Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" листопада 2026 р. Cправа № 902/1017/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А.Л.,
представника позивача Чеботарь Ж.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/1017/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" (місцезнаходження: вул. Залізнична, буд. 5 Е, смт. Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська область, 89636, ідентифікаційний код юридичної особи: 37314826)
до: Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (місцезнаходження: вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи: 30684913)
про стягнення 330 645,04 грн
УСТАНОВИВ:
31.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення заборгованості у розмірі 330 645,04 грн, з яких: 256 888,62 грн інфляційних втрат та 73 756,42 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 01/22n від 01.01.2022 року в частині повної і своєчасної поставки оплаченого товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" було вимушене звернутись із відповідним позовом до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" заборгованості у розмірі 694 558,66 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22 вирішено позов задовольнити повністю, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" 694558,66 грн - боргу та 10418,38 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору. На виконання вказаного рішення 26.10.2022 Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ, який пред`явлено позивачем до виконання.
Однак, за твердженням позивача, означене рішення суду було виконано відповідачем у повному обсязі лише 11.02.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 431 від 12.02.2026 року.
Зважаючи на тривале прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач вважає, що у нього виникло право на стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 справу № 902/1017/26 розподілено судді Виноградському О.Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 05.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2026 об 11:00 год.
Ухвалами Господарського суду Вінницької області від 01.09.2026 задоволено заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" адвоката Чеботарь Жанна Сергіївна від 27.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8749/26 від 27.08.2026) та Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" адвоката Шпакової Тетяни Сергіївни від 01.09.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8876/26 від 01.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.09.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 02.09.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8903/26 від 02.09.2026).
Розглянувши матеріали справи 02.09.2026 суд постановив ухвали у протокольній формі про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім", у зв`язку з пропуском встановленого процесуального строку на його подання, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.10.2026 об 11:00 год.
З урахуванням того, що відзив на позовну заяву залишено без розгляду, доводи, які викладені у ньому, судом до уваги не беруться.
За наслідками розгляду справи 14.10.2026 судом постановлено ухвалу у протокольній формі про задоволення клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" № б/н від 13.10.2026 (вх. канц. суду № 01-30/10500/26 від 14.10.2026) та відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 04.11.2026 о 14:45 год..
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.10.2026 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/1017/26 по суті відбудеться 04.11.2026 о 14:45 год.
На визначену судом дату в судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник позивача Чеботарь Ж.С.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зауважує, що відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду Вінницької області від 16.10.2026, якою повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи № 902/1017/26 по суті відбудеться 04.11.2026 о 14:45 год, була доставлена відповідачу до Електронного кабінету ЄСІТС 17.10.2026 о 09:21 год, і відповідно до положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), вважається врученою 17.10.2026 року.
За наведених обставин, суд вважає, що ним вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після перерви, судом, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
28.09.2022 року Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 902/720/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення 694 558,66 грн заборгованості.
Вказаним рішенням вирішено позов задовольнити повністю, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" 694558,66 грн - боргу та 10418,38 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.
На виконання означеного рішення, яке набрало законної 21.10.2022, Господарським судом Вінницької області 26.10.2022 було видано відповідний наказ, який пред`явлено позивачем до виконання.
Згідно із даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua), на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Гунька В.В. перебувало виконавче провадження № 70472272, яке відкрито 05.12.2022 року, боржником у якому є Приватне акціонерне товариство "Вінницяпобутхім", а стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд". Стан виконавчого провадження завершено.
У межах даного виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2022 року, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Гуньком В.В. здійснено переказ грошових на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" у розмірі 704 944,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 431 від 12.02.2024 із наступним призначенням платежу: ВД № 902/720/22; 26.10.2022; Приватне акціонерне товариство "Вінницяпобутхім", ВП № 70472272; Кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача, без ПДВ.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22, яке набрало законної сили 21.10.222 року, встановлено преюдиційний факт наявність заборгованості Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" перед Товариствм з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" у розмір 694 558,66 грн попередньої оплати за Договором поставки № 01/22п від 01.01.2022 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи тощо.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Суд враховує, що встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22 обставини повторного доведення не потребують.
Розглядаючи вимоги позивача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина п`ята статті 11 Цивільного кодексу України). Тобто на підставі рішення суду цивільні права та обов`язки можуть виникати лише в конкретних випадках, визначених актами цивільного законодавства. Водночас, за загальним правилом, цивільні права та обов`язки виникають з юридичних фактів, найпоширенішими з яких є правочини.
Факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22, яке набрало законної сили 21.10.2022 року.
Згідно із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.
Як встановлено судом у вказаному рішенні, 22.07.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № 17/7 від 30.06.2022 в якій вимагав протягом 7 календарних днів, з моменту отримання претензії або виконати умови договору з поставки оплаченого товару, або повернути кошти в розмірі 694 558,66 грн.
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду слід дійти висновку, що позивач у своїй претензій остаточно не відмовився від виконання відповідачем умов Договору поставки № 01/22п від 01.01.2022 року в частині поставки оплаченого ним товару, натомість залишив за останнім альтернативне право на повернення грошових коштів у розмірі вартості непоставленого товару.
При цьому суд враховує, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22 не встановлено дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання з повернення вартості непоставленого товару, а матеріали справи не містять та позивачем не було надано інших належних та допустимих доказів, з яких можливо було б встановити початок порушення відповідачем строку його виконання з 30.07.2022 року, як зазначено позивачем за змістом позовної заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Сплата інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду. Аналогічна позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 926/263/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) також зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Суд наголошує на тому, що право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних є мінімальною гарантією, що надає кредитору можливість захистити майнові інтереси, а позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли виникло грошове зобов`язання боржника.
Таким чином, норма ст. 625 Цивільного кодексу України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" щодо набуття ним права пред`явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму боргу.
Суд звертає увагу на висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, відповідно до якого при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.
У статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей. Основною з цих властивостей є обов`язковість сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя. Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у абзаці третьому підпункті 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі № 10-р/2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Зважаючи на те, що рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2022 у справі № 902/720/22 набрало законної сили 21.10.2022, початком прострочення відповідачем грошового зобов`язання є 22.10.2022 року.
Таким чином, суд, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, а також дати початку прострочення та кінцевої дати строку, визначеного позивачем у позові, вважає обґрунтованим періодом нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних з 22.10.2022 по 11.02.2026 року.
З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних від суми невиконаного стороною зобов`язання відповідно до визначеного судом періоду із використанням калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" та встановив, що загальний обґрунтований розмір інфляційних втрат, який підлягає до стягнення з відповідача становить 206 463,61 грн, а 3% річних 68 961,11 грн.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно із платіжною інструкцією № 941 від 27.07.2026 року, сплачено судовий збір в розмірі 3 967,75 грн.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 3 305,10 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" до Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" про стягнення заборгованості у розмірі 330 645,04 грн, з яких: 256 888,62 грн - інфляційних втрат та 73 756,42 грн - 3% річних, задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" (місцезнаходження: вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи: 30684913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарма-Трейд" (місцезнаходження: вул. Залізнична, буд. 5 Е, смт. Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська область, 89636, ідентифікаційний код юридичної особи: 37314826, рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк") 206 463,61 грн - інфляційних втрат, 68 961,11 грн - 3% річних та 3 305,10 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 662,65 грн покласти на позивача.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.
Повне рішення складено 16 листопада 2026 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 141579646, Господарський суд Вінницької області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/1017/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: