Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 201/13794/26
провадження 2-сз/201/100/26
УХВАЛА
17 листопада 2026 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору по цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09 вересня 2026 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 жовтня 2026 року позовну заяву - повернуто.
У своїй заяві від 11 листопада 2026 року заявник просить повернути сплачений судовий збір по справі.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши матеріали справи та заяву вважаю за необхідне в її задоволенні відмовити, оскільки позивач долучає до своєї заяви на підтвердження сплати судового збору платіжну інструкцію № 8427-8551-0941-1673 від 18.09.2026 року, але перевіривши дані Автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» до даної картки доєднаний платіжний документ відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вказано, що він сплачений «номер документа квитанції: «@2PL.1.827747901 та дата документу 04.09.2026».
Також вважаю за доцільно зазначити, що позивач повторно звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу даній справі присвоєно номер 201/16246/26 (провадження 2/201/8321/2026) та справу призначено до розгляду.
Перевіривши дані Автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» встановлено, що до даної справи також внесено реквізити сплачено судового збору аналогічного з матеріалів справи 201/13794/26, а тому передбачених законом підстав для повернення сплаченої суми судового збору не має та не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної заяви, що подано до суду, оскільки вона не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення цим судом та за вказаних вище підстав немає, а тому вважаю за необхідне відмовити у її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 133 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про повернення сплаченого судового збору по цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвала набрала законної сили 17 листопада 2026 року.
Суддя О.А Антонюк
Судове рішення № 141574616, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/13794/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: