Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7855/25
Номер провадження2/711/188/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді: Казидуб О.Г
за участю:
секретаря судового засідання: Шульга А.В.
представника позивача-за дорученням: Сидоренко О.В.
представника позивача-за дорученням: Інавгородська О.Ю.
представника відповідача-адвоката: Дрогоман О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про виселення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Сидоренко Олександр Владиславович, який діє в інтересах позивача Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 220, ЄДРПОУ 26631946) звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справах відсутній), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що згідно Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси, затвердженого наказом начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України від 10.02.2025 № 3 (далі - Положення), Квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси (далі КЕВ міста Черкаси) є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України та створений з метою організації і виконання завдань квартирноексплуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій (далі - військових частин) Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які перебувають (в тому числі тимчасово) у гарнізонах Черкаського, Золотоніського та Звенигородського районів Черкаської області (далі - зона відповідальності) у мирний час та особливий період, інших складових сил оборони в особливий період.
На цей час до відомчого (службового) житлового фонду Міністерства оборони України належить службова квартира АДРЕСА_3 , яка перебуває в зоні відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, відповідні обставини підтверджуються Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (копія додається). Згідно зазначених відомостей власником зазначеної квартира є Міністерство оборони України.
Згідно п. 27 розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України №380 від 31.07.2018 року (далі - Інструкція), контроль за вивільненням службових жилих приміщень (службової жилої площі) покладається на командирів військових частин та начальників КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в зоні відповідальності, отже відноситься до повноважень КЕВ міста Черкаси.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.10.2010 №155 двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 включено до числа службових ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно додатку 1 "Список на заселення громадян в будинок АДРЕСА_4 " вищезазначена квартира була заселена ОСОБА_3 , зі складом сім`ї чотири особи.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.07.2011 року №1024 видано ордери на службові житлові кватири військовослужбовцям Черкаського гарнізону, зокрема: - ОСОБА_3 на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , без зняття з квартирного обліку; ОСОБА_4 , зі складом сім`ї три особи (він, дружина та син) двокімнатною квартирою АДРЕСА_6 , без зняття з квартирного обліку.
Наказом командувача Сухопутних військ №298 від 30.08.2017 року ОСОБА_4 був переміщений до іншої військової частини у АДРЕСА_7 для подальшого проходження військової служби.
Наказом начальника Головного управління персоналу заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31.10.2018 №323 ОСОБА_4 був звільнений зі Збройних Сил України в запас та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14.11.2018 року № 240 - виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 (протокол № 467 від 10.11.2017 року) підполковник ОСОБА_4 був знятий із квартирного обліку з усіма членами сім`ї у відповідності до вимог пункту 3 статті 40 Житлового кодексу Української РСР, як такий що припинив трудові (службові) відносини з підприємством, установою, організацією де перебував на обліку.
Пунктом 23 розділу ІV Інструкції, передбачено, що: військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення із списків особового складу військової частини, крім випадків: звільнення з військової служби у запас або відставку із залишенням на обліку для поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міноборони; направлення військовослужбовця на лікування (реабілітацію) внаслідок поранень (контузії) або через хворобу; відрядження до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі; у разі направлення військовослужбовця у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Позивач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви ОСОБА_4 службове житлове приміщення не здав, хоч і повідомлявся про необхідність його здачі листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.06.2019 року за №6/6/32.
Крім цього, ОСОБА_4 зареєстрував новий шлюб з гр. ОСОБА_5 в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_8 не проживає та не зареєстрований. Поряд з цим у зазначеній службовій квартирі зареєстровані та проживають колишня дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 (згідно інформації отриманої з листа ЦНАП №8747/12753-01-10 від 02.05.2025).
Вказує, що станом на день подання позову на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , колишня його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 не перебувають та й права перебувати не мають. ОСОБА_4 не являється військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно Довідки житлової комісії гарнізону м. Київ № 26595 від 05.08.2019 перебуває на квартирному обліку у ЖК м. Київ.
Враховуючи вищезазначене вказані особи не мають права користуватися та розпоряджатися службовим житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_8 та підлягають виселенню.
Наголошують, що право користування службовим житлом за адресою: АДРЕСА_8 підполковник запасу ОСОБА_4 втратив з моменту виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.09.2017 року № 219 та переміщений до іншої військової частини м. Києва відповідно до наказу командувача Сухопутних військ №298 від 30.08.2017 року.
Квартира за вищезазначеною адресою не звільнена у зв`язку з тим, що на даній житловій площі зареєстровані та проживають колишня дружина наймача ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 .
Необхідність для виселення ОСОБА_1 , сина ОСОБА_2 обумовлена тим, що існує квартирна черга військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , які можуть претендувати на заселення у службове житло в той час як службове житло, а саме квартиру за адресою, яку всупереч діючим законом займають цивільні особи.
Просить виселети з квартири АДРЕСА_3 та визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування службовим житловим приміщенням.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Казидуб О.Г.
09 вересня 2025 року ухвалою відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
20 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 за дорученням ОСОБА_6 надав пояснення у справі, в яких зазначено, що станом на день подання позову на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , колишня його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 не перебувають та й права перебувати не мають. ОСОБА_4 не являється військовослужбовцем
ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно Довідки житлової комісії гарнізону м. Київ № 26595 від 05.08.2019 перебуває на квартирному обліку у ЖК м. Київ. Враховуючи вищезазначене вказані особи не мають права користуватися та розпоряджатися службовим житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_8 та підлягають виселенню.
30 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Дрогоман Олег Олександрович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 вселилися в спірне приміщення на підставі ордеру, постійно проживають і зареєстровані там, не мали іншого житла на момент подання позову про виселення, є підстави стверджувати, що вони мають достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання.
09 січня 2026 року представник позивача за дорученням ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» надав Заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначено, що необхідність для виселення ОСОБА_1 , сина ОСОБА_2 обумовлена тим, що існує квартирна черга військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , які можуть претендувати на заселення у службове житло в той час як службове житло, а саме, квартиру за адресою, яку всупереч діючим законам займають цивільні особи.
23 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
03 листопада 2026 року ухвалою, занесеною до Протоколу судового засідання, клопотання позтвача
Представник позивача за дорученням ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити. Зазначив, що квартира на даний час знаходиться у них на балансі, на даний час вона є службовою.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити. Зазначила, що військовий на даний час виселелився з квартири та перебуває зараз в м. Київ. Дана квартира необхідна , бо черга росте на квартири.
Адвокат Дрогоман Олег Олександрович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 за дорученням Липовський Дмитро Вікторович в судове засідання не з`явився, надавши через систему «Елекртронний суд» заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими.. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
У Відзиві на позовну заяву адвокат Дрогоман Олег Олександрович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , зазначає, що у позивача відсутні законні підстави просити виселити відповідачів з квартири, оскільки, не позивач, а Міністерство оборони України є власником зазначеного житлового приміщення.
Так, в матеріалах справи є Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 430082076 від 05.06.2025, власником квартири за адресою: АДРЕСА_8 є Міністерство оборони України.
Так, спеціальною правовою нормою, яка визначає правовий режим майна у ЗСУ є ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».
Статтями 1 та 2 вказаного Закону визначено наступне: «Військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.
Тобто, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.».
В матеріалах справи є Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси, затвердженого Наказом начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики ЗСУ від 10.02.2025 року № 3, відповідно до п. 1 якого, Квартирно-експлуатаційне відділ міста Черкаси (надалі КЕВ міста Черкаси) є органом управління, який входить до структури Командування Сил логістики ЗСУ та створений з метою організації і виконання завдань квартирно - експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та ЗСУ, які перебувають (в тому числі тимчасово) в межах Черкаського, Золотоніського та Звенигородського районів Черкаської області у мирний час так і і під час дії особливого періоду. КЕВ є юридичною особою, веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України. За організаційно-правовою формою ККЕВ є державною установою.
Відповідно до абзацу п`ятий пункту 3 Положення про КЕВ міста Черкаси, основним завданням КЕВ є організація ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та забезпечення їх житловими приміщеннями, виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, контроль за правомірністю використання житлового фонду Міністерства оборони України у гарнізонах Збройних Сил України в зоні відповідальності.
Також, відповідно до п. 27 Розділу IV «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.09.2018 за №1020/32472, що набрала чинності 16.10.2018, контроль за вивільненням службових жилих приміщень (службової жилої площі) покладається на командирів військових частин та начальників КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
А тому, на думку суду, Державна організація (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси є належним позивачем у даній справі.
Судом встановлено, що згідно Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси, затвердженого наказом начальника Північного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України від 10.02.2025 № 3 (далі - Положення), Квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси (далі КЕВ міста Черкаси) є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України та створений з метою організації і виконання завдань квартирноексплуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій (далі - військових частин) Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які перебувають (в тому числі тимчасово) у гарнізонах Черкаського, Золотоніського та Звенигородського районів Черкаської області (далі - зона відповідальності) у мирний час та особливий період, інших складових сил оборони в особливий період.
На цей час до відомчого (службового) житлового фонду Міністерства оборони України належить службова квартира АДРЕСА_3 , яка перебуває в зоні відповідальності квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, відповідні обставини підтверджуються Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (копія додається). Згідно зазначених відомостей власником зазначеної квартира є Міністерство оборони України.
Згідно п. 27 розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України №380 від 31.07.2018 року (далі - Інструкція), контроль за вивільненням службових жилих приміщень (службової жилої площі) покладається на командирів військових частин та начальників КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в зоні відповідальності, отже відноситься до повноважень КЕВ міста Черкаси.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.02.2010 № 155 «Про включення квартир до числа службових та видачу ордерів для вселення в будинки АДРЕСА_4 та АДРЕСА_9 » включено двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 до числа службових ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Додатку 1 до вищезазначеного рішення "Список на заселення громадян в будинок АДРЕСА_4 " вищезазначена квартира була заселена ОСОБА_3 , зі складом сім`ї чотири особи.
Також, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.07.2011 № 1024 «Про включення квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , до числа службових та видачу ордерів» вирішено майору ОСОБА_4 , 1979 р.н., на сім`ю у складі три особи (він, дружина ОСОБА_1 . 1978 р.н., син ОСОБА_2 , 2002 р.н.) на двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 (службова рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.02.2010 № 155), без зняття з квартирного обліку.
Наказом командувача Сухопутних військ № 298 від 30.08.2017 підполковник ОСОБА_4 призначений на вищу посаду у порядку просування по службі з шпк «підполковник» на «підполковник».
Наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) ОСОБА_9 № 219 від 26.09.2017 вирішено підполковника ОСОБА_4 , начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 , направленого для подальшого проходження військової служби до фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_8 до 30 серпня 2017 року № 298, вважати таким, що справи та посаду начальника відділу фінансового забезпечення обласного військового комісаріату здав 26 вересня 2017 року. 26 вересня 2017 року виключити із списків особового складу обласного військового комісаріату і всіх видів забезпечення.
Як вбачається з Витягу з Протоколу № 467 від 10.11.2017 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , комісія постановила наступне «Відповідно до п. 2.18 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженої Наказом МО України від 30.11.2011 року № 737 зняти підполковника ОСОБА_4 з квартирного обліку при ІНФОРМАЦІЯ_9 складом сім`ї 3 особи із виключенням із списків загальної черги.
Як зазначає позивач, станом на день подання позовної заяви, ОСОБА_4 утримане службове житлове приміщення не здав, хоч і повідомлявся про необхідність його здачі листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.06.2019 за №6/6/32.
Як вбачається з Повідомлення Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР № 8747/12753-01-10 від 02.05.2025, відповідно до наявної в департаменті інформації за адресою: АДРЕСА_8 станом на 02.05.2025 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 12.08.2011 дотепер та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 12.08.2011 дотепер.
Вищезазначена інформація підтверджується, також, Відповіддю № 1708263 від 27.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, та Повідомленням Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» ЧМР № 17972/26043-01-10 від 02.09.2025, на запит суду.
Таким чином, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачі користуються спірною службовою квартирою, також у житловому приміщені проживають колишня дружина військовослужбовця та їхня дитина. Доказів про те, що у відповідачів є інше житло відсутнє.
Як зазначає позивач, ОСОБА_4 зареєстрував новий шлюб з гр. ОСОБА_5 , в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_8 не проживає та не зареєстрований.
Так, дійсно, згідно з абзацом четвертим пункту 25 розділу IV Інструкції № 380 підлягають виселенню зі службового жилого приміщення (зі службової жилої площі) без надання іншого жилого приміщення колишні члени сім`ї військовослужбовця, які залишилися проживати в ньому після розірвання шлюбу (у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу).
Проте, суд наголошує, що абзац четвертий пункту 25 розділу IV Інструкції № 380 передбачає, що підлягають виселенню із службового жилого приміщення (зі службової жилої площі) без надання іншого жилого приміщення «колишні члени сім`ї військовослужбовця, які залишилися проживати у ньому після розірвання шлюбу (у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу)», не може бути беззаперечним аргументом на користь припинення права на повагу до житла цих членів сім`ї у формі такого втручання держави, як визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та виселення.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 761/4826/15-ц (провадження № 61-5868св19), на яку посилаються заявниці у касаційній скарзі, від 20 жовтня 2021 року у справі № 154/127/21 (провадження № 61-9859св21), від 10 березня 2025 року у справі № 359/10101/20 (провадження № 61-9577св23)
Також, встановлено, що відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 240 від 14.11.2018, підполковника ОСОБА_4 старшого офіцера відділу фінансового планування фінансово-економічного центру військової частини НОМЕР_3 , звільненого наказом начальника Головного управління персоналу заступника начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 31.10.2018 № 323 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) п. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу», вважати, що 14 листопада 2018 року справи та посаду здав, виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно із ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст. 125 ЖК України, без надання іншого жилого приміщення, у випадках зазначених у ст. 124 цього Кодексу, не може бути виселено сім`ї військовослужбовців та осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.
Як вбачається з Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 240 від 14.11.2018, вислуга років ОСОБА_4 у ЗСУ станом на 14 листопада 2018 року становить: календарна 22 роки 03 місяців 13 днів, пільгова 00 років 01 місяців 24 дні, загальна 22 роки 05 місяців 07 днів.
У ч. 1 ст. 122 ЖК України зазначено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Згідно зі ст. 123 ЖК України порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно зі ст. 12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та члени їх сімей, які проживають разом із ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Порядок забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей жилими приміщеннями визначаються постановою Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 03 серпня 2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі Порядок), «Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України № 380 від 31.07.2018 (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 26 Інструкції особи, звільнені з військової служби, які були забезпечені службовим жилим приміщенням, жилою площею у гуртожитку (сімейному гуртожитку) та залишені на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, не підлягають виселенню до забезпечення їх встановленим порядком постійним житлом.
За змістом статей 48, 118, 119, 124 125 ЖК України, статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» заборона виселення поширюється на військовослужбовців, звільнених з військової служби і не забезпечених житлом для постійного проживання у межах норми.
В судовому засіданні встановлено, що квартиру за адресою: АДРЕСА_8 рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.02.2010 № 155 «Про включення квартир до числа службових та видачу ордерів для вселення в будинки АДРЕСА_4 та АДРЕСА_9 » включено до числа службових ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, звільненого з військової служби, в спірній квартирі не зареєстрований та не проживає в ній, направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_10 .
У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 465/7432/16-ц (провадження № 61-12546св21) зроблено висновок: «Апеляційний суд, встановивши наявність визначених статтею 125 ЖК Української РСР виключень можливості виселення осіб зі службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, врахувавши надзвичайну тривалість зв`язку відповідачів зі спірним приміщенням як єдиним їх житлом, з огляду на повернення ОСОБА_1 після звільнення у запас до міста Львова та подальше перебування його на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , оцінивши в контексті положень статті 8 Конвенції пропорційність можливого виселення відповідачів відповідній легітимній меті, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про виселення із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення».
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2024 року у справі № 502/386/18 (провадження № 61-8602св23) касаційний суд погодився з висновками апеляційного суду про відмову у позові про виселення військовослужбовця, що вибув для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини, з урахуванням того, що загальна військова вислуга відповідача становила 24 роки та за місцем проходження служби службовою або постійною житловою площею не забезпечувався.
Гарантії, визначені у статті 125 ЖК України, не передбачають виселення військовослужбовця без надання іншого житлового приміщення (постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 369/15318/20).
Не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, зокрема, сім`ї військовослужбовців, які перебували на військовій службі не менш як десять років (постанови Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/11474/17 (провадження № 61-10088св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 583/3467/18 (провадження № 61-17722св19)).
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 має більше десяти років безперервного військового стажу, а тому в силу ст. 125 ЖК України.
Позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 забезпечений житлом або отримання ним компенсації за найм (піднайм) житла.
Вибуття до іншого місця служби та відсутність відповідача за місцем реєстрації, не є підставою для його виселення із службового житла за відсутності доказів наявності іншого постійного або службового житла.
До подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 19 листопада 2025 року у справі №591/3807/22.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.
ЄСПЛ констатував, що згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі п. 1 ст. 8 Конвенції, залежить від фактичних оюставин, а саме від наявності достатніх та тртиваючих звязків з конкретним місцем» (рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», заява № 30856/03, пункт 40).
На думку суду, відповідачі вселилися та проживають у спірному житлі тривалий час на законних підставах згідно виданому ордеру як на військовослужбовця ОСОБА_4 , так і на членів його сім`ї, іншого житла у власності не мають.
Суд наголошує, що позивачем не надано доказів того, що у відповідачів наявне інше житло.
Виселення особи із житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у п. 2 ст. 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в їх задоволенні.
Керуючись ст. ст. 2,5, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про виселення залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2026 року (з врахуванням вихідних днів).
Головуючий: О. Г. Казидуб
Судове рішення № 141575407, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/7855/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: