Єдиний державний реєстр судових рішень Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5539/26
Провадження № 2/650/4341/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № FSC787087293 від 22 вересня 2025 року в сумі 15 063,62 грн, з яких 5 038,00 грн становить неповернута сума кредиту та 10 025,62 грн проценти за користування кредитом. Також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22 вересня 2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір кредитної лінії № FSC787087293. За цим договором відповідачу надано кредитні кошти, загальна сума отриманих траншів становила 5 038,00 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на погоджених умовах, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.
За умовами договору після закінчення дисконтного періоду позичальник продовжує користуватися отриманими коштами на визначених договором умовах, а базова фіксована процентна ставка, передбачена пунктом 8.3 договору, становить 1,00 % на день від фактичного залишку кредиту. Позивач посилався на пункт 7.3 договору щодо кінцевої дати повернення кредиту та пункт 11.1 щодо строку дії договору, а також зазначив про направлення відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору через порушення строків виконання зобов`язання.
Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком усього за договором обліковано 17 582,62 грн заборгованості, у тому числі 5 038,00 грн кредиту, 10 025,62 грн процентів та 2 519,00 грн штрафних санкцій. Водночас позивач прямо виключив штрафні санкції із предмета заявлених вимог і просить стягнути виключно 15 063,62 грн основного боргу та процентів. Комісія за надання кредиту до стягнення не заявлена.
Права вимоги за кредитним договором двічі відступалися: 18 листопада 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/69, а 08 травня 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» договір факторингу № 08/0526-01. Позивач посилається на підписані реєстри прав вимог та витяги з них, у яких зазначено грошову вимогу до ОСОБА_1 за договором № FSC787087293.
Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника товариства, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Справу розглянуто за наявними письмовими матеріалами. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, зустрічного позову та доказів добровільного погашення заявленої до стягнення суми не надав. Неподання відзиву не звільняє суд від обов`язку перевірити належність, допустимість, достовірність і достатність доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частина п`ята статті 279 ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України за відсутності учасників справи під час такого розгляду фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України рішення, ухвалене без повідомлення учасників справи, підписується без проголошення, а датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що за статтями 12, 13, 7681, 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження матеріалів справи. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а обґрунтованість суми стягнення підлягає перевірці незалежно від процесуальної поведінки відповідача.
Відповідно до статей 626, 627, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, та вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов у належній формі. Статтями 205, 207, 639 ЦК України передбачено можливість укладення правочину в електронній формі; укладений за згодою сторін через інформаційно-комунікаційну систему договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі.
Статтями 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення електронного договору шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), у тому числі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий спосіб підтвердження волевиявлення відповідає вимогам закону за умови дотримання передбаченої ним процедури та можливості встановити особу, яка акцептувала відповідну пропозицію.
Із викладеного в позові порядку укладення договору вбачається, що відповідач оформив заявку у власному кабінеті на вебсайті первісного кредитодавця із зазначенням персональних даних та реквізитів платіжної картки. Надалі сформований електронний договір був наданий йому для ознайомлення, а акцепт здійснювався шляхом введення надісланого одноразового ідентифікатора і підтвердження відповідної дії. За змістом позовної заяви відомості про електронний підпис, дату і час підписання відображено в розділі 15 договору.
На підтвердження укладення договору позивач зазначив у переліку додатків електронний кредитний договір із файлом підпису, заявку на отримання кредиту, правила надання коштів у кредит та опис процедури електронного підписання. Ці докази стосуються як погодження істотних умов кредитування, так і встановлення належності відповідного волевиявлення відповідачу. Заперечень щодо належності електронного підпису або укладення договору відповідач не подав.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. На підставі статей 1048, 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти і сплатити погоджену плату за їх правомірне використання.
За твердженнями позивача, кредитні кошти на загальну суму 5 038,00 грн перераховано за реквізитами банківської картки, повідомленими позичальником при оформленні заявки. До позову, як зазначено в переліку додатків, включено довідку про ініціювання платіжної операції. Платіжний спосіб надання кредиту узгоджується з пунктами 5.1 і 5.3 кредитного договору. Надання коштів, їх розмір і наявність неповернутого залишку становлять підставу виникнення обов`язку відповідача погасити заборгованість за тілом кредиту.
Згідно зі статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання є обов`язковим для виконання, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону в установлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається. За статтею 610 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням визначених його змістом умов становить порушення зобов`язання. Відсутність доказів повернення коштів і невиконання обов`язку з погашення кредиту обґрунтовують вимогу щодо основної суми заборгованості в розмірі 5 038,00 грн.
Окремої оцінки потребує заявлена сума процентів за користування кредитом 10 025,62 грн. Пунктом 8.3 кредитного договору передбачена базова процентна ставка 1,00 % на день від фактичного залишку боргу. За незмінного залишку 5 038,00 грн ця сума арифметично дорівнює оплаті за 199 днів користування кредитом (5 038,00 грн ? 1 % ? 199 днів = 10 025,62 грн). Процентна ставка є фіксованою та у перерахунку на рік становить 365 % за умови нарахування на незмінну основну суму.
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальна денна процентна ставка, розрахована у визначеному законом порядку, не може перевищувати 1 %. Зазначене обмеження охоплює складові загальних витрат за споживчим кредитом за правилами цього Закону. У цьому спорі позивач не заявив комісію, плату за супутні послуги чи інші складові вартості кредиту, окрім договірних процентів за ставкою 1,00 % на день.
Разом з тим необхідно розмежовувати строк дії договору, строк правомірного користування кредитом та період прострочення. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за правомірне користування кредитом і не можуть автоматично нараховуватися за період після закінчення строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Саме по собі визначення загального строку дії кредитного договору в п`ять років не означає можливості безумовного нарахування таких процентів протягом усього цього часу.
Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань первісний кредитор скористався передбаченим договором правом на дострокове припинення кредитування шляхом направлення відповідного повідомлення відповідачу та що після розірвання договору проценти за користування кредитом не нараховувалися. До переліку додатків включено повідомлення про дострокове розірвання, розрахунки заборгованості попередніх кредиторів і виписку з особового рахунку. Заявлена сума процентів оцінюється як плата за користування кредитом, а не як штраф чи пеня.
Правовідносини відповідальності за прострочення грошового зобов`язання врегульовано статтею 625 ЦК України. Водночас пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає на період дії воєнного стану спеціальне звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Оскільки позивач не включив до позовних вимог 2 519,00 грн штрафних санкцій та не заявив вимоги за статтею 625 ЦК України, суд не вирішує питання про їх стягнення.
За наведеними обставинами сума основного боргу в розмірі 5 038,00 грн і сума процентів за користування кредитом у розмірі 10 025,62 грн утворюють заявлену позивачем заборгованість 15 063,62 грн. З урахуванням умов кредитування, поданого позивачем розрахунку та відсутності доказів сплати зазначених сум вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою у заявленому розмірі.
Вирішуючи питання про належність ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» права вимоги до відповідача, суд ураховує, що стаття 512 ЦК України допускає заміну кредитора в зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтями 513, 514, 516 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права, а заміна кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом, не потребує згоди боржника.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні за плату, а остання відступає або зобов`язується відступити право грошової вимоги до третьої особи. За статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна вимога, так і вимога, що виникне в майбутньому. Перехід права вимоги до нового кредитора визначається змістом відповідного договору та документами, якими сторони оформили передачу конкретної вимоги.
Із наведених позивачем документів убачається, що за договором факторингу № МВ-ТП/69 від 18 листопада 2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Умовами договору передбачено перехід прав у день підписання реєстру прав вимог; позивач вказав на долучення відповідного витягу з реєстру стосовно ОСОБА_1 та договору № FSC787087293. Відсутність у витягу даних інших позичальників не перешкоджає встановленню передання конкретної вимоги.
Надалі 08 травня 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 08/0526-01. Позивач зазначив, що реєстр прав вимог № 1 від 08 травня 2026 року включає вимогу до відповідача за тим самим кредитним договором. На підтвердження фактичного виконання договору позивач посилається на платіжні інструкції щодо перерахування фінансування за реєстром прав вимог. Отже, вимога за договором № FSC787087293 послідовно передавалася первісним кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а останнім ТОВ «ІЗІ ФІНАНС».
Статтею 1082 ЦК України визначено правові наслідки одержання боржником повідомлення про відступлення грошової вимоги. Позивач повідомив про надсилання відповідачу повідомлення щодо заміни кредитора; разом із цим сама по собі відсутність згоди позичальника на таке відступлення не припиняє чинного зобов`язання. Оскільки позов заявлено набувачем відповідної вимоги, суд визнає ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» належним позивачем за спором.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач у прохальній частині позову просив стягнути 2 662,40 грн сплаченого судового збору. У позовній заяві зазначено про сплату збору при зверненні до суду засобами підсистеми «Електронний суд» із застосуванням передбаченого законом коефіцієнта 0,8 до ставки 3 328,00 грн. Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем у заявленій сумі 2 662,40 грн.
Крім того, позивач заявив окрему вимогу про компенсацію 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, належать до судових витрат. Їх розмір визначається на підставі договору про надання правничої допомоги та доказів обсягу виконаних робіт і вартості послуг, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У позові наведено деталізацію таких витрат: 500,00 грн за вивчення матеріалів справи (2 години), 4 000,00 грн за складання позовної заяви (2 години) і 500,00 грн за підготовку клопотань (1 година). На підтвердження відповідних витрат до переліку додатків включено договір про надання правничої допомоги № 06/07/26-01 від 06 липня 2026 року, додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг і платіжну інструкцію про оплату гонорару.
Ураховуючи предмет спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, виконану роботу з аналізу кредитних та факторингових правовідносин, підтверджений позивачем розмір договірних витрат, а також відсутність заперечень відповідача щодо їх співмірності, суд вважає вимогу про відшкодування 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованою. За результатом повного задоволення позову зазначені витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» у повному обсязі: стягнення з ОСОБА_1 15 063,62 грн заборгованості за кредитним договором, 2 662,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Штрафні санкції 2 519,00 грн позивачем до стягнення не заявлені та до присудженої суми не включаються.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 268, 274279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512516, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 638, 639, 10481050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40224607) заборгованість за договором кредитної лінії № FSC787087293 від 22 вересня 2025 року у розмірі 15 063 (п`ятнадцять тисяч шістдесят три) гривні 62 копійки, з яких 5 038,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 10 025,62 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40224607) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40224607) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сікора
Судове рішення № 141577588, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 650/5539/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: