Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №443/2078/26
Провадження №2/443/1507/26
РІШЕННЯ
іменем України
17 листопада 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Равлінка Р.Г., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів, за позовом товариства з обмеженою відповідністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник позивача, ТОВ «Бізнес позика» Пєскова С.В. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором № 156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026, що становить 97 850,00 грн,що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Пєскова С.В. зазначає, що ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 02.01.2026 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 156440-КС-002 про надання кредиту. 02.01.2026 ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 156440-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA9364, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 02.01.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 156440-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4731-2106 4052-6367 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Також, 04.01.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн. Також, 12.01.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн. Також, 11.02.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 11 000,00 грн. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 156440-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 156440-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 156440 КС-002 Позичальника ОСОБА_1 .. Відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 156440 КС-002 на загальну суму 7 300,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 08.09.2026 утворилась заборгованість за Договором №156440-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 97 850,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 05.10.2026 справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не менше тридцяти днів та не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження. Запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву. Витребувано АТ КБ «Приват банк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 02.01.2026 (дата видачі кредиту) по 29.07.2026 (дата закінчення терміну кредитування) включно. /а.с.18-21/.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідністю «Бізнес позика» у позовній заяві просить розглядати справу за її відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3395581 від 05.10.2026, місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подала, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 05.10.2026 вважається такою, що була вручена ще 15.10.2026, що підтверджується з рекомендованим повідомленням, яке повернулося до суду із відміткою «вручено особисто».
Відповідно до ч. 5. ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту № 156440-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.01.2026 ТОВ «Бізнес Позика» запропонувала ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, на визначених у Пропозиції умовах /а.с.43-53 на звороті/.
Відповідно до прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору про надання кредиту № 156440-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.01.2026 ОСОБА_1 прийняла та акцептувала вказану пропозицію на визнаних у ній умовах /а.с.54-63 на звороті/.
Відповідно до договору № 156440-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 02.01.2026 укладеного між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , судом встановлено наступні умови /а.с.33-42/.
Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 12 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (п. 2.1 Договору).
Тип Кредиту: кредит.
Строк кредиту: 24 тижні.
Стандартна процента ставка з процентами в день 1% фіксована.
Комісія за видачу Кредиту (далі - Комісія): 2 400,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 12 000,00 грн.
Строк дії Договору: до 19.06.2026.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 29 678,50 грн.
Загальні витрати за Кредитом: 17 678,50 грн.
Цілі (мета) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.
Відповідно до п. 4.1 договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.
Протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, зокрема в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця (п. 5.1.2. Договору).
Відповідно до п. 11.17 даного договору, невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (розраховано за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365% річних) (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (розраховано за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365%.
Даний кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-9364 /а.с.42/.
Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи -https://my.tpozyka.com) від 17.09.2026, відповідачкою внесено такі відомості: найменування позичальника: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та проживання; дата народження; місце народження; документ, що посвідчує особу; інформація стосовно бажаного кредиту: 12 000 грн, дата отримання кредиту: 02.01.2026, електронна адреса позичальника; номер телефону позичальника; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів: НОМЕР_2 /а.с.29/.
Згідно паспорта споживчого кредиту тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 12 000,00 грн; строк кредитування: 169 днів (24 тижні), спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом протягом 3 робочих днів; комісія за надання кредиту: 2 400,00 грн Також паспорт кредиту містить графік платежів /а.с.30-32 на звороті/.
Також, 04.01.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію»/а.с.67-68, 69-70, 71-72/.
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.
Згідно паспорта споживчого кредиту тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 15 000,00 грн; строк кредитування: 167 днів, спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом протягом 3 робочих днів; комісія за надання кредиту: 365,00 грн Також паспорт кредиту містить графік платежів /а.с.64-66/.
Також, 12.01.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» /а.с.76-77 на звороті, 78-79, 80-81/.
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.
Згідно паспорта споживчого кредиту тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 18 000,00 грн; строк кредитування: 159 днів, спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом протягом 3 робочих днів; комісія за надання кредиту: 365,00 грн Також паспорт кредиту містить графік платежів /а.с.73-75/.
Також, 11.02.2026 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №3 до Договору № 156440-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» /а.с.87-90, 91-94, 95-98/.
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 11 000,00 грн
Згідно паспорта споживчого кредиту тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту: 29 000,00 грн; строк кредитування: 169 днів, спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом протягом 3 робочих днів; комісія за надання кредиту: 365,00 грн Також паспорт кредиту містить графік платежів /а.с.82-86/.
На підтвердження укладення договору № 156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 та додаткових угод, позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 /а.с.99-104 на звороті/.
Також у матеріалах справи містяться правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «Бізнес позика» у яких зокрема міститься інформація щодо порядку укладення договору /а.с.105 на звороті- 116 на звороті/.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу коштів ТОВ «ПрофітГід», ТОВ «Бізнес позика» було перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_4 кошти в розмірі; 12 000,00 грн, згідно кредитного договору №156440-КС-002 від 02.01.2026; 3 000,00 грн згідно додаткової угоди від 04.01.2026 до кредитного договору №156440-КС-002 від 02.01.2026; 3 000,00 грн згідно додаткової угоди від 12.01.2026 до кредитного договору №156440-КС-002 від 02.01.2026; 11 000,00 грн згідно додаткової угоди від 11.02.2026 до кредитного договору №156440-КС-002 від 02.01.2026 /а.с.118-120/.
Згідно довідки про стан заборгованості за Договором №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 97 850,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн /а.с.121/.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 97 850,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн та відповідачкою було сплачено 7 300,00 грн /а.с.122-123 на звороті/.
На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 05.10.2026 про витребування доказів, АТ КБ «Приват банк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку, згідно якої 05.02.2026 відбулося зарахування переказу на карту 12.01.2026 у розмірі 3 000 грн, 04.01.2026 у розмірі 3 000 грн, 02.01.2026 у розмірі 12 000,00 грн, 11.02.2026 у розмірі 11 000,00 грн /а.с.170-177/.
Норми права, які застосував суд, -та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 цього Закону України передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Із копії наявного у матеріалах справи кредитного Договору вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши останньому персональні дані, а саме: ПІБ, РНОКПП, дані паспорта, місце проживання, номер телефону, електронну пошту, рахунок (номера банківської картки), необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету зазначений договір не був би укладений.
Також, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності фактів неправомірного заволодіння та використання Кредитодавцем персональними даними відповідачки, вибуття з володіння останньої паспорта, РНОКПП, телефону.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що договір №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 укладений в електронній формі саме з ОСОБА_1 , шляхом підписання останньої його за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідав внутрішній волі сторін та був спрямований на набуття сторонами цивільних прав та обов`язків.
Кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак такий є дійсним, і відповідно до статті 629 ЦК України підлягає обов`язковому виконанню його сторонами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконувала, а відтак, згідно з розрахунком позивача має заборгованість за договором Договором №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 в розмірі 97 850,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн та відповідачкою було сплачено 7 300,00 грн.
Згідно приписів статті 534 ЦК України, визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відтак суд констатує, що, сплачуючи кредит, відповідачка ОСОБА_1 , вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідачки покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідачкою наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у загальну суму заборгованості включено суму нарахованих, непогашених відсотків по ст. 625 ЦК України у розмірі 14 500 грн.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України й діє станом на день розгляду цієї справи.
Верховний Суд у постановах від 06.09.2023 за єдиним унікальним номером судової справи №910/8349/22 та від 18.10.2023 за єдиним унікальним номером судової справи 706/68/23, вже робив висновки щодо застосування цього положення ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та на кредитний договір. Тлумачення цього пункту свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється (а) від відповідальності, визначеної у ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» відсотків по ст. 625 ЦК України у розмірі 14 500 грн, суд вважає необґрунтованими, а відтак в задоволенні стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків по ст. 625 ЦК України у розмірі 14 500 грн слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором Договором №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 в розмірі 83 350 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 50 990,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 360,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 267,83 грн (83 350 х 100 : 97 850 = 85,18 %; 2 662,40 : 100 х 85,18 % = 2 267,83 грн).
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у cправі № 686/5757/23, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження понесених витрат, представник позивача надав суду наступні докази.
копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, укладеному між ТОВ «Бізнес позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», рахунок-фактуру №05-156440-КС-002 від 15.05.2026, згідно якого загальна вартість наданої правничої допомоги становить 10 000,00 грн; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно якого Глуховецький О.С. здійснює адвокатську діяльність в адвокатському об`єднанні «Правовий баланс»; копію свідоцтва Глуховецького О.С. про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, суд доходить висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором №156440-КС-002 про надання кредиту від 02.01.2026 в розмірі 83 350 (вісімдесят три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок; суми прострочених платежів по процентах - 50 990 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок; суми прострочених платежів за комісією - 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Р.Г. Равлінко
Судове рішення № 141577008, Жидачівський районний суд Львівської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 443/2078/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: