Рішення № 141575345, 16.11.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
507/1591/26
Номер документу
141575345
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 507/1591/26

Провадження № 2-а/507/8/2026

Номер рядка звіту 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 поданого через його представника - адвоката Миколюка А.П. до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника адвоката Миколюка А.П. звернувся до Любашівського районного суду Одеської області області з позовом, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 12 червня 2026 року майором поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Лисіцьким Віталієм Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА № 7360295 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 3 400 грн. У постанові зазначено, що 21 травня 2026 року о 10 год. 40 хв. у м. Одесі по вул. Бородинській, 26 позивач нібито керував автомобілем Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Позивач не керував зазначеним транспортним засобом у вказаний час і за вказаних обставин. Автомобілем керувала інша особа, що надалі було встановлено судом при розгляді матеріалів тієї самої дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 липня 2026 року у справі № 521/10300/26 (провадження № 3/521/3399/26) провадження щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 28 липня 2026 року.

У мотивувальній частині цієї постанови суд прямо встановив, що транспортним засобом Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , керувала інша особа, а не ОСОБА_1 . Встановлені судом обставини стосуються тієї самої події: 21.05.2026 о 10:40, м. Одеса, вул. Бородинська, 26, той самий транспортний засіб та та сама дорожньо-транспортна пригода. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише після відкриття Пересипським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі виконавчого провадження № 81566077 постановою від 23 липня 2026 року, у якому до примусового стягнення пред`явлено вже подвійний розмір штрафу 6 800 грн, а також визначено виконавчий збір 680 грн. Оскаржувана постанова не була вручена позивачу. Позивач не був присутній під час розгляду справи 12.06.2026 та не отримував копії постанови серії ЕНА № 7360295. У самій постанові у графах щодо роз`яснення прав і отримання копії зроблено записи «не з`явився», підпис позивача відсутній, а реквізити рекомендованого листа, яким нібито могла бути направлена копія постанови, не заповнені. Таким чином, матеріали, наявні у позивача, не містять жодного належного доказу вручення йому постанови або своєчасного повідомлення про її розгляд. Це позбавило позивача можливості надати пояснення та докази, скористатися правничою допомогою і своєчасно оскаржити постанову.

У справі № 521/10300/26 суд установив саме фактичну обставину, яка є визначальною для цього спору: ОСОБА_1 21.05.2026 о 10:40 не керував автомобілем Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 . Отже, ця обставина не підлягає повторному доказуванню та є обов`язковою для врахування при оцінці правомірності постанови серії ЕНА № 7360295. Оскаржувана постанова фактично ґрунтується на протилежному припущенні що позивач був водієм. Після набрання законної сили постановою суду таке припущення не може бути покладене в основу адміністративної відповідальності.

Вказує на те, що оскільки позивач транспортним засобом не керував і йому не інкриміновано передачу керування іншій особі, у його діях відсутня об`єктивна сторона та, відповідно, склад адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, просив суд поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, якщо суд дійде висновку про його пропуск; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7360295 від 12 червня 2026 року, винесену майором поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Лисіцьким Віталієм Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач - Департамент патрульної поліції про розгляд справи був повідомлений належним чином та своїм правом через свого представника Нагнибіда О.М. на подання відзиву скористався, надавши пояснення, згідно яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом встановлено. В додаткових поясненнях зазначив, що посилання позивача на постанову Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 липня 2026 року у справі № 521/10300/26 (провадження № 3/521/3399/26), відповідно до якої провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення є необгрунтованими, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 09.10.2026 року, у справі №521/10300/26 зазначену постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси - скасовано та ухвалено нову, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КупАП закрито на підставі п.7 ч.1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Одеським апеляційним судом надано правову оцінку кваліфікації дій позивача ОСОБА_1 та встановлено факт керування ним транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 , в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21.05.2026 року.

Зазначає, що позивачем не надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У той же час,надані стороною відповідача відеозапис та інші матеріали, в сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом, при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом (право на керування транспортними засобами позивач не поновлював).

Виходячи з викладеного, вважає, що в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7360295 від 12.06.2026 року є обґрунтованою, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, ґрунтується на повному та всебічному розгляді справи, належних, допустимих та достатніх доказах вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому просив суд залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕНА №7360295 від 12.06.2026 року - без задоволення (а.с.22-28).

Представником позивача - адвокатом Миколюком А.П. надано відповідь на відзив, в якому він вказує, що з доводами відзиву не погоджується та вважає, що подані самим відповідачем матеріали не спростовують позов, а навпаки підтверджують наявність істотних сумнівів щодо ключової обставини: хто саме керував автомобілем Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1 , 21.05.2026 о 10 год. 40 хв. Вказує, що оскаржуваною постановою серії ЕНА № 7360295 від 12.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за те, що він нібито керував транспортним засобом, не маючи права керування ним. Натомість значна частина відзиву присвячена попередній справі за ст. 130 КУпАП, вилученню посвідчення водія та порядку його повернення. Навіть якщо для цілей цього спору припустити, що право керування після закінчення строку позбавлення не було поновлено, це не доводить першої і визначальної обставини факту керування автомобілем ОСОБА_1 21.05.2026. Саме факт керування заперечується позивачем. Позивачу не інкриміновано передачу керування іншій особі, яка не має такого права. Тому без доведення того, що саме позивач був водієм, склад правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у сформульованому в постанові обвинуваченні відсутній.

Відповідач прямо визнає у відзиві, що 21.05.2026 під час оформлення ДТП екіпажем патрульної поліції «Океан 206» було складено протокол серії ЕПР1 № 671678 за ст. 124 КУпАП саме відносно ОСОБА_2 як водія автомобіля Volkswagen Transporter.Це підтверджується не лише текстом відзиву, а й долученою самим відповідачем «Формою виводу» з обліку події 102. У ній зафіксовано результат відпрацювання виклику: після прибуття на місце, з`ясування обставин ДТП та оформлення матеріалів відносно водія ОСОБА_2 складено протокол ЕПР1 № 671678 за ст. 124 КУпАП; на місці у водіїв відібрано письмові пояснення та складено схему ДТП.

Тобто найближчі до моменту ДТП офіційні поліцейські матеріали, сформовані працівниками, які безпосередньо прибули на місце події, не містили висновку, що водієм був ОСОБА_1 . Навпаки, водієм був визначений ОСОБА_2 . Лише згодом поліція змінила цю версію на підставі повторного аналізу відеозапису та заяви іншого учасника ДТП. Така зміна версії сама по собі потребує особливо переконливих, безпосередніх та несуперечливих доказів. Подані матеріали такого рівня доказової визначеності не забезпечують.

Крім того зазначає, що зі змісту заяви іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_3 не називає ОСОБА_1 особою, яку він особисто бачив за кермом у момент руху або безпосередньо у момент зіткнення. Навпаки, заявник пише, що за кермом був «інший громадянин», та просить поліцію «встановити особу водія».В заяві зазначено, що «особа, яка вийшла із-за керма згідно з відео, представився як ОСОБА_4 та надав свій номер для обміну страховими полісами т. 0974959774». Отже, сам заявник розмежовує: (а) власне встановлення особи водія про що він просить поліцію; (б) встановлення особи, яка після ДТП спілкувалася з ним, назвалася ОСОБА_4 та залишила номер телефону. Надання номера телефону для обміну страховими даними підтверджує контакт особи з іншим учасником ДТП, однак не доводить, що ця особа керувала транспортним засобом у момент зіткнення. Так само вихід особи через двері водія вже після ДТП не є тотожним керуванню автомобілем у момент його руху. Крім того, заява складена 26.05.2026, тобто через п`ять днів після ДТП, і походить від іншого учасника пригоди, який має власний процесуальний інтерес у визначенні винної особи. Тому її зміст має оцінюватися лише у сукупності з об`єктивними первинними матеріалами та безпосереднім дослідженням відеозапису. До відзиву долучено роздруківку пошуку в інформаційній системі поліції за номером телефону НОМЕР_2 . З неї відповідач робить висновок, що номер належить ОСОБА_1 . Позивач не заперечує, що міг перебувати на місці ДТП та спілкуватися з учасниками пригоди. Однак логічний ланцюг «номер телефону належить ОСОБА_5 отже ОСОБА_5 керував автомобілем» не є доказуванням факту керування. Такий висновок є припущенням. Зазначає, що сама роздруківка містить відомості про сторонні події та звернення 2023 року, не пов`язані з ДТП 21.05.2026. Ці відомості жодним чином не підтверджують обставини цього спору та не можуть використовуватися для формування негативної характеристики позивача або як непряме підтвердження його вини. У відзиві відповідач зазначає, що відеозапис з камер спостереження підтверджує керування автомобілем позивачем, а також наводить власну інтерпретацію зовнішності особи, яка виходить з автомобіля після ДТП. Водночас у тексті відзиву не наведено конкретних кадрів або безперервної послідовності подій, з яких було б безсумнівно видно саме ОСОБА_1 за кермом під час руху автомобіля та в момент зіткнення. Опис особи за статурою, віком або фактом виходу через певні двері є оціночним висновком працівника поліції, а не самостійним способом ідентифікації водія. Тому вирішальне значення має не переказ відеозапису стороною відповідача, а його безпосереднє дослідження судом. Якщо відеозапис не дозволяє безпосередньо та однозначно ідентифікувати позивача як особу, яка керувала транспортним засобом у момент ДТП, він не усуває розумних сумнівів щодо складу правопорушення. Сам відповідач послався на постанову Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17. Однак правовий висновок у цій справі працює саме на користь позивача: притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події правопорушення та вини конкретної особи, підтверджених належними доказами; візуальне спостереження може бути доказом лише за умови його належної фіксації.

У справі № 521/10300/26 (провадження № 3/521/3399/26) Хаджибейський районний суд міста Одеси розглядав питання про притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП саме у зв`язку з ДТП 21.05.2026 за участю того самого Volkswagen Transporter НОМЕР_1 .

Постановою від 16.07.2026 провадження щодо ОСОБА_1 було закрито за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У мотивувальній частині суд, дослідивши матеріали події, зокрема пояснення та відеозапис, зазначив, що з пояснень іншого учасника вбачається, що саме він керував Volkswagen Transporter. Тобто суд при дослідженні тієї самої ДТП не встановив керування автомобілем ОСОБА_1 . До копії постанови, яка була подана разом із позовом, наявна відмітка про набрання нею законної сили 28.07.2026. У відзиві відповідач повідомляє, що матеріали справи № 521/10300/26 на час подання відзиву перебувають в Одеському апеляційному суді. Разом з тим до відзиву не додано жодного судового рішення, яким постанова від 16.07.2026 була б скасована або змінена.

Якщо станом на момент вирішення цього адміністративного спору зазначена постанова зберігає законну силу, підлягає застосуванню ч. 6 ст. 78 КАС України: постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду у питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою. Навіть якщо суд у зв`язку з апеляційним переглядом не застосує преюдиційність на момент розгляду цієї справи, сама постанова від 16.07.2026 та досліджені в ній обставини залишаються істотними для оцінки суперечливості доказової версії відповідача.

Додав, що доказів фактичного та своєчасного отримання позивачем повідомлення про розгляд його справи матеріали не містять. Більше того, у самому відзиві відповідач зазначає, що після неявки ОСОБА_1 12.06.2026 року було «розпочато розгляд справи за ст. 124 КУпАП», тоді як того ж дня оскаржуваною постановою позивача притягнуто за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Ця внутрішня суперечність відзиву ставить під сумнів, чи був позивач взагалі належним чином повідомлений про конкретну правову кваліфікацію та предмет розгляду, за результатами якого винесено постанову ЕНА № 7360295. Твердження, що копія постанови була направлена за адресою АДРЕСА_1 , також не підтверджене поштовим ідентифікатором, повідомленням про вручення, описом відправлення чи іншим належним доказом. Відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови повинна бути вручена або вислана особі протягом трьох днів, а факт направлення має бути відображений у матеріалах справи.

Відповідач долучив постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 у справі № 521/19743/22 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також довідку про повторність і відомості з поліцейської інформаційної системи щодо інших звернень.

Такі матеріали можуть підтверджувати лише факти минулого адміністративного провадження або належність певного номера телефону. Вони не встановлюють, хто керував Volkswagen Transporter 21.05.2026. Попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності не створює презумпції її винуватості у наступній, іншій події.

Вказує не те, що фактично позиція відповідача побудована на припущенні: особа після ДТП вийшла через водійські двері, назвалася ОСОБА_4 і надала номер телефону, який належить ОСОБА_1 , отже саме ОСОБА_1 керував автомобілем у момент ДТП. Однак така сукупність обставин не виключає інших розумних пояснень та не усуває суперечність із первинними матеріалами поліції, де водієм визначений ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним просив суд доводи відзиву Департаменту патрульної поліції від 17.08.2026 відхилити як такі, що не спростовують обставин та правових підстав адміністративного позову.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 31 липня 2026 по даній справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання та встановлено відповідачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у відповідача Департаменту патрульної поліції докази по справі (а.с.18).

Сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція, відповідно до покладених нею завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23).

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами. місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Законом України «Про дорожній рух», а саме: статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017 року затверджений Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі і Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому періметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку».

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії. Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Також, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ч.1 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції, відповідно до підвідомчості відноситься ч.2 ст.126 КУпАП.

Також, слід врахувати, що, відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які. мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 496/4315/16-а, зазначив, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Також, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до п. 10.1 постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №338/1/17 від 26 квітня 2018 року, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 254 КУпАП України визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст. 256 КпАП України, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища, адреси, свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до абз. 2 п. 19 вищезазначеної постанови зазначено, що в даному випадку вірними є висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Однак, слід звернути увагу, що в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається, а відтак, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху може бути доказом у справі, якщо воно зафіксовано в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з викладених вимог та обставин, як на підставу звернення до суду з даним позовом позивач та його представник вказують, на те, що постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 липня 2026 року у справі № 521/10300/26 (провадження № 3/521/3399/26) провадження щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 28 липня 2026 року.

Однак, всі посилання в позові зводяться лише до того, що позивач не погоджується з притягненням його до адміністративної відповідальності, а всі підстави для визнання постанови незаконною та її скасування спростовуються наступним.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною другою ст. 126 КУпАП, у повній мірі підтверджується наданим стороною відповідача відеозаписом, з якого вбачається, що позивач керував транспортним засобом.

Як встановлено судом, 21.05.2026 року близько о 10 год. 40 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Бородинська, 26, сталось ДТП з участі транспортних засобів KIA CEED, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням громадянина ОСОБА_3 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як вже в подальшому стало відомо громадянина ОСОБА_1 , який керував вищезазначеним транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом та вчинив ДТП, чим порушив п. 2.1.а) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.37-38).

Зі змісту заяви від учасника ДТП ОСОБА_3 вбачається , що 21.05.26 сталося ДТП за участю його автомобіля КІА СЕЕД НОМЕР_4 та автомобіля ФОЛЬЦВАГЕН НОМЕР_1 . Відносно особи ОСОБА_2 було складено протокол ЄПР1 №9071678 за ст. 124, однак за кермом авто був інший громадянин що підтверджується відеозаписом. в Результаті чого останній просив встановити особу водія який 21.05.26 після ДТП одразу вийшов з авто та спілкування з яким відбувалось на місці. Просив притягнути цю особу до адміністративної відповідальності, склавши на нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 за фактом ДТП за його участі. До заяви він додає відеозапис з камер спостереження на якому зафіксовано момент ДТП та особу винуватця для долучення до протоколу 671678 та встановлення винної особи. Особа яка вийшла із-за керма згідно з відео представився як Олександр та надав свій номер для обміну страховими полюсами т. 0974959774. Додаю диск.»

Дослідивши зміст заяви (скарга) громадянина ОСОБА_3 та пояснення учасників ДТП, заступником ВРОМ ДТП УПП в Одеській області ДПП майором поліції Лисицьким Віталієм Юрійовичем було здійснено запит в базі Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) щодо встановлення особи іншого учасника ДТП по номеру телефону НОМЕР_2 , який було вказано громадянином ОСОБА_3 у своїй заяві (скарзі).

За результатами запиту в базі Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) щодо встановлення особи іншого учасника ДТП по номеру телефону НОМЕР_2 , який було вказано громадянином ОСОБА_3 у своїй заяві, встановлено, що в базі ІПНП за номером мобільного телефону НОМЕР_2 рахується громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також був на місці вчинення ДТП та знаходився в автомобілі VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 .

Заступником ВРОМ ДТП УПП в Одеській області ДПП майором поліції Лисицьким Віталієм Юрійовичем було складено та направлено повідомлення про запрошення до УПП в Одеській області ДПП громадянина ОСОБА_1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 12.06.2026 року за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5. 12.06.2026 року за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, громадянин ОСОБА_1 не з`явився до підрозділу поліції, у зв`язку з чим, заступником ВРОМ ДТП УПП в Одеській області ДПП майором поліції Лисицьким Віталієм Юрійовичем було розпочато розгляд адміністративної справи .

Згідно довідки з бази МВС України ІПНП наявності посвідчення водія у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що у нього відсутнє посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 року у справі №521/19743/22 громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 рік.

В матеріалах справи відсутні докази того, що після закінчення 1-го річного терміну позбавлення права керування транспортним засобами, позивач ОСОБА_1 звертався до сервісного центру МВС України та поновив право керування транспортними засобами та відсутня належним чином завірена копія посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії на позивача.

Згідно довідки про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, наданої старшим інспектором з ОД ВАП УПП в Одеській області Іриною Нагих, посвідчення водія серії НОМЕР_5 видане на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здане на зберігання ТСЦ 5154 (а.с.36).

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 липня 2026 року у справі № 521/10300/26 (провадження № 3/521/3399/26) провадження щодо ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09.10.2026 року, у справі №521/10300/26 зазначену вище постанову скасовано та ухвалено нову, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КупАП закрито на підставі п.7 ч.1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691006 від 16.06.2026 року, ОСОБА_1 , 21 травня 2026 року о 10:40 годині, в м. Одеса, вулиця Бородинська, 26, керуючи трансопртним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та не надав переваги в русі автомобілю КІА номерний знак НОМЕР_4 , який наближався праворуч відносно руху свого транспортного засобу, в результаті здійсним зіткнення, як внаслідок автомобілі отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3.б, 16.12 Правил дорожнього руху України (ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Матеріалами справи, які були дослідженні апеляційним судом підтверджуються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691006 від 16.06.2026 року, а саме те, що позивач ОСОБА_1 21 травня 2026 року о 10:40 годині в м. Одеса, вулиця Бородинська, 26, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 на перехресті рівнозначних доріг, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та не надав переваги в русі автомобілю КІА номерний знак НОМЕР_4 , який наближався праворуч відносно руху свого транспортного засобу, в результаті здійсним зіткнення. Крім того судом встановлено, що твердження про те, що згідно пояснень ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи, вбачається, що саме він керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 , спростовується листом УПП в Одеській області ДПП від 27.05.2026 року за №11274/41/13/05/02-26, згідно якого вони інформують, що попередньою перевіркою матеріалів ДТП було встановлено, що ОСОБА_2 не причетний до вказаної ДТП, а працівники паоліції передчасно склали протокол серії ЕПР1 №671678 від 21.05.2026, тому вони просять закрити справу відносно ОСОБА_2 .

Тобто Одеський апеляційний суд при ухваленні судового рішення надав правову оцінку кваліфікації дій позивача ОСОБА_1 та встановив факт керування ним транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_1 , в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21.05.2026 року.

Постанова Одеського апеляційного суду набрала законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що працівник поліції, притягуючи позивача до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.2 статті 126 КУпАП, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства. При цьому, судом досліджено оскаржувану постанову, яка відповідає вимогам ст.283 КУпАП та була складена, у відповідності до доказової бази, у встановленому порядку підтверджує висновки працівника поліції, а тому, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст.6, 12, 19, 46, 77, 78, 90, 243, 245, 251, 252, 257, 268, 271, 280, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В задоволенні позову адвоката Миколюка Антона Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Дюдюн О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141575345 ?

Документ № 141575345 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141575345 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141575345 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141575345 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141575345, Любашівський районний суд Одеської області

Судове рішення № 141575345, Любашівський районний суд Одеської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141575345 відноситься до справи № 507/1591/26

Це рішення відноситься до справи № 507/1591/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141547438
Наступний документ : 141575346