Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №587/3451/26
Провадження №2/592/4346/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що 06.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 252710, за умовами відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн. 23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1. Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 252710 від 06.03.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 18131,2 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 5131,2 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 252710 від 06.03.2024 у розмірі 18131 грн. 20 коп. та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвокат Романенко М.Е. в позовній заяві просив справу розглядати за відсутністю представника позивача (а.с.6 зворот).
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов не надала.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.03.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №252710, відповідно до умов якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1) (а.с.27-32).
Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 03.06.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором (п.1.2).
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 803% річних від суми кредиту в розрахунку 2,2% на добу. Тип процентної ставки фіксована (п.1.3).
За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором (п.1.4).
Сплата платежів здійснюється згідно з Графіком платежів, який підписаний ОСОБА_1 (а.с.32).
Договір №252710 підписано відповідачем електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) KL5341 (а.с.36).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №252710 від 06.03.2024, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 18131 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 5131,2 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн. (а.с.33-35).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договору №252710 від 06.03.2024.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №252710 від 06.03.2024 у розмірі 18131,20 грн., із яких: 4000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5131,20 грн. заборгованість за відсотками; 1000 грн. заборгованість по комісії; 8000 грн. заборгованість по пені (а.с. 37-41, 8).
Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за процентам у розмірі 5131,20 грн.
Договором № 252710 від 06.03.2024 встановлено строк кредиту 90 днів та стандартну процентну ставку 2,2 % в день.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.
Враховуючи, що договором встановлено строк кредитування до 90 днів, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих відсотків, виходячи з процентної ставки 2,2 %, після спливу строку кредитування відсутні.
Доказів пролонгації строку дії кредитного договору суду не надано.
Таким чином, датою спливу визначеного договором строку кредитування (90 днів) є 03.06.2024.
Пунктом 5 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, крім іншого, доповнено:
статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %;
Розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно зі статтею 204, частиною 2 статті 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Таким чином, положення пункту п. 1.3 кредитного договору, в частині розміру процентів за користування кредитними коштами, що перевищує встановлений частиною п`ятою статті 8 Законом України «Про споживче кредитування» розмір в 1 %, є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням зазначених приписів, виходячи з максимального розміру денної процентної ставки - 1 %. Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем платежі на погашення боргу за кредитом не вносилися.
Враховуючи викладене, проценти за вказаним кредитним договором мають бути нараховані наступним чином і їх розмір за період із 06.03.2024 року по 03.06.2024 року становить 3600 грн. (4000 грн. х 1 % х 90 днів).
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн. - заборгованості за пенею.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що кредитний договір укладено в період дії в Україні воєнного стану, а отже і заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в сумі 8000 грн. нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн. - заборгованості за пенею до задоволення не підлягає.
Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши кредит в сумі 4000 грн., зобов`язання стосовно його повернення, сплати відсотків не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №252710 від 06.03.2024 у розмірі 8600 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3600 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. заборгованість за комісіями.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1262,83 грн. (8600 грн. х 2662,40 грн. / 18131,20 грн.).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Відповідно до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (а.с.42-44); Додаткової угоди до договору №26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 (а.с.19); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.45); додаткової угоди №252710 до договору про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2026 витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у справі становлять 6000 грн. (а.с.46).
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу з у рахуванням пропорційності до розміру позовних вимог, у сумі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 137, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №252710 від 06.03.2024 в розмірі 8600 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у сумі 1262,83 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга КАТРИЧ
Судове рішення № 141577316, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 587/3451/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: