Рішення № 141574730, 16.11.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
202/1313/26
Номер документу
141574730
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 202/1313/26

Провадження № 2/202/2881/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

представника позивача - Демарчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в особі представника через підсистему «Електронний суд» звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договорами № 555156318192 від 18.09.2021, № 75135911 від 30.08.2021, № 3165621 від 13.09.2021, № 101247342 від 26.08.2021, № 3772704 від 26.08.2021, № 4848671 від 03.09.2021, № 2495110699-119448 від 10.09.2021 у розмірі 255 155,29 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 061,86 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Вимоги позовної заяви в частині стягнення заборгованості за договором №3165621 від 13.09.2021 року обґрунтовані наступним.

13.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір №3165621, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти (позику) у розмірі 6500,00 грн., а останній зобов`язався повернути дані кошти, проценти за користування кредитом (базова, фіксована ставка яких становить 1,9900% та нараховується за кожен день користування позикою) у термін встановлений договором. Разом з тим, взяті на себе зобов`язання за даним договором ОСОБА_1 не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

17.12.2021 року було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3165621.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3165621.

28.08.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір №28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3165621.

З метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Факторинг Партнерс» вимушене звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3165621 від 13.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 23193,29 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16693,29 грн

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 20 жовтня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Авраменка А.М., ухвалою якого від 22 жовтня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Справа надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра 03 грудня 2025 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 грудня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної цивільної справи визначено суддю Слюсар Л.П.

19 грудня 2025 року на запит судді Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра надано випуску про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України та скеровано додатки до позовної заяви у цивільній справі № 199/14243/25 в електронному вигляді.

Ухвалою судді від 22 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в окремі провадження (по кожному з кредитного договору), та в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3165621 від 13.09.2021 року в розмірі 23193,29 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 лютого 2026 року головуючим суддею у розгляді позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П. (позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №3165621 від 13.09.2021 року в розмірі 23193,29 грн.), ухвалою якої від 20 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази по справі.

19 жовтня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 вересня 2026 року надійшли докази по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, з підстав викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач та представник відповідача, адвокат Калінін С.К., в судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Заяв та клопотань не надійшло.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, доходить наступного.

Судом встановлено, що 13.09.2021 року ОСОБА_1 підписано Анкету клієнта-фізичної особи, за допомогою програмного забезпечення (ІТС), та Паспорт позики ТОВ «МАНІФОЮ», одноразовим ідентифікатором v06412. Згідно з яким ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови надання позики та орієнтовану вартість позики, надані виходячи із обраних ним умов надання позики.

13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3165621, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Сума позики 6500,00 грн. (п.2.3.3). Строк позики: до «08» жовтня 2021 року (25 днів) (п.2.3.4) .

Згідно з п.2.4.1 Договору проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку №1 до Договору позики.

Відповідно до п.2.4.4 Договору базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Згідно з п.2.5. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований:1.01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.

Позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-Сайті Товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання Договору.

Договір позики №3165621 від 13.09.2021 було підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором q07032, який було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно довідки іPay.ua №2782_241029140027 від 29.10.2024, ТОВ «МАНІФОЮ» 13.09.2021 року 17:12:17 успішно перераховано 6500,00 грн. на маска карту НОМЕР_2 з призначенням платежу: зачислення 6500 грн.

Згідно з Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 01.10.2026 року за №20.1.0.0.0/7 -260929/42121-БТ на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 зарахований переказ 13.09.2021 року на суму 6500,00 грн.

Отже ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання за Кредитним договором №3165621 від 13.09.2021 року виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6500,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Відповідно до довідки ТОВ «МАНІФОЮ» заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики №3165621 від 13.09.2021 року станом на 29.12.2021 року склала 19451,24 грн., з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за позикою; 12951,24 грн. - заборгованість по відсоткам.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст.626, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована або прямою нормою закону (нікчемний правочин), або рішенням суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді відповідно до ст. ст.205,207 ЦК України.

Зазначений Договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору, на підставі Анкети від 13.09.2021, паспорту позики, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, кредитодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 6500,00 грн. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Термін повернення кредиту 08.10.2021 року (п. 2.3.4).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно змісту ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписанням Договору Відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Отже, обов`язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис автора або прирівняний до нього підпис. Електронні підписи можуть бути неудосконаленими, удосконаленими та / або з одноразовим ідентифікатором, кваліфікованими.

Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію» різниця між Одноразовим ідентифікатором та Електронним Цифровим Підписом полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Але юридично вони мають однакову силу. Кваліфікований електронний підпис (далі - «КЕП») відрізняється від інших підписів тим (крім технічної частини), що він генерується, перевіряється і контролюється спеціально сертифікованими (державою) установами. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі - «ЕПОІ») по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Підпис з використанням одноразового ідентифікатора не можливо перевірити через спеціальні сервіси, однак, дійсність укладення договорів з використанням таких підписів вказаний висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року, суд дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, проте у цій справі вказано про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс - повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

При підписанні договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, на електронний файл договору не здійснюється накладання електронних підписів, наявність яких можливо було б перевірити через спеціальні сервіси, при цьому юридична сила такого підпису є ідентичною з іншими видами електронних підписів.

З метою укладення договору позики, відповідач здійснив дії, спрямовані на таке укладання шляхом заповнення Анкети клієнта -фізичної особи, паспорт позики на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти з метою виконання умов договору позики.

В судовому засіданні встановлено, що позикодавець ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання за відповідним вищевказаним договором виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти в розмірі 6500,00 грн. відповідачу.

В свою чергу факт підписання договору підтверджується довідкою про ідентифікацію, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , підписав Договір позики №36165621 від 13.09.2021 одноразовим ідентифікатором q07032, який 13.09.2021 року було відправлено на номер телефону Відповідача НОМЕР_1 . Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору.

Відповідач взятих на себе за цим договором зобов`язань належним чином не виконував, грошові кошти та відсотки за їх користування кредитору не повернув, у зв`язку з чим виникла кредитна заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за відповідачем утворилась заборгованість за Договором позики №3165621 від 13.09.2021 року, яка станом на 29.12.2021 року становить 19451,24 грн, з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 12951,24 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

29 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір Факторингу № 29/12-2021, за умовами якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з Актом приймання -передавання Реєстру Боржників від 29 грудня 2021 року до Договору Факторингу №29/12-2021 від 29.12.2021 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр Боржників Кредитора від 29.12.2021 року. Кількість боржників 3640. Загальна сума заборгованості 35840325,69 коп.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору Факторингу № 29/12-2021 від 29.12.2021 р. ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №3165621 від 13.09.2021 року укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 19451,24 грн. (6500,00 грн. - заборгованість за сумою позики; заборгованість за процентами за користування позикою - 12951,24 грн.)

Згідно з платіжним дорученням №316500005 від 29 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» перераховано ТОВ «МАНІФОЮ» оплату згідно договору факторингу №29/12-2021 від 29.12.2021 року без ПДВ в сумі 1300695,24 грн.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з п.7.1 Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 5312491,59 грн. без ПДВ.

Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному в п.5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього Договору.

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., на виконання умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., Первісний Кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207307 (двісті сім тисяч триста сім) грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3165621 станом на 10.01.2023 року складає: 23193,29 грн., з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 12951,24 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 3742,05 грн. - нараховані відсотки за період з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року.

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Сторона 2) зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 припиняються в повному обсязі в сумі 15 214 406,31 грн.

04 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Додаткову угоду №10 до Договору №10-01/2023 про відступлення купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки).

Згідно з витягом з Додатку № 3 Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3165621, в розмірі 23193,29 грн., з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 16693,29 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

28 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено Договір №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступає належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників,.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у розмірі 236153,20 грн. без ПДВ (п.7.1 договору).

Згідно з п.7.2 Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 цього Договору, або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному Цивільним кодексом України (зокрема відповідно до п.5.6.2 цього Договору) протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього договору.

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025 р., на виконання умов Договору №28/08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025 р., Первісний Кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 3604 (три тисячі шістсот чотири).

Відповідно до витягу з Додатку № 3 до Договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №3165621 від 13.09.2021 року, в розмірі 23193,29 грн., з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 16693,29 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 вересня 2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Сторона 2) зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 припиняються частково в сумі 236153,20 грн.; Сторони 2 перед Стороною 1 припиняються повністю.

Стороною позивача долучено необхідні докази на підтвердження проведення плати згідно вищевказаних договорів.

Після відступлення права вимоги від первісного кредитора ТОВ «МАНІФОЮ» до ТОВ «Факторинг Партнерс» останнє нараховувало відсотки за користування кредитними коштами за договором позики №3165621 від 13.09.2021 року за період з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 1,01 % від залишку заборгованості в розмірі 6500 грн., що становить - 3742,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає встановленим, що 13.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3165621, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором позики № 3165621 основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 6500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у сумі 12951,24 грн. (9701,24 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою та 3250,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику), то суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано розрахунок заборгованості наданий ТОВ «МАНІФОЮ», відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №3165621 від 13.09.2021 станом на 29.12.2021 року у загальному розмірі 19451,24 грн, з яких: 6500,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 9701,24 грн. заборгованість за відсотками за користування позикою, 3250,00 грн. - заборгованість за процентами на прострочену позику.

Як вбачається із Договору позики №3165621 від 13.09.2021 року у випадку настання умов, передбачених у п. 2.5., п.3.2.1. договору, розмір процентів за прострочену позику, фіксований 1.01%.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем умови Договором позики не виконані, кредит не повернений та настали умови передбачені п.3.2.1 Кредитного договору щодо нарахування процентів, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 12951,24 грн. підлягають задоволенню.

Після відступлення права вимоги від ТОВ «МАНІФОЮ» до ТОВ «Вердикт Капітал», останнім як правонаступником боржнику ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 року було донараховано відсотки за користування позикою за період з 29 грудня 2021 року по 23.02.2022 року за процентною ставкою 1,01% в день в сумі 3742,05 грн.

Разом з тим, як вбачається із Договору Факторингу №29/12-2021 від 29 грудня 2021 року укладеного між ТОВ «МАНІФРОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал», фактор має право вимоги щодо розміру заборгованості зазначених в відповідних Реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру божників до Договору Факторингу №29/12-2021 від 29 грудня 2021 рок,у ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №3165621 від 13.09.2021 за відсотками за користування позикою - 9701,24 грн.; заборгованість за процентами на прострочену позику 3250,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за процентами за договором позики № 3165621 від 13.09.2021 у розмірі 12951,24 грн., та суд не вбачає законних підстав для стягнення нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків в розмірі 3742,05 грн.

Щодо наявності у ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до відповідача за Кредитним Договором про споживчий кредит №3165621 від 13.09.2021 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», в свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Колект Центр», в свою чергу ТОВ «Колект Центр» відступило ТОВ "ФК «Факторинг Партнерс» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 3165621 від 13.09.2021 року.

Договори факторингу є дійсними та чинними, відомості про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «Факторинг Партнерс», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 3165621 основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 6500,00 грн., відсотків в розмірі 12951,24 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем за оплату професійної правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

З матеріалів справи встановлено, що 02.07.2024 між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі Керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024. До матеріалів справи також долучено прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».

Згідно витягу з акту №19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 сторони погодили надання правових послуг загальною вартістю 25 000,00 грн., що включає надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. по 2000,00 грн. (разом 4 000,00 грн.), надання письмової консультації з вивчення документів - 1 год. - 3000,00 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 год. по 3000,00 грн. (разом 18 000,00 грн.).

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, тривалість складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю, яка вказана в акті №19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 суд приймає критично.

Із урахуванням наведеного, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також роз`єднання сім позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в окремі провадження (по кожному з кредитного договору), суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн. є завищеним. А з урахуванням того, що позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по 5 цивільний справам, то розумний розмір витрат позивача на правничу професійну допомогу складає 5 000,00 грн., та з урахуванням пропорційного розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню 4193,29 грн. (5 000,00 грн. х 19451,24 грн. / 23193,29 грн.), а тому вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки судом було роз`єднано сім окремих позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в окремі провадження (по кожному з кредитного договору), зокрема в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 3165621 від 13.09.2021 в розмірі 23193,29 грн. та передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, та не сплачено позивачем судовий збір за кожну з позовних вимог, то відповідно до ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на користь держави, з позивача - у розмірі 387,58 грн. та відповідача у розмірі 2034,82 грн.

Керуючись ст. ст.4, 13, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Кредитним договором № 4848671 від 03.09.2021, яка станом на 28 серпня 2025 року становить 19451 (дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн. 24 (двадцять чотири ) коп., з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 12951,24 грн. - заборгованість за відсотками

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4193,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ 42640371) на користь держави судовий збір в розмірі 387,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2034,82 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар

Часті запитання

Який тип судового документу № 141574730 ?

Документ № 141574730 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141574730 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141574730 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141574730 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141574730, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141574730, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141574730 відноситься до справи № 202/1313/26

Це рішення відноситься до справи № 202/1313/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141574729
Наступний документ : 141574732