Єдиний державний реєстр судових рішень Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/4238/26
Провадження № 2/650/3749/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого Сікори О.О., за участю секретаря Завістовської Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8907083 від 29 березня 2025 року у розмірі 42 680,28 грн, а також судового збору 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 29 березня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8907083 на суму 20 000,00 грн. На думку позивача, договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а позичальниця підписала його одноразовим ідентифікатором A4716 після ознайомлення з умовами кредитування.
За викладеними у позовній заяві відомостями, 29 березня 2025 року кредитодавець здійснив переказ кредитних коштів через ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку позичальниці. На підтвердження цієї обставини позивач послався на повідомлення платіжного провайдера та лист первісного кредитодавця № 2089/26-Е від 20 лютого 2026 року. Водночас до позову подано клопотання про витребування додаткових відомостей щодо зарахування коштів.
29 січня 2026 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 29012026. Як зазначено у позові, передання права вимоги щодо кредитного договору № 8907083 оформлено реєстром боржників та актом приймання-передачі реєстру від тієї самої дати. Позивач обґрунтовує своє право на звернення до суду набуттям права грошової вимоги за цим договором.
За розрахунком, викладеним у позові, загальна облікована заборгованість становить 52 680,28 грн, із яких 19 400,12 грн залишок основного боргу, 23 280,16 грн проценти за користування кредитом, 10 000,00 грн штрафні санкції. Однак вимогу про стягнення штрафних санкцій позивач прямо не заявляє, обмежуючи предмет спору сумою 42 680,28 грн. Згідно із твердженням позивача, після відступлення права вимоги нові нарахування ним не здійснювалися.
Позивач просив розглядати справу без участі його представника та в порядку спрощеного позовного провадження. Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із предмета позову, наведених на його обґрунтування обставин, умов кредитного договору та вимог цивільного законодавства щодо доказування розміру боргу.
Відповідно до статей 12, 13, 7681, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження. Жодні докази не мають наперед встановленої сили.
За статтями 626, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і є обов`язковим для виконання. Згідно зі статтями 525, 526, 530 цього Кодексу зобов`язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк, а одностороння відмова від їх виконання не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець надає грошові кошти на погоджених умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Право на стягнення процентів залежить від доведеності узгодженої ставки, порядку та періоду їх нарахування з урахуванням обов`язкових положень законодавства про споживче кредитування.
Згідно зі статтями 205, 207, 639 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» правочин може бути укладено в електронній формі. Електронний договір, підписаний у передбачений законом спосіб, у тому числі електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору в письмовій формі. Сам по собі електронний спосіб укладення не є підставою для невизнання договору.
Позивач пов`язує виникнення кредитних правовідносин із реєстрацією позичальниці в особистому кабінеті на вебсайті первісного кредитодавця, погодженням умов кредитування та введенням одноразового ідентифікатора A4716. Перевірці підлягають узгоджені індивідуальні умови договору, підтвердження акцепту та фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку з перерахування коштів. На ці обставини позивач посилається як на підтвердження укладення та виконання договору.
З огляду на наведені в позовній заяві відомості про договір, платіжні документи та розрахунок, предметом стягнення за основним зобов`язанням є не первісна сума кредиту 20 000,00 грн, а визначений позивачем непогашений залишок 19 400,12 грн. Визначення саме залишку, а не всієї первісно виданої суми кредиту, відповідає заявленим межам позову.
Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України заміна кредитора можлива внаслідок відступлення права вимоги, зокрема за договором факторингу. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Згода боржника на відступлення права вимоги за загальним правилом не потрібна.
За змістом позовної заяви договір факторингу № 29012026 від 29 січня 2026 року, реєстр боржників та акт приймання-передачі мають підтверджувати перехід права вимоги за договором № 8907083 до ТОВ «ФК «ЕЙС». Отже, вимога заявлена особою, яка посилається на правонаступництво первісного кредитодавця за відповідним зобов`язанням.
Окремого дослідження потребують проценти у розмірі 23 280,16 грн. За статтею 1048 ЦК України проценти є платою за правомірне користування кредитом протягом погодженого сторонами строку. Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, звернула увагу на необхідність розмежування регулятивних процентів за користування кредитом і відповідальності за невиконання грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України. Проценти після спливу строку кредитування потребують оцінки відповідно до фактичного змісту умов договору.
Для договорів споживчого кредиту, укладених у 2025 році, також має значення обмеження максимальної денної процентної ставки, установлене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», не більше одного відсотка. При оцінці процентної вимоги мають враховуватися погоджений строк, загальні витрати за кредитом, платежі позичальника, а також те, чи не є певні нарахування фактично заходом відповідальності за прострочення.
Позивач відносить 23 280,16 грн до несплачених процентів за користування кредитом, не заявляє їх як неустойку, інфляційні втрати або проценти річних за статтею 625 ЦК України та повідомляє, що після набуття права вимоги нових нарахувань не здійснював. Питання про розмір процентів суд вирішує в межах заявлених вимог, з урахуванням матеріалів про договірну ставку й строк кредитування.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України і від сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Штрафні санкції та інші платежі за прострочення, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Це не означає автоматичного звільнення від обов`язку повернути основну суму кредиту або сплатити правомірні договірні проценти.
У матеріалах позовних вимог зафіксовано суму штрафних санкцій 10 000,00 грн, однак позивач прямо виключив її зі стягнення. Відтак суд не присуджує ці кошти, не здійснює їх повторного нарахування і не виходить за межі заявленого предмета спору. Окремих вимог про інфляційні втрати або проценти річних за статтею 625 ЦК України також не заявлено.
Враховуючи зазначені у позові обставини укладення електронного договору, надання кредиту, переходу права вимоги та наведений позивачем розрахунок боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення 19 400,12 грн основної заборгованості та 23 280,16 грн процентів, заявлених як плата за користування кредитом. Загальна сума заявлених до стягнення кредитних платежів становить 42 680,28 грн.
За статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову. Позивач заявив до відшкодування сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, обчислений із застосуванням коефіцієнта 0,8 для електронної форми звернення до суду.
Позивач також заявив 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на договір № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771531425 від 20 квітня 2026 року та акт приймання-передачі послуг. За статтями 133, 137, 141 ЦПК України такі витрати підлягають розподілу за умови підтвердження їх обсягу, фактичного надання послуг і співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом виконаної адвокатом роботи.
З урахуванням заявленої ціни позову, характеру спору, зазначених у позові робіт з аналізу матеріалів, підготовки позовної заяви, адвокатського запиту та процесуальних клопотань, суд визначає заявлені 7 000,00 грн як витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, та вважає їх такими, що підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 626, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 8907083 від 29 березня 2025 року в розмірі 42 680 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень 28 копійок, із яких 19 400,12 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 23 280,16 грн проценти за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сікора
Судове рішення № 141577554, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 650/4238/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: