Єдиний державний реєстр судових рішень Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/4264/26
Провадження № 2/650/3767/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого Сікори О.О., за участю секретаря Завістовської Л.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 491005904 та № 491005910 від 10 червня 2019 року в загальному розмірі 31 188 грн 36 коп. Крім того, позивач просить стягнути 2 662 грн 40 коп. судового збору та 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначено, що 10 червня 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» і відповідачкою укладено кредитний договір № 491005904, за умовами якого надано кредит у сумі 13 964 грн 38 коп. зі сплатою 32 % річних та кінцевим строком повернення до 01 червня 2021 року. Того самого дня сторони уклали кредитний договір № 491005910 на суму 12 519 грн 82 коп. зі сплатою 32 % річних і кінцевим строком повернення до 11 червня 2022 року.
Позивач стверджує, що первісний кредитодавець виконав свої договірні обов`язки, надавши позичальниці кредитні кошти, натомість відповідачка зобов`язання з їх повернення й оплати процентів виконала не в повному обсязі. На підтвердження позовних вимог наведено відомості з кредитних договорів, розрахунків заборгованості й документів про послідовне відступлення права вимоги.
Зокрема, згідно з викладеними у позові обставинами 17 травня 2021 року за договором № 2 АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило права вимоги за обома кредитними договорами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС». За договором № 18-05/21 від 18 травня 2021 року відповідні права вимоги передано ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», яке 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 відступило їх ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». У позові наведено перелік реєстрів боржників, актів приймання-передачі та документів щодо оплати відступлених прав вимоги.
Представник позивача просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без його участі. Суд вирішує спір за наявними письмовими матеріалами, без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України звукозаписувальне фіксування судового процесу в такому разі не здійснюється. Підстав для ухвалення заочного рішення в порядку статей 280282 ЦПК України за обраної форми розгляду немає.
Оцінюючи предмет заявлених вимог, суд виходить із того, що згідно зі статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, зобов`язання має виконуватися належним чином у передбачений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається. За статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до статті 1049 ЦК України кошти повертаються у строк та в порядку, визначені договором.
За змістом статті 1048 ЦК України право кредитодавця на проценти за користування кредитом та порядок їх нарахування визначаються договором і законом. При цьому необхідно розрізняти договірні проценти як плату за правомірне користування кредитом і спеціальні платежі, пов`язані з відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання. Кожна із зазначених вимог має бути перевірена за своєю правовою природою, періодом і розрахунком.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу. Частина перша статті 516 ЦК України допускає заміну кредитора без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом. Саме по собі відступлення вимоги не збільшує обсягу боргу та не створює підстав для нарахування нових платежів, не передбачених первісним зобов`язанням.
Наведений позивачем ланцюг договорів від 17 травня 2021 року, 18 травня 2021 року та 10 січня 2023 року стосується обох кредитних договорів відповідачки. Отже, за умови належного підтвердження входження спірних договорів до відповідних реєстрів боржників у позивача є право вимагати виконання зобов`язань у межах прав, переданих від первісного кредитора. Перейменування АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК» не впливає на обсяг зазначеної заборгованості.
Згідно з розрахунком за договором № 491005904 від 10 червня 2019 року позивач визначив загальну заборгованість у сумі 14 077 грн 51 коп., що складається з 9 471 грн 91 коп. основного боргу, 3 772 грн 43 коп. нарахованих на дату відступлення права вимоги договірних процентів, 632 грн 32 коп. інфляційних втрат та 200 грн 85 коп. трьох процентів річних. Пеню, штрафи, комісію і додаткові договірні проценти після відступлення права вимоги за цим договором позивач не заявляє.
За договором № 491005910 від 10 червня 2019 року заявлена сума становить 17 110 грн 85 коп., з якої 9 953 грн 73 коп. основна заборгованість, 7 157 грн 12 коп. договірні проценти на дату відступлення права вимоги. Інших складових, зокрема пені, штрафу, комісії, інфляційних втрат і трьох процентів річних, за цим договором до стягнення не заявлено.
Таким чином, загалом до основної суми кредитної заборгованості позивач відніс 19 425 грн 64 коп., а до звичайних договірних процентів 10 929 грн 55 коп. Разом ці складові становлять 30 355 грн 19 коп. Решта заявлених до стягнення 833 грн 17 коп. є платежами відповідальності за прострочення: 632 грн 32 коп. інфляційних втрат і 200 грн 85 коп. трьох процентів річних.
Суд ураховує, що строк повернення кредиту за договором № 491005904 настав 01 червня 2021 року, а за договором № 491005910 11 червня 2022 року. При цьому договірні проценти, стягнення яких вимагає позивач, визначені як нараховані на дату відступлення права вимоги, а не як додаткові проценти, нараховані у зв`язку з простроченням після запровадження воєнного стану. Вони за своїм зазначеним у позові характером відрізняються від санкційних платежів.
За статтями 12, 13, 7681, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їхню достатність у сукупності. Підставою для стягнення боргу є не лише посилання на розрахунок кредитора, а встановлення факту виникнення і невиконання зобов`язання, обсягу переданого права вимоги, арифметичної правильності розрахунку та його відповідності умовам договору.
У частині основного боргу й договірних процентів наведений позивачем розрахунок дозволяє розмежувати вимоги за кожним договором, а відповідні суми не мають за наведеним призначенням характеру штрафних санкцій або відповідальності за статтею 625 ЦК України. За відсутності доказів належного виконання відповідачкою цих зобов`язань вимоги про стягнення 13 244 грн 34 коп. за договором № 491005904 та 17 110 грн 85 коп. за договором № 491005910 є такими, що підлягають задоволенню.
Разом із тим окремої правової оцінки потребують вимоги про стягнення 632 грн 32 коп. інфляційних втрат і 200 грн 85 коп. трьох процентів річних. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за загальним правилом зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту (позики). Платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року як відповідальність за прострочення, підлягають списанню у визначених законом межах.
Зазначене звільнення не усуває обов`язку повернути тіло кредиту і належні за договором проценти за користування ним, однак поширюється на інфляційні втрати та три проценти річних, якщо вони є відповідальністю за прострочення за період, визначений пунктом 18. При цьому застосування спеціального правила саме по собі не виключає стягнення належно обчислених сум за період прострочення, що передував 24 лютого 2022 року.
Оскільки строк повернення за договором № 491005904 настав раніше цієї дати, право на відшкодування за статтею 625 ЦК України теоретично могло виникнути до запровадження воєнного стану. Проте у викладеному позивачем обґрунтуванні сум 632 грн 32 коп. і 200 грн 85 коп. не конкретизовано початкову та кінцеву дати відповідного нарахування, покроковий розрахунок трьох процентів річних, застосовані місячні індекси інфляції та їх віднесення саме до дозволеного законом періоду. За відсутності перевірюваного періоду розрахунку суд позбавлений можливості встановити, яка частина заявлених сум, якщо така є, припадає на час до 24 лютого 2022 року.
З огляду на принцип змагальності суд не вправі самостійно формувати за позивача новий розрахунок або визначати інший період заявленої ним відповідальності без належних вихідних даних. Тому вимоги про стягнення 833 грн 17 коп. за статтею 625 ЦК України не доведені в частині їх правомірного періоду і підлягають відхиленню. Такий висновок не означає звільнення відповідачки від виконання основних договірних зобов`язань.
За наведених обставин позов у частині стягнення кредитної заборгованості підлягає частковому задоволенню на суму 30 355 грн 19 коп., що становить 97,33 % заявленої до стягнення суми заборгованості. У решті вимог про стягнення заборгованості належить відмовити.
Позивач також заявив до відшкодування судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на договір про надання правничої допомоги й акт виконаних послуг. За статтею 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, а відповідно до статті 141 цього Кодексу такі витрати розподіляються з урахуванням результатів розгляду справи та встановлених законом критеріїв.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на задоволення вимог у сумі 30 355 грн 19 коп. із заявлених 31 188 грн 36 коп. з відповідачки підлягає стягненню 2 591 грн 28 коп. судового збору. Решта судового збору залишається за позивачем.
За частинами другоючетвертою статті 137 ЦПК України суд враховує документальне підтвердження обсягу і вартості наданої правничої допомоги, а також її зв`язок із розглядом справи. Зменшення витрат саме за критеріями співмірності, передбаченими частиною четвертою статті 137 ЦПК України, здійснюється за клопотанням іншої сторони. Разом із тим, вирішуючи питання розподілу витрат, суд вправі керуватися критеріями їх обґрунтованості, необхідності та пропорційності до предмета спору, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України.
Заявлені 13 000 грн становлять значну частину ціни позову. Суд ураховує характер спору про стягнення за двома типовими кредитними договорами, необхідність аналізу послідовного відступлення прав вимоги, письмову форму розгляду без судових засідань, обсяг підготовки позовної заяви та відсутність необхідності участі адвоката в судових засіданнях. Виходячи з критеріїв розумності й пропорційності розподілу судових витрат, суд визнає обґрунтованим покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу в базовому розмірі 5 000 грн. З урахуванням частки задоволених позовних вимог стягненню підлягають 4 866 грн 43 коп. витрат на правничу допомогу; в іншій частині ці витрати на відповідачку не покладаються.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 10481050, 1054 ЦК України та пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитним договором № 491005904 від 10 червня 2019 року в розмірі 13 244 (тринадцять тисяч двісті сорок чотири) гривні 34 копійки, з яких: 9 471 грн 91 коп. основний борг; 3 772 грн 43 коп. договірні проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитним договором № 491005910 від 10 червня 2019 року в розмірі 17 110 (сімнадцять тисяч сто десять) гривень 85 копійок, з яких: 9 953 грн 73 коп. основний борг; 7 157 грн 12 коп. договірні проценти.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню за двома кредитними договорами, становить 30 355 (тридцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна) гривня 28 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 866 (чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 43 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог, зокрема про стягнення 632 грн 32 коп. інфляційних втрат та 200 грн 85 коп. трьох процентів річних, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення, оскільки справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сікора
Судове рішення № 141577560, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 650/4264/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: