Рішення № 141574755, 03.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
932/5311/26
Номер документу
141574755
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 932/5311/26

Провадження № 2/202/5934/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Гриб А.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Савельєвої Т.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 16 лютого 2009 року по 14 лютого 2025 року він перебував у трудових відносинах та працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське».

За час роботи на підприємстві позивач набув хронічних професійних захворювань.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1391/26/123/В від 19 березня 2026 року (копія додається) йому було встановлено 65 % втрати працездатності та третю групу інвалідності внаслідок професійних захворювань та нещасного випадку на виробництві.

Наголошує на незадовільний стан свого здоров`я, та те, що він був змушений проходити лікування, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1611 та медичним висновком від 26 грудня 2025 року №22/287.

У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями і травмою порушено та порушуються нормальні життєві йог зв`язки, тривалий процес лікування, позбавляє можливості вести повноцінний спосіб життя.

З моменту отримання хронічного професійного захворювання та травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані незадовольним самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань та травми, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.

Негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища викликають переживання, страждання, стрес, депресію.

Позивач зазначає, що внаслідок хронічного професійного захворювання та нещасного випадку в нього порушено нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати звички й бажання та вести повноцінне життя. Тривале лікування, постійний біль, значна втрата працездатності й необхідність систематичної медичної допомоги спричиняють йому фізичні страждання, тривогу, дратівливість, погіршення сну й психологічний дискомфорт. Самопочуття не поліпшується, зміни незворотні, а усвідомлення цього завдає додаткових душевних страждань.

Вину відповідача як роботодавця він обґрунтовує п. 17 і 18 акту за формою П-4 від 19.02.2026, зазначаючи, що роботодавець допустив перевищення встановлених норм дії шкідливих факторів і не забезпечив безпечних умов праці, чого вимагають ст. 4, 6, 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України та ст. 16 Конвенції МОП № 155.

Позивач наголошує, що навіть вина самого працівника не позбавляє його права на відшкодування моральної шкоди, і посилається на постанови Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 210/1036/17, від 14.11.2019 у справі № 522/3388/18, від 22.04.2020 у справі № 212/6607/18 та від 28.03.2018 у справі № 212/4531/16-ц.

Розмір відшкодування, на його думку, має визначатися за ч. 3 ст. 23 ЦК України з урахуванням характеру правопорушення, глибини страждань, ступеня втрати можливостей та вимог розумності й справедливості. Позивач вважає, що надав зміст і обґрунтування заподіяної шкоди та докази.

Просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійних захворювань та нещасного випадку на виробництві суму грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн

Представник Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» - адвокат Савельєва Т.Д. у відзиві заперечувала щодо задоволення позову.

Звертала увагу, що згідно виписок із картки стаціонарного(амбулаторного) хворого позивача, акту П-4 та витягу, у нього окрім професійних захворювань наявні інші загальні захворювання (ожиріння І ст., сечокам`яна хвороба, міопія, ангіопатія сітківки обох очей, хронічна люмбалгія, остеохондроз із помірним обмеженням рухів), які не є наслідком шкідливих умов праці.

Позивач в силу посадових обов`язків протягом тривалого часу здебільшого працював в умовах офісу на керівних посадах, а не в місцях безпосереднього видобутку корисних копалин, де, дійсно, концентрація пилу перевищує гранично допустимі показники.

Вважають, що позивач умисно сприяв розвитку професійних захворювань: епікризи та виписки з історії хвороби свідчать, що позивач мав ознаки професійних захворювань за декілька років до звільнення, але про ознаки професійних захворювань лікарів не повідомляв і проходив медичні огляди, за наслідками яких не був відсторонений від роботи та подавав документальних підтверджень необхідності його переведення або відсторонення/звільнення від роботи за станом здоров`я.

Підприємство з метою своєчасного виявлення ознак професійних захворювань та недопущення їх подальшого розвитку, згідно з законодавством про охорону праці, організовувало проведення медичних оглядів позивача.

Метою проведення медичних оглядів є виявлення ознак професійних захворювань на ранніх стадіях з метою недопущення їх розвитку та переходу у хронічні професійні захворювання. За їх наслідками позивач визнавався таким, що не має ознак професійних захворювань.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач мав ознаки хронічних професійних за багато років до звільнення, але інші медичні документи свідчать про успішне проходження позивачем медичних оглядів та відсутність протипоказань до роботи у Відповідача за наявності ознак хронічних професійних захворювань.

Позивачем не надано доказів того, що саме це професійне захворювання викликало стійку втрату працездатності, оскільки експертною командою робиться висновок про загальний відсоток за сукупністю всіх наявних у особи захворювань.

Відповідно до посадових інструкцій позивача та нормативних документів з охорони праці на ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ», до посадових обов`язків позивача відносились питання охорони праці, правильної організації та забезпечення раціональної технології гірничих робіт, аналіз роботи підприємства з покращення умов праці, розробка заходів з усунення виявлених недоліків, проведення інструктажу з питань охорони праці тощо.

Позивач виконував техніко економічні показники відповідно до діючих інструкцій, державних стандартів, технічних умов, відповідав за виконання комплексних заходів, передбачених Колективним договором, щодо встановлення нормативів безпеки гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням та аваріям.

Звертають увагу, що шкоду завдано позивачу, в тому числі, і з його особистої вини.

Зазначені обставини також є істотними, відповідно до ст. 23 ЦК України, та надають суду можливість зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, або, навіть, взагалі відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач мав серйозні проблеми із здоров`ям, але перебуваючи на диспансерному обліку з хронічними хворобами продовжував працювати в шкідливих умовах, що, безумовно, і стало передумовою для розвитку в нього цих професійних захворювань. Навіть суттєве погіршення стану здоров`я не змусило позивача змінити професію, пройти навчання новій професії.

Також, звертали увагу, що згідно із витягом, позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності, у відповідності до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.09, є робочою. Інваліди IІI групи можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. Групу інвалідності позивачу встановлено із переоглядом, тому не виключено, що внаслідок терапії та санітарно-курортного лікування його стан покращиться.

Відповідач забезпечував позивача під час роботи засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання, засобами малої механізації.

Діяльність підприємства відповідача повністю зупинена, оскільки виробничі потужності зруйновані та втрачені внаслідок збройного конфлікту та активних бойових дій на території Покровської громади Донецької області, тому просять при визначенні розміру відшкодування врахувати і незадовільний фінансовий стан відповідача.

Звертали увагу також, що матеріали справи не містять доказів перенесення позивачем якихось особливих страждань, внаслідок чого суттєво змінились його життєві обставини та відносини з оточуючими, а також докладання ним додаткових зусиль для їх відновлення.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали обставини, викладені в позові та просили його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Савельєва Т.Д. у судовому засіданні заперечувала щодо позову з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши докази у справі, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 16 лютого 2009 року по 14 лютого 2025 року перебував у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське».

Згідно інформації з трудової книжки ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті 06.01.2021.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 звільнився 14 лютого 2025 року за власним бажанням у зв`язку з переїздом в інше місце проживання.

Т.в.о начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 20 лютого 2026 року було затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Відповідно до пункту 7 зазначеного акту у позивача ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювання: пневмоконіоз (q/q, 2/1, ax, em, co), ЛН ІІ ст. (друг.) ст; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.).

Пунктом 17 вказаного акту встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу (зокрема, через виділення значних концентрацій пилу, переважно фіброгенної дії, генерацію виробничого шуму під час роботи технологічного устаткування тощо) недостатньо забезпеченістю засобами індивідуального захисту під пилу (фільтрами до протипилових респіраторів) та органу слуху, Позивач виконував роботи в умовах впливу пилу, переважно фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала ГДК, в умовах виробничого шуму, еквівалентний рівень якого перевищував гранично допустимий.

Згідно п. 18 акту від 20 лютого 2026 року причинами виникнення професійного захворювання є: протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища, параметри яких перевищували нормативні показники, а саме - пил переважно фіброгенної дії викопне вугілля і вуглепородний пил з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% (15%): максимальна разова концентрація пилу в повітрі робочої зони складала 63,3 мг/м3 при ГДК 2 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни 80%. Виробничий шум (еквівалентний рівень): фактичне значення 80,5 дБА, при ГДК 80 дБА.

Також за час роботи на підприємстві відповідача з позивачем трапився нещасний випадок.

Генеральним директором ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» 04 липня 2022 року було затверджено акт розслідування нещасного випадку, що стався 24 січня 2022 року о 17 годині 00 хвилин.

Згідно п. 4 даного акту обставинами за яких трапився нещасний випадок є: … під час робочого процесу, о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 подав черговий сигнал МГВМ на переміщення комбайна П-315 вперед, при цьому, повернувшись в бік ОСОБА_3 оступився і, намагаючись утримати рівновагу, лівою кистю ухватився за направляючу конвеєрних «санок». В цей момент ОСОБА_3 здійснив подачу прохідницького комплексу вперед, під час руху одне з 4-ох болтових кріплень М-24 секцій комбайнового перевантажувача ППЛ-1000, конструкція якого знаходиться над конструкцією «санок» розірвалось, внаслідок чого секція з висоти h=0,5 м впала однією стороною на направляючу конвеєрних «санок», в результаті чого ОСОБА_1 отримав ушкодження лівої кисті.

Відповідно до абз. 21 п. 1 даного акту позивачу було встановлено діагноз: напівтравматична ампутація 3 пальця лівої кисті. Розчавлені циркулярні рани тильної долонної поверхні 3п. Субкомпенкосваний та декомпенсований периферичний кровообіг. У п. 7 акту нещасний випадок був пов`язаний із виробництвом.

Також згідно зазначеного акту встановлено, що ОСОБА_1 , начальник дільниці ГПР-3 ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», допустив невиконання посадових обов`язків: знаходився в небезпечній зоні під час переміщення прохідного комплексу ІІ-315 на ППВШ гор. 815 м. (ПК 16). Порушення: п. 16 гл. 5 роз. ІV НПАОП 10.0-1.01-10 «Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах» (наказ № 62 від 22.03.2010 «Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.06.2010 р. № 398/17693), «п. 2.11 «Колективного договору підприємства на 2020-2022 р.р.»; «Посадові інструкції начальника дільниці з проведення гірничої виробки № 3».

Згідно виписки з медичної картки КНП «Центральна міська лікарня Новогродівської міської ради» стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування в період з 01.01.2025 ро 07.01.2025 з діагнозом: хронічний бронхіт II ст., середньої важкості, фаза загострення. ЛН 1-2 ст.

Згідно виписки з медичної картки Комунального некомерційного підприємства «Центральна лікарня» Межівської селищної ради стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 12.12.2025 по 19.12.2025 з діагнозом: хронічний бронхіт 11 ст., фаза неповної ремісії. Дифузний пневмофіброз (підозра на пневмоконіоз о/q, 2/1, ax, em, co), ЛН 11 (друг.) ст. Гіпертонічна хвороба 1 (перш.) ст., ступ. 1, ризик 2. СН стадія А. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (III ст.).

Згідно медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26 грудня 2025 р. №22/287 ОСОБА_1 має діагноз: пневмоконіоз (q/q, 2/1, ax, em, cо), ЛН II (друг.) ст. 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст.). Захворювання професійні, встановлені вперше.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1391/26/123/В від 19 березня 2026 року позивачу було встановлено 65 % втрати працездатності (професійне захворювання 45%, встановлено з 26.12.2025, нещасний випадок на виробницітві 20%, встановлено з 24.01.2022) та третю групу інвалідності внаслідок професійних захворювань та нещасного випадку на виробництві.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Так, згідно акту розслідування причин виникнення хронічного захворювання від 19 лютого 2026 року, зокрема у пунктах 17, 18 акта зазначено, що виникнення професійних захворювань пов`язане, зокрема, з недосконалістю технологічного процесу, недостатнім забезпеченням засобами індивідуального захисту органів дихання та слуху, а також тривалим впливом на позивача шкідливих виробничих факторів, параметри яких перевищували гранично допустимі нормативи. Максимальна разова концентрація пилу переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони становила 63,3 мг/м? при гранично допустимій концентрації 2 мг/м?, а еквівалентний рівень виробничого шуму становив 80,5 дБА при допустимому рівні 80 дБА. Тривалість впливу пилу протягом робочої зміни становила 80 відсотків.

Отже, зазначений акт підтверджує не лише наявність у позивача професійних захворювань, а й обставини їх виникнення, зокрема тривалий вплив шкідливих виробничих факторів під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт нещасного випадку, який стався з позивачем 24 січня 2022 року під час виконання трудових обов`язків, відповідно до затвердженого генеральним директором ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» 04 липня 2022 року акта розслідування нещасного випадку, під час переміщення прохідницького комплексу одна із секцій комбайнового перевантажувача впала на направляючу конвеєрних «санок», унаслідок чого ОСОБА_1 отримав ушкодження лівої кисті.

Згідно з указаним актом позивачу діагностовано напівтравматичну ампутацію третього пальця лівої кисті та інші ушкодження, а сам нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний із виробництвом.

Водночас актом установлено порушення позивачем вимог безпеки праці, а саме перебування в небезпечній зоні під час переміщення прохідницького комплексу. Ця обставина підлягає врахуванню судом, однак сама собою не спростовує факту настання нещасного випадку під час виконання трудових обов`язків та його виробничого характеру.

Згідно з витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1391/26/123/В від 19 березня 2026 року позивачу встановлено 65 відсотків втрати працездатності та третю групу інвалідності внаслідок професійних захворювань і нещасного випадку на виробництві.

Наявні у справі медичні документи також підтверджують проходження позивачем стаціонарного лікування, зокрема в січні та грудні 2025 року, у зв`язку із захворюваннями органів дихання та іншими порушеннями стану здоров`я.

У сукупності наведені докази свідчать про негативний вплив умов праці на здоров`я позивача, наявність у нього професійних захворювань, виробничої травми та встановленого ступеня втрати працездатності.

Суд бере до уваги, що актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено вплив на позивача шкідливих виробничих факторів, концентрація яких перевищувала допустимі нормативи, а також недостатнє забезпечення засобами індивідуального захисту. Вказані обставини перебувають у причинному зв`язку з виникненням у позивача професійних захворювань.

Посилання відповідача на те, що позивач тривалий час обіймав керівні посади, саме собою не спростовує встановлених актом розслідування обставин. Водночас згідно трудової книжки з 06 січня 2021 року позивач працював начальником підземної дільниці з повним робочим днем у шахті. Доказів, які б спростовували висновки акта щодо впливу шкідливих виробничих факторів або підтверджували відсутність причинного зв`язку між умовами праці та професійними захворюваннями, відповідачем не надано.

Доводи відповідача про наявність у позивача інших, загальних захворювань суд оцінює критично в частині заперечення самого факту заподіяння шкоди здоров`ю внаслідок роботи на підприємстві. Наявність супутніх захворювань не спростовує встановлених у передбаченому законом порядку професійних захворювань та виробничої травми. Водночас суд ураховує, що визначені позивачу 65 відсотків втрати працездатності встановлені внаслідок професійних захворювань та нещасного випадку на виробництві.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про те, що позивач, маючи певні проблеми зі здоров`ям, продовжував працювати на підприємстві та не ініціював переведення на іншу роботу. Саме по собі продовження працівником трудових відносин не звільняє роботодавця від покладеного на нього законом обов`язку забезпечувати безпечні умови праці.

Суд також ураховує, що позивач пов`язує свої моральні страждання не лише з отриманою травмою, а й із хронічними професійними захворюваннями, тривалим лікуванням, постійним погіршенням самопочуття, фізичним болем, обмеженням звичного способу життя та встановленням інвалідності.

З огляду на характер установлених захворювань, тривалість їх розвитку, наявність виробничої травми, необхідність лікування та встановлений ступінь втрати працездатності суд доходить висновку, що зазначене об`єктивно зумовило фізичні та душевні страждання, порушення звичного способу життя і необхідність докладати додаткових зусиль для організації повсякденної діяльності.

Посилання відповідача на те, що третя група інвалідності є робочою, також не спростовує наявності моральної шкоди. Можливість здійснювати окремі види трудової діяльності не означає відсутності фізичних страждань, обмежень у повсякденному житті.

Отже, суд вважає, що позивачу була заподіяна моральна шкода, позивач зазнав фізичного болю, а також страждання у зв`язку зі станом свого здоров`я, лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як наслідок беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв`язках.

Отже, що позивачу заподіяна моральна шкода, яку роботодавець зобов`язаний відшкодувати в силу зазначених вище норм закону.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності (65 %), встановлені обставини та причини нещасного випадку.

З врахування викладеного, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я та нещасного випадку на виробництві у розмірі 130 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони. У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 1 039, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я та нещасного випадку на виробництві у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, судовий збір на користь держави у сумі 1 039 (одна тисяча тридцять дев`ять) грн. 20 (двадцять) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.В. Бєсєда

Часті запитання

Який тип судового документу № 141574755 ?

Документ № 141574755 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141574755 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141574755 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141574755 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141574755, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141574755, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141574755 відноситься до справи № 932/5311/26

Це рішення відноситься до справи № 932/5311/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141574754
Наступний документ : 141574756