000,00 гривень (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок), сплачений 25.02.2025 згідно платіжної інструкції від 25.02.2025 № P2PC02QBYK.

Таким чином, штраф, накладений Рішенням № 70/138-р/к, сплачено Відповідачем 25.02.2025 до державного бюджету, тобто після закінчення двомісячного строку.

Позивач зазначив періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 17.12.2024 (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/138-р/к) по 24.02.2025 включно (день, що передував сплати штрафу, накладеного Рішенням № 70/138-р/к, згідно з копію платіжної інструкції від 25.02.2025 № P2PC02QBYK).

Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає 70 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 68 000,00 грн. (розмір штрафу, накладений Рішенням № 70/138-р/к): 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 1020,00 грн.

За 70 днів прострочення сплати штрафу сума пені складає: 1020 гривень 00 копійок х 70 дня = 71 400,00 грн..

Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення № 70/138-р/к за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 70/138-р/к, на ТОВ «КОМФОРТКОЛІР» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Отже, враховуючи частину п`яту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені складає 68 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, Позивачем правомірно, відповідно до норм чинного законодавства про захист економічної конкуренції, була нарахована пеня у розмірі 68 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням 70/138-р/к.

Щодо можливості зменшення розміру пені.

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі № 904/4732/26 виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення Відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Східному МТВ АМКУ на вимогу голови Відділення від 20.02.2023 № 70-02/П-646 про надання інформації у встановлений ним строк.

Пеня, нарахована Позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу, передбаченого Рішенням № 70/138-р/к, у строк, встановлений частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Закон, на підставі приписів якого нараховано пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У даному випадку, накладений на Відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган Антимонопольного комітету України, зокрема адміністративна колегія Відділення, не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.

При застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення анти конкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Відділенням на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Тобто, виходячи з наведеного, в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України «Про захист економічної конкуренції» можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Щодо застосування спеціальної позовної давності, передбаченої статтею 258 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд України у постанові від 24.12.2013 у справі № 3-36гс13 зазначив, що «Закон України «Про захист економічної конкуренції», на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Названий закон не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня способом забезпечення сплати цього штрафу

Виходячи з наведеного, зазначені нарахування, застосовані АМК на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань».

Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів Комітету про стягнення штрафу та пені, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 922/4706/16.

Отже, посилання Відповідача на пропущення строку позовної давності у даній справі є помилковими, оскільки відносини сторін у цій справі не є цивільно-правовими у розумінні статті 1 Цивільного кодексу України, а тому й позовна давність як інститут саме цивільного права до цих відносин не застосовується.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 68000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» про стягнення пені у розмірі 68 000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул..Дніпровська, буд. 334А/1С, ідентифікаційний код 40656416) в дохід загального фонду Державного бюджету України ГУК у Дн-кiй обл/м.Дніпро/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA028999980313060106000004583, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) пеню в сумі 68 000,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТКОЛІР» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул..Дніпровська, буд. 334А/1С, ідентифікаційний код 40656416) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на р/р UA708201720343160001000011358, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 22630473 (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх), 2662,40 грн сплаченого судового збору, про що видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення, враховуючи військовий стан, тривоги та обстріли м. Дніпра, щоденні відключення світла в суді, складено та підписано 18.11.2026.

СуддяН.Г. Назаренко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141579777 ?

Документ № 141579777 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141579777 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141579777 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141579777 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141579777, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141579777, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141579777 відноситься до справи № 904/4732/26

Це рішення відноситься до справи № 904/4732/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141579776
Наступний документ : 141579778