Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН 201/15945/25
Провадження № 2/201/1700/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 жовтня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
секретаря Піняєва Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-14» Дніпровської міської ради,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 , за підписом адвоката Васильцової О.М. (діє на підставі ордеру від 20.11.2025р.), звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-14» Дніпровської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 , у яку була заселена на підставі ордеру № 43 серії А від 08.02.1988р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради № 16 від 08.01.1988р., та договору найму житла. До ордеру включено склад сім`ї: ОСОБА_1 квартиронаймач, ОСОБА_3 чоловік, ОСОБА_4 сестра, ОСОБА_2 сестра. Відповідачка, яка є сестрою позивачки, зареєстрована у вказаній квартирі, однак з 1990 року в ній не проживає, виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, комунальні платежі не сплачує, кореспонденцію за вказаною адресою не отримує, її особистих речей у квартирі немає, житлом вона не цікавиться. Перешкод у користуванні квартирою позивачка відповідачці не чинила. Комунальні платежі нараховуються згідно з кількістю зареєстрованих осіб, а тому позивачка несе додатковий тягар утримання житла. Крім того, реєстрація відповідачки перешкоджає позивачці в оформленні документів на приватизацію квартири, яка перебуває у власності територіальної громади в особі Дніпровської міської ради. Добровільно вирішити питання зняття відповідачки з реєстрації не вдалося, оскільки вона не прибуває для цього.
На підставі викладеного, просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 , а судові витрати покласти на позивачку.
01.09.2026р. позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вона є основним наймачем квартиронаймачем. У 1986 році вона вселилася до квартири разом із чоловіком та своєю сестрою (відповідачкою). Відповідачка вселилася до квартири у віці 15-16 років. У віці 21 років вона вийшла заміж та виїхала до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 забравши свої речі. Там у неї народився син. Станом на день звернення до суду, відповідачка значиться зареєстрованою у спірній квартирі з 1988 року, запис у паспорті з 1995 року. Влітку 1998 року відповідачка разом із чоловіком виїхала до Ізраїлю, де мешкає й дотепер. Відповідачка у квартирі не проживає, жодних спроб вселитися чи користуватися житлом не чинила. Лише один раз у 2011 році вона приїжджала в України до її доньки, але до квартири не заходила. Особистих речей відповідачки у квартирі немає, позивачка утримує житло та несе витрати на сплату комунальних послуг.
В подальшому, від представника позивачки адвоката Васильцової О.М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, в якій зазначено, що позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідачка у судові засідання, які були призначені на 12.03.2026р., 04.05.2026р., 13.07.2026р., 01.09.2026р. та 20.10.2026р., не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток за адресою її зареєстрованого місця проживання, втім, конверти з судовими повістками були повернуті суду за зворотньою адресою з відміткою «адресат відсутній». Крім того, про дати розгляду справи відповідачка повідомлялась шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України».
Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом, відповідачка в судові засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулась, а також не скористалась правом подачі відзиву на позов.
Представник третьої особи КП «Жилсервіс-14» ДМР у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових пояснень щодо позову не надав.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а позивачка та її представник просили розглядати справу за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи справу в межах заявлених вимог, відповідно до ст.13 ЦПК України, та дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ордеру на жиле приміщення № 43 серії А від 08.02.1988р., виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська на підставі рішення № 16 від 08.01.1988р., ОСОБА_1 на сім`ю з чотирьох осіб надано право зайняття жилого приміщення ізольованої трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . До складу сім`ї включено: ОСОБА_1 основного квартиронаймача, ОСОБА_3 чоловіка, ОСОБА_4 сестру, ОСОБА_2 сестру (а.с. 9).
20.11.2025р. між КП «Жилсервіс-14» ДМР, як наймодавцем, та ОСОБА_1 , як наймачем, укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, предметом якого є ізольована квартира загальною площею 65,6 кв.м, що складається з трьох кімнат житловою площею 38,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10).
Згідно з довідкою № 027381 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданою відділом ЦНАП м. Дніпра 30.09.2025р., за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано 2 особи: ОСОБА_1 наймач, зареєстрована з 17.07.1997р., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сестра, зареєстрована з 22.03.1998р. (а.с. 11).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 455228429 від 05.12.2025р., відомості про зареєстровані права власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутні, тобто квартира не приватизована (а.с. 12).
Як вбачається з акту обстеження домогосподарства від 20.11.2025р., складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_7 ), підписи яких засвідчені в.о. начальника дільниці Соборного району КП «Жилсервіс-5» ДМР, ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 1990 року та до теперішнього часу (а.с. 13).
Згідно з довідкою ТОВ «ЄРЦ КП» № 261/2025-11-27/333902 від 27.11.2025р. щодо заборгованості по комунальним платежам за адресою: АДРЕСА_3 (платник ОСОБА_1 ), нараховані суми за житлово-комунальні послуги сплачені у листопаді 2025 року, заборгованість станом на 27.11.2025р. відсутня (а.с. 14).
Крім того, позивачкою надано копію паспорту громадянина СРСР для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.1991р. на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також копію посвідки на проживання відповідачки, з яких вбачається, що відповідачка ще у 1991 році оформила документи для виїзду за кордон (а.с. 41-44).
Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.2/59191/-26-Вих від 04.08.2026р., відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2017 по 04.08.2026р.р. в базі даних не виявлено (а.с. 64-65).
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що проживає в одному будинку з позивачкою з 1978 року та є її сусідкою. Сім`я позивачки отримала квартиру на рік пізніше. Мешкають з позивачкою на одній сходовій площадці вже понад 30 років. Позивачка вселилась в квартиру з чоловіком ОСОБА_9 та сестрою (відповідачкою). Наразі в квартирі проживає позивачка разом зі своїм сином ОСОБА_10 . Відповідачка вийшла заміж за чоловіка на ім`я ОСОБА_11 та разом із сім`єю виїхала з квартири близько 30 років тому до Ізраїлю. У квартирі відповідачка не проживає, її речі там відсутні.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
У відповідності до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до статті 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89р., № 13 від 25.12.92р., №15 від 25.05.98р.) роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Якщо ж він був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. На підтвердження вибуття, суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц та від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 тривалий час (з 1990-х років) не проживає у спірній квартирі, виїхала за кордон, обравши інше постійне місце проживання, витрат на утримання житла не несе, її особистих речей у квартирі немає, спроб вселитися до квартири не здійснювала. Доказів того, що відповідачка була відсутня у спірному житлі з поважних причин, або що позивачка чинила їй перешкоди у користуванні квартирою, матеріали справи не містять, а відповідачкою таких доказів суду не надано.
З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги щодо визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачка не мешкає у спірному житловому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачка у позовній заяві просила покласти судові витрати на неї, а тому сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн. з відповідачки не стягується.
Керуючись ст.ст. 9, 64, 71, 72, 107 ЖК України, ст.ст. 16, 29 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-14» Дніпровської міської ради задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .
Третя особа: Комунальне підприємство «Жилсервіс-14» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 39761566, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75.
Суддя Д.О. Покопцева
Судове рішення № 141574668, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/15945/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: