Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 751/5974/26
Провадження №3/751/1385/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А.О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
в с т а н о в и в:
Згідно адміністративного протоколу інкримінувалося, що 06.06.2026 року о 05 год 30 хв у м. Чернігові по вул. Олександра Довженка, 145, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродною блідістю обличчя, вираженим тремтінням пальців рук, звуженими зіницями очей, які не реагували на світло. Від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
01.08.2026 року о 20 год 11 хв у м. Чернігові по вул. Елеваторній, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушенням мови, почервонінням обличчя, поведінкою, що не відповідала обстановці. Від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 01.08.2026 року о 20 год 11 хв у м. Чернігові по вул. Елеваторній, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушенням мови, різкою зміною кольору шкірного покриву обличчя, поведінкою, що не відповідала обстановці. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За наведеними фактами стосовно ОСОБА_1 складено адміністративні протоколи: серії ЕПР1 № 685192 від 06.06.2026 року, серії ЕПР1 № 734756 від 01.08.2026 року та серії ЕПР1 № 734768 від 01.08.2026 року за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на зазначене суд вважає за доцільне об`єднати матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток рекомендованою поштовою кореспонденцією. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Судом неодноразово відкладався розгляд справи, а судові повістки направлялися на адресу, зазначену в матеріалах справи, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на захист та надання йому можливості особисто взяти участь у судовому засіданні. Однак ОСОБА_1 судову кореспонденцію не отримував.
Крім того, про те, що справа розглядатиметься Новозаводським районним судом м. Чернігова, ОСОБА_1 був повідомлений під час складення протоколів про адміністративні правопорушення, про що свідчать відповідні відомості, зазначені в протоколах. У них також міститься відмітка про ознайомлення останнього з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Як убачається з матеріалів відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, під час складення адміністративних протоколів ОСОБА_1 було додатково роз`яснено, що розгляд справ відбуватиметься саме в Новозаводському районному суді м. Чернігова.
Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про складення стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення та про суд, у якому здійснюватиметься розгляд справи, однак не вжив заходів для забезпечення своєї участі в судовому засіданні та реалізації права на захист, зокрема не подав до суду відповідних клопотань чи доказів на обґрунтування своєї позиції.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана з розумними інтервалами часу самостійно цікавитися перебігом провадження у своїй справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, а також про суд, у якому розглядатимуться відповідні справи, мав можливість самостійно цікавитися станом судового провадження та вживати заходів для реалізації своїх процесуальних прав.
З урахуванням завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, необхідності забезпечення розумних строків розгляду справи, а також практики Європейського суду з прав людини суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вжиті судом заходи для забезпечення її участі в судовому засіданні виявилися безрезультатними, а подальше відкладення розгляду справи за таких обставин не сприятиме своєчасному виконанню завдань провадження.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
І. Щодо адміністративного протоколу серії ЕПР1 №685192 від 06.06.2026
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.
Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння.
Такими обставинами є те, що поведінка та обставини спілкування з боку працівників поліції з особою, щодо якої складено адміністративний протокол, вказують на їх ймовірну упередженість та орієнтованість на складення адміністративного протоколу, про що буде більше детально зазначено далі.
Суд бере до уваги, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Принцип індивідуалізації юридичної відповідальності становить основу юридичного механізму забезпечення прав особи, спрямованого на унеможливлення притягнення особи до юридичної відповідальності за адміністративні правопорушення, які вона не вчиняла (див. окрему думку судді Конституційного Суду України А. Олійник до Рішення КСУ у справі 1 грудня 2025 року № 7-р(I)/2025).
Виходячи із викладеного суд вважає, що сам по собі той факт, що стосовно певної особи раніше було складено адміністративні протоколи за ст. 130 КУпАП, або навіть і те, що певна особа рішенням суду визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не означає те, що така особа повинна визнаватися винною у вчиненні даного правопорушення в кожному наступному випадку. Адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП настає лише за умови доведеності у визначеному законом порядку вчинення особою правопорушення, передбаченого диспозицією цієї статті, і така відповідальність не є «покаранням за минуле».
З цих же підстав суд вважає, що факт складення адміністративного протоколу чи визнання особи винною судом не зумовлює те, що в подальшому така особа повинна проходити огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у кожному випадку, коли така вимога висловлюється працівниками поліції, незалежно від наявності передбачених законом підстав для цього.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, юридичною підставою направлення особи на огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння є об`єктивне виявлення працівниками поліції визначених цією Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння.
Безумовно, стан наркотичного сп`яніння та наявність визначених Інструкцією ознак не є тотожними поняттями, і до завдань поліції або суду не належить встановлення факту перебування особи в стані сп`яніння як підстави для проходження огляду. Заразом питання наявності ознак наркотичного сп`яніння, визначених Інструкцією, може бути предметом оцінки суду зокрема в тому випадку, коли обставини справи вказують на ймовірну упередженість працівників поліції щодо особи.
При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом, та чи реалізує суб`єкт владних повноважень свої повноваження добросовісно.
У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер, і направлення на проходження огляду в межах даної справи було зумовлено не об`єктивним виявленням певних передбачених Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння, а ймовірно фактом наявності в відомчих інформаційних базах поліції даних про складення адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . При цьому підставою для зупинки слугувало нібито зміна режиму роботи задніх приладів освітлення (тонування задніх фар) автомобіля. Заразом жодної постанови про вчинення адміністративного правопорушення працівниками національної поліції не виносилося, і в матеріалах справи така постанова відсутня.
Суд послідовно дотримується позиції, що навіть неправомірна зупинка транспортного засобу не свідчить про недопустимість здобутих у справі за ст. 130 КУпАП доказів, оскільки таке порушення не є достатньо суттєвим втручанням в права людини, аби зумовити недопустимість всіх зібраних у справі за ст. 130 КУпАП доказів.
Заразом в межах даної справи цей факт судом оцінюється лише як один із багатьох, що ставлять під обґрунтований сумнів неупередженість працівників поліції при нібито виявленні в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.
У подальшому в ході спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляє, що не вчиняв жодних порушень та не здійснював переобладнання світлових приладів автомобіля. Повідомляє, що поспішає, оскільки має відвезти на спортивні змагання сина, який в цей момент перебуває на передньому пасажирському сидінні автомобіля.
При цьому суд зауважує, що попри те, що ОСОБА_2 в усіх випадках має певною мірою специфічний темп мови (на що суд вже звертав увагу в ході розгляду попередніх справ про адаміністративні правопорушення за його участі), однак він спокійно та змістовно відповідає на питання працівників поліції. Поведінка ОСОБА_1 в цілому відповідає обстановці подій, щодо обставин зорієнтований вірно. Лише вже після повідомлення необ`єктивних ознак перебування у стані наркотичного сп`яніння водій починає поводитися певною мірою нервово та заперечувати наявність підстав для огляду, що в аспекті наведених вище обставин безумовно не може бути трактовано як поведінка, що не відповідає обстановці.
Після цього, працівники поліції двічі запитують в ОСОБА_1 коли той останнього разу проходив огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння (05:48 та 05:49), хоча такий спосіб виявлення ознак наркотичного сп`яніння не передбачений Інструкцією, і жодні норми чинного законодавства не покладають на водія обов`язку проходити такий огляд з певною періодичністю, або зберігати при собі висновки щодо попередніх фактів проходження огляду.
О 05 год 59 хвилин працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про нібито виявлені ними ознаки наркотичного сп`яніння неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло.
Слід зазначити, що о 05 год 48 хв на прохання працівників поліції ОСОБА_1 простягнув витягнуті долоні, із зафіксованих обставин жодного вираженого тремору пальців рук не вбачається.
Водночас суд зауважує, що однією із найбільш характерних ознак перебування особи в стані наркотичного сп`яніння є порушення природного процесу міозису неприродно звужені або розширені зіниці, які не реагують на світло, що може бути проявом наркотичного сп`яніння, і призводить до аномального звуження зіниць під впливом опіоїдів, або їх аномального розширення під впливом психостимуляторів або канабіноідів.
Як свідчить практика розгляду справ даної категорії, зазвичай при наявності підозр щодо стану наркотичного сп`яніння працівниками поліції проводяться тести, зокрема тести із заплющенням/розплющенням очей, які дозволяють відслідкувати реакцію зіниць на світло та констатувати (попередньо) наявність такої ознаки наркотичного сп`яніння, як звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло (ознака згідно абзацу 3 пункту 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Однак у даному випадку, із незрозумілих для суду причин жодні тести не проводилися, у такий спосіб реакція зіниць особи не перевірялася.
При цьому з відеозапису вбачається, що зіниці водія мають певною мірою звужений, але нормальний для обстановки, зокрема ступеня освітлення, рівень звуження (05:37 тощо).
Однак, жодних обставин, з огляду на які працівники поліції дійшли висновку про неприродну реакцію зіниць на світло, на відеозаписі не зафіксовано.
Суд не вбачає й існування такої ознаки, як блідий колір шкірних покривів обличчя. Так, зокрема на відеозаписі (час 05:49) зафіксовано колір шкіри обличчя ОСОБА_1 .. Убачається, що ОСОБА_1 не має жодного виражено блідого кольору шкірних покривів обличчя порівняно з іншими присутніми на відеозаписі особами.
За сукупністю наведеного суд вважає, що відображені в адміністративному протоколі ознаки перебування особи в стані наркотичного сп`яніння є очевидно недостовірними та надуманими, їх наявність об`єктивно суперечить долученому до адміністративного протоколу матеріалу відеозапису. Нібито виявлення ознак наркотичного сп`яніння в даному випадку було з високою ймовірністю зумовлено фактом попередніх складень щодо даної особи адміністративних протоколів за ст. 130 КУпАП.
За змістом висновків ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» на провадження у справах про адміністративні правопорушення за правилами КУпАП поширюються ті гарантії, що передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод для кримінального провадження.
Зміст принципу презумпції невинуватості як складової ширшого принципа верховенства права передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведених вище обставин суд у межах розгляду даної справи дійшов висновку про те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується за критерієм «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема наявність в останнього дійних ознак наркотичного сп`яніння, які би давали правову підставу працівникам поліції вимагати від нього проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Якість наявних доказів не дозволяє виключити будь-яку іншу розумну версію подій, окрім покладеної в основу адміністративних протоколів.
У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі в межах адміністративного протоколу ЕПР1 №685192 підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
ІІ. Щодо адміністративного протоколу серії ЕПР1 №734756 від 01.08.2026 та серії ЕПР1 № 734768 від 01.08.2026 року
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора працівників поліції вбачається, що 01.08.2026 транспортний засіб Lexus RX 350 днз НОМЕР_1 рухався по трасі.
Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції, в подальшому водій ОСОБА_1 зупинив даний транспортний засіб на проїжджій частині. На вимоги працівників поліції вийти з транспортного засобу водій ОСОБА_1 не реагував. При цьому, особа перемістилася з водійського сидіння на задні пасажирські сидіння, та лежачи на даних сидіннях не реагувала на звернення працівників поліції.
Так, на відеозаписі (час 20.47 20.57) чітко зафіксовано, що саме водій ОСОБА_1 перебуває в салоні транспортного засобу. При цьому водій намагається робити вигляд, що спить на задньому сидінні транспортного засобу та не чує звернень працівників поліції.
О 21 год 58 хвилин працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про виявлені ними ознаки алкогольного сп`яніння, якими зокрема є поведінка водія, що не відповідає обстановці. Така поведінка чітко зафіксована на боідкамери працівників поліції та є безумовною. При цьому, у весь даний час ОСОБА_1 продовжує перебувати в салоні автомобіля, не реагує на зауваження працівників поліції. На пропозиції пройти огляд на місці, або в лікаря-нарколога, ОСОБА_1 не реагує адекватно даних пропозицій.
У подальшому працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, та пропонують пройти огляд в лікаря-нарколога. Від проходження огляду в лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовляється, в тому числі із застосуванням нецензурної лексики (22.45).
Отже, як свідчить відеозапис з бодікамер, виявлені ознаки сп`яніння є безумовними та жодних сумнівів у суду не викликають. Від проходження оглядів водій своєю поведінкою відмовився, у зв`язку із чим щодо ОСОБА_1 було правомірно складено адміністративні протоколи за ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734756 від 01.08.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734768 від 01.08.2026 року; відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції; рапортами працівників поліції від 01.08.2026 року; направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;
Досліджені судом відеозаписи підтверджують обставини, викладені в адміністративних протоколах, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність у нього ознак сп`яніння, а також відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.
При цьому суд враховує, що постановою Київського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2025 року підтверджується факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, що має значення для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, враховуючи обставини та характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, а також те, що обидва правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 36 КУпАП та шляхом поглинення менш суворого адміністративного стягнення більш суворим остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Водночас санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає можливість застосування оплатного вилучення транспортного засобу. Оскільки таке стягнення є альтернативним, з урахуванням характеру правопорушень, особи правопорушника та принципу пропорційності суд вважає за можливе його не застосовувати. Крім того, згідно наявних у матеріалах справи відомостей, власником транспортного засобу є не ОСОБА_1 , а інша особа.
Застосування штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 1, 9, 23, 33, 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 130, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Адміністративні справи №751/5974/26, 751/8729/26 та №751/8730/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст.130 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі номер №751/5974/26, провадження №3/751/1385/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, розпочате на підставі адміністративного протоколу серії ЕПР1 №685192 від 06.06.2026 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Повний текст судового рішення підписано 16.11.2026.
Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: А.О. Діденко
Судове рішення № 141578456, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/5974/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: