Рішення № 141576042, 17.11.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
755/9274/25
Номер документу
141576042
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №:755/9274/25

Провадження №: 2/755/13606/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» (далі - Відповідач), який у подальшому уточнила заявами про усунення недоліків від 19.06.2025 та 27.07.2025, про стягнення заборгованості по заробітній платі за квітень 2022 року в сумі 14 000,00 грн, за травень 2022 року в сумі 9 377,00 грн, компенсації за 114 календарних днів невикористаної відпустки в сумі 52 701,06 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 69 999,07 грн, а всього на загальну суму 146 077,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач перебувала у трудових відносинах з Відповідачем на посаді бухгалтера з 01 грудня 2015 року по 18 травня 2022 року. Звільнена на підставі наказу № 116 від 18.05.2022 за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення Відповідач у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не провів з нею повного розрахунку, не виплативши заробітну плату за квітень та частину травня 2022 року, а також грошову компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток. У зв`язку з невиплатою належних сум у день звільнення, Позивач, посилаючись на ст. 117 КЗпП України, просить стягнути з Відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками не отримав, оскільки поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ЦПК України, Відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін чи відзиву на позовну заяву від Відповідача у встановлений законом строк до суду не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі матеріалів, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі

Статтею 43 Конституції України закріплено фундаментальне право кожного на працю та на належну, безпечну і здорову працю, а також на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України та статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено право працівника на оплату своєї праці відповідно до законодавства і умов трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Нормою частини першої статті 116 КЗпП України встановлено імперативне правило, за яким при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року працювала у ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» на посаді бухгалтера фінансово-економічного відділу (в подальшому - відділу фінансового контролю), що підтверджується записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 та Витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ПФУ.

Наказом (розпорядженням) в.о. генерального директора ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» № 116 від 18 травня 2022 року припинено трудовий договір з Позивачем 18 травня 2022 року за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

З Відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про джерела та суми нарахованого доходу від 11.06.2025 року вбачається, що Відповідачем було офіційно нараховано Позивачу дохід у вигляді заробітної плати (код ознаки доходу «101») за квітень 2022 року в сумі 14 000,00 грн та за травень 2022 року (за відпрацьований час до моменту звільнення) в сумі 9 377,00 грн. Водночас у графі «сума виплаченого доходу» за вказані періоди відображено показник «0,00 грн».

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки предметом спору є стягнення невиплаченої заробітної плати, обов`язок доведення факту виплати належних працівникові сум або відсутності боргу покладається саме на роботодавця.

ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» не надало суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів (платіжних доручень, виписок з банківських рахунків, касових ордерів тощо), які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Сук проти України» (Zouko v. Ukraine, № 14051/02) зазначено, що державні органи чи приватні підприємства не можуть посилатися на відсутність коштів або інші економічні труднощі як на виправлення невиплати або затримки виплати заробітної плати, яка належить особі за трудовим договором.

Більше того, у справі «Меньшакова проти України» (№ 977/02) ЄСПЛ наголосив, що затримка у виплаті заробітної плати звільненому працівникові є прямим порушенням права на мирне володіння своїм майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на заробітну плату є законним очікуванням майнових виплат і становить «майно» у розумінні цієї Конвенції.

Крім того, стаття 12 Міжнародної конвенції МОП № 95 «Про захист заробітної плати» (ратифікована Україною 04.08.1956 року) чітко визначає, що заробітна плата повинна виплачуватися регулярно. При розірванні трудового договору остаточний розрахунок з усіх належних працівникові виплат має бути здійснений відповідно до національного законодавства, без невиправданих затримок.

За таких обставин, суд вважає право Позивача на отримання заробітної плати порушеним, а вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 23 377,00 грн (14 000,00 грн за квітень + 9 377,00 грн за травень) - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки

Статтею 45 Конституції України гарантовано право кожного, хто працює, на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також щорічної оплачуваної відпустки.

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Зі змісту Наказу ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» № 116 від 18 травня 2022 року про припинення трудового договору судом встановлено, що роботодавець визнав наявність у ОСОБА_1 невикористаної частини відпусток загальною тривалістю 114 календарних днів та розпорядився провести її повну компенсацію. Зазначена тривалість включає дні основної щорічної відпустки та додаткової соціальної відпустки як одинокій матері на підставі статті 19 Закону України «Про відпустки» за періоди роботи з 2015 по 2022 роки.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 640/20349/17, право на отримання грошової компенсації за невикористані дні відпусток виникає у працівника безпосередньо в день звільнення, а обов`язок її нарахування та виплати покладається на роботодавця в силу прямої вказівки закону. Невиплата такої компенсації є порушенням вимог статті 116 КЗпП України.

Обчислення суми компенсації здійснюється судом на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації.

Судом перевірено розрахунок, наданий Позивачем, відповідно до якого сума сукупного оподатковуваного заробітку за розрахунковий період (травень 2021 року - квітень 2022 року) становить 127 129,35 грн, а кількість календарних днів (за вирахуванням періоду призупинення дії трудового договору в березні 2022 року, коли заробітна плата не нараховувалась) становить 275 днів. Середньоденна заробітна плата складає: 127129,35 грн /275 днів = 462,29 грн.

Таким чином, загальна сума нарахованої грошової компенсації за 114 календарних днів невикористаної відпустки становить: 462,29 грн х 114 днів = 52701,06 грн.

Оскільки цей розрахунок повністю відповідає імперативним вимогам Порядку № 100, підтверджується даними форми ОК-7 ПФУ та відомостями ДПС і не спростований Відповідачем, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Прем`єр Інтернешнл» на користь Позивача грошової компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 52 701,06 грн.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Аналізуючи характер цієї виплати, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним заходом цивільно-правової відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівника від недобросовісних дій роботодавця та стимулювання останнього до повного розрахунку.

При цьому судом за матеріалами справи (запис № 6 у Трудовій книжці Позивача та дані Витягу з Реєстру застрахованих осіб ПФУ) достовірно встановлено, що Позивач ОСОБА_1 вже на наступний день після звільнення від Відповідача, а саме 19 травня 2022 року, працевлаштувалася на нове основне місце роботи до ПрАТ «Готель "Прем`єр Палац"» на посаду бухгалтера, де отримувала стабільний дохід (зокрема, 14 000,00 грн на місяць).

Велика Палата Верховного Суду у фундаментальних постановах від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) та від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц сформувала правову позицію щодо застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру відповідальності роботодавця за статтею 117 КЗпП України. Суд зауважив, що законодавець передбачив обов`язок відшкодування середнього заробітку з метою компенсації працівникові втрат від неотримання засобів до існування. Якщо працівник після звільнення негайно знайшов іншу роботу та реалізував своє право на заробіток, затримка розрахунку колишнім роботодавцем не призвела до повної втрати ним джерела існування.

З огляду на це, суд має право самостійно зменшити розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню, з метою дотримання справедливого балансу інтересів сторін та уникнення очевидної неспівмірності суми стягнення (штрафу) відносно реальних збитків, яких зазнав працівник.

Аналогічний підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у справі «Каракуць проти України» (№ 38554/06) Суд підкреслив, що заходи відповідальності, які накладаються національними судами, повинні бути пропорційними, не створювати для однієї зі сторін надмірного індивідуального навантаження та відповідати критерію «справедливої сатисфакції». Стягнення суми штрафних санкцій, яка суттєво перевищує суму основного боргу, за умов відсутності реальних майнових втрат у позивача, може суперечити загальним принципам верховенства права.

Оцінюючи обставини цієї справи, суд враховує: 1. Негайне працевлаштування Позивача на наступний день після звільнення (з 19.05.2022 року); 2. Розмір її нового заробітку, який був рівнозначним або більшим за оклад у Відповідача; 3. Тривалість часу, що минув з моменту звільнення до моменту звернення до суду; 4. Відсутність будь-яких заперечень та пояснень з боку Відповідача.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що заявлена Позивачем сума середнього заробітку у розмірі 69 999,07 грн є явно неспівмірною.

Керуючись принципами пропорційності, розумності та справедливості, а також практикою Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з ТОВ «Прем`єр Інтернешнл», до 20 000,00 грн. Ця сума є адекватним та достатнім заходом відповідальності Відповідача за допущене порушення строків розрахунку. У задоволенні решти позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо утримання податків і зборів

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на порядок виконання цього рішення у світлі податкового законодавства України.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), роботодавець є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору (ВЗ), який нараховується на доходи у вигляді заробітної плати чи інших прирівняних до неї виплат.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10050/16-ц, суди, задовольняючи вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсаційних виплат, вказують у резолютивній частині рішення суму «брутто» (без вирахування податків).

Обов`язок щодо правильного обчислення, утримання та перерахування ПДФО (18%) та військового збору (1,5%) до бюджету покладається на особу, яка здійснює виплату (роботодавця або орган державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішення).

Таким чином, стягнуті цим рішенням суми заборгованості по заробітній платі (23 377,00 грн) та компенсації за невикористану відпустку (52 701,06 грн) є сумами до утримання обов`язкових загальнодержавних податків і зборів, які Відповідач як податковий агент зобов`язаний вирахувати під час фактичного виконання рішення суду.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при усуненні недоліків позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (згідно з Квитанцією № 2465983006 від 19.06.2025 року).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог (з урахуванням зменшення судом розміру штрафної санкції за статтею 117 КЗпП), суд, керуючись принципом пропорційності, вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 47, 83, 115, 116, 117, 141 КЗпП України, статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка / вулиця Пушкінська, будинок 5-7/29, код ЄДРПОУ 32455414) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк») нараховану, але не виплачену заробітну плату за квітень та травень 2022 року в сумі 23 377 (двадцять три тисячі триста сімдесят сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 32455414) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки у розмірі 52 701 (п`ятдесят дві тисячі сімсот одна) гривня 06 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 32455414) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 32455414) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Повний текст рішення складено 17 листопада 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141576042 ?

Документ № 141576042 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141576042 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141576042 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141576042 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141576042, Дніпровський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141576042, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141576042 відноситься до справи № 755/9274/25

Це рішення відноситься до справи № 755/9274/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141576041
Наступний документ : 141576043